Концентричний підхід до вивчення історії в українській освіті: традиції, виклики та нові перспективи
Ключові слова:
історична освіта, концентричний підхід, україноцентричний курс, Нова українська школа, методика навчання історії, реформа освіти, компетентнісний підхід
Анотація
Анотація.Актуальність. В умовах широкомасштабної російсько-української війни, динамічних євроінтеграційних процесів та активного впровадження реформи «Нова українська школа» (НУШ), українська система історичної освіти постала перед необхідністю докорінних змін. Традиційна лінійно-хронологічна модель, що базується на розділенні курсів історії України та всесвітньої історії, виявляє ознаки кризи, спричиняючи фрагментарність знань учнівства та ускладнюючи формування цілісного розуміння історичних процесів. Мета дослідження полягає в системному аналізі потенціалу концентричного підходу та оцінці перспектив його імплементації в українську шкільну освіту з урахуванням кращих світових практик. Методи. Використано методи порівняльного аналізу для зіставлення хронологічного, тематичного та концентричного підходів. Проаналізовано моделі історичної освіти Великої Британії, Фінляндії та Сінгапуру. Здійснено аналіз «Концептуальних засад реформування історичної освіти» (2024). Результати. Дослідження обґрунтовує ефективність концентричного підходу, який передбачає циклічне повернення до вивчення історичних епох із поступовим поглибленням змісту. Розглянуто нову структуру історичної освіти, що складається з трьох рівнів: адаптаційно-ігрового (1–4 класи), базового проблемно-тематичного (5–9 класи) та профільного (10–12 класи). Аргументовано доцільність запровадження єдиного україноцентричного курсу, де національна історія вивчається як невід’ємна складова світової, що дозволяє подолати розрив між локальним і глобальним контекстами. Висновки. Імплементація концентричної моделі дозволяє врахувати вікову психологію здобувачів освіти і змістити акцент із механічного запам’ятовування фактів на розвиток критичного мислення та громадянської відповідальності. Водночас успіх реформи залежить від розв’язання низки викликів: якісної перепідготовки педагогічних кадрів, створення нового методичного забезпечення та розробки системи оцінювання компетентностей.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Ahonen, S., & Rantala, J. (Eds.). (2001). Nordic Lights: Education for Nation and Civic Society in the Nordic Countries, 1850–2000. Finnish Literature Society.
Altınyelken, H. K. (2010). Curriculum change in Uganda: Teacher perspectives on the new thematic curriculum. International Journal of Educational Development, 30(2), 151–161. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2009.03.002
Basic Secondary Education State Standard. (2020). Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of September 30, 2020, No. 898.
Deng, Z., Gopinathan, S., & Lee, C. K. E. (Eds.). (2013). Globalization and the Singapore Curriculum: From Policy to Classroom. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-4451-57-4
Fanzo, J., Covic, N., Dobermann, A., Henson, S., Herrero, M., Pingali, P., & Staal, S. (2020). A research vision for food systems in the 2020s: Defying the status quo. Global Food Security, 26, 100397. https://doi.org/10.1016/j.gfs.2020.100397
Franchuk, V., Kopytko, M., & Melnyk, S. (2022). Ensuring Ukraine’s food security in a changing security environment. Vcheni Zapysky Universytetu “KROK”, 67(3), 9–17. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-9-17
Harnett, P. (2009). History teaching and the value of a balanced approach to the past. In S. Aktekin, P. Harnett, M. Öztürk, & D. Smart (Eds.), Teaching History and Social Studies for Multicultural Europe (pp. 15–26). Harf Education Publishing.
Harris, R., & Burn, K. (2016). English history teachers’ views on substantive content for young people. Journal of Curriculum Studies, 48(4), 518–546. https://doi.org/10.1080/00220272.2015.1122091
Izraelov, M., & Silber, J. (2019). Assessment of the Global Food Security Index. Food Security, 11, 1135–1152. https://doi.org/10.1007/s12571-019-00941-y
Kimura, M. (1979). The neutral theory of molecular evolution. Scientific American, 94–104.
Löfström, J., & Van den Berg, M. (2012). Interpretation of the financial crisis in economic education. Journal of Social Science Education. https://doi.org/10.4119/jsse-647
Malik, M., & Lupenko, Y. (2009). State regulation of economic sectors in domestic scientific studies. Economy of Agro-Industrial Complex, 10, 153–158.
Maryna, A., & Yankovska, Y. (2023). Research on global food security conditions. Economic Space, 184, 1–10. https://doi.org/10.32782/2224-6282/184-4
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2022). Curriculum for General Secondary Education Institutions: History of Ukraine and World History, Grades 5–11. Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine.
Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine. (2024, July 30). No. 1072: The Conceptual Framework for Reforming History Education in the System of General Secondary Education.
Pylypenko, K. (2013). Food security of the country: Social and economic directions. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 12, 48–51.
Stradling, R. (1997). Teaching the History of Europe in the 20th Century: Approaches and Problems. Strasbourg: Council for Cultural Cooperation.
Topolnytska, Y. (2024). Thematic or chronological? Principles of studying history at school. New Ukrainian School.
Turan, I. (2020). Thematic vs chronological history teaching debate: Social media research. Journal of Education and Learning, 9(1), 205–216. https://doi.org/10.5539/jel.v9n1p205
Vergunov, V., Derlemenko, T., Anikina, O., & Kirilenko, L. (2010). Sozinov Oleksii Oleksiiovych: Biobibliographic Index of Scientific Works (1954–2009). Kyiv: Agrarian Science.
Zalizniuk, V. (2018). Interpretation of food security essence in the context of public regulation. Public Administration and Customs Administration, 1(18).
Ahonen, S., & Rantala, J. (Eds.). (2001). Nordic Lights: Education for Nation and Civic Society in the Nordic Countries, 1850–2000. Finnish Literature Society.
Altınyelken, H. K. (2010). Curriculum change in Uganda: Teacher perspectives on the new thematic curriculum. International Journal of Educational Development, 30(2), 151–161. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2009.03.002
Basic Secondary Education State Standard. (2020). Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of September 30, 2020, No. 898.
Deng, Z., Gopinathan, S., & Lee, C. K. E. (Eds.). (2013). Globalization and the Singapore Curriculum: From Policy to Classroom. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-4451-57-4
Fanzo, J., Covic, N., Dobermann, A., Henson, S., Herrero, M., Pingali, P., & Staal, S. (2020). A research vision for food systems in the 2020s: Defying the status quo. Global Food Security, 26, 100397. https://doi.org/10.1016/j.gfs.2020.100397
Franchuk, V., Kopytko, M., & Melnyk, S. (2022). Ensuring Ukraine’s food security in a changing security environment. Vcheni Zapysky Universytetu “KROK”, 67(3), 9–17. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-9-17
Harnett, P. (2009). History teaching and the value of a balanced approach to the past. In S. Aktekin, P. Harnett, M. Öztürk, & D. Smart (Eds.), Teaching History and Social Studies for Multicultural Europe (pp. 15–26). Harf Education Publishing.
Harris, R., & Burn, K. (2016). English history teachers’ views on substantive content for young people. Journal of Curriculum Studies, 48(4), 518–546. https://doi.org/10.1080/00220272.2015.1122091
Izraelov, M., & Silber, J. (2019). Assessment of the Global Food Security Index. Food Security, 11, 1135–1152. https://doi.org/10.1007/s12571-019-00941-y
Kimura, M. (1979). The neutral theory of molecular evolution. Scientific American, 94–104.
Löfström, J., & Van den Berg, M. (2012). Interpretation of the financial crisis in economic education. Journal of Social Science Education. https://doi.org/10.4119/jsse-647
Malik, M., & Lupenko, Y. (2009). State regulation of economic sectors in domestic scientific studies. Economy of Agro-Industrial Complex, 10, 153–158.
Maryna, A., & Yankovska, Y. (2023). Research on global food security conditions. Economic Space, 184, 1–10. https://doi.org/10.32782/2224-6282/184-4
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2022). Curriculum for General Secondary Education Institutions: History of Ukraine and World History, Grades 5–11. Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine.
Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine. (2024, July 30). No. 1072: The Conceptual Framework for Reforming History Education in the System of General Secondary Education.
Pylypenko, K. (2013). Food security of the country: Social and economic directions. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 12, 48–51.
Stradling, R. (1997). Teaching the History of Europe in the 20th Century: Approaches and Problems. Strasbourg: Council for Cultural Cooperation.
Topolnytska, Y. (2024). Thematic or chronological? Principles of studying history at school. New Ukrainian School.
Turan, I. (2020). Thematic vs chronological history teaching debate: Social media research. Journal of Education and Learning, 9(1), 205–216. https://doi.org/10.5539/jel.v9n1p205
Vergunov, V., Derlemenko, T., Anikina, O., & Kirilenko, L. (2010). Sozinov Oleksii Oleksiiovych: Biobibliographic Index of Scientific Works (1954–2009). Kyiv: Agrarian Science.
Zalizniuk, V. (2018). Interpretation of food security essence in the context of public regulation. Public Administration and Customs Administration, 1(18).
Опубліковано
2025-12-30
Як цитувати
Охріменко, О., & Топольницька, Ю. (2025). Концентричний підхід до вивчення історії в українській освіті: традиції, виклики та нові перспективи. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(6), 46-52. https://doi.org/10.15421/172635
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ
