Цифровізація як інструмент модернізації політико- інституційних відносин у демократичних трансформаціях

  • Іщенко Ігор Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0000-0001-5799-7364
  • Котов Іван Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0009-0007-0027-5740
Ключові слова: політичний режим, політико-інституційна взаємодія, політико-інституційний дизайн, політичні трансформації, політичні реформи, демократизація, «мережна республіка», цифрове політичне середовище

Анотація

Актуальність статті полягає у необхідності набуття українськими фахівцями досвіду з впровадження цифрових програм у політичний, економічний і соціально-гуманітарний сегменти для розширення можливостей України у виконанні завдань національної безпеки.Метою дослідження є вивчення етапів втілення проектів цифровізації постіндустріальних країн та США, обставин інтеграції електронних і цифрових технологій комунікації до соціально-політичних, а також економіко-господарських процесів співпраці урядів з акторами міжнародних відносин. Результати полягають у дослідженні аспектів співпраці профільних комітетів США «NIST», «NSF», «DOE», «DHS» з іншими країнами. Окреслюються траєкторії і методи інтеграції членів об’єднань «G7», «ARF», «OAS», «GPAI», «UNESCO», «CDTI» та «GFSI» для спільної протидії загрозам кібербезпеки.Висновком є нелінійність процесу цифровізації соціально-політичної, адміністративної, економічної та міжнародно-дипломатичної моделі трансконтинентальних відносин демократичних держав. На сучасному етапі є необхідність колегіальної розробки США та партнерами уніфікованих нормативно-правових актів, які забезпечуватимуть інклюзивність, релятивізм та егалітаризм у мережі електронних сервісів, хмарних систем тощо. Одночасно, США декларує релевантність інтеграції з іншими країнами для реалізації масштабних проектів що слугують об'єднанню в кібернетичну інформаційну систему контрагентів США в різних регіонах світу. Пріоритетним вектором партнерства США з акторами інтеркультурного діалогу у глобальній цифровій індустрії є створення міжнародних інституцій електронної безпеки. Вони генеруватимуть автоматизовані механізми ІТ комплексу, що здійснюватимуть превенцію кібератак КНР, РФ, КНДР та Ірану у цифровому політичному середовищі на сервери ТНК, а також адміністративних установ США та його союзників. Майбутні стратегії з цифровізації країн демократичного політичного режиму реалізовуватимуть

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Іщенко Ігор, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)
Dr.Sc., Full Prof.
Котов Іван, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)
Student

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Васильєва, А. І. (2021). Концептуальні підходи впровадження електронної демократії: досвід США. Право та державне управління. 3, 31-37. https://doi.org/10.32782/pdu.2021.3.5
Гриценко, А., & Бурлай, Т. (2020). Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія. 3, 24-51. https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024
Грінько, А. П., Гринько, П. Л., Ушакова, Н. Г., Андросова, Т. В., Кулініч, О. А., & Помінова, І. І. (2022). Методологія керування бізнесом в умовах цифровізації. Х. : МОНОГРАФ.
Дузь, С. В. (2024). Цифрові платформи як інструмент підвищення ефективності державного управління в депресивних регіонах /- Харків: Молодіжний соціологічний форум НТУ «ХПІ»: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і аспірантів. Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т», 17 травня 2024. С. 144-148.
Кравчук, Р. В. (2024). Перспективи застосування криптовалют у фінансовій системі України /- Полтава: Вплив глобалізаційних процесів та цифрової трансформації на формування міжнародного економічного клімату та фінансової екосистеми: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Полтавський університет економіки і торгівлі, 28 березня 2024. С. 48-50.
Кулакова, С. Ю., & Житник, О. М. (2023). Цифрова трансформація та діджиталізація економіки як фактори реалізації концепції сталого розвитку держави. Integration vectors of sustainable development: economic, social and technological aspects. Katowice: University of Technology, 143-153.
Кушніренко, О. М., & Кушніренко, Є. В. (2023). Досягнення цифрової автономії України як стратегічний вектор інтеграції з ЄС. Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. 2(1), 23. https://doi.org/10.56197/2786-5827/2023-2-1-3
Ракіпов, В. Р., Іртищев, О. С., Гарагуля, А. В., Михасько, Т. Ю., & Бандюк, М.А. (2023). Диджиталізація – сучасний вектор розвитку цифрової економіки та суспільства: зарубіжний досвід та його імплементація в Україні. Український журнал прикладної економіки та техніки. 8(2), 179-185. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-2-26
Селезньова, О., & Храпко, Д. (2017). Технологічні передумови формування інформаційного права: досвід США. Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 3(25), 54-57.
Собкевич, О. В., & Шевченко, А. В. (2018). Політика інноваційного розвитку промисловості у контексті формування національної інноваційної системи України. Стратегічна панорама. 1, 88-95.
Шиманська, В. В., Бакуліна, О. С., & Момонт Т. В. (2023). Розвиток цифрової трансформації країн світу у глобальному вимірі. Східна Європа: Економіка, бізнес та управління. 4(41), 38-43. https://doi.org/10.32782/easterneurope.41-6
Izhko, I. O. (2023). Global experience of government support for the information economy. Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University. 1-2(302-303), 13-22. https://doi.org/10.32680/2409-9260-2023-1-2-302-303-13-22
Kostytskyi, M. V., Beschastnyi, V. M., & Kushakova-Kostytska, N. V. (2022). Digital Constitutionalism: a New Paradigm and Prospects for Development in Ukraine. Fìlosofs׳kì ta metodologìčnì problemi prava. 24(2), 9-26. https://doi.org/10.33270/02222402.9
Shchupakivskyi, R. (2023). Formalization of the conceptual provisions of the state policy for the development of high-tech industries and the information and communication technology sector according to world experience. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences. 322(5), 211-215. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-322-5-35

REFERENCES
Duz, S. V. (2024). Digital platforms as a tool for improving the efficiency of public administration in depressed regions /- Kharkiv: Youth Sociological Forum of NTU «KhPI»: materials of the International Scientific and Practical Conference of Students and Postgraduates. National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», 17 May 2024. P. 144-148.
Hrynko, A. P, Hrynko, P. L., Ushakova, N. G., Androsova, T. V., Kulynich, O. A., & Pominova, I. I. (2022). Methodology of business management in the context of digitalization. Kharkiv: MONOGRAPH.
Hrytsenko, A., & Burlai, T. (2020). The impact of digitalisation on social development. Economic Theory. 3, 24-51. https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024
Izhko, I. O. (2023). Global experience of government support for the information economy. Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University. 1-2(302-303), 13-22. https://doi.org/10.32680/2409-9260-2023-1-2-302-303-13-22
Kostytskyi, M. V., Beschastnyi, V. M., & Kushakova-Kostytska, N. V. (2022). Digital Constitutionalism: a New Paradigm and Prospects for Development in Ukraine. Fìlosofs׳kì ta metodologìčnì problemi prava. 24(2), 9-26. https://doi.org/10.33270/02222402.9
Kravchuk, R. V. (2024). Prospects for the use of cryptocurrencies in the financial system of Ukraine. /- Poltava: The impact of globalisation processes and digital transformation on the formation of the international economic climate and financial ecosystem: materials from the International Scientific and Practical Internet Conference. Poltava University of Economics and Trade, 28 March 2024. pp. 48-50.
Kulakova, S. Y., & Zhitnik, O. M. (2023). Digital transformation and digitisation of the economy as factors in the implementation of the concept of sustainable development of the state. Integration vectors of sustainable development: economic, social and technological aspects. Katowice: University of Technology, 143-153.
Kushnirenko, O. M., & Kushnirenko, E. V. (2023). Achieving Ukraine’s digital autonomy as a strategic vector for integration with the EU. Scientific Bulletin of the International Association of Scientists. 2(1), 23. https://doi.org/10.56197/2786-5827/2023-2-1-3
Rakipov, V. R., Irtyschev, O. S., Garagulia, A. V., Mykhasko, T. Y., & Bandiuk, M.A. (2023). Digitalisation – the modern vector of development of the digital economy and society: foreign experience and its implementation in Ukraine. Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology. 8(2), 179-185. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-2-26
Selezniova, O., & Khrapko, D. (2017). Technological prerequisites for the formation of information law: the experience of the USA. Jurnalul juridic national: teorieşipractică. 3(25), 54-57.
Shchupakivskyi, R. (2023). Formalization of the conceptual provisions of the state policy for the development of high-tech industries and the information and communication technology sector according to world experience. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences. 322(5), 211-215. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-322-5-35
Shymanska, V. V., Bakulina, O. S., & Momont, T. V. (2023). Development of digital transformation of countries of the world in a global context. Eastern Europe: Economy, business and management. 4(41), 38-43.
Sobkevich, O. V., & Shevchenko, A. V. (2018). Policy of innovative development of industry in the context of forming the national innovation system of Ukraine. Strategic panorama. 1, 88-95.
Vasilyeva, A. I. (2021). Conceptual approaches to the implementation of electronic democracy: the experience of the United States. Law and Public Administration. 3, 31-37. https://doi.org/10.32782/pdu.2021.3.5
Опубліковано
2025-10-31
Як цитувати
Іщенко, І., & Котов, І. (2025). Цифровізація як інструмент модернізації політико- інституційних відносин у демократичних трансформаціях. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(5), 261-269. https://doi.org/10.15421/172628
Розділ
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ