Національна структура і розвиток великого землеволодіння в Східній Галичині у 1867 – 1914 рр.

  • Вітенко Микола Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) https://orcid.org/0000-0001-8486-4073
  • Дебенко Василь Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-6647-5485
  • Кобильник Роман Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-9740-3126
Ключові слова: Західно-Українська Народна Республіка, Східна Галичина, земельна реформа, малозабезпечені категорії населення, польсько-українські відносини, соціальна історія, оренда маєтків

Анотація

Анотація.Актуальність. Дослідження великого землеволодіння в Галичині залишається актуальним через тривалі дискусії в історіографії щодо національної ідентифікації землевласників, спрощених інтерпретацій “польського” домінування та впливу аграрної кризи на соціально-економічні відносини. Вивчення цих процесів дозволяє уникнути стереотипів класового чи національного протистояння, краще зрозуміти механізми адаптації латифундій до ринкових умов та їхню роль у розвитку переробної промисловості краю.Метою дослідження є комплексний аналіз національної структури великого землеволодіння в Східній Галичині, з'ясування особливостей його економічного розвитку, процесів кризи, парцеляції та модернізації.Результати. Встановлено, що велике землеволодіння у Східній Галичині переважно належало польським шляхтичам (римо-католикам), однак значну частку становили власники єврейського походження та невелика кількість українців; національна ідентифікація багатьох магнатів (Потоцькі, Дідушицькі, Шептицькі) була неоднозначною. Виявлено динаміку кризи кінця XIX – початку XX ст.: банкрутства, парцеляцію (втрата понад 200 тис. га), дроблення маєтків. Водночас поміщики активно модернізували господарства – будували переробні підприємства (гуральні, броварні, млини, тартаки), впроваджували технічні культури, механізацію; значна частина промислових об'єктів Галичини належала саме великим землевласникам.Висновки. Велике землеволодіння в Східній Галичині мало складну національну структуру з домінуванням сполонізованих родів, але без чітких етнічних кордонів. Економічна еволюція характеризується переходом від чисто аграрного до аграрно-промислового типу господарювання на фоні аграрної кризи та інтеграції в ринкові відносини. Ці процеси сприяли частковій модернізації краю, але зберігали його периферійний характер в економіці Австро-Угорщини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Вітенко Микола, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
Ph.D.
Дебенко Василь, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
Ph.D.
Кобильник Роман, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
Senior teacher

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Всячина и новинки. (1890, 24 серпня). Батьківщина, с. 34–35.
Компанієць, І. І. (1960). Становище і боротьба трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку XX ст. (1900–1919 роки). Київ. http://resource.history.org.ua/item/0000243
Кравченюк, О. (1983). Володислав Федорович. В Шляхами Золотого Поділля (Т. ІІІ, с. 632). Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто: НТШ. https://diasporiana.org.ua/ukrainica/5531-shlyahami-zolotogo-podillya-t-3/
Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. (n.d.). Відділ рукописів. Фонд 45 (Дідушицькі). Оп. 1. Витяг з рахунку річних оплачених готівкою чистих прибутків з дібр ключів Заріччя і Журовички 1874–1890 рр.
Макарчук, С. (2008). Етнодемографічні процеси в Галичині у ХХ ст. В Галичина: етнічна історія. Тематичний збірник статей (с. 137). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. https://shron1.chtyvo.org.ua/Makarchuk_Stepan/Halychyna_Etnichna_istoriia_Tematychnyi_zbirnyk_statei.pdf?
Мудрий, М. (2006–2007). “Русини польської нації” (Gente Rutheni, natione Poloni) в Галичині ХІХ ст. і поняття “Вітчизна” Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 15, 465. https://www.inst-ukr.lviv.ua/files/23/460Mudryj.pdf
Письмо зъ Подоля. (1886, 9 квітня). Батьківщина, с. 82.
Свєжинський, П. В. (1966). Аграрні відносини на Західній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Львів.
Biegeleisen, L. (1917). Rozwój gospodarczy nowoczesnej wsi polskiej (Т. 2). Kraków: Druk. Narodowa. https://polona.pl/item-view/4b71f41d-caf0-406c-a9bb-64e248101a06?page=4
Borkowski, J. (1981). Chlopi Polscy w dobie kapitalizmu. Warszawa.
Buzek, J. (1905). Stosunki zawodowe i socialne ludności w Galicji według wyznania i narodowości. Na podstawie spisu ludności z dnia 31 grudnia 1900 r. Lwów.
Diamand, H. (1913). Tablice statystyczne gospodarstwa społecznego w Austrji ze szczególnym uwzględnieniem Galicji. Kraków: Sp. Nakł. «Książka».
Fischer, A. (1939). Zarys etnografii Polski południowo-wschodniej. Lwów: Związek Polskich Towarzystw Naukowych. https://rcin.org.pl/dlibra/doccontent?id=30170
Lukasiewicz J. (1968). Kryzys agrarny na ziemiach polskich w końcu XIX wieku. Warszawa. https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://bibliotekanauki.pl/books/1623099.pdf&ved=2ahUKEwjf45r_34aSAxXYUFUIHQIKCosQFnoECBkQAQ&usg=AOvVaw2RiFDSbCEt365scyVZAuMe
Nowak, M., & Stępień, S. (2012). Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912). Polski Słownik Biograficzny (Т. XLVIII/2, zeszyt 197, с. 236—238). Warszawa—Kraków: Polska Akademia Nauk.
Österreichische Statistik. (1908). Ergebnisse der landwirtschaftlichen Betriebszählung vom 3. Juni 1902 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern (Band 83, Heft 5: Bezirksübersicht für Galizien und die Bukowina). Wien. https://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=ors&datum=0083&pos=354
Rozwadowski, J. (1904). Ruskie bezrobocie w r. 1902: uwagi o jego terenie. Lwów. https://bc.gbpizs.gov.pl/Content/1996/PDF/12923%20KPiP%20Ruskie%20bezrobocie%20w%20r.%201902%20-%20uwagi%20o%20jego%20terenie.pdf
Wiadomości statystyczne o stosunkach krajowych. (1902). Wydane przez krajowe biuro statystyczne / pod redakcją T. Pilata (T. XXIV, Zs. III, с. 40–42). Lwów.

REFERENCES
Biegeleisen, L. (1917). Economic development of the modern Polish village (Vol. 2). Kraków: Druk. Narodowa. https://polona.pl/item-view/4b71f41d-caf0-406c-a9bb-64e248101a06?page=4
Borkowski, J. (1981). Polish peasants in the era of capitalism. Warszawa.
Buzek, J. (1905). Occupational and social relations of the population in Galicia according to confession and nationality. Based on the census of December 31, 1900. Lwów.
Diamand, H. (1913). Statistical tables of social economy in Austria with special emphasis on Galicia. Kraków: Sp. Nakł. «Książka».
Fischer, A. (1939). Outline of the ethnography of south-eastern Poland. Lwów: Związek Polskich Towarzystw Naukowych.
Kompaniiets, I. I. (1960). The situation and struggle of the working masses of Galicia, Bukovyna, and Transcarpathia at the beginning of the 20th century (1900–1919). Kyiv: Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.
Kravcheniuk, O. (1983). Volodyslav Fedorovych. In On the paths of the Golden Podillia (Vol. III, p. 632). New York; Paris; Sydney; Toronto: Shevchenko Scientific Society.
Lukasiewicz, J. (1968). The agrarian crisis in Polish lands at the end of the 19th century. Warszawa.
Lviv Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine. (n.d.). Manuscript Department. Fund 45 (Dzieduszycki family). Inventory 1. Extract from the account of annual net profits paid in cash from the estates of the Zarechchia and Zhurovychky keys, 1874–1890.
Makarchuk, S. (2008). Ethno-demographic processes in Galicia in the 20th century. In Galicia: Ethnic history. Thematic collection of articles (p. 137). Lviv: Publishing Center of Ivan Franko National University of Lviv.
Mudryi, M. (2006–2007). “Ruthenians of the Polish nation” (Gente Rutheni, natione Poloni) in 19th-century Galicia and the concept of “Fatherland.” Ukraine: Cultural heritage, national consciousness, statehood, 15, 465.
Nowak, M., & Stępień, S. (2012). Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912). Polish Biographical Dictionary (Vol. XLVIII/2, fascicle 197, pp. 236—238). Warszawa—Kraków: Polska Akademia Nauk.
Österreichische Statistik. (1908). Results of the agricultural enterprise census of June 3, 1902 in the kingdoms and lands represented in the Imperial Council (Vol. 83, Issue 5: District overview for Galicia and Bukovina). Wien. https://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=ors&datum=0083&pos=354
Pysmo z Podolia [Letter from Podillia]. (1886, April 9). Bat’kivshchyna, p. 82.
Rozwadowski, J. (1904). Ruthenian unemployment in 1902: Notes on its area. Lwów.
Svezhynskyi, P. V. (1966). Agrarian relations in Western Ukraine at the end of the 19th – beginning of the 20th century. Lviv.
Vsiachyna i novynky [Miscellany and news]. (1890, August 24). Bat’kivshchyna, pp. 34–35.
Wiadomości statystyczne o stosunkach krajowych [Statistical news on national relations]. (1902). Issued by the National Statistical Office / edited by T. Pilat (Vol. XXIV, Issue III, pp. 40–42). Lwów.
Опубліковано
2026-03-04
Як цитувати
Вітенко, М., Дебенко, В., & Кобильник, Р. (2026). Національна структура і розвиток великого землеволодіння в Східній Галичині у 1867 – 1914 рр. Науково-теоретичний альманах Грані, 29(1), 62-68. https://doi.org/10.15421/172656
Розділ
ІСТОРІЯ