Психосемантичні процеси в трансформації індивідуальної та колективної свідомості під час війни в Україні

  • Знаменський Дмитро Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Запоріжжя, Україна) http://orcid.org/0009-0001-2112-0306
Ключові слова: волонтерство, громадянська ідентичність, національна ідентичність, психосемантика, театр, психосемантична резилієнтність, суспільна рішучість

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою міждисциплінарного аналізу психосемантичних процесів трансформації індивідуальної та колективної свідомості українців під впливом воєнної агресії росії. Вивчення того, як суспільство перекодовує смисли, цінності та ідентичність у відповідь на травму, має ключове значення для розуміння механізмів національної стійкості та вироблення стратегій повоєнного відновлення.Мета статті - виявити та проаналізувати психосемантичні механізми формування нової стійкої національно-громадянської ідентичності та колективної рішучості (за Г. Лейтланде), а також роль культурних і суспільних чинників, зокрема театру й волонтерського руху, у цьому процесі.Результати показали, що ключовим механізмом опору стала психосемантична інверсія: свідоме перекодування смислового поля «жертва» на «суб’єкт опору», що забезпечило національну консолідацію. Ідентичність набула процесуального характеру, відображеного у метафорах «мандрівки» (за О. Забужко) та «коренів» (усні розповіді українських жінок-біженок у Німеччині), де громадянська відповідальність виступає семантичним ядром. Масове волонтерство стало формою колективної реконцептуалізації цінностей, коли виживання нації переважає над особистими інтересами. Український театр здійснив зсув від універсалізму до мови травми, свідчення та документалістики, формуючи естетику воєнного мінімалізму (фрагментарність, тілесна експресія) й нову функцію – терапевтичного простору та інструменту гуртування.У висновках наголошено, що психосемантична стійкість нації, сформована через інтеграцію травматичного досвіду, арт-спротив і громадянську активність, є умовою протидії екзистенційній загрозі та складником національної безпеки. Запропоновано концепцію психосемантичної резилієнтності й окреслено напрями подальших лонгітюдних досліджень.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Знаменський Дмитро, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Запоріжжя, Україна)
Ph.D. Student

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Апчель, О. (2023). «...Я пам’ятаю, як мене запитували про український театр і про те, як його змінила війна». e-teatr-pl. https://e-teatr.pl/pamietam-ze-zapytano-mnie-o-ukrainski-teatr-i-o-to-jak-zostal-zmieniony-przez-wojne-34581
Базів, Л. (2025, Лютий 20). Топ-12 українських вистав, народжених війною. Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3962170-top10-ukrainskih-vistav-narodzenih-vijnou.html
Баркар, Д. (2024, Лютий 23). Коло російської пропаганди. Як змінювалися кремлівські наративи протягом 2023 року. Інститут масової інформації. https://imi.org.ua/monitorings/kolo-rosijskoyi-propagandy-yak-zminyuvalysya-kremlivski-naratyvy-protyagom-2023-roku-i59413
Гордєєва, О. (2025). Вплив воєнного часу на творчі пошуки музично-драматичних театрів України. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: науковий журнал. № 2. С. 551–555. http://10.32461/2226-3209.2.2025.339066
Городиловська, Г. (2024). Метафоризація як лексико-семантичний спосіб творення воєнних неологізмів. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. № 207. С. 54–61. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8
Додонова, В. (2024). Зміни в національній ідентичності українців під час війни. Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія. 12(3), 66-77. https://doi.org/10.31548/hspedagog/3.2024.66
Євченко, І. (2022). Емоційний стан українців під час російсько-української війни. Психологічні виміри особистісної взаємодії суб’єктів освітнього простору в контексті гуманістичної парадигми. Збірник тез V Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22 квітня 2022 року). С. 45-49.
Заїчко, В. (2024). Національна ідентичність у контексті війни: герменевтичний аналіз символів, мови та пам’яті. Культурологічний альманах. Випуск 4 (12). С. 196-203. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.22
Знаменський, Д, & Предместніков, О. (2024). Дослідження трансформації свідомості під час російсько-української війни у вітчизняній філософії. Культурологічний альманах, № 4 С. 204–212. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.23
Корольчук, Н., & Науменко, М. (2023). Аналіз чинників негативних психічних станів особистості до і під час війни (за результатами анкетування). Вісник Національного університету оборони України, 3(73), 83-90. https://10.33099/2617-6858-2023-73-3-83-90
Матіїв, І. (2024). Еволюція театральної культури України в контексті національної ідентичності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 3. С. 58–63. https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/issue/view/18442
Машкова, Я. (2024, Грудень 2). Демонізація, проституція та геноцидна риторика: як пропагандисти створюють образ українців у росмедіа. Інститут масової інформації. https://imi.org.ua/monitorings/demonizatsiya-prostytutsiya-ta-genotsydna-rytoryka-yak-propagandysty-stvoryuyut-obraz-ukrayintsiv-v-i65195
Москаленко, В. (2013). Соціалізація особистості. Монографія. Київ: Фенікс.
Москвін, І., Поліщук, Л., & Устянська, О. (2023). Особливості функціонування психоемоційних процесів людини під час надзвичайних ситуацій у воєнний час. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. Випуск 4. С. 29-34. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.6
Остапенко, І., & Соснюк, О. (2023). Психосемантичне дослідження національної ідентифікації та уявлень про майбутнє молоді різних регіонів України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. Випуск 4. С. 35-39. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.7
Остапйовський, О. (2023, Листопад 23). Психологічний аспект волонтерства. Х Міжнародна науково-практична інтернет-конференція: соціальна адаптація особистості в сучасному суспільстві із циклу: Психологічні складові сталого розвитку суспільства: Пошук психологічного обгрунтування на виклики сучасності. С. 90-93. Inforum. https://www.inforum.in.ua/conferences/30/111/868
Поліщук, Ю. (2024). Національна та громадянська ідентичності в Україні в умовах російсько-української війни: константи та зміни. Політичні дослідження. 2(8), 73-93. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2024-2-4
Руденко, Є. (2025, Березень 25). «Ти – військовий, і від тебе пахне кавою з круасаном». Інтерв’ю з актором Даніілом Мірешкіним, командиром піхотного взводу «Азова». Українська правда. https://www.pravda.com.ua/articles/2025/03/25/7504354/
Савелюк, Н. (2024). Психосемантичні виміри переживання психоемоційних станів українцями в умовах війни. Наукові записки. Серія: Психологія, № 1. С. 139–147. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19
Сморжевська, О. (2022). Міфологія війни: мистецькі образи та смисли. Українознавчий альманах. Том 30. С. 108-114. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.15
Соснюк, О., & Остапенко, І. (2017). Психосемантичні особливості національної та громадянської ідентичності студентської молоді. Український психологічний журнал, № 2 (4). С. 164-176. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_2_14
Сухомлин, Г., Цивата, Ю., & Чорнойван, А. (2024). Реалії російсько-української війни в документальному театрі України. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 7(1), 87–98. https://doi.org/10.31866/2616-759X.7.1.2024.301967
Телуха, С. (2023). Історія наживо: досвіди проживання та проговорювання війни в історіях жінок та про жінок. Невимовне: історії українок про російське вторгнення та евакуацію до Німеччини. Hgg.: K., Bochmann, V., Dumbrava. Chisinau : Veröffentlichungen des Moldova-Instituts Leipzig. С. 17-61.
Терещук, Г. (2022, Листопад 12). «Надпотужна терапія, яка потрапляє в душу»: як театр під час війни рятує психіку людей. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/teatr-viyna-tyl-okupatsiya/32124479.html
Ткаченко, В. (2025, Серпень 31). Харківський балет під час війни: мистецтво як символ стійкості та відродження. Резонанс. https://resonance.ua/kharkivskiy-balet-pid-chas-viyni/
«Українці - сильна нація»: 13 влучних цитат Оксани Забужко про війну та Україну. (2023, Вересень 19). Vogue. https://vogue.ua/article/culture/knigi/ukrajinci-silna-naciya-naykrashchi-citati-oksani-zabuzhko-pro-viynu-ta-ukrajinu-49927.html
Шаумян, О., & Музика, О. (2024). Вплив війни на жителів деокупованих територій України: зміни емоційного стану та ціннісних пріоритетів. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 1(35), 702-714. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-1(35)-702-714
Leitlande, G. (2024). Societal Resolve Amid War: Lessons from Ukraine’s Response to the Russian Invasion. Obrana a strategie, No. 2. P. 99-111. https://doi.org/10.3849/1802-7199.24.2024.02.99-111

REFERENCES
Apchel, O. (2023). “I remember being asked about Ukrainian theatre and how it was changed by the war.” e-teatr.pl. https://e-teatr.pl/pamietam-ze-zapytano-mnie-o-ukrainski-teatr-i-o-to-jak-zostal-zmieniony-przez-wojne-34581
Hordieieva, O. (2025). The impact of wartime on the creative search of musical and dramatic theatres of Ukraine. Bulletin of the National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, (2), 551–555. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.339066 [in Ukrainian].
Horodylovska, H. (2024). Metaphorization as a lexico-semantic method of creating wartime neologisms. Scientific Notes. Series: Philological Sciences, (207), 54–61. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8
Dodonova, V. (2024). Changes in the national identity of Ukrainians during the war. Humanitarian Studies: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 12(3), 66–77. https://doi.org/10.31548/hspedagog/3.2024.66
Yevchenko, I. (2022). Emotional state of Ukrainians during the Russian-Ukrainian war. In Psychological Dimensions of Personal Interaction in the Educational Space in the Context of the Humanistic Paradigm: Abstracts of the 5th International Scientific and Practical Conference (Kyiv, April 22, 2022), 45–49.
Zaichko, V. (2024). National identity in the context of war: Hermeneutic analysis of symbols, language, and memory. Culturological Almanac, 4(12), 196–203. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.22
Znamenskyi, D., & Predmestnikov, O. (2024). The study of consciousness transformation during the Russian-Ukrainian war in Ukrainian philosophy. Culturological Almanac, (4), 204–212. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.23
Korolchuk, N., & Naumenko, M. (2023). Analysis of factors of negative mental states of personality before and during the war (based on survey results). Bulletin of the National Defence University of Ukraine, 3(73), 83–90. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-83-90
Matiiv, I. (2024). The evolution of theatrical culture of Ukraine in the context of national identity. Bulletin of the National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, (3), 58–63. https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/issue/view/18442
Moskalеnko, V. (2013). Socialization of personality: A monograph. Kyiv: Feniks.
Moskvіn, I., Polishchuk, L., & Ustyanska, O. (2023). Features of the functioning of human psycho-emotional processes during emergencies in wartime. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, (4), 29–34. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.6
Ostapenko, I., & Sosniuk, O. (2023). Psychosemantic study of national identification and perceptions of the future among youth from different regions of Ukraine. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, (4), 35–39. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.7
Polishchuk, Yu. (2024). National and civic identities in Ukraine during the Russian-Ukrainian war: Constants and changes. Political Studies, 2(8), 73–93. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2024-2-4
Savelіuk, N. (2024). Psychosemantic dimensions of experiencing psycho-emotional states by Ukrainians in wartime conditions. Scientific Notes. Series: Psychology, (1), 139–147. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19
Smorzhevska, O. (2022). The mythology of war: Artistic images and meanings. Ukrainian Studies Almanac, 30, 108–114. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.15
Sosniuk, O., & Ostapenko, I. (2017). Psychosemantic features of national and civic identity of student youth. Ukrainian Psychological Journal, 2(4), 164–176. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_2_14
Sukhomlyn, H., Tsyvata, Yu., & Chornoivan, A. (2024). Realities of the Russian-Ukrainian war in the documentary theatre of Ukraine. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series: Performing Arts, 7(1), 87–98. https://doi.org/10.31866/2616-759X.7.1.2024.301967
Telukha, S. (2023). History alive: Experiences of living through and voicing the war in stories of and about women. In K. Bochmann & V. Dumbrava (Eds.), The Unspeakable: Stories of Ukrainian Women about the Russian Invasion and Evacuation to Germany (pp. 17–61). Chisinau: Veröffentlichungen des Moldova-Instituts Leipzig.
“Ukrainians are a strong nation”: 13 insightful quotes by Oksana Zabuzhko about the war and Ukraine. (2023, September 19). Vogue. https://vogue.ua/article/culture/knigi/ukrajinci-silna-naciya-naykrashchi-citati-oksani-zabuzhko-pro-viynu-ta-ukrajinu-49927.html
Shaumian, O., & Muzyka, O. (2024). The impact of war on residents of de-occupied territories of Ukraine: Changes in emotional state and value priorities. Perspectives and Innovations of Science. Series: Pedagogy, Psychology, Medicine, 1(35), 702–714. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-1(35)-702-714
Leitlande, G. (2024). Societal resolve amid war: Lessons from Ukraine’s response to the Russian invasion. Obrana a strategie, (2), 99–111. https://doi.org/10.3849/1802-7199.24.2024.02.99-111
Tereshchuk, H. (2022, November 12). “A powerful therapy that reaches the soul”: How theatre saves people’s psyche during the war. Radio Svoboda. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/teatr-viyna-tyl-okupatsiya/32124479.html
Ostapiovskyi, O. (2023, November 23). The psychological aspect of volunteering. In 10th International Scientific and Practical Internet Conference: Social Adaptation of Personality in Modern Society. From the Cycle: Psychological Components of Sustainable Development of Society: Searching for Psychological Justification for Contemporary Challenges (pp. 90–93). Inforum. Retrieved from https://www.inforum.in.ua/conferences/30/111/868
Barkar, D. (2024, February 23). The circle of Russian propaganda: How Kremlin narratives changed during 2023. Institute of Mass Information. https://imi.org.ua/monitorings/kolo-rosijskoyi-propagandy-yak-zminyuvalysya-kremlivski-naratyvy-protyagom-2023-roku-i59413
Mashkova, Y. (2024, December 2). Demonization, prostitution, and genocidal rhetoric: How propagandists create the image of Ukrainians in Russian media. Institute of Mass Information. https://imi.org.ua/monitorings/demonizatsiya-prostytutsiya-ta-genotsydna-rytoryka-yak-propagandysty-stvoryuyut-obraz-ukrayintsiv-v-i65195
Baziv, L. (2025, February 20). Top 12 Ukrainian performances born of war. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3962170-top10-ukrainskih-vistav-narodzenih-vijnou.html
Rudenko, Ye. (2025, March 25). “You’re a soldier, and you smell of coffee and croissant.” Interview with actor Daniil Mireškin, commander of an Azov infantry platoon. Ukrainska Pravda. https://www.pravda.com.ua/articles/2025/03/25/7504354/
Tkachenko, V. (2025, August 31). Kharkiv ballet during the war: Art as a symbol of resilience and revival. Resonance. https://resonance.ua/kharkivskiy-balet-pid-chas-viyni/
Опубліковано
2025-10-31
Як цитувати
Знаменський, Д. (2025). Психосемантичні процеси в трансформації індивідуальної та колективної свідомості під час війни в Україні. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(5), 123-130. https://doi.org/10.15421/172609
Розділ
ФІЛОСОФІЯ