Дискурс свідомості і самосвідомості в античній культурі: концепт Συναίσθεσις в філософії Арістотеля

  • Павленко Ігор Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0000-0001-6798-4903
Ключові слова: розум, свідомість, самосвідомість, συναίσθησις, νοῦς, культура, контекст

Анотація

Анотація. Актуальність. У статті досліджується давньогрецьке розуміння свідомості і самосвідомості, зокрема принципово важливе поняття συναίσθησις в філософії Арістотеля, яке порівнюється з іншими ключовими концептами, що відносяться до ментальних характеристик людини. Метою дослідження є визначення сенсу, філософських і прагматичних контекстів використання даного поняття, його відмінності від інших концептів і виявлення пунктів перетину давньогрецького слова із сучасними філософськими термінами.Результати. Те, що позначається сучасним словом «свідомість» і що ми взагалі маємо на увазі, коли використовуємо це слово, – безумовно присутнє в античній культурі і філософії. Це робить актуальним завдання виокремлення ключового сенсу в нашому розумінні свідомості, пошуку прийнятних лексичних еквівалентів в текстах давньогрецьких філософів і ретельної реконструкції уявлень про свідомість в різних школах античної філософської традиції. Античні автори не проводили феноменологічного розгляду свідомості. Перш за все їх цікавила природа душі, її пізнавальні характеристики і етичне вдосконалення. В давньогрецькій філософії не існувало єдиного, чітко сформульованого поняття свідомості у його сучасному розумінні, як суб’єктивного переживання або потоку думок. Висновки. Критичний огляд давньогрецької філософської лексики дозволяє реконструювати вихідні сенси, що лежали в основі античного розуміння свідомості та самосвідомості. Усвідомлення того, що античні автори не оперували поняттям рефлексивної свідомості, свідчить про історичнну та культурну обумовленість філософських концептів. Дослідження античних понять, таких як συναίσθησις – не є пошуком аналогів нашому «Я», а намаганням зрозуміти альтернативний спосіб мислення про психічне, який не приймає дуалізму свідомісті і світу. Саме такий інтегративний підхід і притаманний філософії Арістотеля.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Павленко Ігор, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)
Ph.D., Assoc. Prof.

Посилання

REFERENCES
Αριστοτέλης (2025). Ἠθικὰ Εὐδήμεια. http://www.perseus.tufts.edu
Αριστοτέλης (2026). Ἠθικὰ Νικομάχεια. Ed. J. Bywater. http://el.wikisource.org/wiki/Ηθικά_Νικομάχεια
Αριστοτέλης (2024). Περί ψυχής. http://el.wikisource.org/wiki/Περί_ψυχής
Charles, D. (2021) The Undivided Self. Aristotle and the ‘Mind-Body Problem’. Oxford University Press, 303 р. https://doi.org/10.1093/oso/9780198869566.001.0001
Corcilius, K., Falcon, A., & Roreitner, R. (2025) Aristotle on the Essence of Human Thought. Oxford University Press, 310 p. https://doi.org/10.1093/9780198921820.001.0001
Demokrit (2026) Der Atomismus als Denkmodell der Vorsokratischen Philisophie. https://www.gottwein.de/Grie/vorsokr/VSAtom07.php#Demokr68B297
Diogenes Laertius (2026) Lives of Eminent Philosophers. Ed. R.D. Hicks. http://www.perseus.tufts.edu
Ferro, A. (2023). Aristotle on Self-Motion. Schwabe Ferlag, Basel, 463 p. https://doi.org/10.24894/978-3-7965-4363-0
Gottlieb, P. (2021). Aristotle on Thought and Feeling. Cambridge University Press. 173 p. https://doi.org/10.1017/9781107323544
Hutchinson, D. M. (2018). Plotinus on Consciousness. Cambridge University Press. 209 p. https://doi.org/10.1017/9781108344104
Jiménez, E. R. (2017). Aristotle’s Concept of Mind. NY, Cambridge University Press. 2017. 265 р. https://doi.org/10.1017/9781108151825
Long, A.A. (2022). Selfhood and Rationality in Ancient Greek Philosophy. From Heraclitus to Plotinus. Oxford University Press. 267 p. https://doi.org/10.1093/oso/9780198803393.001.0001
Mingucci, G. (2021) In Search of the Essence of the Soul: Aristotle’s Scientific Method and Practice in De Anima, II. 1-2. // Encounters with Aristotelian Philosophy of Mind. Ed. P. Gregoric, J.L. Fink. Routledge. Oxford, pp. 43-64. http://lccn.loc.gov/2020058252
Πλωτίνος (2026). Εννεάδες. Ἐννεάς Γ. Περὶ φύσεως καὶ θεωρίας καὶ τοῦ ἑνός. 4, 14-25. http://el.wikisource.org/wiki/Εννεάδες
Proto-Indo-European Etymological Dictionary (2026). A Revised Edition of Julius Pokorny’s. http://dnghu.org/
Wentzer, T. S. (2021). Speaking Being: Heidegger’s Aristotle and the Problem of Anthropology // Phenomenological Interpretations of Ancient Philosophy. Ed. Larsen K., P.R. Gilber. Brill, Leiden / Boston, pp. 69-91. http://lccn.loc.gov/2021016341
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Павленко, І. (2026). Дискурс свідомості і самосвідомості в античній культурі: концепт Συναίσθεσις в філософії Арістотеля. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 163-168. https://doi.org/10.15421/172670
Розділ
ФІЛОСОФІЯ