Герменевтика революції кантівської теодицеї
Ключові слова:
Іммануїл Кант, теодицея, антитеодицея, радикальне зло, практичний розум, свобода, моральна відповідальність, герменевтика
Анотація
Актуальне наукове дослідження спрямоване на висвітлення процесу революційної видозміни кантівської теодицеї, яка відбувається у межах переходу від доктринального виправдання Бога до морально-герменевтичного осмислення зла. Актуальність дослідження зумовлена сучасними дискусіями про роль свободи, відповідальності та морального вибору у формуванні етичної антропології та філософії релігії. Метою статті є показати, що критика Канта класичної теодицеї не зводиться до заперечення її можливості, а означає принципову герменевтичну перебудову. Методологія ґрунтується на герменевтичному аналізі ключових кантівських текстів докритичного та критичного періодів та концептуальному зіставленні з сучасними дослідженнями проблематики радикального зла.Результати дослідження. У докритичний період Кант частково поділяв засади класичної теодицеї, намагаючись поєднати ідею Божої доброти з існуванням зла. Водночас він здійснює важливе розрізнення між різними видами зла, виходячи за межі традиційного розуміння зла як privatio boni («позбавлення добра»). У критичний період обґрунтовується неспроможність спекулятивного розуму виправдати Бога через аналіз морального зла, фізичного страждання та диспропорції між злочином і покаранням. У межах практичного розуму формується концепція автентичної теодицеї, в центрі якої перебуває вчення про радикальне зло як структурну можливість свободи.Висновки. Показано, що кантівська теодицея зазнає переходу від доктринальної до автентичної через етап антитеодицеї. Запропонована герменевтична інтерпретація відкриває нові перспективи для осмислення взаємозв’язку свободи, морального закону та відповідальності.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Кант, І. (2004). Критика практичного розуму (пер. з нім. І. Бурковського). Київ: Юніверс. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kant_Immanuel/Krytyka_praktychnoho_rozumu.pdf
Капустинський, А. (2024). Суб’єктивізм Іммануїла Канта та об’єктивізм Антоніо Розміні. Гілея: науковий вісник, 199–200 (9–10), 20–27. http://gileya.org/index.php?ng=library
Копистинський, А. (2025). Проблематика добра і дочасного зла у теодицеї Антоніо Розміні-Сербаті: герменевтичні аспекти. Гілея: науковий вісник, 205–206(3–4), 29–35. http://gileya.org/index.php?ng=library
Козловський, В. (2015). Педагогіка в світлі моральної антропології І. Канта. Філософія освіти, 1(16), 183–196. https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/download/530/475/927
Farzanegan, Z., & Ramin, F. (2023). The status of Leibniz’s theodicy in Kant’s pre-critical thought. Philosophy of Religion Research, 21(1), 105–128. https://prrj.isu.ac.ir/article_76496.html?lang=en
Gressis, R. (2018). Kant’s theodicy and its role in the development of radical evil. Archiv für Geschichte der Philosophie, 100(1), 46–75. https://philpapers.org/rec/GREKTA-4
Huxford, G. (2020). Kant and theodicy: A search for an answer to the problem of evil. London. https://www.bloomsbury.com/uk/kant-and-theodicy-9781498597241/
Jun, W., & Lan, J. (2025). Critique and transformation: On the evolution of Kant’s conception of God and its internal roots. Religions, 16, 1258, 1–20. https://www.mdpi.com/2077-1444/16/10/1258
Kant, I. (1763). Versuch, den Begriff der negativen Größen in der Weltweisheit einzuführen. Königsberg.
Kant, I. (1785). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Riga: Johann Friedrich Hartknoch. https://archive.org/details/grundlegungzurm00vorlgoog?utm_source=chatgpt.com
Kant, I. (1922). Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernunft (K. Vorländer, Ed.). Leipzig. https://archive.org/details/diereligioninner00kantuoft
Kant, I. (1911). Über das Mißlingen aller philosophischen Versuche in der Theodizee. In Beweisgrund zu einer Demonstration des Daseins Gottes. Leipzig: F. Meiner. https://www.korpora.org/Kant/aa08/253.html
Michalson, G. E. (1990). Fallen freedom: Kant on radical evil and moral regeneration. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511554728
Pihlström, S., & Kivistö, S. (2016). Kantian antitheodicy: Philosophical and literary varieties. Palgrave Macmillan. https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-319-40883-5?utm_source=chatgpt.com
Rosmini-Serbati, A. (1845). Teodicea. Milano. https://archive.org/details/teodicea-volume-unico
Schumacher, L. (2023). Kant’s theory of radical evil and its Franciscan forebears. Neue Zeitschrift für Systematische Theologie und Religionsphilosophie, 65(2), 113–133. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10390042/
Szyrwińska-Hörig, A. (2023). Immanuel Kant’s idea of radical evil as a systematic and terminological problem. Revista Brasileira de Filosofia da Religião, 22(2), 461–471. https://philpapers.org/rec/SZYIKI
REFERENCES
Farzanegan, Z., & Ramin, F. (2023). The status of Leibniz’s theodicy in Kant’s pre-critical thought. Philosophy of Religion Research, 21(1), 105–128. https://prrj.isu.ac.ir/article_76496.html?lang=en
Gressis, R. (2018). Kant’s theodicy and its role in the development of radical evil. Archiv für Geschichte der Philosophie, 100(1), 46–75. https://philpapers.org/rec/GREKTA-4
Huxford, G. (2020). Kant and theodicy: A search for an answer to the problem of evil. London.
Jun, W., & Lan, J. (2025). Critique and transformation: On the evolution of Kant’s conception of God and its internal roots. Religions, 16, 1258, 1–20. https://www.mdpi.com/2077-1444/16/10/1258
Kant, I. (1763). Versuch, den Begriff der negativen Größen in der Weltweisheit einzuführen. Königsberg. https://www.bloomsbury.com/uk/kant-and-theodicy-9781498597241/
Kant, I. (1785). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Riga: Johann Friedrich Hartknoch. https://archive.org/details/grundlegungzurm00vorlgoog?utm_source=chatgpt.com
Kant, I. (1911). Über das Mißlingen aller philosophischen Versuche in der Theodizee. In Beweisgrund zu einer Demonstration des Daseins Gottes. Leipzig: F. Meiner. https://www.korpora.org/Kant/aa08/253.html
Kant, I. (1922). Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernunft (K. Vorländer, Ed.). Leipzig. https://archive.org/details/diereligioninner00kantuoft
Kant, I. (2004). Krytyka praktychnoho rozumu (I. Burkovskyi, Trans.). Kyiv: Yunivers. (Original work published 1788). https://shron1.chtyvo.org.ua/Kant_Immanuel/Krytyka_praktychnoho_rozumu.pdf
Kapustynskyi, A. (2024). Subiektyvizm Immanuila Kanta ta obiektyvizm Antonio Rozmini. Hileia: Naukovyi Visnyk, 199–200(9–10), 20–27. http://gileya.org/index.php?ng=library
Kopystynskyi, A. (2025). Problematyka dobra i dochasnoho zla u teodytsei Antonio Rozmini-Serbati: Hermenevtychni aspekty. Hileia: Naukovyi Visnyk, 205–206(3–4), 29–35. http://gileya.org/index.php?ng=library
Kozlovskyi, V. (2015). Pedahohika v svitli moralnoi antropolohii I. Kanta. Filosofiia Osvity, 1(16), 183–196. https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/download/530/475/927
Michalson, G. E. (1990). Fallen freedom: Kant on radical evil and moral regeneration. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511554728
Pihlström, S., & Kivistö, S. (2016). Kantian antitheodicy: Philosophical and literary varieties. Palgrave Macmillan. https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-319-40883-5?utm_source=chatgpt.com
Rosmini-Serbati, A. (1845). Teodicea. Milano. https://archive.org/details/teodicea-volume-unico
Schumacher, L. (2023). Kant’s theory of radical evil and its Franciscan forebears. Neue Zeitschrift für Systematische Theologie und Religionsphilosophie, 65(2), 113–133. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10390042/
Szyrwińska-Hörig, A. (2023). Immanuel Kant’s idea of radical evil as a systematic and terminological problem. Revista Brasileira de Filosofia da Religião, 22(2), 461–471. https://philpapers.org/rec/SZYIKI
Кант, І. (2004). Критика практичного розуму (пер. з нім. І. Бурковського). Київ: Юніверс. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kant_Immanuel/Krytyka_praktychnoho_rozumu.pdf
Капустинський, А. (2024). Суб’єктивізм Іммануїла Канта та об’єктивізм Антоніо Розміні. Гілея: науковий вісник, 199–200 (9–10), 20–27. http://gileya.org/index.php?ng=library
Копистинський, А. (2025). Проблематика добра і дочасного зла у теодицеї Антоніо Розміні-Сербаті: герменевтичні аспекти. Гілея: науковий вісник, 205–206(3–4), 29–35. http://gileya.org/index.php?ng=library
Козловський, В. (2015). Педагогіка в світлі моральної антропології І. Канта. Філософія освіти, 1(16), 183–196. https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/download/530/475/927
Farzanegan, Z., & Ramin, F. (2023). The status of Leibniz’s theodicy in Kant’s pre-critical thought. Philosophy of Religion Research, 21(1), 105–128. https://prrj.isu.ac.ir/article_76496.html?lang=en
Gressis, R. (2018). Kant’s theodicy and its role in the development of radical evil. Archiv für Geschichte der Philosophie, 100(1), 46–75. https://philpapers.org/rec/GREKTA-4
Huxford, G. (2020). Kant and theodicy: A search for an answer to the problem of evil. London. https://www.bloomsbury.com/uk/kant-and-theodicy-9781498597241/
Jun, W., & Lan, J. (2025). Critique and transformation: On the evolution of Kant’s conception of God and its internal roots. Religions, 16, 1258, 1–20. https://www.mdpi.com/2077-1444/16/10/1258
Kant, I. (1763). Versuch, den Begriff der negativen Größen in der Weltweisheit einzuführen. Königsberg.
Kant, I. (1785). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Riga: Johann Friedrich Hartknoch. https://archive.org/details/grundlegungzurm00vorlgoog?utm_source=chatgpt.com
Kant, I. (1922). Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernunft (K. Vorländer, Ed.). Leipzig. https://archive.org/details/diereligioninner00kantuoft
Kant, I. (1911). Über das Mißlingen aller philosophischen Versuche in der Theodizee. In Beweisgrund zu einer Demonstration des Daseins Gottes. Leipzig: F. Meiner. https://www.korpora.org/Kant/aa08/253.html
Michalson, G. E. (1990). Fallen freedom: Kant on radical evil and moral regeneration. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511554728
Pihlström, S., & Kivistö, S. (2016). Kantian antitheodicy: Philosophical and literary varieties. Palgrave Macmillan. https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-319-40883-5?utm_source=chatgpt.com
Rosmini-Serbati, A. (1845). Teodicea. Milano. https://archive.org/details/teodicea-volume-unico
Schumacher, L. (2023). Kant’s theory of radical evil and its Franciscan forebears. Neue Zeitschrift für Systematische Theologie und Religionsphilosophie, 65(2), 113–133. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10390042/
Szyrwińska-Hörig, A. (2023). Immanuel Kant’s idea of radical evil as a systematic and terminological problem. Revista Brasileira de Filosofia da Religião, 22(2), 461–471. https://philpapers.org/rec/SZYIKI
REFERENCES
Farzanegan, Z., & Ramin, F. (2023). The status of Leibniz’s theodicy in Kant’s pre-critical thought. Philosophy of Religion Research, 21(1), 105–128. https://prrj.isu.ac.ir/article_76496.html?lang=en
Gressis, R. (2018). Kant’s theodicy and its role in the development of radical evil. Archiv für Geschichte der Philosophie, 100(1), 46–75. https://philpapers.org/rec/GREKTA-4
Huxford, G. (2020). Kant and theodicy: A search for an answer to the problem of evil. London.
Jun, W., & Lan, J. (2025). Critique and transformation: On the evolution of Kant’s conception of God and its internal roots. Religions, 16, 1258, 1–20. https://www.mdpi.com/2077-1444/16/10/1258
Kant, I. (1763). Versuch, den Begriff der negativen Größen in der Weltweisheit einzuführen. Königsberg. https://www.bloomsbury.com/uk/kant-and-theodicy-9781498597241/
Kant, I. (1785). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Riga: Johann Friedrich Hartknoch. https://archive.org/details/grundlegungzurm00vorlgoog?utm_source=chatgpt.com
Kant, I. (1911). Über das Mißlingen aller philosophischen Versuche in der Theodizee. In Beweisgrund zu einer Demonstration des Daseins Gottes. Leipzig: F. Meiner. https://www.korpora.org/Kant/aa08/253.html
Kant, I. (1922). Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernunft (K. Vorländer, Ed.). Leipzig. https://archive.org/details/diereligioninner00kantuoft
Kant, I. (2004). Krytyka praktychnoho rozumu (I. Burkovskyi, Trans.). Kyiv: Yunivers. (Original work published 1788). https://shron1.chtyvo.org.ua/Kant_Immanuel/Krytyka_praktychnoho_rozumu.pdf
Kapustynskyi, A. (2024). Subiektyvizm Immanuila Kanta ta obiektyvizm Antonio Rozmini. Hileia: Naukovyi Visnyk, 199–200(9–10), 20–27. http://gileya.org/index.php?ng=library
Kopystynskyi, A. (2025). Problematyka dobra i dochasnoho zla u teodytsei Antonio Rozmini-Serbati: Hermenevtychni aspekty. Hileia: Naukovyi Visnyk, 205–206(3–4), 29–35. http://gileya.org/index.php?ng=library
Kozlovskyi, V. (2015). Pedahohika v svitli moralnoi antropolohii I. Kanta. Filosofiia Osvity, 1(16), 183–196. https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/download/530/475/927
Michalson, G. E. (1990). Fallen freedom: Kant on radical evil and moral regeneration. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511554728
Pihlström, S., & Kivistö, S. (2016). Kantian antitheodicy: Philosophical and literary varieties. Palgrave Macmillan. https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-319-40883-5?utm_source=chatgpt.com
Rosmini-Serbati, A. (1845). Teodicea. Milano. https://archive.org/details/teodicea-volume-unico
Schumacher, L. (2023). Kant’s theory of radical evil and its Franciscan forebears. Neue Zeitschrift für Systematische Theologie und Religionsphilosophie, 65(2), 113–133. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10390042/
Szyrwińska-Hörig, A. (2023). Immanuel Kant’s idea of radical evil as a systematic and terminological problem. Revista Brasileira de Filosofia da Religião, 22(2), 461–471. https://philpapers.org/rec/SZYIKI
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Копистинський, А. (2026). Герменевтика революції кантівської теодицеї. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 134-140. https://doi.org/10.15421/172666
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
