Релігійна ономастика та її вплив на формування французьких топонімів

Ключові слова: християнство, храм, церква, поклоніння, святий

Анотація

Ономастична система французької мови при розгляді з історичної точки зору виявляє, що власні назви формувалися з давніх часів і пройшли тривалий процес еволюції до наших днів. Незважаючи на великий обсяг досліджень в області ономастики, деякі напрямки залишаються невивченими, особливо що стосуються прагматичних і соціокультурних функцій ономалексем. Вивчення взаємодії ономастики та культури є актуальним і важливим, оскільки традиційна народна духовна культура містить історичний досвід, світогляд та естетичні цінності народу, відображаючи його розуміння себе в ширшому контексті світу та всесвіту. У статті досліджується роль релігійних назв у формуванні топонімів у французькій мові. У ній розглядаються погляди різних лінгвістів на вплив релігійної номенклатури на формування географічних назв та аналізуються проблеми, пов'язані з виявленням таких витоків.У дослідженні використано порівняльно-історичні та структурно-семантичні методології для простежування історичного розвитку та культурного значення цих топонімів. Отримані результати підкреслюють тривалий вплив релігійного лексикону на кодування культурної та історичної інформації в рамках географічних систем найменувань.Крім того, у статті розглядається семантична складність релігійно вмотивованих топонімів і наголошується, що наукові тлумачення в цій галузі часто розходяться.У дослідженні зроблено висновок, що процес створення топонімів релігійного походження відображає ширше розмаїття способів кодування культурних та історичних знань. З історичної точки зору, багато з цих імен можна простежити до давнини, і їх етимологічний аналіз часто вимагає тривалого глибокого дослідження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Сеїд Вафа Мірахмад, Азербайджанський університет мов (Баку, Азербайджан)
Ph.D., Assoc. Prof.

Посилання

REFERENCES
Dauzat, A. (1951). Dictionnaire étymologique des noms de famille et prénoms de France. Paris: Larousse.
Deroy, L. (1994). Dictionnaire des noms de lieux [Dictionary of place names]. Paris : Le Robert.
Dick, M. V. de P. do A. (1990). A motivação toponímica e a realidade brasileira. São Paulo: Edições Arquivo do Estado.
Hough, C. (Ed.). (2016). The Oxford Handbook of Names and Naming. Oxford, UK: Oxford University Press.
Karimli, V. M., Khudaverdiyeva, T. S., Huseynova, F., et al., (2025). The Role of Mobile Computing in Adaptive Testing for English Language Learners: Personalizing Assessment to Improve Outcomes. 7(6) 149–160. https://doi.org/10.30564/fls.v7i6.9663
Lavergne, G. (1929). Les noms de lieux d’origine ecclésiastique [Place names of ecclesiastical origin. In Revue d’histoire de l’Église de France, 15(67), 177-202. https://doi.org/10.3406/rhef.1929.2504]
Leite de Vasconcelos, J. (1928). Antroponímia portuguesa: tratado comparativo da origem, significação, classificação e vida do conjunto dos nomes próprios, sobrenomes e apelidos usados por nós desde a Idade-Média até hoje. Lisboa: Imprensa Nacional.
Lejeune, S. (2002). La religion dans la toponymie. CFC, (173–174). https://www.lecfc.fr/new/articles/173-article-9.pdf,
Lоngnоn, Аu. (1923). Lеs nоms dе liеu dе lа Frаnсе. In Оriginе, signifiсаtiоn, trаnsfоrmаtiоn. Pаris: Hасhеttе Livrе, BNF, pp.337-340.
Seabra, M. C. T. C. (2006). Referência e onomástica. In J. S. de Magalhães & L. C. Travaglia (Eds.), Múltiplas perspectivas em linguística: Anais do XI Simpósio Nacional e I Simpósio Internacional de Letras e Linguística (XI SILEL) (pp. 1953–1960). Uberlândia: ILEEL.p.
Опубліковано
2025-10-31
Як цитувати
Сеїд, В. М. (2025). Релігійна ономастика та її вплив на формування французьких топонімів. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(5), 83-87. https://doi.org/10.15421/172603
Розділ
ОСВІТА