Міждисциплінарні дослідження: можливості та методологічні проблеми
Ключові слова:
міждисциплінарні дослідження, методологія, гальмування розвитку науки, наука, ідеологія, складні системи
Анотація
Сучасна наука переживає кризу: зростає кількість публікацій і вчених, але справжніх проривів дедалі менше. Дослідження вдосконалюють вже відомі теорії, більшість статей не використовуються в науковій роботі, вчені посилаються на невелику кількість праць. Вихід убачали у міждисциплінарних дослідженнях, проте сподівання певною мірою не виправдалися.Результати. Міждисциплінарність часто перетворюється на гасло, для виправдання численних «досліджень» (cultural, gender, media-studies тощо), які розмивають кордони між науками й створюють анархічну ситуацію рівності наук в подібних дослідницьких полях. Як зазначає Т. Зарицький, у таких полях синтез має суб’єктивний характер. Науки відчувають ідеологічний тиск з боку позанаукових агентів. Взаємодія наук і позанаукових агентів формує різні конфігурації. Якщо в дослідницькому полі з’являється ідеологічний агент, який прагне на монополізацію істини, це веде до деградації поля, виникають тенденції до поляризації тих дослідників, що прагнуть до неупередженого пошуку істини, і агентів ідеологічного тиску.Методологія міждисциплінарних досліджень перебуває на початковій стадії. Ефективна співпраця представників різних наук потребує узгодженого розуміння проблеми, завдань дослідження, методів збору і обробки наукової інформації. Дослідники мають досягти згоди щодо функціональної ієрархії наук в конкретному проекті, маючи на увазі при цьому загальну ієрархію наук в певному комплексному дослідницькому полі.Висновки. Зростання значення міждисциплінарності пов’язане з глобальними викликами та поглибленням спеціалізації наук. Окремі дисципліни обмежені у розв’язанні проблем складних систем, отже з’являється імпульс до взаємодії представників різних наук, або до використання даних різних наук одним дослідником. Нагальною проблемою є комплексна розробка методології і методики міждисциплінарних досліджень.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Баженова, Г., Латиш Ю., & Перепелиця, Г. (Ред.). (2024). Виклики історичної пам’яті на шляху польсько – українського порозуміння. В Стратегічне партнерство Польщі та України в умовах зміни міжнародної системи: точки зору Польщі та України. Люблін: Видавництво університету Марії Кюрі-Складовської, с. 191-213.
Бернадський, Б. В. (2012). Міжнародні конфлікти: курс лекцій. Київ: ДП «Вид. дім «Персонал».
Бурдьє, П. (2015). Рефлексивна соціологія. Частина ІІ: Чиказький воркшоп / Пер. з фр. А. Рябчук. Київ: Медуза.
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4579-20#Text
Клаузевіц, К. (2018). Природа війни / Переклав Р. Герасимов. Харків: Vivat.
Кононов, І. Ф. (2025). Суспільна психологія воєнного часу як комплексна наукова проблема: методологічні питання. П’ятнадцяті Сіверянські соціально-психологічні читання: Матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції (25 квітня 2025 року, м. Чернігів) / За наук. ред. О. Ю. Дроздова. Т.1. Психологія. Чернігів: НУЧК імені Т. Г. Шевченка, 63-67. https://doi.org/10.5281/zenodo.15485399
Луман, Н. (2011а). Час і системна раціональність / Пер. з нім. та упорядкув. Михайла Бойченка. К. : Центр учбової літератури.
Луман, Н. (2011b). Поняття цілі і системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах / Пер. з нім. Михайла Бойченка і Вахтанга Кебуладзе. К. : Дух і літера,
Орлова, Т. (2018). Салат «Олів’є» з точки зору соціальної історії. В Етнічна історія народів Європи, 54. с. 34-41.
Яблонський, В. М. (Ред.) (2019) Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналітична доповідь. К.: НІСД.
Саїд, Е. (2001). Орієнталізм / Пер. з англ. В. Шовкун. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи».
Семенюк, Е. & Мельник, В. (2017). Філософія сучасної науки і техніки. Вид. 3-тє, випр. та допов. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Сунь-дзи. (2016). Мистецтво війни / Переклав Сергій Лесняк. Львів: Видавництво Старого Лева.
Требін, М. П. (2015). Соціологія війни: український контекст. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, 1148, 30-34.
Чупрій, Л. (2023). Історична пам’ять як важливий чинник державотворення в умовах протидії російській інформаційній агресії. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, 3 (17), 278-290. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290
Bloom, N., Jones, Ch. J., van Reenen, J. & Webb, M. (2020). Are Ideas Getting Harden to Find. American Economic Review, 110 (4), 1104-1144. https://doi.org/ 10.1257/aer.20180338
Bogdanov, A. The Philosophy of Living Experience / Translator: David Rowley. Leiden –Boston: Brill, 2016. (Bogdanov Library. Volume 8)
Bogdanov, A. (2020). Empiriomonism. Essays in Philosophy, Books 1–3. Appreciation of Bogdanov’s intellectual achievements by V.A. Bazarov / Edited and translated by David G. Rowley. Leiden – Boston: Brill. (Bogdanov Library. Volume 2).
Creveld van, M. (1999). The Rise and Decline of the State. Cambridge University Press.
Chu, J. & Evans, J. (2021). Slowed canonical progress in large fields of science. PNAS, 1, 41, e2021636118, 1-5. https://doi.org/10.1073/pnas.2021636118
Cocer, Ch. (2008). Ethics and War in the 21st Century. L., and N.Y.: Routledge.
Deng, N., Gu, X., Fan, Y., Havlin, S., & Zeng, A. (2025). The critical role of persistent disruption in advancing science. Nature Computational Science, 5(6), 492-501. https://doi.org/10.1038/s43588-025-00808-7
D’Este, P. & Robinson-Garcia, N. (2023). Interdisciplinary research and the societas visibility of science: The advantages of spanning multiple and distant scientific fields. Research Policy, 52, Issues 2, 1-20. https://doi.org/10.1016/j.respol.2022.104609
Facilitating Interdisciplinary Research. (2005). National Academy of Sciences, National Academy of Engineering, Institute of Medicine. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/11153.
Goethe, J.W. (1966). Faust. Eine Tragödie. Erster Teil. Leipzig.
Halbwachs, M. (1980). The Collective Memory. Translated from the French by Francis J. Ditter, Jr. and Vida Yazdi Ditter. N. Y.: Harper & Row, Publisher, Inc.
Kononow, I. (2022). Clausewitz musi umrzeć w sercu polityki. Gazeta Obywatelska, 10 marca 2022 r.
Kononov, I. (2024). Fields of historical memory as battle fields of the ruling classes of the Russian Federation and Ukraine. Historical expertise. Chișinău, 3, 98-136. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-3-98-000
Kozlov, M. (2023). ‘Disruptive’ science has declined – and no one knows why. Nature. 613(7943):225. https://doi.org/10.1038/d41586-022-04577-5.
Latysh, Yurii. (2023). “Get away from Moscow!” Main Trends of Ukraine’s Politics of Memory during the Russo-Ukrainian War. Russian War in Ukraine: Implications for the Politics of History in Central and Eastern Europe. Ed. by Hanna Bazhenova. Lublin: Institut Europy Šrodkowej. рp.31-46.
Malešević, S. (2010). The Sociology of War and Violence. Cambridge University Press.
Malešević, S. (2022). Why Humans Fight. The Social Dynamics of Close-Range Violence. Cambridge University Press.
McNeill, W. (1982). The Pursuit of Power. Technology, Armed Force, and Society since A.D. 1000. The University of Chicago Press.
Obraztsov, I. (2019). The Institutionalization of Military Sociology. Journal of Political and Military Sociology, 46, 1, 124-163. https://www.jstor.org/stable/48599459
Park, M., Leahey, E. & Russel, J.F. (2023) Papers and patents are becoming less disruptive over time. Nature, 613, 138-144. https://doi.org/10.1038/s41586-022-05543-x
Parui, А. (2024) Memory studies and postcolonial writing: Interstitial intersections and entanglements, Journal of Postcolonial Writing, 60, 6, 725-733, https://doi.org/10.1080/17449855.2024.2438722
Zarycki Т. (Red). (2022). Polskie nauki społeczne w konteście relacji władzy i zależności międzynarodowych. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
Šimov, J. (2024). Zones of prosperity, zones of trouble. Notes on colonization and its role in the history of Eastern Europe and Russia. Historical expertise. Chișinău, 2, 75-92. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-2-75-92
Snyder, A. (2023) What’s slowing down disruptive science. Axios. Jan 12, 2023. https://www.axios.com/2023/01/12/disruptive-science-slowing
Statement on Standards of Professional Conduct. (2023). American History Association. https://www.historians.org/resource/statement-on-standards-of-professional-conduct/
Szerer, M. (1916). Sociologia wojny. Kraków: Nakładem księgarni S. A. Krzyżanowskiego odbito czcionkami drukarni narodowej.
Tobi, H. & Kampen, J. K. (2018). Researcher design: the methodology for interdisciplinary research framework. Qual Quant. 52, 1209-1235. https://doi.org/10.1007/s11135-017-0513-8
Thucydides. (1950). The History of the Peloponnesian war / Translated by Richard Crawley. N. Y.: E. P. Dutton and Company, Inc.
Wright, Q. (1951) A Study of War. The University of Chicago Press.
Zarycki, T. (2017). Perspektywa postkolonialna jako krytyka globalnych relacji władzy. Główne zagadnienia i polskie interpretacje. Analiza dyskursu publicznego: Przegląd metod i perspektyw badawczych Red. M. Czyżewski, M. Otrocki, T. Piekot, i J. Stachowiak. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie SEDNO. Ss. 211-221.
Zarycki, T. (2025). Interdyscyplinarność a zagrożenia strukturalne dla socjologii krytycznej. Artykuł dyskusyjny. Przegląd Socjologii Jakościowej, XXI (1), 122–145, https://doi.org/10.18778/1733-8069.21.1.06
REFERENCES
Bazhenova, H., & Latysh, Yu., Perepelytsia, V. (Ed.). (2024). Vyklyky istorychnoi pamiati na shliakhu polsko–ukrainskoho porozuminnia. In Stratehichne partnerstvo Polshchi ta Ukrainy v umovakh zminy mizhnarodnoi systemy: tochky zoru Polshchi ta Ukrainy. Liublin: Vydavnytstvo universytetu Marii Kiuri-Skladovskoi, pp. 191–213.
Bernadskyi, B. V. (2012). Mizhnarodni konflikty: kurs lektsii. Kyiv: DP «Vyd. dim ‘Personal’».
Burdie, P. (2015). Refleksyvna sotsiolohiia. Chastyna II: Chykazhkyi vorkshop / Per. z fr. A. Riabchuk. Kyiv: Meduza.
Zakon Ukrainy «Pro zasady derzhavnoi polityky natsionalnoi pamiati Ukrainskoho narodu». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4579-20#Text
Klauevits, K. (2018). Pryroda viiny / Pereklav R. Herasymov. Kharkiv: Vivat.
Kononov, I. F. (2025). Suspilna psykholohiia voiennoho chasu yak kompleksna naukova problema: metodolohichni pytannia. P’iatnadtsiati Siverianski sotsialno-psykholohichni chytannia: Materialy Mizhnarodnoi yuvileinoi naukovoi konferentsii (25 kvitnia 2025 roku, m. Chernihiv) / Za nauk. red. O. Yu. Drozdova. Vol. 1. Psykholohiia. Chernihiv: NUChK imeni T. H. Shevchenka, 63–67. https://doi.org/10.5281/zenodo.15485399
Luman, N. (2011a). Chas i systemna ratsionalnist / Per. z nim. ta uporiadk. Mykhaila Boichenka. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury. 224 p.
Luman, N. (2011b). Poniattia tsili i systemna ratsionalnist: shchodo funktsii tsilei u sotsialnykh systemakh / Per. z nim. Mykhaila Boichenka i Vakhtanha Kebuladze. Kyiv: Dukh i litera.
Orlova, T. (2018). Salat «Olivie» z tochky zoru sotsialnoi istorii. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 54, 34–41.
Yablonsky, V. M. (2019) Polityka istorychnoi pamiati v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Analitychna dopovid. Kyiv: NISD. 144 p.
Said, E. (2001). Oriientalizm / Per. z anhl. V. Shovkun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy». \
Semeniuk, E. & Melnyk, V. (2017). Filosofiia suchasnoi nauky i tekhniky. 3rd ed., rev. and enl. Lviv: LNU imeni Ivana Franka.
Sun-dzy. (2016). Mystetstvo viiny / Pereklav Serhii Lesniak. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva.
Trebin, M. P. (2015). Sotsiolohiia viiny: ukrainskyi kontekst. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspilstva: metodolohiia, teoriia, metody», 1148, 30–34.
Chuprii, L. (2023). Istorychna pamiat yak vazhlyvyi chynnyk derzhavotvorennia v umovakh protydii rosiiskii informatsiinii ahresii. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii, 3 (17), 278–290. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290
Bloom, N., Jones, Ch. J., van Reenen, J. & Webb, M. (2020). Are Ideas Getting Harden to Find. American Economic Review, 110 (4), 1104-1144. https://doi.org/ 10.1257/aer.20180338
Bogdanov, A. (016). The Philosophy of Living Experience / Translator: David Rowley. Leiden –Boston: Brill. (Bogdanov Library. Volume 8)
Bogdanov, A. (2020). Empiriomonism. Essays in Philosophy, Books 1–3. Appreciation of Bogdanov’s intellectual achievements by V.A. Bazarov / Edited and translated by David G. Rowley. Leiden – Boston: Brill. (Bogdanov Library. Volume 2).
Creveld van, M. (1999). The Rise and Decline of the State. Cambridge University Press.
Chu, J. & Evans, J. (2021). Slowed canonical progress in large fields of science. PNAS, Vol. 1, N 41, e2021636118, 1-5. https://doi.org/10.1073/pnas.2021636118
Cocer, Ch. (2008). Ethics and War in the 21st Century. L., and N.Y.: Routledge.
Deng, N., Gu, X., Fan, Y., Havlin, S., & Zeng, A. (2025). The critical role of persistent disruption in advancing science. Nature Computational Science, 5(6), 492-501. https://doi.org/10.1038/s43588-025-00808-7
D’Este, P. & Robinson-Garcia, N. (2023). Interdisciplinary research and the societas visibility of science: The advantages of spanning multiple and distant scientific fields. Research Policy. V. 52. Issues 2. рp. 1-20. https://doi.org/10.1016/j.respol.2022.104609
Facilitating Interdisciplinary Research. (2005). National Academy of Sciences, National Academy of Engineering, Institute of Medicine. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/11153.
Goethe, J. W. (1966). Faust. Eine Tragödie. Erster Teil. Leipzig.
Halbwachs, M. (1980). The Collective Memory. Translated from the French by Francis J. Ditter, Jr. and Vida Yazdi Ditter. N. Y.: Harper & Row, Publisher, Inc.
Kononow, I. (2022). Clausewitz musi umrzeć w sercu polityki. Gazeta Obywatelska, 10 marca 2022 r.
Kononov, I. (2024). Fields of historical memory as battle fields of the ruling classes of the Russian Federation and Ukraine. Historical expertise. Chișinău, N3, 98-136. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-3-98-000
Kozlov, M. (2023). ‘Disruptive’ science has declined - and no one knows why. Nature. 613(7943), 225. https://doi.org/10.1038/d41586-022-04577-5.
Latysh, Yurii. (2023). “Get away from Moscow!” Main Trends of Ukraine’s Politics of Memory during the Russo-Ukrainian War. Russian War in Ukraine: Implications for the Politics of History in Central and Eastern Europe. Ed. by Hanna Bazhenova. Lublin: Institut Europy Šrodkowej, 2023. рp.31– 46.
Malešević, S. (2010). The Sociology of War and Violence. Cambridge University Press.
Malešević, S. (2022). Why Humans Fight. The Social Dynamics of Close-Range Violence. Cambridge University Press.
McNeill, W. (1982). The Pursuit of Power. Technology, Armed Force, and Society since A.D. 1000. The University of Chicago Press.
Obraztsov, I. (2019). The Institutionalization of Military Sociology. Journal of Political and Military Sociology. Vol. 46, N.1, 124-163. https://www.jstor.org/stable/48599459
Park, M., Leahey, E. & Russel, J.F. (2023) Papers and patents are becoming less disruptive over time. Nature. 613, 138-144. https://doi.org/10.1038/s41586-022-05543-x
Parui, А. (2024) Memory studies and postcolonial writing: Interstitial intersections and entanglements, Journal of Postcolonial Writing, 60, 6, 725-733, https://doi.org/10.1080/17449855.2024.2438722
Zarycki Т. (Red). (2022). Polskie nauki społeczne w konteście relacji władzy i zależności międzynarodowych. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
Šimov, J. (2024). Zones of prosperity, zones of trouble. Notes on colonization and its role in the history of Eastern Europe and Russia. Historical expertise. Chișinău, 2, 75-92. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-2-75-92
Snyder, A. (2023) What’s slowing down disruptive science. Axios. Jan 12, 2023. https://www.axios.com/2023/01/12/disruptive-science-slowing
Statement on Standards of Professional Conduct. (2023). American History Association. https://www.historians.org/resource/statement-on-standards-of-professional-conduct/
Szerer, M. (1916). Sociologia wojny. Kraków: Nakładem księgarni S. A. Krzyżanowskiego odbito czcionkami drukarni narodowej.
Tobi, H. & Kampen, J. K. (2018). Researcher design: the methodology for interdisciplinary research framework. Qual Quant. 52, 1209-1235. https://doi.org/10.1007/s11135-017-0513-8
Thucydides. (1950). The History of the Peloponnesian war / Translated by Richard Crawley. N. Y.: E. P. Dutton and Company, Inc.
Wright, Q. (1951) A Study of War. The University of Chicago Press.
Zarycki, T. (2017). Perspektywa postkolonialna jako krytyka globalnych relacji władzy. Główne zagadnienia i polskie interpretacje. Analiza dyskursu publicznego: Przegląd metod i perspektyw badawczych Red. M. Czyżewski, M. Otrocki, T. Piekot, i J. Stachowiak. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie SEDNO. Ss. 211-221.
Zarycki, T. (2025). Interdyscyplinarność a zagrożenia strukturalne dla socjologii krytycznej. Artykuł dyskusyjny. Przegląd Socjologii Jakościowej, XXI (1), 122–145, https://doi.org/10.18778/1733-8069.21.1.06
Баженова, Г., Латиш Ю., & Перепелиця, Г. (Ред.). (2024). Виклики історичної пам’яті на шляху польсько – українського порозуміння. В Стратегічне партнерство Польщі та України в умовах зміни міжнародної системи: точки зору Польщі та України. Люблін: Видавництво університету Марії Кюрі-Складовської, с. 191-213.
Бернадський, Б. В. (2012). Міжнародні конфлікти: курс лекцій. Київ: ДП «Вид. дім «Персонал».
Бурдьє, П. (2015). Рефлексивна соціологія. Частина ІІ: Чиказький воркшоп / Пер. з фр. А. Рябчук. Київ: Медуза.
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4579-20#Text
Клаузевіц, К. (2018). Природа війни / Переклав Р. Герасимов. Харків: Vivat.
Кононов, І. Ф. (2025). Суспільна психологія воєнного часу як комплексна наукова проблема: методологічні питання. П’ятнадцяті Сіверянські соціально-психологічні читання: Матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції (25 квітня 2025 року, м. Чернігів) / За наук. ред. О. Ю. Дроздова. Т.1. Психологія. Чернігів: НУЧК імені Т. Г. Шевченка, 63-67. https://doi.org/10.5281/zenodo.15485399
Луман, Н. (2011а). Час і системна раціональність / Пер. з нім. та упорядкув. Михайла Бойченка. К. : Центр учбової літератури.
Луман, Н. (2011b). Поняття цілі і системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах / Пер. з нім. Михайла Бойченка і Вахтанга Кебуладзе. К. : Дух і літера,
Орлова, Т. (2018). Салат «Олів’є» з точки зору соціальної історії. В Етнічна історія народів Європи, 54. с. 34-41.
Яблонський, В. М. (Ред.) (2019) Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналітична доповідь. К.: НІСД.
Саїд, Е. (2001). Орієнталізм / Пер. з англ. В. Шовкун. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи».
Семенюк, Е. & Мельник, В. (2017). Філософія сучасної науки і техніки. Вид. 3-тє, випр. та допов. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Сунь-дзи. (2016). Мистецтво війни / Переклав Сергій Лесняк. Львів: Видавництво Старого Лева.
Требін, М. П. (2015). Соціологія війни: український контекст. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, 1148, 30-34.
Чупрій, Л. (2023). Історична пам’ять як важливий чинник державотворення в умовах протидії російській інформаційній агресії. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, 3 (17), 278-290. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290
Bloom, N., Jones, Ch. J., van Reenen, J. & Webb, M. (2020). Are Ideas Getting Harden to Find. American Economic Review, 110 (4), 1104-1144. https://doi.org/ 10.1257/aer.20180338
Bogdanov, A. The Philosophy of Living Experience / Translator: David Rowley. Leiden –Boston: Brill, 2016. (Bogdanov Library. Volume 8)
Bogdanov, A. (2020). Empiriomonism. Essays in Philosophy, Books 1–3. Appreciation of Bogdanov’s intellectual achievements by V.A. Bazarov / Edited and translated by David G. Rowley. Leiden – Boston: Brill. (Bogdanov Library. Volume 2).
Creveld van, M. (1999). The Rise and Decline of the State. Cambridge University Press.
Chu, J. & Evans, J. (2021). Slowed canonical progress in large fields of science. PNAS, 1, 41, e2021636118, 1-5. https://doi.org/10.1073/pnas.2021636118
Cocer, Ch. (2008). Ethics and War in the 21st Century. L., and N.Y.: Routledge.
Deng, N., Gu, X., Fan, Y., Havlin, S., & Zeng, A. (2025). The critical role of persistent disruption in advancing science. Nature Computational Science, 5(6), 492-501. https://doi.org/10.1038/s43588-025-00808-7
D’Este, P. & Robinson-Garcia, N. (2023). Interdisciplinary research and the societas visibility of science: The advantages of spanning multiple and distant scientific fields. Research Policy, 52, Issues 2, 1-20. https://doi.org/10.1016/j.respol.2022.104609
Facilitating Interdisciplinary Research. (2005). National Academy of Sciences, National Academy of Engineering, Institute of Medicine. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/11153.
Goethe, J.W. (1966). Faust. Eine Tragödie. Erster Teil. Leipzig.
Halbwachs, M. (1980). The Collective Memory. Translated from the French by Francis J. Ditter, Jr. and Vida Yazdi Ditter. N. Y.: Harper & Row, Publisher, Inc.
Kononow, I. (2022). Clausewitz musi umrzeć w sercu polityki. Gazeta Obywatelska, 10 marca 2022 r.
Kononov, I. (2024). Fields of historical memory as battle fields of the ruling classes of the Russian Federation and Ukraine. Historical expertise. Chișinău, 3, 98-136. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-3-98-000
Kozlov, M. (2023). ‘Disruptive’ science has declined – and no one knows why. Nature. 613(7943):225. https://doi.org/10.1038/d41586-022-04577-5.
Latysh, Yurii. (2023). “Get away from Moscow!” Main Trends of Ukraine’s Politics of Memory during the Russo-Ukrainian War. Russian War in Ukraine: Implications for the Politics of History in Central and Eastern Europe. Ed. by Hanna Bazhenova. Lublin: Institut Europy Šrodkowej. рp.31-46.
Malešević, S. (2010). The Sociology of War and Violence. Cambridge University Press.
Malešević, S. (2022). Why Humans Fight. The Social Dynamics of Close-Range Violence. Cambridge University Press.
McNeill, W. (1982). The Pursuit of Power. Technology, Armed Force, and Society since A.D. 1000. The University of Chicago Press.
Obraztsov, I. (2019). The Institutionalization of Military Sociology. Journal of Political and Military Sociology, 46, 1, 124-163. https://www.jstor.org/stable/48599459
Park, M., Leahey, E. & Russel, J.F. (2023) Papers and patents are becoming less disruptive over time. Nature, 613, 138-144. https://doi.org/10.1038/s41586-022-05543-x
Parui, А. (2024) Memory studies and postcolonial writing: Interstitial intersections and entanglements, Journal of Postcolonial Writing, 60, 6, 725-733, https://doi.org/10.1080/17449855.2024.2438722
Zarycki Т. (Red). (2022). Polskie nauki społeczne w konteście relacji władzy i zależności międzynarodowych. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
Šimov, J. (2024). Zones of prosperity, zones of trouble. Notes on colonization and its role in the history of Eastern Europe and Russia. Historical expertise. Chișinău, 2, 75-92. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-2-75-92
Snyder, A. (2023) What’s slowing down disruptive science. Axios. Jan 12, 2023. https://www.axios.com/2023/01/12/disruptive-science-slowing
Statement on Standards of Professional Conduct. (2023). American History Association. https://www.historians.org/resource/statement-on-standards-of-professional-conduct/
Szerer, M. (1916). Sociologia wojny. Kraków: Nakładem księgarni S. A. Krzyżanowskiego odbito czcionkami drukarni narodowej.
Tobi, H. & Kampen, J. K. (2018). Researcher design: the methodology for interdisciplinary research framework. Qual Quant. 52, 1209-1235. https://doi.org/10.1007/s11135-017-0513-8
Thucydides. (1950). The History of the Peloponnesian war / Translated by Richard Crawley. N. Y.: E. P. Dutton and Company, Inc.
Wright, Q. (1951) A Study of War. The University of Chicago Press.
Zarycki, T. (2017). Perspektywa postkolonialna jako krytyka globalnych relacji władzy. Główne zagadnienia i polskie interpretacje. Analiza dyskursu publicznego: Przegląd metod i perspektyw badawczych Red. M. Czyżewski, M. Otrocki, T. Piekot, i J. Stachowiak. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie SEDNO. Ss. 211-221.
Zarycki, T. (2025). Interdyscyplinarność a zagrożenia strukturalne dla socjologii krytycznej. Artykuł dyskusyjny. Przegląd Socjologii Jakościowej, XXI (1), 122–145, https://doi.org/10.18778/1733-8069.21.1.06
REFERENCES
Bazhenova, H., & Latysh, Yu., Perepelytsia, V. (Ed.). (2024). Vyklyky istorychnoi pamiati na shliakhu polsko–ukrainskoho porozuminnia. In Stratehichne partnerstvo Polshchi ta Ukrainy v umovakh zminy mizhnarodnoi systemy: tochky zoru Polshchi ta Ukrainy. Liublin: Vydavnytstvo universytetu Marii Kiuri-Skladovskoi, pp. 191–213.
Bernadskyi, B. V. (2012). Mizhnarodni konflikty: kurs lektsii. Kyiv: DP «Vyd. dim ‘Personal’».
Burdie, P. (2015). Refleksyvna sotsiolohiia. Chastyna II: Chykazhkyi vorkshop / Per. z fr. A. Riabchuk. Kyiv: Meduza.
Zakon Ukrainy «Pro zasady derzhavnoi polityky natsionalnoi pamiati Ukrainskoho narodu». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4579-20#Text
Klauevits, K. (2018). Pryroda viiny / Pereklav R. Herasymov. Kharkiv: Vivat.
Kononov, I. F. (2025). Suspilna psykholohiia voiennoho chasu yak kompleksna naukova problema: metodolohichni pytannia. P’iatnadtsiati Siverianski sotsialno-psykholohichni chytannia: Materialy Mizhnarodnoi yuvileinoi naukovoi konferentsii (25 kvitnia 2025 roku, m. Chernihiv) / Za nauk. red. O. Yu. Drozdova. Vol. 1. Psykholohiia. Chernihiv: NUChK imeni T. H. Shevchenka, 63–67. https://doi.org/10.5281/zenodo.15485399
Luman, N. (2011a). Chas i systemna ratsionalnist / Per. z nim. ta uporiadk. Mykhaila Boichenka. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury. 224 p.
Luman, N. (2011b). Poniattia tsili i systemna ratsionalnist: shchodo funktsii tsilei u sotsialnykh systemakh / Per. z nim. Mykhaila Boichenka i Vakhtanha Kebuladze. Kyiv: Dukh i litera.
Orlova, T. (2018). Salat «Olivie» z tochky zoru sotsialnoi istorii. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 54, 34–41.
Yablonsky, V. M. (2019) Polityka istorychnoi pamiati v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Analitychna dopovid. Kyiv: NISD. 144 p.
Said, E. (2001). Oriientalizm / Per. z anhl. V. Shovkun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy». \
Semeniuk, E. & Melnyk, V. (2017). Filosofiia suchasnoi nauky i tekhniky. 3rd ed., rev. and enl. Lviv: LNU imeni Ivana Franka.
Sun-dzy. (2016). Mystetstvo viiny / Pereklav Serhii Lesniak. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva.
Trebin, M. P. (2015). Sotsiolohiia viiny: ukrainskyi kontekst. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspilstva: metodolohiia, teoriia, metody», 1148, 30–34.
Chuprii, L. (2023). Istorychna pamiat yak vazhlyvyi chynnyk derzhavotvorennia v umovakh protydii rosiiskii informatsiinii ahresii. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii, 3 (17), 278–290. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290
Bloom, N., Jones, Ch. J., van Reenen, J. & Webb, M. (2020). Are Ideas Getting Harden to Find. American Economic Review, 110 (4), 1104-1144. https://doi.org/ 10.1257/aer.20180338
Bogdanov, A. (016). The Philosophy of Living Experience / Translator: David Rowley. Leiden –Boston: Brill. (Bogdanov Library. Volume 8)
Bogdanov, A. (2020). Empiriomonism. Essays in Philosophy, Books 1–3. Appreciation of Bogdanov’s intellectual achievements by V.A. Bazarov / Edited and translated by David G. Rowley. Leiden – Boston: Brill. (Bogdanov Library. Volume 2).
Creveld van, M. (1999). The Rise and Decline of the State. Cambridge University Press.
Chu, J. & Evans, J. (2021). Slowed canonical progress in large fields of science. PNAS, Vol. 1, N 41, e2021636118, 1-5. https://doi.org/10.1073/pnas.2021636118
Cocer, Ch. (2008). Ethics and War in the 21st Century. L., and N.Y.: Routledge.
Deng, N., Gu, X., Fan, Y., Havlin, S., & Zeng, A. (2025). The critical role of persistent disruption in advancing science. Nature Computational Science, 5(6), 492-501. https://doi.org/10.1038/s43588-025-00808-7
D’Este, P. & Robinson-Garcia, N. (2023). Interdisciplinary research and the societas visibility of science: The advantages of spanning multiple and distant scientific fields. Research Policy. V. 52. Issues 2. рp. 1-20. https://doi.org/10.1016/j.respol.2022.104609
Facilitating Interdisciplinary Research. (2005). National Academy of Sciences, National Academy of Engineering, Institute of Medicine. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/11153.
Goethe, J. W. (1966). Faust. Eine Tragödie. Erster Teil. Leipzig.
Halbwachs, M. (1980). The Collective Memory. Translated from the French by Francis J. Ditter, Jr. and Vida Yazdi Ditter. N. Y.: Harper & Row, Publisher, Inc.
Kononow, I. (2022). Clausewitz musi umrzeć w sercu polityki. Gazeta Obywatelska, 10 marca 2022 r.
Kononov, I. (2024). Fields of historical memory as battle fields of the ruling classes of the Russian Federation and Ukraine. Historical expertise. Chișinău, N3, 98-136. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-3-98-000
Kozlov, M. (2023). ‘Disruptive’ science has declined - and no one knows why. Nature. 613(7943), 225. https://doi.org/10.1038/d41586-022-04577-5.
Latysh, Yurii. (2023). “Get away from Moscow!” Main Trends of Ukraine’s Politics of Memory during the Russo-Ukrainian War. Russian War in Ukraine: Implications for the Politics of History in Central and Eastern Europe. Ed. by Hanna Bazhenova. Lublin: Institut Europy Šrodkowej, 2023. рp.31– 46.
Malešević, S. (2010). The Sociology of War and Violence. Cambridge University Press.
Malešević, S. (2022). Why Humans Fight. The Social Dynamics of Close-Range Violence. Cambridge University Press.
McNeill, W. (1982). The Pursuit of Power. Technology, Armed Force, and Society since A.D. 1000. The University of Chicago Press.
Obraztsov, I. (2019). The Institutionalization of Military Sociology. Journal of Political and Military Sociology. Vol. 46, N.1, 124-163. https://www.jstor.org/stable/48599459
Park, M., Leahey, E. & Russel, J.F. (2023) Papers and patents are becoming less disruptive over time. Nature. 613, 138-144. https://doi.org/10.1038/s41586-022-05543-x
Parui, А. (2024) Memory studies and postcolonial writing: Interstitial intersections and entanglements, Journal of Postcolonial Writing, 60, 6, 725-733, https://doi.org/10.1080/17449855.2024.2438722
Zarycki Т. (Red). (2022). Polskie nauki społeczne w konteście relacji władzy i zależności międzynarodowych. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
Šimov, J. (2024). Zones of prosperity, zones of trouble. Notes on colonization and its role in the history of Eastern Europe and Russia. Historical expertise. Chișinău, 2, 75-92. https://doi.org/10.31754/2410-1419-2024-2-75-92
Snyder, A. (2023) What’s slowing down disruptive science. Axios. Jan 12, 2023. https://www.axios.com/2023/01/12/disruptive-science-slowing
Statement on Standards of Professional Conduct. (2023). American History Association. https://www.historians.org/resource/statement-on-standards-of-professional-conduct/
Szerer, M. (1916). Sociologia wojny. Kraków: Nakładem księgarni S. A. Krzyżanowskiego odbito czcionkami drukarni narodowej.
Tobi, H. & Kampen, J. K. (2018). Researcher design: the methodology for interdisciplinary research framework. Qual Quant. 52, 1209-1235. https://doi.org/10.1007/s11135-017-0513-8
Thucydides. (1950). The History of the Peloponnesian war / Translated by Richard Crawley. N. Y.: E. P. Dutton and Company, Inc.
Wright, Q. (1951) A Study of War. The University of Chicago Press.
Zarycki, T. (2017). Perspektywa postkolonialna jako krytyka globalnych relacji władzy. Główne zagadnienia i polskie interpretacje. Analiza dyskursu publicznego: Przegląd metod i perspektyw badawczych Red. M. Czyżewski, M. Otrocki, T. Piekot, i J. Stachowiak. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie SEDNO. Ss. 211-221.
Zarycki, T. (2025). Interdyscyplinarność a zagrożenia strukturalne dla socjologii krytycznej. Artykuł dyskusyjny. Przegląd Socjologii Jakościowej, XXI (1), 122–145, https://doi.org/10.18778/1733-8069.21.1.06
Опубліковано
2025-10-31
Як цитувати
Кононов, І., Нужна, Ю., & Хобта, С. (2025). Міждисциплінарні дослідження: можливості та методологічні проблеми. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(5), 105-117. https://doi.org/10.15421/172607
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
