Пам'ять, ідентичність та ресентимент як соціальні чинники інституційної стійкості під час російсько-української війни
Ключові слова:
стійкість, колективна пам’ять, національна ідентичність, ресентимент, опір, соціальна мобілізація, російсько-українська війна
Анотація
Анотація.У статті здійснено аналіз інституційної стійкості українського суспільства в контексті повномасштабної російсько-української війни з акцентом на глибинні соціокультурні чинники, які визначають здатність суспільства діяти в умовах екзистенційної загрози. Автори пропонують концептуальний підхід, що ґрунтується на синергії трьох взаємопов’язаних компонентів ‒ колективної пам’яті, національної ідентичності та ресентименту, ‒ розглядаючи їх як цілісну систему формування інституційної стійкості. У межах класичних і сучасних теоретичних підходів до вивчення пам’яті та ідентичності (М. Альбвакс, Я. та А. Ассманни, П. Нора, Б. Андерсон, Е. Сміт) проаналізовано механізми інституціоналізації травматичного історичного досвіду українського суспільства, показано, як ці події інтегруються в колективну пам’ять та формують у сьогоденні наративи спротиву та боротьби. Особливу увагу приділено трансформації національної ідентичності, яка в умовах війни еволюціонує від символічної належності до практики опору та мобілізації суспільства. Центральним теоретичним внеском статті є переосмислення феномену ресентименту. На відміну від класичних інтерпретацій, у яких ресентимент розглядався переважно як деструктивний, латентний та патологізований стан мирного суспільства, в українському воєнному контексті він актуалізується як соціально організований потенційний мобілізаційний ресурс. Показано, що ресентимент, спричинений тривалою історією колоніального пригнічення, насильства й несправедливості, у ситуації війни конвертується в колективну дію, волонтерську активність і запит на відновлення справедливості через правові та міжнародні механізми у боротьбі з ворогом. Висновки дослідження свідчать, що інституційна стійкість України визначається не лише формально-організаційними параметрами держави, а й глибоко вкоріненими соціокультурними смислами, які забезпечують здатність суспільства до тривалої мобілізації та самоорганізації.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму (В. Морозов, пер.). Критика. https://shron1.chtyvo.org.ua/Anderson_Benedict/Uiavleni_spilnoty.pdf
Ассман, А. (2012a). Забуття історії – одержимість історією (С. Тараненко, пер.). Ніка-Центр.
Ассман, А. (2012b). Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті (О. Лейда, пер.). Ніка-Центр.
Горбачова, О. В. (2016). Ресентимент як пояснювально-концептуальне поняття. У Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України (с. 188–190). ХНУВС.
Донскіс, Л. (2010). Збентежена ідентичність і сучасний світ (О. Буценко, пер.). Факт.
Кебуладзе, В. (2024). Концепція ресентименту Макса Шелера та її актуальність. Філософська думка, (2), 105–116. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.105
Макар, В., & Макар, Ю. (2026). Російський ресентимент та його застосування на прикладі України. https://www.researchgate.net/publication/390651583_Russian_Resentment_Its_Application_in_the_Case_of_Ukraine
Ніцше, Ф. (2002). По той бік добра і зла. Генеалогія моралі (А. Онишко, пер.). Літопис.
Нора, П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять (А. Рєпа, пер.). Кліо. http://resource.history.org.ua/item/0009250
Рябчук, М. (2020a, 24 грудня). Сором’язливий колоніалізм. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102782
Рябчук, М. (2020b, 14 грудня). Травматичний досвід колоніального упокорення. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102635
Сінельникова, О. (2023). Заздрість як підґрунтя формування почуття ресентименту. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, (49), 137–143.
Сінельникова, О. (2024). Ресентимент vs. образа. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, (52), 258–264.
Сміт, Е. Д. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер.). Основи. http://litopys.org.ua/smith/smi.htm
Сміт, Е. Д. (2009). Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка (Т. Цимбал, пер.). Темпора.
Штомпка, П. (2020). Соціологія. Аналіз суспільства. Колір ПРО. https://sociology.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/Пйотр-Штомпка.pdf
Betlii, O. (2022). The identity politics of heritage: Decommunization, decolonization, and derussification of Kyiv monuments after Russia’s full-scale invasion of Ukraine. Journal of Arts & Humanities. https://brill.com/view/journals/joah/4/1-2/article-p149_11.xml
Clark, J. N. (2024). Resilience as a “concept at work” in the war in Ukraine: Exploring its international and domestic significance. Review of International Studies. https://www.cambridge.org/core/journals/review-of-international-studies/article/resilience-as-a-concept-at-work-in-the-war-in-ukraine-exploring-its-international-and-domestic-significance/A2748C8150805101CAF5B31B296B04AC
Gironi, C. (2023). Decolonizing Kyiv’s politics of memory: Current and potential transformations. https://scholarworks.arcadia.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1076&context=agsjournal
Goodwin, R., Hamama-Raz, Y., Leshem, E., & Ben-Ezra, M. (2023). National resilience in Ukraine following the 2022 Russian invasion. International Journal of Disaster Risk Reduction, 85, 103487. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103487
Halbwachs, M. (1968). La mémoire collective (2nd ed.). PUF. https://www.academia.edu/31340372/Maurice_Halbwachs_La_Memoire_collective
Kudlenko, A. (2023). Roots of Ukrainian resilience and the agency of identity. Defence Studies. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13523260.2023.2258620
REFERENCES
Anderson, B. (2001). Uiavleni spilnoty. Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia y poshyrennia natsionalizmu [Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism] (V. Morozov, Trans.). Krytyka. https://shron1.chtyvo.org.ua/Anderson_Benedict/Uiavleni_spilnoty.pdf
Assmann, A. (2012a). Zabuttia istorii – oderzhymist istoriieiu [Forgetting history–Obsession with history] (S. Taranenko, Trans.). Nika-Tsentr.
Assmann, A. (2012b). Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pam’iati [Spaces of remembrance: Forms and transformations of cultural memory] (O. Leida, Trans.). Nika-Tsentr.
Betlii, O. (2022). The identity politics of heritage: Decommunization, decolonization, and derussification of Kyiv monuments after Russia’s full-scale invasion of Ukraine. Journal of Arts & Humanities. https://brill.com/view/journals/joah/4/1-2/article-p149_11.xml
Clark, J. N. (2024). Resilience as a “concept at work” in the war in Ukraine: Exploring its international and domestic significance. Review of International Studies. https://www.cambridge.org/core/journals/review-of-international-studies/article/resilience-as-a-concept-at-work-in-the-war-in-ukraine-exploring-its-international-and-domestic-significance/A2748C8150805101CAF5B31B296B04AC
Donskis, L. (2010). Zbentezhena identychnist i suchasnyi svit [A perplexed identity and the modern world] (O. Butsenko, Trans.). Fakt.
Gironi, C. (2023). Decolonizing Kyiv’s politics of memory: Current and potential transformations. https://scholarworks.arcadia.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1076&context=agsjournal
Goodwin, R., Hamama-Raz, Y., Leshem, E., & Ben-Ezra, M. (2023). National resilience in Ukraine following the 2022 Russian invasion. International Journal of Disaster Risk Reduction, 85, 103487. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103487
Halbwachs, M. (1968). La mémoire collective (2nd ed.). PUF. https://www.academia.edu/31340372/Maurice_Halbwachs_La_Memoire_collective
Horbachova, O. V. (2016). Resentiment yak poiasniuvalno-kontseptualne poniattia [Ressentiment as an explanatory conceptual category]. In Psykholohichni ta pedahohichni problemy profesiinoi osvity ta patriotychnoho vykhovannia personalu systemy MVS Ukrainy (pp. 188–190). KhNUVS.
Kebuladze, V. (2024). Kontseptsiia resentimentu Maksa Shelera ta yii aktualnist [Max Scheler’s concept of ressentiment and its relevance]. Filosofska dumka, (2), 105–116. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.105
Kudlenko, A. (2023). Roots of Ukrainian resilience and the agency of identity. Defence Studies. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13523260.2023.2258620
Makar, V., & Makar, Y. (2026). Rosiiskyi resentiment ta yoho zastosuvannia na prykladi Ukrainy [Russian ressentiment and its application in the case of Ukraine]. https://www.researchgate.net/publication/390651583_Russian_Resentment_Its_Application_in_the_Case_of_Ukraine
Nietzsche, F. (2002). Po toi bik dobra i zla. Henealohiia morali [Beyond good and evil. On the genealogy of morality] (A. Onyshko, Trans.). Litopys.
Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pam’iat [Present, nation, memory] (A. Riepa, Trans.). Klio. http://resource.history.org.ua/item/0009250
Riabchuk, M. (2020a, December 24). Soromiazlyvyi kolonializm [Shy colonialism]. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102782
Riabchuk, M. (2020b, December 14). Travmatychnyi dosvid kolonialnoho upokorennia [The traumatic experience of colonial subjugation]. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102635
Sinelnykova, O. (2023). Zazdrist yak pidgruntia formuvannia pochuttia resentimentu [Envy as a foundation of ressentiment formation]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii, (49), 137–143.
Sinelnykova, O. (2024). Resentiment vs. obraza [Ressentiment vs. resentment]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii, (52), 258–264.
Smith, A. D. (1994). Natsionalna identychnist [National identity] (P. Tarashchuk, Trans.). Osnovy. http://litopys.org.ua/smith/smi.htm
Smith, A. D. (2009). Kulturni osnovy natsii. Iierarkhiia, zapovit i respublika [The cultural foundations of nations] (T. Tsymbal, Trans.). Tempora.
Sztompka, P. (2020). Sotsiolohiia. Analiz suspilstva [Sociology: Analysis of society]. Kolir PRO. https://sociology.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/Пйотр-Штомпка.pdf
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму (В. Морозов, пер.). Критика. https://shron1.chtyvo.org.ua/Anderson_Benedict/Uiavleni_spilnoty.pdf
Ассман, А. (2012a). Забуття історії – одержимість історією (С. Тараненко, пер.). Ніка-Центр.
Ассман, А. (2012b). Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті (О. Лейда, пер.). Ніка-Центр.
Горбачова, О. В. (2016). Ресентимент як пояснювально-концептуальне поняття. У Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України (с. 188–190). ХНУВС.
Донскіс, Л. (2010). Збентежена ідентичність і сучасний світ (О. Буценко, пер.). Факт.
Кебуладзе, В. (2024). Концепція ресентименту Макса Шелера та її актуальність. Філософська думка, (2), 105–116. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.105
Макар, В., & Макар, Ю. (2026). Російський ресентимент та його застосування на прикладі України. https://www.researchgate.net/publication/390651583_Russian_Resentment_Its_Application_in_the_Case_of_Ukraine
Ніцше, Ф. (2002). По той бік добра і зла. Генеалогія моралі (А. Онишко, пер.). Літопис.
Нора, П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять (А. Рєпа, пер.). Кліо. http://resource.history.org.ua/item/0009250
Рябчук, М. (2020a, 24 грудня). Сором’язливий колоніалізм. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102782
Рябчук, М. (2020b, 14 грудня). Травматичний досвід колоніального упокорення. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102635
Сінельникова, О. (2023). Заздрість як підґрунтя формування почуття ресентименту. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, (49), 137–143.
Сінельникова, О. (2024). Ресентимент vs. образа. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, (52), 258–264.
Сміт, Е. Д. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер.). Основи. http://litopys.org.ua/smith/smi.htm
Сміт, Е. Д. (2009). Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка (Т. Цимбал, пер.). Темпора.
Штомпка, П. (2020). Соціологія. Аналіз суспільства. Колір ПРО. https://sociology.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/Пйотр-Штомпка.pdf
Betlii, O. (2022). The identity politics of heritage: Decommunization, decolonization, and derussification of Kyiv monuments after Russia’s full-scale invasion of Ukraine. Journal of Arts & Humanities. https://brill.com/view/journals/joah/4/1-2/article-p149_11.xml
Clark, J. N. (2024). Resilience as a “concept at work” in the war in Ukraine: Exploring its international and domestic significance. Review of International Studies. https://www.cambridge.org/core/journals/review-of-international-studies/article/resilience-as-a-concept-at-work-in-the-war-in-ukraine-exploring-its-international-and-domestic-significance/A2748C8150805101CAF5B31B296B04AC
Gironi, C. (2023). Decolonizing Kyiv’s politics of memory: Current and potential transformations. https://scholarworks.arcadia.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1076&context=agsjournal
Goodwin, R., Hamama-Raz, Y., Leshem, E., & Ben-Ezra, M. (2023). National resilience in Ukraine following the 2022 Russian invasion. International Journal of Disaster Risk Reduction, 85, 103487. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103487
Halbwachs, M. (1968). La mémoire collective (2nd ed.). PUF. https://www.academia.edu/31340372/Maurice_Halbwachs_La_Memoire_collective
Kudlenko, A. (2023). Roots of Ukrainian resilience and the agency of identity. Defence Studies. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13523260.2023.2258620
REFERENCES
Anderson, B. (2001). Uiavleni spilnoty. Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia y poshyrennia natsionalizmu [Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism] (V. Morozov, Trans.). Krytyka. https://shron1.chtyvo.org.ua/Anderson_Benedict/Uiavleni_spilnoty.pdf
Assmann, A. (2012a). Zabuttia istorii – oderzhymist istoriieiu [Forgetting history–Obsession with history] (S. Taranenko, Trans.). Nika-Tsentr.
Assmann, A. (2012b). Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pam’iati [Spaces of remembrance: Forms and transformations of cultural memory] (O. Leida, Trans.). Nika-Tsentr.
Betlii, O. (2022). The identity politics of heritage: Decommunization, decolonization, and derussification of Kyiv monuments after Russia’s full-scale invasion of Ukraine. Journal of Arts & Humanities. https://brill.com/view/journals/joah/4/1-2/article-p149_11.xml
Clark, J. N. (2024). Resilience as a “concept at work” in the war in Ukraine: Exploring its international and domestic significance. Review of International Studies. https://www.cambridge.org/core/journals/review-of-international-studies/article/resilience-as-a-concept-at-work-in-the-war-in-ukraine-exploring-its-international-and-domestic-significance/A2748C8150805101CAF5B31B296B04AC
Donskis, L. (2010). Zbentezhena identychnist i suchasnyi svit [A perplexed identity and the modern world] (O. Butsenko, Trans.). Fakt.
Gironi, C. (2023). Decolonizing Kyiv’s politics of memory: Current and potential transformations. https://scholarworks.arcadia.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1076&context=agsjournal
Goodwin, R., Hamama-Raz, Y., Leshem, E., & Ben-Ezra, M. (2023). National resilience in Ukraine following the 2022 Russian invasion. International Journal of Disaster Risk Reduction, 85, 103487. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103487
Halbwachs, M. (1968). La mémoire collective (2nd ed.). PUF. https://www.academia.edu/31340372/Maurice_Halbwachs_La_Memoire_collective
Horbachova, O. V. (2016). Resentiment yak poiasniuvalno-kontseptualne poniattia [Ressentiment as an explanatory conceptual category]. In Psykholohichni ta pedahohichni problemy profesiinoi osvity ta patriotychnoho vykhovannia personalu systemy MVS Ukrainy (pp. 188–190). KhNUVS.
Kebuladze, V. (2024). Kontseptsiia resentimentu Maksa Shelera ta yii aktualnist [Max Scheler’s concept of ressentiment and its relevance]. Filosofska dumka, (2), 105–116. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.105
Kudlenko, A. (2023). Roots of Ukrainian resilience and the agency of identity. Defence Studies. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13523260.2023.2258620
Makar, V., & Makar, Y. (2026). Rosiiskyi resentiment ta yoho zastosuvannia na prykladi Ukrainy [Russian ressentiment and its application in the case of Ukraine]. https://www.researchgate.net/publication/390651583_Russian_Resentment_Its_Application_in_the_Case_of_Ukraine
Nietzsche, F. (2002). Po toi bik dobra i zla. Henealohiia morali [Beyond good and evil. On the genealogy of morality] (A. Onyshko, Trans.). Litopys.
Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pam’iat [Present, nation, memory] (A. Riepa, Trans.). Klio. http://resource.history.org.ua/item/0009250
Riabchuk, M. (2020a, December 24). Soromiazlyvyi kolonializm [Shy colonialism]. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102782
Riabchuk, M. (2020b, December 14). Travmatychnyi dosvid kolonialnoho upokorennia [The traumatic experience of colonial subjugation]. Zbruč. https://zbruc.eu/node/102635
Sinelnykova, O. (2023). Zazdrist yak pidgruntia formuvannia pochuttia resentimentu [Envy as a foundation of ressentiment formation]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii, (49), 137–143.
Sinelnykova, O. (2024). Resentiment vs. obraza [Ressentiment vs. resentment]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii, (52), 258–264.
Smith, A. D. (1994). Natsionalna identychnist [National identity] (P. Tarashchuk, Trans.). Osnovy. http://litopys.org.ua/smith/smi.htm
Smith, A. D. (2009). Kulturni osnovy natsii. Iierarkhiia, zapovit i respublika [The cultural foundations of nations] (T. Tsymbal, Trans.). Tempora.
Sztompka, P. (2020). Sotsiolohiia. Analiz suspilstva [Sociology: Analysis of society]. Kolir PRO. https://sociology.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/Пйотр-Штомпка.pdf
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Лапан, Т., & Химович, О. (2026). Пам’ять, ідентичність та ресентимент як соціальні чинники інституційної стійкості під час російсько-української війни. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 201-209. https://doi.org/10.15421/172675
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
