Прояв філософії Г. Сковороди в українському драматичному театрі
Ключові слова:
філософія Г. Сковороди, український театр, ідентичність, Лесь Курбас, духовні цінності, світогляд, самоусвідомлення
Анотація
Анотація. Сучасне українське суспільство переживає складні часи воєнної дійсності, що виявляється моментом випробування людської волі, моралі, гідності, стійкості, свободи та інших людських цінностей. Разом із тим, екзистенційний біль, що наступає внаслідок втрат, руйнувань, змушує переосмислювати питання ідеалів, справедливості, добра і зла. В умовах гібридної російсько-української війни аксіологічний вимір духовності постає світоглядним орієнтиром української нації, внутрішнім ресурсом морального опору в умовах випробувань, і водночас частиною концепції самозахисту та збереження української культури та державності.Мета статті – розглянути концептосферу вчення засновника української філософії Г. Сковороди та висвітлити прояв його філософських ідей в українському драматичному театрі.Результати. Розглянуто основні концепції філософського вчення та світоглядна позиція Г. Сковороди, висвітлені ідентичні погляди діячів української науки та культури на концепцію про три світи та двонатурність як підґрунтя духовної цілісності людини. Виявлені ідеї вчення Г. Сковороди у філософії та творчій діяльності постатей українського театру. Висновки. Ключовою ідеєю людського буття Г. Сковорода вбачав у пошуку людини свого Божественного начала для легкості життя й відчуття щастя через самопізнання, сродну працю і гармонію двох натур. Тільки пізнавши свою природу, людина наближається до Бога, стає господарем свого життя, власного маленького світу та єднається зі світом великим. В такий спосіб формуються та утверджуються фундаментальні цінності людини. Вивчення філософської світоглядної позиції сучасних театральних діячів являє собою один з аспектів у дослідженні культурної ідентичності та філософії українського драматичного театру.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Анотація.
Сучасне українське суспільство переживає складні часи воєнної дійсності, що виявляється моментом випробування людської волі, моралі, гідності, стійкості, свободи та інших людських цінностей. Разом із тим, екзистенційний біль, що наступає внаслідок втрат, руйнувань, змушує переосмислювати питання ідеалів, справедливості, добра і зла. В умовах гібридної російсько-української війни аксіологічний вимір духовності постає світоглядним орієнтиром української нації, внутрішнім ресурсом морального опору в умовах випробувань, і водночас частиною концепції самозахисту та збереження української культури та державності.
Мета статті – розглянути концептосферу вчення засновника української філософії Г. Сковороди та висвітлити прояв його філософських ідей в українському драматичному театрі.
Результати. Розглянуто основні концепції філософського вчення та світоглядна позиція Г. Сковороди, висвітлені ідентичні погляди діячів української науки та культури на концепцію про три світи та двонатурність як підґрунтя духовної цілісності людини. Виявлені ідеї вчення Г. Сковороди у філософії та творчій діяльності постатей українського театру.
Висновки. Ключовою ідеєю людського буття Г. Сковорода вбачав у пошуку людини свого Божественного начала для легкості життя й відчуття щастя через самопізнання, сродну працю і гармонію двох натур. Тільки пізнавши свою природу, людина наближається до Бога, стає господарем свого життя, власного маленького світу та єднається зі світом великим. В такий спосіб формуються та утверджуються фундаментальні цінності людини. Вивчення філософської світоглядної позиції сучасних театральних діячів являє собою один з аспектів у дослідженні культурної ідентичності та філософії українського драматичного театру.
Сучасне українське суспільство переживає складні часи воєнної дійсності, що виявляється моментом випробування людської волі, моралі, гідності, стійкості, свободи та інших людських цінностей. Разом із тим, екзистенційний біль, що наступає внаслідок втрат, руйнувань, змушує переосмислювати питання ідеалів, справедливості, добра і зла. В умовах гібридної російсько-української війни аксіологічний вимір духовності постає світоглядним орієнтиром української нації, внутрішнім ресурсом морального опору в умовах випробувань, і водночас частиною концепції самозахисту та збереження української культури та державності.
Мета статті – розглянути концептосферу вчення засновника української філософії Г. Сковороди та висвітлити прояв його філософських ідей в українському драматичному театрі.
Результати. Розглянуто основні концепції філософського вчення та світоглядна позиція Г. Сковороди, висвітлені ідентичні погляди діячів української науки та культури на концепцію про три світи та двонатурність як підґрунтя духовної цілісності людини. Виявлені ідеї вчення Г. Сковороди у філософії та творчій діяльності постатей українського театру.
Висновки. Ключовою ідеєю людського буття Г. Сковорода вбачав у пошуку людини свого Божественного начала для легкості життя й відчуття щастя через самопізнання, сродну працю і гармонію двох натур. Тільки пізнавши свою природу, людина наближається до Бога, стає господарем свого життя, власного маленького світу та єднається зі світом великим. В такий спосіб формуються та утверджуються фундаментальні цінності людини. Вивчення філософської світоглядної позиції сучасних театральних діячів являє собою один з аспектів у дослідженні культурної ідентичності та філософії українського драматичного театру.
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Матвєєва, К. (2026). Прояв філософії Г. Сковороди в українському драматичному театрі. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 121-127. https://doi.org/10.15421/172664
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ





