Типологія стресорів на робочому місці: зв’язки між категоріями стресорів та практиками у робочому середовищі
Ключові слова:
стрес, стресори робочого середовища, позитивні практики, здоров’я, теорії стресу
Анотація
Актуальність. Робочий стрес є ключовою проблемою сучасного трудового середовища, що впливає на продуктивність праці, рівень задоволеності роботою та загальне благополуччя працівників. Це важливий напрямок досліджень впливу соціальних чинників на добробут та фізіологію людини, що синергітично поєднує соціологію здоров’я та організаційні студії. У сучасній науковій літературі термін «робочі практики» вживається у різних контекстах, однак у загальному сенсі ним позначають набір інституціолізованих або неформалізованих дій, спрямованих на організацію, регуляцію та оптимізацію праці всередині організацій. Можна виокремити низку робочих практик, які мають позитивний вплив на добробут, задоволеність та розвиток працівників. Позитивними можна назвати такі практики, які не лише відповідають інтересам організації, а й водночас враховують потреби та життєві обставини самих працівників. Дослідницькі зусилля в цьому огляді спрямовуються наступними дослідницькими питаннями: Які з робочих стресорів є найбільш поширеними? Які робочі практики асоціюються з ними? Чи є позитивні робочі практики, які можуть успішно буферувати деструктивну дію стресорів на робочому місці? Тим часом, як екологічні (зовнішні) стресори отримують більше дослідницької уваги, у поточному огляді в аналіз включено також чинники внутрішньо-особистісної природи, які пов’язані з соціальними ролями, особистістю та інтерналізацією певних цінностей та норм.З метою знайти відповіді на ці запитання, в оглядовому форматі автори намагаються критично розглянути та систематизувати різні типи стресорів на робочому місці, що мають прямі або опосередковані зв’язки із добробутом, зокрема у їхніх стосунках з практиками у робочому середовищі. Результати дослідження. Здійснено класифікацію робочих практик за кількома підходами: дизайн праці, управління людськими ресурсами, організаційна культура, адаптація до змін, пов’язаних із цифровізацією та гібридними форматами праці. Певні робочі практики (автономія, гнучкість графіку, зворотний зв'язок, навчання) мають потенціал знижувати рівень стресу серед працівників. Висновки. Усі ці чинники, особливо за наявності обмежених психологічних ресурсів, можуть створювати підвищене алостатичне навантаження на працівника, що з часом може призводити до вигорання або інших форм дезадаптації.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Alkhamis, F. A. (2024). The impacts of HRM practices on employee outcomes: The mediating role of HRM effectiveness. Revista de Gestão Social e Ambiental, 18(1), e6313. https://doi.org/10.24857/rgsa.v18n1-128
American Psychological Association. (2017). Stress and health disparities: Contexts, mechanisms, and interventions among racial/ethnic minority and low socioeconomic status populations. American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/e500202018-001
Avr, M., & Rao, S. (2023). A study of work stress and its impact on employees’ performance and job satisfaction. International Journal of Education and Science Research Review, 10(4), 119-125.
Bhandari, D. R., & Subedi, D. P. (2024). Human resource management practices and job satisfaction: Evidence from private hospitals of Kathmandu Valley. Journal of Emerging Management Studies, 1(2), 185–198. https://doi.org/10.3126/jems.v1i2.71526
Bhui, K., Dinos, S., Galant-Miecznikowska, M., DeJongh, B., & Stansfeld, S. (2016). Perceptions of work stress causes and effective interventions in employees working in public, private and non-governmental organisations: A qualitative study. BJPsych Bulletin, 40(6), 318–325. https://doi.org/10.1192/pb.bp.115.050823
Cooper, C. L. (1983). Identifying stressors at work: Recent research developments. Journal of Psychosomatic Research, 27(5), 369–376. https://doi.org/10.1016/0022-3999(83)90068-5
du Prel, J.-B., Koscec Bjelajac, A., Franić, Z., Henftling, L., Brborović, H., Schernhammer, E., McElvenny, D. M., Merisalu, E., Pranjic, N., Guseva Canu, I., & Godderis, L. (2024). The relationship between work-related stress and depression: A scoping review. Public Health Reviews, 45, Article 1606968. https://doi.org/10.3389/phrs.2024.1606968
Easa, N. F., & Orra, H. E. (2021). HRM practices and innovation: An empirical systematic review. International Journal of Disruptive Innovation in Government, 1(1), 15–35. https://doi.org/10.1108/IJDIG-11-2019-0005
Fink, G. (2016). Stress, definitions, mechanisms, and effects outlined: Lessons from anxiety. In G. Fink (Ed.), Stress concepts, cognition, emotion, and behavior (Vol. 1, pp. 3–12). Academic Press.
Hughes, K., Bellis, M. A., Hardcastle, K. A., Sethi, D., Butchart, A., Mikton, C., ... & Dunne, M. P. (2017). The effect of multiple adverse childhood experiences on health: A systematic review and meta-analysis. The Lancet Public Health, 2(8), e356–e366. https://doi.org/10.1016/s2468-2667(17)30118-4
Ibrahim, B.A., Hussein, S.M. (2024). Relationship between resilience at work, work engagement and job satisfaction among engineers: a cross-sectional study. BMC Public Health24, 1077. https://doi.org/10.1186/s12889-024-18507-9
Kang, L. S. (2005). Stressors among medical representatives: An empirical investigation. Indian Journal of Industrial Relations, 40(3), 339-356. https://www.jstor.org/stable/27767965
Kang, L. S., & Singh, R. (2006). Stress at work: An assessment of the magnitude of various organisational stressors. Indian Journal of Industrial Relations, 42(2), 190–202.
Kath, L. M., Stichler, J. F., Ehrhart, M. G., & Sievers, A. (2013). Predictors of nurse manager stress: A dominance analysis of potential work environment stressors. International Journal of Nursing Studies, 50(11), 1474–1480. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2013.02.011
Keegel, T., Ostry, A., & LaMontagne, A. D. (2009). Job strain exposures vs. stress-related workers’ compensation claim. Journal of Public Health Policy, 30(1), 17–39. doi:10.1057/jphp.2008.41
Kinman, G. (2008). Work stressors, health and sense of coherence in UK academic employees. Educational Psychology, 28(7), 823–835. https://doi.org/10.1080/01443410802366298
Law, P. C. F., et al. (2020). A systematic review on the effect of work-related stressors on mental health of young workers. International Archives of Occupational and Environmental Health, 93(5), 611–622. https://doi.org/10.1007/s00420-020-01516-7
Niere, M. I. E., et al. (2023). Workplace stressors, employee welfare, and productivity. International Journal of Multidisciplinary Applied Business and Education Research, 4(12), 4379–4389. https://doi.org/10.11594/ijmaber.04.12.18
Nikunlaakso, R., et al. (2023). Associations between accumulating job stressors, workplace social capital. BMC Public Health, 23(1). doi:10.1186/s12889-023-16506-w
Orpana, H. M., Lemyre, L., & Kelley, S. (2009). Do stressors explain the association between income and declines in self-rated health? Health Reports, 20(4), 11–19.
Ouabi, Z., et al. (2024). Human resource practices and job performance: Insights from public administration. Societies, 14(12), 247. https://doi.org/10.3390/soc14120247
Pasupuleti, S., et al. (2009). The impact of work stressors on the life satisfaction of social service workers. Administration in Social Work, 33(3), 319–339. https://doi.org/10.1080/03643100902988141
Piao, X., Xie, J., & Managi, S. (2024). Continuous worsening of population emotional stress globally: Universality and variations. BMC Public Health, 24, 3576. https://doi.org/10.1186/s12889-024-20961-4
Ryu, S., & Fan, L. (2022). The relationship between financial worries and psychological distress among U.S. adults. Journal of Family and Economic Issues, 44(1), 16–33. https://doi.org/10.1007/s10834-022-09820-9
Siegrist, J. (1996). Adverse health effects of high-effort/low-reward conditions. Journal of Occupational Health Psychology, 1(1), 27–41.
Siegrist, J., et al. (2004). The measurement of effort–reward imbalance at work: European comparisons. Social Science & Medicine, 58(8), 1483–1499. https://doi.org/10.1016/S0277-9536(03)00351-4
Siruri, M. M., & Muathe, S. M. A. (2014). A critical review of literature on job designs in sociotechnical systems. Global Journal of Commerce & Management Perspective, 3(6), 44–49.
Sonnentag, S., Kuttler, I., & Fritz, C. (2010). Job stressors, emotional exhaustion, and need for recovery. Journal of Vocational Behavior, 76(3), 355–365. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2009.06.005
Tamunomiebi, M. D., & Mezeh, A. A. (2021). Workplace stressors and employee performance: A conceptual review. Asian Journal of Economics Business and Accounting, 58–67. https://doi.org/10.9734/ajeba/2021/v21i430371
Wütschert, M. S., et al. (2022). A systematic review of working conditions and occupational health in home office. Work, 72(3), 839–852. https://doi.org/10.3233/wor-205239
Zhou, H., & Zheng, Q. (2022). Work stressors and occupational health of young employees. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.796710
Alkhamis, F. A. (2024). The impacts of HRM practices on employee outcomes: The mediating role of HRM effectiveness. Revista de Gestão Social e Ambiental, 18(1), e6313. https://doi.org/10.24857/rgsa.v18n1-128
American Psychological Association. (2017). Stress and health disparities: Contexts, mechanisms, and interventions among racial/ethnic minority and low socioeconomic status populations. American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/e500202018-001
Avr, M., & Rao, S. (2023). A study of work stress and its impact on employees’ performance and job satisfaction. International Journal of Education and Science Research Review, 10(4), 119-125.
Bhandari, D. R., & Subedi, D. P. (2024). Human resource management practices and job satisfaction: Evidence from private hospitals of Kathmandu Valley. Journal of Emerging Management Studies, 1(2), 185–198. https://doi.org/10.3126/jems.v1i2.71526
Bhui, K., Dinos, S., Galant-Miecznikowska, M., DeJongh, B., & Stansfeld, S. (2016). Perceptions of work stress causes and effective interventions in employees working in public, private and non-governmental organisations: A qualitative study. BJPsych Bulletin, 40(6), 318–325. https://doi.org/10.1192/pb.bp.115.050823
Cooper, C. L. (1983). Identifying stressors at work: Recent research developments. Journal of Psychosomatic Research, 27(5), 369–376. https://doi.org/10.1016/0022-3999(83)90068-5
du Prel, J.-B., Koscec Bjelajac, A., Franić, Z., Henftling, L., Brborović, H., Schernhammer, E., McElvenny, D. M., Merisalu, E., Pranjic, N., Guseva Canu, I., & Godderis, L. (2024). The relationship between work-related stress and depression: A scoping review. Public Health Reviews, 45, Article 1606968. https://doi.org/10.3389/phrs.2024.1606968
Easa, N. F., & Orra, H. E. (2021). HRM practices and innovation: An empirical systematic review. International Journal of Disruptive Innovation in Government, 1(1), 15–35. https://doi.org/10.1108/IJDIG-11-2019-0005
Fink, G. (2016). Stress, definitions, mechanisms, and effects outlined: Lessons from anxiety. In G. Fink (Ed.), Stress concepts, cognition, emotion, and behavior (Vol. 1, pp. 3–12). Academic Press.
Hughes, K., Bellis, M. A., Hardcastle, K. A., Sethi, D., Butchart, A., Mikton, C., ... & Dunne, M. P. (2017). The effect of multiple adverse childhood experiences on health: A systematic review and meta-analysis. The Lancet Public Health, 2(8), e356–e366. https://doi.org/10.1016/s2468-2667(17)30118-4
Ibrahim, B.A., Hussein, S.M. (2024). Relationship between resilience at work, work engagement and job satisfaction among engineers: a cross-sectional study. BMC Public Health24, 1077. https://doi.org/10.1186/s12889-024-18507-9
Kang, L. S. (2005). Stressors among medical representatives: An empirical investigation. Indian Journal of Industrial Relations, 40(3), 339-356. https://www.jstor.org/stable/27767965
Kang, L. S., & Singh, R. (2006). Stress at work: An assessment of the magnitude of various organisational stressors. Indian Journal of Industrial Relations, 42(2), 190–202.
Kath, L. M., Stichler, J. F., Ehrhart, M. G., & Sievers, A. (2013). Predictors of nurse manager stress: A dominance analysis of potential work environment stressors. International Journal of Nursing Studies, 50(11), 1474–1480. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2013.02.011
Keegel, T., Ostry, A., & LaMontagne, A. D. (2009). Job strain exposures vs. stress-related workers’ compensation claim. Journal of Public Health Policy, 30(1), 17–39. doi:10.1057/jphp.2008.41
Kinman, G. (2008). Work stressors, health and sense of coherence in UK academic employees. Educational Psychology, 28(7), 823–835. https://doi.org/10.1080/01443410802366298
Law, P. C. F., et al. (2020). A systematic review on the effect of work-related stressors on mental health of young workers. International Archives of Occupational and Environmental Health, 93(5), 611–622. https://doi.org/10.1007/s00420-020-01516-7
Niere, M. I. E., et al. (2023). Workplace stressors, employee welfare, and productivity. International Journal of Multidisciplinary Applied Business and Education Research, 4(12), 4379–4389. https://doi.org/10.11594/ijmaber.04.12.18
Nikunlaakso, R., et al. (2023). Associations between accumulating job stressors, workplace social capital. BMC Public Health, 23(1). doi:10.1186/s12889-023-16506-w
Orpana, H. M., Lemyre, L., & Kelley, S. (2009). Do stressors explain the association between income and declines in self-rated health? Health Reports, 20(4), 11–19.
Ouabi, Z., et al. (2024). Human resource practices and job performance: Insights from public administration. Societies, 14(12), 247. https://doi.org/10.3390/soc14120247
Pasupuleti, S., et al. (2009). The impact of work stressors on the life satisfaction of social service workers. Administration in Social Work, 33(3), 319–339. https://doi.org/10.1080/03643100902988141
Piao, X., Xie, J., & Managi, S. (2024). Continuous worsening of population emotional stress globally: Universality and variations. BMC Public Health, 24, 3576. https://doi.org/10.1186/s12889-024-20961-4
Ryu, S., & Fan, L. (2022). The relationship between financial worries and psychological distress among U.S. adults. Journal of Family and Economic Issues, 44(1), 16–33. https://doi.org/10.1007/s10834-022-09820-9
Siegrist, J. (1996). Adverse health effects of high-effort/low-reward conditions. Journal of Occupational Health Psychology, 1(1), 27–41.
Siegrist, J., et al. (2004). The measurement of effort–reward imbalance at work: European comparisons. Social Science & Medicine, 58(8), 1483–1499. https://doi.org/10.1016/S0277-9536(03)00351-4
Siruri, M. M., & Muathe, S. M. A. (2014). A critical review of literature on job designs in sociotechnical systems. Global Journal of Commerce & Management Perspective, 3(6), 44–49.
Sonnentag, S., Kuttler, I., & Fritz, C. (2010). Job stressors, emotional exhaustion, and need for recovery. Journal of Vocational Behavior, 76(3), 355–365. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2009.06.005
Tamunomiebi, M. D., & Mezeh, A. A. (2021). Workplace stressors and employee performance: A conceptual review. Asian Journal of Economics Business and Accounting, 58–67. https://doi.org/10.9734/ajeba/2021/v21i430371
Wütschert, M. S., et al. (2022). A systematic review of working conditions and occupational health in home office. Work, 72(3), 839–852. https://doi.org/10.3233/wor-205239
Zhou, H., & Zheng, Q. (2022). Work stressors and occupational health of young employees. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.796710
Опубліковано
2025-10-01
Як цитувати
Ворона, А., & Мальцева, К. (2025). Типологія стресорів на робочому місці: зв’язки між категоріями стресорів та практиками у робочому середовищі. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(5), 6-16. https://doi.org/10.15421/172593
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
