Кельтська теорія походження Русі як альтернатива норманізму та концепції «давньоруської народності».
Ключові слова:
кельти-рутени, Київська Русь, протоукраїнські племена, норманська теорія, кельтська теорія походження Русі, дроміти, давньоруська народність
Анотація
Анотація. Метою даного дослідження є критичний аналіз норманської теорії походження Русі та концепції «давньоруської народності» у контексті кельтської теорії. Автор піддає сумніву усталені парадигми, які пов’язують виникнення Русі виключно зі скандинавським впливом або з ідеєю спільного слов’янського етнічного підґрунтя. Особлива увага приділена гіпотезі про походження етноніма «Русь» від фінського слова «Ruotsi», яким позначали шведських торговців. Це припущення критично переосмислюється на основі історичних і лінгвістичних даних. Наукова новизна дослідження полягає у спробі системного перегляду традиційних уявлень про походження Русі шляхом інтеграції малодослідженого кельтського чинника – передусім ролі кельтських рутенів. У роботі проаналізовано історичні свідчення, топонімічні паралелі в Європі та Наддніпрянщині загалом, а також археологічні дані з пшеворської й черняхівської культур, які засвідчують міграцію та інтеграцію кельтів у Східну Європу між 469 і 562 роками або й раніше. Запропоновано нове прочитання середньовічних джерел і назв, що дає змогу переосмислити процеси формування Русі в ширшому європейському контексті. Висновки. Концепція «давньоруської народності» виявляється ідеологічною конструкцією, яка не витримує наукової критики. Традиційна теза про існування однорідної східнослов’янської спільноти у Х–ХІІ ст. ґрунтується на штучних узагальненнях і не враховує мовну, культурну й етнічну строкатість Русі. На відміну від норманської теорії, сформованої в межах імперських історіографічних потреб, що спирається переважно на пізні та сумнівні джерела, кельтська теорія має ширшу й верифіковану джерельну базу, що включає лінгвістичні ознаки, кельтську топонімію та матеріальні свідчення культурної взаємодії. У дослідженні доводиться, що формування Русі є результатом складного етнокультурного синтезу, в якому кельтський елемент виконував не периферійну, а структурно важливу роль.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCES
Balushok, V. H. (2011). «Davnoruska narodnist»: Shcho naspravdi khovaietsia za terminom? [«Оld Rus’ Nationality»: What is Really Hidden Behind the Term?] Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, (20), 72–83.
Braichevskyi, M. Yu. (1957). Pro etnichnu prynalezhnist cherniakhivskoi kultury [On the Ethnic Affiliation of the Chernyakhiv Culture]. Arkheolohiia, (10), 11–24. https://shron1.chtyvo.org.ua/Braichevskyi_Mykhailo/Pro_etnichnu_prynalezhnist_cherniakhivskoi_kultury.pdf.
Braichevskyi, M. Yu. (1968). Pokhodzhennia Rusi [The Origin of Rus]. Kyiv: Naukova dumka.
Deshko, P. P (2025с). Pokhodzhennia Rusi: krytyka normanskoi hipotezy [The origin of Rus’: A critique of the Normanist hypothesis]. Aktualni pytannia istorii hromadianoznavstva, heohrafii ta metodyk yikh vykladannia (с. 21-23). Rivne: Private Higher Educational Institution «Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities».
Deshko, P. P. (2020). Stanovlennia ukrainskoi movy X–XVII st. [Formation of the Ukrainian Language in the 10th–17th Centuries]. Zbirnyk studentskykh naukovykh prats, (14), 170–177 [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2024a). Henezys ta stanovlennia Rusi (VI–X st.) [Genesis and Formation of Rus’ (6th–10th Centuries)]. Unpublished master’s thesis. PVNZ «MEHU im. akad. S. Demianchuka». Rivne [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2024b). Keltska kontseptsiia pokhodzhennia Rusi v konteksti arkheolohii [Celtic Concept of the Origin of Rus’ in the Context of Archaeology]. Aktualni pytannia ta perspektyvy innovatsiinoho rozvytku nauky ta osvity v umovakh yevrointehratsii: Zbirnyk tez dopovidei uchasnykiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Ch. I, pp. 96–97). Rivne [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2024c). Pokhodzhennia Rusi v konteksti keltskoi teorii [The Origin of Rus’ in the Context of the Celtic Theory]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky, 35(3), 28–31. DOI: 10.32782/2663-5984.2024/3.5 [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2025a). Kvaternarna istoriia yak syntez sotsialnoho, politychnoho, etnichnoho ta relihiinoho vymiriv istorychnoho protsesu [Quaternary history as a synthesis of social, political, ethnic, and religious dimensions of the historical process]. Aktualni pytannia istorii hromadianoznavstva, heohrafii ta metodyk yikh vykladannia (p. 59-61). Rivne: Private Higher Educational Institution «Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities».
Deshko, P. P. (2025b). Krytyka kontseptsii «davnoruskoi narodnosti» kriz pryzmu keltskoi hipotezy pokhodzhennia Rusi [A critique of the concept of the «Old Rus’ ethnicity» through the lens of the Celtic hypothesis of the origin of Rus’]. Aktualni pytannia istorii hromadianoznavstva, heohrafii ta metodyk yikh vykladannia (p. 17-20). Rivne: Private Higher Educational Institution «Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities».
Fylyp Jan. (1961). Keltskaya tsivilizatsiya i yee nasledie [Celtic Civilization and Its Heritage]. Praga: Izdatelstvo Chekhoslovatskoi Akademii Nauk].
Gaius Iulius Caesar. (n.d.). Commentarii de Bello Gallico. Liber I: 45; Liber VII: 5, 7, 64, 75, 90. https://la.m.wikisource.org/wiki/Commentarii_de_bello_Gallico.
Gaius Plinius Secundus. (n.d.). Naturalis Historia. Liber III: 37; Liber IV: 109; Liber XIX: II: 8. https://la.m.wikisource.org/wiki/Naturalis_Historia.
Gregorius Turonensis. (n.d.). Historia Francorum. Liber X: 8. https://la.m.wikisource.org/wiki/Historiarum_Francorum_libri_X_-_Liber_X.
Halenko, O. I. (2006). Rutenska marka za dzherelamy IX–XII st. [The Ruthenian Mark According to the Sources of the IX–XII Centuries]. Naukovi zapysky, (29), 6-16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2006_29_3.
Hrushevskyi, M. S. (1895). Vyimky z zherel do istorii Ukrainy-Rusi [Excerpts from the Sources on the History of Ukraine-Rus’]. Lviv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka.
Idzo, V. S. (2015). Keltska tsyvilizatsiia na terytorii Ukrainy [Celtic Civilization on the Territory of Ukraine]. Lviv: «Lvivskyi Stavropihion»].
Iordan. (1960). O proiskhozhdenii i deyaniyakh getov. Getica [On the Origin and Deeds of the Goths. Getica]. (E. Ch. Skrzhinskaya, Per.). Moskva: Vostochnaya literatura. https://web.archive.org/web/20181011172928/https://www.gumer. info/bibliotek_Buks/History/iordan/02.php.
Kazakevych, H. M. (2015). Skhidni kelty: kultury, identychnosti, istoriohrafichni konstruktsii [Eastern Celts: Cultures, Identities, Historiographical Constructions]. Kyiv – Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD».
Khrystenok, V. F. (2009). Kryterii periodyzatsii istorii ukrainskoi literaturnoi movy [Criteria for the Periodization of the History of the Ukrainian Literary Language]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P Drahomanova, (2), 172-177.
Marcus Annaeus Lucanus. (n.d.). Pharsalia. Liber I: 400. https://la.m.wikisource.org/wiki/Pharsalia/I.
Molchanova, A. A. (2008). Baltiiskie slavyane i Severo-Zapadnaya Rus v rannem Srednevekove [Baltic Slavs and Northwestern Rus’ in the Early Middle Ages]. http://rodnovery.ucoz.lv/forum/16-42-1
Myshanych, O. V. (Eds.). (1989). Litopys ruskyi. [Chronicle of Rus`]. (L. Ye. Makhnovets, Trans.). Kyiv: Dnipro.
Pivtorak, H. P. (1988). Formuvannia i dialektna dyferentsiatsiia davnruskoi movy [Formation and Dialectal Differentiation of the Old Rus’ Language]. Kyiv: Naukova dumka.
Pivtorak, H. P. (1993). Ukraintsi: zvidky my i nasha mova [Ukrainians: Where We Are from and Our Language]. Kyiv: Naukova dumka.
Pivtorak, H. P. (2001). Pokhodzhennia ukraintsiv, rosiian, bilorusiv ta yikhnikh mov: mify i pravda pro trokh brativ slovianskykh zi «spilnoi kolysky» [The Origin of Ukrainians, Russians, Belarusians, and Their Languages: Myths and Truth about the Three Slavic Brothers from the «Common Cradle»]. Kyiv: Akademiia.
Pritsak, O. Y. (1997). Pokhodzhennia Rusi. Starodavni skandynavski dzherela [The Origin of Rus’. Ancient Scandinavian Sources] (T. 1). Kyiv: Oberehy.
Ribakov, B. A. (Eds.). (1993). Slavyane i ikh sosedi v kontse I tis. do n. e. – pervoi pol. I tis. n. e. [Slavs and Their Neighbors in the Late 1st Millennium B.C. – Early 1st Millennium A.D.]. Nauka.
Shchodra, O. M. (2021). Sloviany i Rus v rannomu serednovichchi: peredumovy i pochatky formuvannia imperii rusiv [Slavs and Rus’ in the Early Middle Ages: Preconditions and Beginnings of the Formation of the Rus’ Empire]. Lviv: LNU im. I. Franka. https://docs.google.com/file/d/1DqeDDBXI4ReqdNh5V3V Fusi1CV1ovNCK/edit?usp=docslist_api&filetype=msword
Shelukhin, S. P. (1929). Zvidkilia pokhodyt Rus. Teoriia keltskoho pokhodzhennia Kyivskoi Rusi z Frantsii [Where Did Rus’ Come From? The Theory of the Celtic Origin of Kievan Rus’ from France]. Praha: A. Fiśer, Straśnice.
Shevelov, Yu. V. (1994). Chomu obshcherusskyi yazyk, a ne vibchoruska mova? Z probl. skhidnoslov. hlotohonii: Dvi st. pro postannia ukr. Movy [Why the Common Russian Language, and Not the Old Belarusian Language? Issues of East Slavic Glottogony: Two Centuries about the Origin of the Ukrainian Language]. Kyiv: Vyd. dim KM Academia.
Shevelov, Yu. V. (2002). Istorychna fonolohiia ukrainskoi movy [Historical Phonology of the Ukrainian Language] (S. V. Vakulenko. Per.). Kharkiv: Akta].
Skliarenko, V. H. (2006). Rus i variahy: Istoryko-etymolohichne doslidzhennia [Rus’ and the Varangians: A Historical-Etymological Study]. Kyiv: Dovira.
Skliarenko, V. H. (2011). Pokhodzhennia etnonima «Rusyny» [The Origin of the Ethnonym «Rusyns»]. Zhyttia u slovi: Zbirnyk naukovykh prats na poshanu akad. V. M. Rusanivskoho, 96-104.
Smal-Stockyj, S., & Gartner, T. (1913). Grammatik der Ruthenischen (Ukrainischen) Sprache. Wien: Buchhandlung der Szewczenko-Geselschaft der Wissenschaften in Lemberg].
Tsvetkov, S. E. (2012). Nachalo russkoi istorii. S drevneishikh vremen do knyazheniya Olega [The Beginning of Russian History. From Ancient Times to the Reign of Oleg]. ZAO Tsentrpoligraf. https://www.phantastike.com/history/ nachalo_russkoj_istorii_s_drevn_vremen/djvu/view/
Tyshchenko, K. M. (2005). Kontury leksyko-toponimichnoi stratyhrafii Ukrainy i etnohenez ukraintsiv [Contours of Lexico-Toponymic Stratigraphy of Ukraine and the Ethnogenesis of Ukrainians] Narodna tvorchist ta etnohrafiia, (4), 31-44.
Tyshchenko, K. M. (2023a). Desiat istorychnykh svidkiv pradavnosty ukrainskoi movy [Ten Historical Witnesses of the Antiquity of the Ukrainian Language]. Visnyk NTSh, (67), 64-76.
Tyshchenko, K. M. (2023b). Pradavnist ukrainskoi movy, viddzerkalena v movakh susidiv. 1 [Antiquity of the Ukrainian Language Reflected in the Languages of Neighbors. 1]. Movoznavstvo, (1), 14-28. https://doi.org/10.33190/0027-2833-328-2023-1-002
Tyshchenko, K. M. (2023c). Pradavnist ukrainskoi movy, viddzerkalena v movakh susidiv. 2 [Antiquity of the Ukrainian Language Reflected in the Languages of Neighbors. 2]. Movoznavstvo, (2), 18-43. https://doi.org/10.33190/0027-2833-329-2023-2-002
Velychko, S. V. (1926). Skazanye o voine kozatskoi s poliakamy. Arkheohrafichna komisiia UAN [The Tale of the Cossack War with the Poles. Archaeographic Commission of the Ukrainian Academy of Sciences]. Kyiv: Drukarnia UAN.
Yusova, N. M. (2005). Henezys kontseptsii davnoruskoi narodnosti v istorychnii nautsi SRSR (1930-ti — persha polovyna 1940-kh rr.) [Genesis of the Concept of the Ancient Rus’ Ethnos in the Historical Science of the USSR (1930s – Early 1940s)]. Vinnytsia: Konsol..
Zalizniak, L L. (1996). Davnoruska narodnist: imperskyi mif chy istorychna realnist [Ancient Rus’ Nationality: Imperial Myth or Historical Reality]. Pamiat stolit, (2), 2-14.
Zalizniak, L. L. (1999). Pervisna istoriia Ukrainy [Prehistoric History of Ukraine]. Kyiv: Vyshcha shkola.
Zalizniak, L. L. (2023). Kyievoruska versiia ukrainohenezy. Arhumenty «za» i «proty» [The Kyivan Rus’ Version of the Ukrainian Genesis. Arguments «For» and «Against»]. Ukrainoznavstvo, (86), 93-107. https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(86).2023.275329
Balushok, V. H. (2011). «Davnoruska narodnist»: Shcho naspravdi khovaietsia za terminom? [«Оld Rus’ Nationality»: What is Really Hidden Behind the Term?] Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, (20), 72–83.
Braichevskyi, M. Yu. (1957). Pro etnichnu prynalezhnist cherniakhivskoi kultury [On the Ethnic Affiliation of the Chernyakhiv Culture]. Arkheolohiia, (10), 11–24. https://shron1.chtyvo.org.ua/Braichevskyi_Mykhailo/Pro_etnichnu_prynalezhnist_cherniakhivskoi_kultury.pdf.
Braichevskyi, M. Yu. (1968). Pokhodzhennia Rusi [The Origin of Rus]. Kyiv: Naukova dumka.
Deshko, P. P (2025с). Pokhodzhennia Rusi: krytyka normanskoi hipotezy [The origin of Rus’: A critique of the Normanist hypothesis]. Aktualni pytannia istorii hromadianoznavstva, heohrafii ta metodyk yikh vykladannia (с. 21-23). Rivne: Private Higher Educational Institution «Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities».
Deshko, P. P. (2020). Stanovlennia ukrainskoi movy X–XVII st. [Formation of the Ukrainian Language in the 10th–17th Centuries]. Zbirnyk studentskykh naukovykh prats, (14), 170–177 [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2024a). Henezys ta stanovlennia Rusi (VI–X st.) [Genesis and Formation of Rus’ (6th–10th Centuries)]. Unpublished master’s thesis. PVNZ «MEHU im. akad. S. Demianchuka». Rivne [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2024b). Keltska kontseptsiia pokhodzhennia Rusi v konteksti arkheolohii [Celtic Concept of the Origin of Rus’ in the Context of Archaeology]. Aktualni pytannia ta perspektyvy innovatsiinoho rozvytku nauky ta osvity v umovakh yevrointehratsii: Zbirnyk tez dopovidei uchasnykiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Ch. I, pp. 96–97). Rivne [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2024c). Pokhodzhennia Rusi v konteksti keltskoi teorii [The Origin of Rus’ in the Context of the Celtic Theory]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky, 35(3), 28–31. DOI: 10.32782/2663-5984.2024/3.5 [in Ukrainian].
Deshko, P. P. (2025a). Kvaternarna istoriia yak syntez sotsialnoho, politychnoho, etnichnoho ta relihiinoho vymiriv istorychnoho protsesu [Quaternary history as a synthesis of social, political, ethnic, and religious dimensions of the historical process]. Aktualni pytannia istorii hromadianoznavstva, heohrafii ta metodyk yikh vykladannia (p. 59-61). Rivne: Private Higher Educational Institution «Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities».
Deshko, P. P. (2025b). Krytyka kontseptsii «davnoruskoi narodnosti» kriz pryzmu keltskoi hipotezy pokhodzhennia Rusi [A critique of the concept of the «Old Rus’ ethnicity» through the lens of the Celtic hypothesis of the origin of Rus’]. Aktualni pytannia istorii hromadianoznavstva, heohrafii ta metodyk yikh vykladannia (p. 17-20). Rivne: Private Higher Educational Institution «Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities».
Fylyp Jan. (1961). Keltskaya tsivilizatsiya i yee nasledie [Celtic Civilization and Its Heritage]. Praga: Izdatelstvo Chekhoslovatskoi Akademii Nauk].
Gaius Iulius Caesar. (n.d.). Commentarii de Bello Gallico. Liber I: 45; Liber VII: 5, 7, 64, 75, 90. https://la.m.wikisource.org/wiki/Commentarii_de_bello_Gallico.
Gaius Plinius Secundus. (n.d.). Naturalis Historia. Liber III: 37; Liber IV: 109; Liber XIX: II: 8. https://la.m.wikisource.org/wiki/Naturalis_Historia.
Gregorius Turonensis. (n.d.). Historia Francorum. Liber X: 8. https://la.m.wikisource.org/wiki/Historiarum_Francorum_libri_X_-_Liber_X.
Halenko, O. I. (2006). Rutenska marka za dzherelamy IX–XII st. [The Ruthenian Mark According to the Sources of the IX–XII Centuries]. Naukovi zapysky, (29), 6-16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2006_29_3.
Hrushevskyi, M. S. (1895). Vyimky z zherel do istorii Ukrainy-Rusi [Excerpts from the Sources on the History of Ukraine-Rus’]. Lviv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka.
Idzo, V. S. (2015). Keltska tsyvilizatsiia na terytorii Ukrainy [Celtic Civilization on the Territory of Ukraine]. Lviv: «Lvivskyi Stavropihion»].
Iordan. (1960). O proiskhozhdenii i deyaniyakh getov. Getica [On the Origin and Deeds of the Goths. Getica]. (E. Ch. Skrzhinskaya, Per.). Moskva: Vostochnaya literatura. https://web.archive.org/web/20181011172928/https://www.gumer. info/bibliotek_Buks/History/iordan/02.php.
Kazakevych, H. M. (2015). Skhidni kelty: kultury, identychnosti, istoriohrafichni konstruktsii [Eastern Celts: Cultures, Identities, Historiographical Constructions]. Kyiv – Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD».
Khrystenok, V. F. (2009). Kryterii periodyzatsii istorii ukrainskoi literaturnoi movy [Criteria for the Periodization of the History of the Ukrainian Literary Language]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P Drahomanova, (2), 172-177.
Marcus Annaeus Lucanus. (n.d.). Pharsalia. Liber I: 400. https://la.m.wikisource.org/wiki/Pharsalia/I.
Molchanova, A. A. (2008). Baltiiskie slavyane i Severo-Zapadnaya Rus v rannem Srednevekove [Baltic Slavs and Northwestern Rus’ in the Early Middle Ages]. http://rodnovery.ucoz.lv/forum/16-42-1
Myshanych, O. V. (Eds.). (1989). Litopys ruskyi. [Chronicle of Rus`]. (L. Ye. Makhnovets, Trans.). Kyiv: Dnipro.
Pivtorak, H. P. (1988). Formuvannia i dialektna dyferentsiatsiia davnruskoi movy [Formation and Dialectal Differentiation of the Old Rus’ Language]. Kyiv: Naukova dumka.
Pivtorak, H. P. (1993). Ukraintsi: zvidky my i nasha mova [Ukrainians: Where We Are from and Our Language]. Kyiv: Naukova dumka.
Pivtorak, H. P. (2001). Pokhodzhennia ukraintsiv, rosiian, bilorusiv ta yikhnikh mov: mify i pravda pro trokh brativ slovianskykh zi «spilnoi kolysky» [The Origin of Ukrainians, Russians, Belarusians, and Their Languages: Myths and Truth about the Three Slavic Brothers from the «Common Cradle»]. Kyiv: Akademiia.
Pritsak, O. Y. (1997). Pokhodzhennia Rusi. Starodavni skandynavski dzherela [The Origin of Rus’. Ancient Scandinavian Sources] (T. 1). Kyiv: Oberehy.
Ribakov, B. A. (Eds.). (1993). Slavyane i ikh sosedi v kontse I tis. do n. e. – pervoi pol. I tis. n. e. [Slavs and Their Neighbors in the Late 1st Millennium B.C. – Early 1st Millennium A.D.]. Nauka.
Shchodra, O. M. (2021). Sloviany i Rus v rannomu serednovichchi: peredumovy i pochatky formuvannia imperii rusiv [Slavs and Rus’ in the Early Middle Ages: Preconditions and Beginnings of the Formation of the Rus’ Empire]. Lviv: LNU im. I. Franka. https://docs.google.com/file/d/1DqeDDBXI4ReqdNh5V3V Fusi1CV1ovNCK/edit?usp=docslist_api&filetype=msword
Shelukhin, S. P. (1929). Zvidkilia pokhodyt Rus. Teoriia keltskoho pokhodzhennia Kyivskoi Rusi z Frantsii [Where Did Rus’ Come From? The Theory of the Celtic Origin of Kievan Rus’ from France]. Praha: A. Fiśer, Straśnice.
Shevelov, Yu. V. (1994). Chomu obshcherusskyi yazyk, a ne vibchoruska mova? Z probl. skhidnoslov. hlotohonii: Dvi st. pro postannia ukr. Movy [Why the Common Russian Language, and Not the Old Belarusian Language? Issues of East Slavic Glottogony: Two Centuries about the Origin of the Ukrainian Language]. Kyiv: Vyd. dim KM Academia.
Shevelov, Yu. V. (2002). Istorychna fonolohiia ukrainskoi movy [Historical Phonology of the Ukrainian Language] (S. V. Vakulenko. Per.). Kharkiv: Akta].
Skliarenko, V. H. (2006). Rus i variahy: Istoryko-etymolohichne doslidzhennia [Rus’ and the Varangians: A Historical-Etymological Study]. Kyiv: Dovira.
Skliarenko, V. H. (2011). Pokhodzhennia etnonima «Rusyny» [The Origin of the Ethnonym «Rusyns»]. Zhyttia u slovi: Zbirnyk naukovykh prats na poshanu akad. V. M. Rusanivskoho, 96-104.
Smal-Stockyj, S., & Gartner, T. (1913). Grammatik der Ruthenischen (Ukrainischen) Sprache. Wien: Buchhandlung der Szewczenko-Geselschaft der Wissenschaften in Lemberg].
Tsvetkov, S. E. (2012). Nachalo russkoi istorii. S drevneishikh vremen do knyazheniya Olega [The Beginning of Russian History. From Ancient Times to the Reign of Oleg]. ZAO Tsentrpoligraf. https://www.phantastike.com/history/ nachalo_russkoj_istorii_s_drevn_vremen/djvu/view/
Tyshchenko, K. M. (2005). Kontury leksyko-toponimichnoi stratyhrafii Ukrainy i etnohenez ukraintsiv [Contours of Lexico-Toponymic Stratigraphy of Ukraine and the Ethnogenesis of Ukrainians] Narodna tvorchist ta etnohrafiia, (4), 31-44.
Tyshchenko, K. M. (2023a). Desiat istorychnykh svidkiv pradavnosty ukrainskoi movy [Ten Historical Witnesses of the Antiquity of the Ukrainian Language]. Visnyk NTSh, (67), 64-76.
Tyshchenko, K. M. (2023b). Pradavnist ukrainskoi movy, viddzerkalena v movakh susidiv. 1 [Antiquity of the Ukrainian Language Reflected in the Languages of Neighbors. 1]. Movoznavstvo, (1), 14-28. https://doi.org/10.33190/0027-2833-328-2023-1-002
Tyshchenko, K. M. (2023c). Pradavnist ukrainskoi movy, viddzerkalena v movakh susidiv. 2 [Antiquity of the Ukrainian Language Reflected in the Languages of Neighbors. 2]. Movoznavstvo, (2), 18-43. https://doi.org/10.33190/0027-2833-329-2023-2-002
Velychko, S. V. (1926). Skazanye o voine kozatskoi s poliakamy. Arkheohrafichna komisiia UAN [The Tale of the Cossack War with the Poles. Archaeographic Commission of the Ukrainian Academy of Sciences]. Kyiv: Drukarnia UAN.
Yusova, N. M. (2005). Henezys kontseptsii davnoruskoi narodnosti v istorychnii nautsi SRSR (1930-ti — persha polovyna 1940-kh rr.) [Genesis of the Concept of the Ancient Rus’ Ethnos in the Historical Science of the USSR (1930s – Early 1940s)]. Vinnytsia: Konsol..
Zalizniak, L L. (1996). Davnoruska narodnist: imperskyi mif chy istorychna realnist [Ancient Rus’ Nationality: Imperial Myth or Historical Reality]. Pamiat stolit, (2), 2-14.
Zalizniak, L. L. (1999). Pervisna istoriia Ukrainy [Prehistoric History of Ukraine]. Kyiv: Vyshcha shkola.
Zalizniak, L. L. (2023). Kyievoruska versiia ukrainohenezy. Arhumenty «za» i «proty» [The Kyivan Rus’ Version of the Ukrainian Genesis. Arguments «For» and «Against»]. Ukrainoznavstvo, (86), 93-107. https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(86).2023.275329
Опубліковано
2025-09-01
Як цитувати
Дешко, П. (2025). Кельтська теорія походження Русі як альтернатива норманізму та концепції «давньоруської народності». Науково-теоретичний альманах Грані, 28(4), 70-79. https://doi.org/10.15421/172586
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ
