Чотири модуси любові та питання поліаморії
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом сучасної філософії до проблеми любові як фундаментального антропологічного та соціального феномена. Особливого значення набуває звернення до інтерпретації любові у творчості К. С. Льюїса, який у книзі «The Four Loves» запропонував концепцію чотирьох модусів любові: сторге (прихильність), філія (дружба), ерос (закоханість) та агапе (милосердя). Ця концепція є цікавою не лише як теоретична класифікація, але й як спроба комплексного осмислення різних форм любовного досвіду. Мета статті полягає у філософському аналізі чотирьох модусів любові в інтерпретації Льюїса та з’ясуванні питання про їхнє співвідношення між собою: чи йдеться про окремі сутності, чи про аспекти єдиного цілого.Результати дослідження полягають у такому. Показано, що Льюїс не розглядає сторге, філію, ерос та агапе як ізольовані та самодостатні любові. Для нього вони постають радше як різні модуси, прояви єдиного цілого – любові як такої. Також у статті було показано, що концепція любові Льюїса є самобутньою й відрізняється від відповідних теорій Платона, Аристотеля, Мігеля де Унамуно, Зиґмунда Фройда, Артура Шопенгауера та Герберта Маркузе. Аргументовано тезу, що сучасні концепції поліаморії не сумісні з концепцією Льюїса щодо модусів любові, оскільки, хоча вона й вказує на можливість поширення сторге, філії та агапе за межі стосунків двох осіб, проте не передбачає цього стосовно того модусу любові, який Льюїс називає еросом.Висновки. По-перше, концепція Льюїса демонструє, що множинність любовних стосунків можна розглядати не як кількісне розширення еросу, а як багатовимірність досвіду любові, яка охоплює різні її модуси. По-друге, аналіз засвідчує, що запропонована Льюїсом чотиримодусна модель може бути використана як інструмент для глибокого та нюансованого осмислення любові в сучасному світі, де класичні уявлення про романтичні стосунки дедалі частіше переглядаються.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Aristotle. (2004). Nicomachean ethics. Cambridge University Press.
Benedict XVI. (2005). Deus caritas est: Encyclical letter of the Supreme Pontiff Benedict XVI to the bishops, priests and deacons, men and women religious, and all the lay faithful on Christian love. The Holy See. https://www.vatican.va/content/benedict-xvi/en/encyclicals/documents/ hf_ben-xvi_enc_20051225_deus-caritas-est.html
Brunning, L. (2018), The Distinctiveness of Polyamory. J Appl Philos, 35: 513-531. https://doi.org/10.1111/japp.12240
Dilman, İ. (1998). C.S. Lewis in Four loves: Our natural loves. In Love (pp. xx–xx). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230379565_9
Empedocles. (2001). The poem of Empedocles: A text and translation with an introduction. University of Toronto Press.
Fourier, Ch. (1971). The new amorous world. In J. Beecher & R. Bienvenu (Eds. & Trans.), The utopian vision of Charles Fourier: Selected texts on work, love, and passionate attraction (pp. 329–396). Beacon Press.
Freud, S. (1990). Beyond the pleasure principle. W. W. Norton & Company.
Kulyk, O. (2019). Chaos in Heinrich Rickert’s Philosophy. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 22(8), 37–46. https://doi.org/10.15421/171982
Kulyk, O. (2022). What Is Ukrainian Philosophy? Visnyk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies. Issue 44, p. 71–76. https://doi.org/10.30970/PPS.2022.44.8
Lepojärvi, J. (2022). Brilliance and blindspots: New light on C. S. Lewis’s The four loves. The Heythrop Journal, 63(6), 1109–1123. https://doi.org/10.1111/heyj.14146
Lewis, C. S. (1988). The four loves. Harcourt, Brace and Company.
Marcuse, H. (1974). Eros and civilization: A philosophical inquiry into Freud. Beacon Press.
Milona, M. and Weindling, L. (2025), The Story of Romantic Love and Polyamory. J Appl Philos, 42: 795–813. https://doi.org/10.1111/japp.12764
Plato. (2008). The Symposium. Translated by M. C. Howatson. Cambridge University Press.
Scheler, M. (1973). Ordo amoris. In Selected philosophical essays (pp. 98–135). Northwestern University Press.
Schopenhauer, A. (1890). Metaphysics of love (R. Dircks, Trans.). In Essays of Schopenhauer. Scott.
Tillich, P. (1974). Love, power, and justice. Oxford University Press.
Tsironis, N. (2023). Storge: Rethinking gendered emotion à propos of the Virgin Mary. In M. Mullett & S. A. Harvey (Eds.), Managing emotion in Byzantium: Passions, affects and imaginings (Vol. 7, pp. 184–213). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203710661
Turenko, V. E. (2022, November 3–4). Vocabulary of Φιλία in the Hesiodian works: From gods to people. In Philological sciences and translation studies: European potential (pp. 214–217). Baltija Publishing.
Unamuno, M. de. (1954). Tragic sense of life. Dover Publications.
Wilkinson, A. (2012). The Four loves on stage. The Lamp-Post of the Southern California C. S. Lewis Society, 33(4), 5–16.
Aristotle. (2004). Nicomachean ethics. Cambridge University Press.
Benedict XVI. (2005). Deus caritas est: Encyclical letter of the Supreme Pontiff Benedict XVI to the bishops, priests and deacons, men and women religious, and all the lay faithful on Christian love. The Holy See. https://www.vatican.va/content/benedict-xvi/en/encyclicals/documents/ hf_ben-xvi_enc_20051225_deus-caritas-est.html
Brunning, L. (2018), The Distinctiveness of Polyamory. J Appl Philos, 35: 513-531. https://doi.org/10.1111/japp.12240
Dilman, İ. (1998). C.S. Lewis in Four loves: Our natural loves. In Love (pp. xx–xx). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230379565_9
Empedocles. (2001). The poem of Empedocles: A text and translation with an introduction. University of Toronto Press.
Fourier, Ch. (1971). The new amorous world. In J. Beecher & R. Bienvenu (Eds. & Trans.), The utopian vision of Charles Fourier: Selected texts on work, love, and passionate attraction (pp. 329–396). Beacon Press.
Freud, S. (1990). Beyond the pleasure principle. W. W. Norton & Company.
Kulyk, O. (2019). Chaos in Heinrich Rickert’s Philosophy. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 22(8), 37–46. https://doi.org/10.15421/171982
Kulyk, O. (2022). What Is Ukrainian Philosophy? Visnyk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies. Issue 44, p. 71–76. https://doi.org/10.30970/PPS.2022.44.8
Lepojärvi, J. (2022). Brilliance and blindspots: New light on C. S. Lewis’s The four loves. The Heythrop Journal, 63(6), 1109–1123. https://doi.org/10.1111/heyj.14146
Lewis, C. S. (1988). The four loves. Harcourt, Brace and Company.
Marcuse, H. (1974). Eros and civilization: A philosophical inquiry into Freud. Beacon Press.
Milona, M. and Weindling, L. (2025), The Story of Romantic Love and Polyamory. J Appl Philos, 42: 795–813. https://doi.org/10.1111/japp.12764
Plato. (2008). The Symposium. Translated by M. C. Howatson. Cambridge University Press.
Scheler, M. (1973). Ordo amoris. In Selected philosophical essays (pp. 98–135). Northwestern University Press.
Schopenhauer, A. (1890). Metaphysics of love (R. Dircks, Trans.). In Essays of Schopenhauer. Scott.
Tillich, P. (1974). Love, power, and justice. Oxford University Press.
Tsironis, N. (2023). Storge: Rethinking gendered emotion à propos of the Virgin Mary. In M. Mullett & S. A. Harvey (Eds.), Managing emotion in Byzantium: Passions, affects and imaginings (Vol. 7, pp. 184–213). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203710661
Turenko, V. E. (2022, November 3–4). Vocabulary of Φιλία in the Hesiodian works: From gods to people. In Philological sciences and translation studies: European potential (pp. 214–217). Baltija Publishing.
Unamuno, M. de. (1954). Tragic sense of life. Dover Publications.
Wilkinson, A. (2012). The Four loves on stage. The Lamp-Post of the Southern California C. S. Lewis Society, 33(4), 5–16.
Опубліковано
2025-10-31
Як цитувати
Кулик, О. (2025). Чотири модуси любові та питання поліаморії. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(5), 131-137. https://doi.org/10.15421/172610
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
