Декомеморація: до концептуалізації переосмислення совєтського минулого в Україні (2014–2025)
Ключові слова:
соціальна пам’ять, декомеморація, декомунізація, деколонізація, комеморація, радянська спадщина, дисонантна спадщина
Анотація
Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою соціологічної концептуалізації понять «декомунізації» та «деколонізації», що використовуються для позначення процесів, пов’язаних із переосмисленням совєтського минулого в Україні у 2014–2025 роках.Метою дослідження є введення в український академічний дискурс поняття декомеморації як аналітичної рамки для дослідження трансформацій комеморативних практик в Україні.Результати. У статті проаналізовано процес переосмислення совєтського минулого в Україні, що актуалізувався після 2014 року у зв’язку з ціннісними трансформаціями українського суспільства, став інтенсивнішим після 2022 року і триває досі, набуваючи рис символічного спротиву російській агресії. Запропоновано – уперше в українському науковому дискурсі – застосувати для його концептуалізації аналітичну рамку декомеморації, що набуває поширення в контексті переосмислення минулого з перспектив раніше маргіналізованих груп (зокрема в межах деколонізаційних підходів, руху #BLM, ініціатив за права жінок, постсоціалістичних трансформацій). Виділено три рівні декомеморації в Україні: структурний, соціальний і особистісний. Показано, що протягом аналізованого періоду домінував фокус на структурному рівні, що виявлялося у стратегіях усунення з публічного простору символів, пов’язаних із пропагандою імперіалізму та комунізму. Водночас усвідомлення дисонантного характеру значної частини совєтської спадщини актуалізує стратегії, зосереджені не на усуненні, а на переосмисленні як триваючому процесі, зокрема через переформулювання значень, тимчасові або художні інтервенції, деканонізацію та інші форми символічного переозначення.Висновки. Запропонована аналітична рамка дозволяє осмислити трансформації пам’яті як процес, що охоплює різні рівні взаємодії з минулим. Вона інтегрує декомунізаційні та деколонізаційні виміри, будучи продуктивною для переосмислення сукупності комеморативних практик в українському суспільстві на різних рівнях.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Бакіров, В. С. (2016). Ціннісний вимір цивілізаційної трансформації суспільства. Український соціологічний журнал, (1–2), 15–25. https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/download/9544/9066/
Верховна Рада України. (2022, 8 травня). Перемогли фашизм – переможемо і рашизм!. https://www.rada.gov.ua/news/razom/222602.html
В’ятрович, В., Борисенко, М., & Водотика, Т. (2017). Декомунізація: важливий процес, не лише результат. Місто: історія, культура, суспільство, (101). http://mics.org.ua/journal/index.php/mics/article/download/24/23
Гриценко, О. А. (2019). Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАM України. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/grytsenko_ dekomunizatsia.pdf
Інститут національної пам’яті. (2015, 15 квітня). Пам’ятаємо! Перемагаємо! До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/ metodychni-rekomendaciyi/pamyatayemo-peremagayemo-do-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni
Кобченко, К. (2016). Декомунізація в Україні: постколоніальний контекст. Українознавчий альманах, (19), 66–70. https://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/viewFile/161/153
Котляр, Ю. В. (2023). Декомунізація і деколонізація в контексті європейських цінностей. Становлення сучасної Української держави: роль європейських цінностей у формуванні демократичного буття (ТЕЗИ), 13. https://www.academia.edu/download/111759947/111752860.pdf#page=13
Красиков, М. М. (2016). Декомунізація чи демеморизація? У Україна на шляху державотворення: історія та сучасність: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів (Вип. 26, с. 171–172). https://repo.btu.kharkiv.ua/bitstreams/b7517e9f-4ab0-4c14-b922-ebf3f9dd24a0/download
Лук’янов, Є. (2025). Феномен і проблема деконструкції колоніальних наративів: Теорія та практичні перспективи. Образ, 3(49), 18–26. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.3(49)-18-26
Мулярчук, Ю. (2023). Укорінення vs викорінення: людяність, справедливість та деколонізація життєвого світу в часи війни. Multiversum. Philosophical almanac, 2(2(178)), 85–96. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.2.3
Рябчук, М. (2016). Декомунізація чи деколонізація? Що показали політичні дискусії з приводу декомунізаційних законів? Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, (2), 104–117. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_8
Свідомі. (2023). У Goodwine з’явився стелаж «Вина, які любила Віка».
https://svidomi.in.ua/page/v-goodwine-ziavyvsia-stelazh-vyna-iaki-liubyla-vika
Суспільне. (2023, 27 липня). «Коли ми прибираємо умовного Пушкіна, ми віднаходимо місце для українського діяча». Про перейменування топонімів – УІНП [Інтерв’ю]. https://suspilne.media/kharkiv/537753-koli-mi-pribiraemo-umovnogo-puskina-mi-vidnahodimo-misce-dla-ukrainskogo-diaca-pro-perejmenuvanna-toponimiv-uipn/
Суспільне. (2024, 7 грудня). «Тут міг сидіти той, хто віддав життя за нас»: у Вінниці встановили пам’ятні таблички на лавках. https://suspilne.media/vinnytsia/895593-tut-mig-siditi-toj-hto-viddav-zitta-za-nas-u-vinnici-vstanovili-pamatni-tablicki-na-lavkah/
Тахтаулова, М. (2017). Харківська топоніміка: етапи декомунізації. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, (2), 142–151. http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/miks_2017_1_14.pdf
Український тиждень. (2013, 17 вересня). У країнах Східної Європи радянські пам’ятники перефарбовують, розбивають та офіційно демонтують. https://tyzhden.ua/u-krainakh-skhidnoi-ievropy-radianski-pam-iatnyky-perefarbovuiut-rozbyvaiut-ta-ofitsijno-demontuiut/ Український тиждень
Шеремета, О. (2020). Декомунізація досліджень історії філософії України: отця М. Конрада та його критика соціалістично-комуністичної ментальності. Українознавчий альманах, (27), 147–153. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.22
Яковлєв, М. В. (2014). Радянізація, русифікація та дерадянізація як категорії політичної постколоніальної історії країн Центрально-Східної Європи. Магістеріум. Політичні студії, (58), 24–28. https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/73141889-a982-42f6-a4be-346070983880/download
Adams, T. & Guttel-Klein, Y. (2022). Make It Till You Break It: Towards Typology of De-Commemoration. Sociological Forum, Vol. 37(2), 603–625. https://doi.org/10.1111/socf.12809
Bozhenko, A., & Chagovets, O. (2024). Decolonization of space: The uncomfortable heritage of Ukrainian socialist cities. Baltic Worlds, 17(4), 40–48. https://balticworlds.com/decolonization-of-the-space/
Colas, D. (2024). Contrasting fates of Lenin statues in Ukraine and Russia. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 73–82). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Gabowitsch, M. (2024). Mimetic de-commemoration: The fate of Soviet war memorials in Eastern Europe in 2022–2023. Kunsttexte, (1), Ostblick. https://doi.org/10.48633/ksttx.2024.1.102647
Gensburger, S., & Wüstenberg, J. (2024). Introduction: Making sense of de-commemoration. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 1–18). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Goštautaitė, R. (2020). Dissonant Soviet monuments in post-Soviet Lithuania: The application of artistic practices. Baltic Worlds, 4, 9–19. https://balticworlds.com/dissonant-soviet-monuments-in-post-soviet-lithuania/
Tlostanova, M. (2012). Postsocialist ≠ postcolonial? On post-Soviet imaginary and global coloniality. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 130–142. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658244
Tlostanova, M. (2024). The deadlocks of memory and the (no longer) post-Soviet coloniality, or can memory be decolonized? Baltic Worlds, 17(4), 57–66. https://balticworlds.com/can-memory-be-decolonized/
TVN24. (2013, 13 жовтня). Żołnierz radziecki gwałcący ciężarną kobietę. Kontrowersyjny pomnik w Gdańsku. https://tvn24.pl/pomorze/zolnierz-radziecki-gwalcacy-ciezarna-kobiete-kontrowersyjny-pomnik-w-gdansku-ra362576-3446127
Yurchuk, Y. (2024a). De-canonisation of the Soviet past: Abject, kitsch, and memory. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 106–113). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Yurchuk, Y. (2024b). Introduction: Decolonization of memory in the former Soviet spaces. Baltic Worlds, 17(4), 37–39. https://balticworlds.com/decolonization-of-memory-in-the-former-soviet-spaces/
REFERENCES
Adams, T. & Guttel-Klein, Y. (2022). Make It till You Break It: Towards Typology of De-Commemoration. Sociological Forum, Vol. 37(2), 603–625. https://doi.org/10.1111/socf.12809
Bakirov, V. S. (2016). Civilizational transformation of society: The value dimension. Ukrainian Sociological Journal, (1–2), 15–25. https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/download/9544/9066/
Bozhenko, A., & Chagovets, O. (2024). Decolonization of space: The uncomfortable heritage of Ukrainian socialist cities. Baltic Worlds, 17(4), 40–48. https://balticworlds.com/decolonization-of-the-space/
Colas, D. (2024). Contrasting fates of Lenin statues in Ukraine and Russia. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 73–82). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Gabowitsch, M. (2024). Mimetic de-commemoration: The fate of Soviet war memorials in Eastern Europe in 2022–2023. Kunsttexte, (1), Ostblick. https://doi.org/10.48633/ksttx.2024.1.102647
Gensburger, S., & Wüstenberg, J. (2024). Introduction: Making sense of de-commemoration. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 1–18). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Goštautaitė, R. (2020). Dissonant Soviet monuments in post-Soviet Lithuania: The application of artistic practices. Baltic Worlds, 4, 9–19. https://balticworlds.com/dissonant-soviet-monuments-in-post-soviet-lithuania/
Hrytsenko, O. A. (2019). Decommunization in Ukraine as a public policy and as a sociocultural phenomenon. Kyiv: I. F. Kuras Institute of Political and Ethno-National Studies of the NAS of Ukraine; Institute of Cultural Studies of the National Academy of Arts of Ukraine. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/grytsenko_dekomunizatsia.pdf
Kobchenko, K. (2016). Decommunization in Ukraine: Post-colonial context. Ukrainian Studies Almanac, (19), 66–70. https://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/viewFile/161/153
Kotliar, Y. V. (2023). Decommunization and decolonization in the context of European values. In The formation of the modern Ukrainian state: The role of European values in shaping democratic existence (conference abstracts, p. 13). https://www.academia.edu/download/111759947/111752860.pdf#page=13
Krasikov, M. M. (2016). Decommunization or dememorialization? In Ukraine on the path of state-building: History and modernity (Proceedings of the All-Ukrainian Scientific-Practical Conference of Young Scholars and Students, Vol. 26, pp. 171–172). https://repo.btu.kharkiv.ua/bitstreams/b7517e9f-4ab0-4c14-b922-ebf3f9dd24a0/download
Lukianov, Y. (2025). The phenomenon and problem of deconstructing colonial narratives: Theory and practical perspectives. Obraz, 3(49), 18–26. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.3(49)-18-26
Muliarchuk, Y. (2023). Rooting vs uprooting: Humanity, justice, and the decolonization of the lifeworld in times of war. Multiversum: Philosophical Almanac, 2(2(178)), 85–96. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.2.3
Riabchuk, M. (2016). Decommunization or decolonization? What political debates around decommunization laws have revealed. Scholarly Notes of the I. F. Kuras Institute of Political and Ethno-National Studies of the NAS of Ukraine, (2), 104–117. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_8
Sheremeta, O. (2020). Decommunization of research on the history of Ukrainian philosophy: Father M. Konrad and his critique of the socialist-communist mentality. Ukrainian Studies Almanac, (27), 147–153. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.22
Suspilne. (2023, July 27). “When we remove the symbolic Pushkin, we make room for a Ukrainian figure.” On the renaming of toponyms – Ukrainian Institute of National Memory [Interview, in Ukrainian].
https://suspilne.media/kharkiv/537753-koli-mi-pribiraemo-umovnogo-puskina-mi-vidnahodimo-misce-dla-ukrainskogo-diaca-pro-perejmenuvanna-toponimiv-uipn/
Suspilne. (2024, December 7). “Someone who gave their life for us could have sat here”: Memorial plaques installed on benches in Vinnytsia .
https://suspilne.media/vinnytsia/895593-tut-mig-siditi-toj-hto-viddav-zitta-za-nas-u-vinnici-vstanovili-pamatni-tablicki-na-lavkah/
Svidomi. (2023). A shelf “Wines Vika Loved” appeared in Goodwine .
https://svidomi.in.ua/page/v-goodwine-ziavyvsia-stelazh-vyna-iaki-liubyla-vika
Takhtaulova, M. (2017). Kharkiv toponymy: Stages of decommunization. City: History, Culture, Society. Journal of Urban Studies, (2), 142–151. http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/miks_2017_1_14.pdf
The Ukrainian Week. (2013, September 17). In Eastern European countries, Soviet monuments are repainted, destroyed, and officially dismantled .
https://tyzhden.ua/u-krainakh-skhidnoi-ievropy-radianski-pam-iatnyky-perefarbovuiut-rozbyvaiut-ta-ofitsijno-demontuiut/
Tlostanova, M. (2012). Postsocialist ≠ postcolonial? On post-Soviet imaginary and global coloniality. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 130–142. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658244
Tlostanova, M. (2024). The deadlocks of memory and the (no longer) post-Soviet coloniality, or can memory be decolonized? Baltic Worlds, 17(4), 57–66. https://balticworlds.com/can-memory-be-decolonized/
TVN24. (2013, October 13). A Soviet soldier raping a pregnant woman: A controversial monument in Gdańsk [In Polish].
https://tvn24.pl/pomorze/zolnierz-radziecki-gwalcacy-ciezarna-kobiete-kontrowersyjny-pomnik-w-gdansku-ra362576-3446127
Ukrainian Institute of National Memory. (2015, April 15). We remember! We prevail! For the Day of Remembrance and Reconciliation and the Day of Victory over Nazism in World War II. .
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/pamyatayemo-peremagayemo-do-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni
Verkhovna Rada of Ukraine. (2022, May 8). We defeated fascism – we will defeat rashism! .https://www.rada.gov.ua/news/razom/222602.html
Viatrovych, V., Borysenko, M., & Vodotyka, T. (2017). Decommunization: The process matters, not only the result. City: History, Culture, Society, (101). http://mics.org.ua/journal/index.php/mics/article/download/24/23
Yakovlyev, M. V. (2014). Sovietization, Russification, and de-Sovietization as categories of postcolonial political history of Central and Eastern European countries. Magisterium. Political Studies, (58), 24–28. https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/73141889-a982-42f6-a4be-346070983880/download
Yurchuk, Y. (2024a). De-canonisation of the Soviet past: Abject, kitsch, and memory. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 106–113). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Yurchuk, Y. (2024b). Introduction: Decolonization of memory in the former Soviet spaces. Baltic Worlds, 17(4), 37–39. https://balticworlds.com/decolonization-of-memory-in-the-former-soviet-spaces/
Бакіров, В. С. (2016). Ціннісний вимір цивілізаційної трансформації суспільства. Український соціологічний журнал, (1–2), 15–25. https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/download/9544/9066/
Верховна Рада України. (2022, 8 травня). Перемогли фашизм – переможемо і рашизм!. https://www.rada.gov.ua/news/razom/222602.html
В’ятрович, В., Борисенко, М., & Водотика, Т. (2017). Декомунізація: важливий процес, не лише результат. Місто: історія, культура, суспільство, (101). http://mics.org.ua/journal/index.php/mics/article/download/24/23
Гриценко, О. А. (2019). Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАM України. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/grytsenko_ dekomunizatsia.pdf
Інститут національної пам’яті. (2015, 15 квітня). Пам’ятаємо! Перемагаємо! До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/ metodychni-rekomendaciyi/pamyatayemo-peremagayemo-do-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni
Кобченко, К. (2016). Декомунізація в Україні: постколоніальний контекст. Українознавчий альманах, (19), 66–70. https://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/viewFile/161/153
Котляр, Ю. В. (2023). Декомунізація і деколонізація в контексті європейських цінностей. Становлення сучасної Української держави: роль європейських цінностей у формуванні демократичного буття (ТЕЗИ), 13. https://www.academia.edu/download/111759947/111752860.pdf#page=13
Красиков, М. М. (2016). Декомунізація чи демеморизація? У Україна на шляху державотворення: історія та сучасність: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів (Вип. 26, с. 171–172). https://repo.btu.kharkiv.ua/bitstreams/b7517e9f-4ab0-4c14-b922-ebf3f9dd24a0/download
Лук’янов, Є. (2025). Феномен і проблема деконструкції колоніальних наративів: Теорія та практичні перспективи. Образ, 3(49), 18–26. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.3(49)-18-26
Мулярчук, Ю. (2023). Укорінення vs викорінення: людяність, справедливість та деколонізація життєвого світу в часи війни. Multiversum. Philosophical almanac, 2(2(178)), 85–96. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.2.3
Рябчук, М. (2016). Декомунізація чи деколонізація? Що показали політичні дискусії з приводу декомунізаційних законів? Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, (2), 104–117. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_8
Свідомі. (2023). У Goodwine з’явився стелаж «Вина, які любила Віка».
https://svidomi.in.ua/page/v-goodwine-ziavyvsia-stelazh-vyna-iaki-liubyla-vika
Суспільне. (2023, 27 липня). «Коли ми прибираємо умовного Пушкіна, ми віднаходимо місце для українського діяча». Про перейменування топонімів – УІНП [Інтерв’ю]. https://suspilne.media/kharkiv/537753-koli-mi-pribiraemo-umovnogo-puskina-mi-vidnahodimo-misce-dla-ukrainskogo-diaca-pro-perejmenuvanna-toponimiv-uipn/
Суспільне. (2024, 7 грудня). «Тут міг сидіти той, хто віддав життя за нас»: у Вінниці встановили пам’ятні таблички на лавках. https://suspilne.media/vinnytsia/895593-tut-mig-siditi-toj-hto-viddav-zitta-za-nas-u-vinnici-vstanovili-pamatni-tablicki-na-lavkah/
Тахтаулова, М. (2017). Харківська топоніміка: етапи декомунізації. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, (2), 142–151. http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/miks_2017_1_14.pdf
Український тиждень. (2013, 17 вересня). У країнах Східної Європи радянські пам’ятники перефарбовують, розбивають та офіційно демонтують. https://tyzhden.ua/u-krainakh-skhidnoi-ievropy-radianski-pam-iatnyky-perefarbovuiut-rozbyvaiut-ta-ofitsijno-demontuiut/ Український тиждень
Шеремета, О. (2020). Декомунізація досліджень історії філософії України: отця М. Конрада та його критика соціалістично-комуністичної ментальності. Українознавчий альманах, (27), 147–153. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.22
Яковлєв, М. В. (2014). Радянізація, русифікація та дерадянізація як категорії політичної постколоніальної історії країн Центрально-Східної Європи. Магістеріум. Політичні студії, (58), 24–28. https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/73141889-a982-42f6-a4be-346070983880/download
Adams, T. & Guttel-Klein, Y. (2022). Make It Till You Break It: Towards Typology of De-Commemoration. Sociological Forum, Vol. 37(2), 603–625. https://doi.org/10.1111/socf.12809
Bozhenko, A., & Chagovets, O. (2024). Decolonization of space: The uncomfortable heritage of Ukrainian socialist cities. Baltic Worlds, 17(4), 40–48. https://balticworlds.com/decolonization-of-the-space/
Colas, D. (2024). Contrasting fates of Lenin statues in Ukraine and Russia. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 73–82). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Gabowitsch, M. (2024). Mimetic de-commemoration: The fate of Soviet war memorials in Eastern Europe in 2022–2023. Kunsttexte, (1), Ostblick. https://doi.org/10.48633/ksttx.2024.1.102647
Gensburger, S., & Wüstenberg, J. (2024). Introduction: Making sense of de-commemoration. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 1–18). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Goštautaitė, R. (2020). Dissonant Soviet monuments in post-Soviet Lithuania: The application of artistic practices. Baltic Worlds, 4, 9–19. https://balticworlds.com/dissonant-soviet-monuments-in-post-soviet-lithuania/
Tlostanova, M. (2012). Postsocialist ≠ postcolonial? On post-Soviet imaginary and global coloniality. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 130–142. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658244
Tlostanova, M. (2024). The deadlocks of memory and the (no longer) post-Soviet coloniality, or can memory be decolonized? Baltic Worlds, 17(4), 57–66. https://balticworlds.com/can-memory-be-decolonized/
TVN24. (2013, 13 жовтня). Żołnierz radziecki gwałcący ciężarną kobietę. Kontrowersyjny pomnik w Gdańsku. https://tvn24.pl/pomorze/zolnierz-radziecki-gwalcacy-ciezarna-kobiete-kontrowersyjny-pomnik-w-gdansku-ra362576-3446127
Yurchuk, Y. (2024a). De-canonisation of the Soviet past: Abject, kitsch, and memory. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 106–113). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Yurchuk, Y. (2024b). Introduction: Decolonization of memory in the former Soviet spaces. Baltic Worlds, 17(4), 37–39. https://balticworlds.com/decolonization-of-memory-in-the-former-soviet-spaces/
REFERENCES
Adams, T. & Guttel-Klein, Y. (2022). Make It till You Break It: Towards Typology of De-Commemoration. Sociological Forum, Vol. 37(2), 603–625. https://doi.org/10.1111/socf.12809
Bakirov, V. S. (2016). Civilizational transformation of society: The value dimension. Ukrainian Sociological Journal, (1–2), 15–25. https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/download/9544/9066/
Bozhenko, A., & Chagovets, O. (2024). Decolonization of space: The uncomfortable heritage of Ukrainian socialist cities. Baltic Worlds, 17(4), 40–48. https://balticworlds.com/decolonization-of-the-space/
Colas, D. (2024). Contrasting fates of Lenin statues in Ukraine and Russia. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 73–82). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Gabowitsch, M. (2024). Mimetic de-commemoration: The fate of Soviet war memorials in Eastern Europe in 2022–2023. Kunsttexte, (1), Ostblick. https://doi.org/10.48633/ksttx.2024.1.102647
Gensburger, S., & Wüstenberg, J. (2024). Introduction: Making sense of de-commemoration. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 1–18). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Goštautaitė, R. (2020). Dissonant Soviet monuments in post-Soviet Lithuania: The application of artistic practices. Baltic Worlds, 4, 9–19. https://balticworlds.com/dissonant-soviet-monuments-in-post-soviet-lithuania/
Hrytsenko, O. A. (2019). Decommunization in Ukraine as a public policy and as a sociocultural phenomenon. Kyiv: I. F. Kuras Institute of Political and Ethno-National Studies of the NAS of Ukraine; Institute of Cultural Studies of the National Academy of Arts of Ukraine. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/grytsenko_dekomunizatsia.pdf
Kobchenko, K. (2016). Decommunization in Ukraine: Post-colonial context. Ukrainian Studies Almanac, (19), 66–70. https://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/viewFile/161/153
Kotliar, Y. V. (2023). Decommunization and decolonization in the context of European values. In The formation of the modern Ukrainian state: The role of European values in shaping democratic existence (conference abstracts, p. 13). https://www.academia.edu/download/111759947/111752860.pdf#page=13
Krasikov, M. M. (2016). Decommunization or dememorialization? In Ukraine on the path of state-building: History and modernity (Proceedings of the All-Ukrainian Scientific-Practical Conference of Young Scholars and Students, Vol. 26, pp. 171–172). https://repo.btu.kharkiv.ua/bitstreams/b7517e9f-4ab0-4c14-b922-ebf3f9dd24a0/download
Lukianov, Y. (2025). The phenomenon and problem of deconstructing colonial narratives: Theory and practical perspectives. Obraz, 3(49), 18–26. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.3(49)-18-26
Muliarchuk, Y. (2023). Rooting vs uprooting: Humanity, justice, and the decolonization of the lifeworld in times of war. Multiversum: Philosophical Almanac, 2(2(178)), 85–96. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.2.3
Riabchuk, M. (2016). Decommunization or decolonization? What political debates around decommunization laws have revealed. Scholarly Notes of the I. F. Kuras Institute of Political and Ethno-National Studies of the NAS of Ukraine, (2), 104–117. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_8
Sheremeta, O. (2020). Decommunization of research on the history of Ukrainian philosophy: Father M. Konrad and his critique of the socialist-communist mentality. Ukrainian Studies Almanac, (27), 147–153. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.22
Suspilne. (2023, July 27). “When we remove the symbolic Pushkin, we make room for a Ukrainian figure.” On the renaming of toponyms – Ukrainian Institute of National Memory [Interview, in Ukrainian].
https://suspilne.media/kharkiv/537753-koli-mi-pribiraemo-umovnogo-puskina-mi-vidnahodimo-misce-dla-ukrainskogo-diaca-pro-perejmenuvanna-toponimiv-uipn/
Suspilne. (2024, December 7). “Someone who gave their life for us could have sat here”: Memorial plaques installed on benches in Vinnytsia .
https://suspilne.media/vinnytsia/895593-tut-mig-siditi-toj-hto-viddav-zitta-za-nas-u-vinnici-vstanovili-pamatni-tablicki-na-lavkah/
Svidomi. (2023). A shelf “Wines Vika Loved” appeared in Goodwine .
https://svidomi.in.ua/page/v-goodwine-ziavyvsia-stelazh-vyna-iaki-liubyla-vika
Takhtaulova, M. (2017). Kharkiv toponymy: Stages of decommunization. City: History, Culture, Society. Journal of Urban Studies, (2), 142–151. http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/miks_2017_1_14.pdf
The Ukrainian Week. (2013, September 17). In Eastern European countries, Soviet monuments are repainted, destroyed, and officially dismantled .
https://tyzhden.ua/u-krainakh-skhidnoi-ievropy-radianski-pam-iatnyky-perefarbovuiut-rozbyvaiut-ta-ofitsijno-demontuiut/
Tlostanova, M. (2012). Postsocialist ≠ postcolonial? On post-Soviet imaginary and global coloniality. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 130–142. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658244
Tlostanova, M. (2024). The deadlocks of memory and the (no longer) post-Soviet coloniality, or can memory be decolonized? Baltic Worlds, 17(4), 57–66. https://balticworlds.com/can-memory-be-decolonized/
TVN24. (2013, October 13). A Soviet soldier raping a pregnant woman: A controversial monument in Gdańsk [In Polish].
https://tvn24.pl/pomorze/zolnierz-radziecki-gwalcacy-ciezarna-kobiete-kontrowersyjny-pomnik-w-gdansku-ra362576-3446127
Ukrainian Institute of National Memory. (2015, April 15). We remember! We prevail! For the Day of Remembrance and Reconciliation and the Day of Victory over Nazism in World War II. .
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/pamyatayemo-peremagayemo-do-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni
Verkhovna Rada of Ukraine. (2022, May 8). We defeated fascism – we will defeat rashism! .https://www.rada.gov.ua/news/razom/222602.html
Viatrovych, V., Borysenko, M., & Vodotyka, T. (2017). Decommunization: The process matters, not only the result. City: History, Culture, Society, (101). http://mics.org.ua/journal/index.php/mics/article/download/24/23
Yakovlyev, M. V. (2014). Sovietization, Russification, and de-Sovietization as categories of postcolonial political history of Central and Eastern European countries. Magisterium. Political Studies, (58), 24–28. https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/73141889-a982-42f6-a4be-346070983880/download
Yurchuk, Y. (2024a). De-canonisation of the Soviet past: Abject, kitsch, and memory. In S. Gensburger & J. Wüstenberg (Eds.), De-commemoration: Removing statues and renaming places (pp. 106–113). Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074
Yurchuk, Y. (2024b). Introduction: Decolonization of memory in the former Soviet spaces. Baltic Worlds, 17(4), 37–39. https://balticworlds.com/decolonization-of-memory-in-the-former-soviet-spaces/
Опубліковано
2025-12-30
Як цитувати
Прохватілова, О. (2025). Декомеморація: до концептуалізації переосмислення совєтського минулого в Україні (2014–2025) . Науково-теоретичний альманах Грані, 28(6), 33-39. https://doi.org/10.15421/172633
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
