Соціально–економічне життя дворянства лівобережжя у вітчизняній історіографії
Ключові слова:
українська історіографія, дворянство, Лівобережна Україна, соціально-економічне життя, повсякдення
Анотація
ктуальність. Культура пам'яті предків була однією з відмінних характеристик дворянської ідентичності. Шляхетний рід визначав себе як такий через спільне патрилінійне походження від реального або уявного дворянського предка, останній зазвичай знаходився в глибині часів. Дворяни вважали себе, перш за все, наступниками попередніх поколінь, від яких вони не лише отримали своє біологічне існування, але й свою соціальну перевагу. Проте створені радянською та народницькою історіографією образи українського дворянства як визискувачів трудового народу та зрадників національної справи зазнали суттєвої корозії. Завдяки інтенсивному освоєнню цієї проблематики накопичено значний масив досліджень історії дворянства Лівобережжя, які суттєво змінили уявлення щодо громадської, господарської, освітньої та культурної активності панівної верстви.Мета статті полягає у здійсненні комплексного аналізу соціально-економічного становища та повсякдення дворянства Лівобережжя крізь призму вітчизняної історіографії різних історичних періодів. Результати. Проведено аналіз особливостей соціально-економічного життя дворянства Лівобережжя у вітчизняній історіографії. Виявлено, що проблематика історії дворянства, яка на початку 1990-х рр. займала маргінальне місце в історіографії, у ХХІ ст. стала однією з провідних тем. Найбільш розробленими виявилися такі питання, як: меценатська, освітня, громадська, господарська діяльність найбільш значущих представників цієї верстви.Висновки. Проаналізовано історіографію питання соціально-економічного життя дворянства Лівобережжя, в її структурі можна виділити три етапи, для яких характерні власні особливості репрезентації цієї проблеми. Без розв’язання виявлених проблем неможливе не лише глибоке розуміння історії дворянства, а й адекватне сприйняття «українського ХІХ століття» загалом.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Антонович, В. (1867). О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России. Архив Юго-Западной России, IV(1),
Антонович, В. (1991). Про козацькі часи на Україні. Київ: Дніпро.
Борисенко, В. (1986). Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. Київ: Наук. думка.
Будзар, М. (2010). Дворянська сільська садиба Лівобережної України XIX століття у сучасних історико-краєзнавчих дослідженнях. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Історія та географія, (38), 194-199.
Будзар, М. (2011). Історико-культурна модель панської сільської садиби в Україні XVIII–XIX століть: теоретичні засади дослідження. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 145-149.
Будзар, М. (2015). Художньо-культурна спадщина панської садиби Лівобережної України XIХ ‒ початку ХХ ст.: варіанти історичних презентацій. Київські історичні студії, (1), 98-107.
Будзар, М. (2018). Дворянська спільнота Лівобережної України 1-ї половини XIX ст. в ego-документах з архіву Ґалаґанів. У О. Салати (Ред.), Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація (348 с.). Вінниця: ТВОРИ.
Будзар, М. (2022). Родинне життя українського дворянства першої чверті XIX ст. (за документами Ґалаґанів із фондів Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Українська біографістика, (23), 140-159.
Грушевський, М. (1905). Історія України-Руси (Т. 5). Львів.
Гуржій, О. І., & Русанов, Ю. А. (б.р.). Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
Журба, О., & Литвинова, Т. (2024). Рефлексії з приводу археографічного видання «З Ґалаґанівського архіву» 2017–2020 рр. Український історичний журнал, (4), 193-206.
Литвинова, Т. (2021). «Білі плантатори» «білих рабів»: дворянство Лівобережної України напередодні Великої реформи. Київські історичні студії, (1), 44-57.
Москалюк, М. (2016). Соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Україна-Європа-Світ, (17), 86-94.
Панченко, П., & Шмарчук, В. (2000). Аграрна історія України. Київ: Т-во «Знання», КОО.
Скуратович, І. (2012). До питання про дворянські привілеї в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Форум права, (2), 621-627.
Темірова, Н. (2018). Метаморфози аграрної еліти українських губерній на зламі ХІХ – ХХ ст. Історичні і політологічні дослідження, (2), 60-70.
Шандра, В. (2022). «Нам тут жити»: соціально-економічні ініціативи дворян у земствах українських губерній (1864–1914 рр.). Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст., (31), 44-68.
REFERENCES
Antonovych, V. (1867). O proiskhozhdenii shlyakhettskikh rodov v Yugo-Zapadnoy Rossii. Arkhiv Yugo-Zapadnoy Rossii. Ch. IV. Vol. 1.
Antonovych, V. (1991). Pro kozatski chasy na Ukraini. Kyiv: Dnipro.
Borysenko, V. (1986). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Livoberezhnoi Ukrainy v druhii polovyni XVII st. AN URSR, Instytut istorii. Kyiv: Naukova dumka.
Budzar, M. (2010). Dvorianska silska sadyba Livoberezhnoi Ukrainy XIX stolittia u suchasnykh istoryko-kraieznavchykh doslidzhenniakh. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Seriya: Istoriia ta heohrafiia, (38), 194-199.
Budzar, M. (2011). Istoryko-kulturna model pansʹkoi silsʹkoi sadyby v Ukraini XVIII–XIX stolittiv: teoretychni zasady doslidzhennia. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. Naukovyi zhurnal, (2), 145-149.
Budzar, M. (2015). Khudozhno-kulturna spadshchyna panskoi sadyby Livoberezhnoi Ukrainy XIX – pochatku XX st.: varianty istorychnykh prezentatsii. Kyivski istorychni studii, (1), 98-107.
Budzar, M. (2018). Dvorianska spilnota Livoberezhnoi Ukrainy 1-i polovyny XIX st. v ego-dokumentakh z arkhivu Galahaniv. In O. Salata (Ed.), Istorychni dzherela v ukrainskomu informatsiinomu ta osvitnomu prostori: veryfikatsiia ta interpretatsiia: monohrafiia (348 p.). Vinnytsia: TOV “TVORY”.
Budzar, M. (2022). Rodynne zhyttia ukrainskoho dvorianstva pershoi chverti XIX st. (za dokumentamy Halahaniv iz fondiv Instytutu rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho). Ukrainska biohrafistyka, (23), 140-159.
Hrushevskyi, M. (1905). Istoriia Ukrainy-Rusy. Vol. 5. Lviv.
Hurdzhii, O. I., & Rusanov, Yu. A. (n.d.). Dvorianstvo Livoberezhnoi Ukrainy kintsia XVIII – pochatku XX st.
Litvynova, T. (2021). “Bili plantatory” “bilykh rabiv”: dvoriantstvo Livoberezhnoi Ukrainy naperedodni Velykoi reformy. Kyivski istorychni studii, (1), 44-57.
Moskaliuk, M. (2016). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Ukrainy u druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. Ukraina–Yevropa–Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriya: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, (17), 86-94.
Panchenko, P., & Shmarchuk, V. (2000). Ahrarna istoriia Ukrainy. Kyiv: T-vo “Znannia”, KOO.
Shandra, V. (2022). “Nam tut zhyty”: sotsialno-ekonomichni initsiatyvy dvorian u zemstvakh ukrainskykh hubernii (1864–1914 rr.). Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st., (31), 44-68.
Skuratovych, I. (2012). Do pytannia pro dvorianski pryvilei v Rosiiskii imperii (kinets XIX – pochatok XX st.). Forum prava, (2), 621-627.
Temirova, N. (2018). Metamorfozy ahrarnoi elity ukrainskykh hubernii na zlami XIX – XX st. Istorychni i politolohichni doslidzhennia, (2), 60-70.
Zhurba, O. & Litvynova, T. (2024). Refleksii z pryvodu arkheohrafichnoho vydannia “Z Halahanivskoho arkhivu” 2017–2020 rr. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (4), 193-206.
Антонович, В. (1867). О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России. Архив Юго-Западной России, IV(1),
Антонович, В. (1991). Про козацькі часи на Україні. Київ: Дніпро.
Борисенко, В. (1986). Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. Київ: Наук. думка.
Будзар, М. (2010). Дворянська сільська садиба Лівобережної України XIX століття у сучасних історико-краєзнавчих дослідженнях. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Історія та географія, (38), 194-199.
Будзар, М. (2011). Історико-культурна модель панської сільської садиби в Україні XVIII–XIX століть: теоретичні засади дослідження. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 145-149.
Будзар, М. (2015). Художньо-культурна спадщина панської садиби Лівобережної України XIХ ‒ початку ХХ ст.: варіанти історичних презентацій. Київські історичні студії, (1), 98-107.
Будзар, М. (2018). Дворянська спільнота Лівобережної України 1-ї половини XIX ст. в ego-документах з архіву Ґалаґанів. У О. Салати (Ред.), Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація (348 с.). Вінниця: ТВОРИ.
Будзар, М. (2022). Родинне життя українського дворянства першої чверті XIX ст. (за документами Ґалаґанів із фондів Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Українська біографістика, (23), 140-159.
Грушевський, М. (1905). Історія України-Руси (Т. 5). Львів.
Гуржій, О. І., & Русанов, Ю. А. (б.р.). Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
Журба, О., & Литвинова, Т. (2024). Рефлексії з приводу археографічного видання «З Ґалаґанівського архіву» 2017–2020 рр. Український історичний журнал, (4), 193-206.
Литвинова, Т. (2021). «Білі плантатори» «білих рабів»: дворянство Лівобережної України напередодні Великої реформи. Київські історичні студії, (1), 44-57.
Москалюк, М. (2016). Соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Україна-Європа-Світ, (17), 86-94.
Панченко, П., & Шмарчук, В. (2000). Аграрна історія України. Київ: Т-во «Знання», КОО.
Скуратович, І. (2012). До питання про дворянські привілеї в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Форум права, (2), 621-627.
Темірова, Н. (2018). Метаморфози аграрної еліти українських губерній на зламі ХІХ – ХХ ст. Історичні і політологічні дослідження, (2), 60-70.
Шандра, В. (2022). «Нам тут жити»: соціально-економічні ініціативи дворян у земствах українських губерній (1864–1914 рр.). Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст., (31), 44-68.
REFERENCES
Antonovych, V. (1867). O proiskhozhdenii shlyakhettskikh rodov v Yugo-Zapadnoy Rossii. Arkhiv Yugo-Zapadnoy Rossii. Ch. IV. Vol. 1.
Antonovych, V. (1991). Pro kozatski chasy na Ukraini. Kyiv: Dnipro.
Borysenko, V. (1986). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Livoberezhnoi Ukrainy v druhii polovyni XVII st. AN URSR, Instytut istorii. Kyiv: Naukova dumka.
Budzar, M. (2010). Dvorianska silska sadyba Livoberezhnoi Ukrainy XIX stolittia u suchasnykh istoryko-kraieznavchykh doslidzhenniakh. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Seriya: Istoriia ta heohrafiia, (38), 194-199.
Budzar, M. (2011). Istoryko-kulturna model pansʹkoi silsʹkoi sadyby v Ukraini XVIII–XIX stolittiv: teoretychni zasady doslidzhennia. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. Naukovyi zhurnal, (2), 145-149.
Budzar, M. (2015). Khudozhno-kulturna spadshchyna panskoi sadyby Livoberezhnoi Ukrainy XIX – pochatku XX st.: varianty istorychnykh prezentatsii. Kyivski istorychni studii, (1), 98-107.
Budzar, M. (2018). Dvorianska spilnota Livoberezhnoi Ukrainy 1-i polovyny XIX st. v ego-dokumentakh z arkhivu Galahaniv. In O. Salata (Ed.), Istorychni dzherela v ukrainskomu informatsiinomu ta osvitnomu prostori: veryfikatsiia ta interpretatsiia: monohrafiia (348 p.). Vinnytsia: TOV “TVORY”.
Budzar, M. (2022). Rodynne zhyttia ukrainskoho dvorianstva pershoi chverti XIX st. (za dokumentamy Halahaniv iz fondiv Instytutu rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho). Ukrainska biohrafistyka, (23), 140-159.
Hrushevskyi, M. (1905). Istoriia Ukrainy-Rusy. Vol. 5. Lviv.
Hurdzhii, O. I., & Rusanov, Yu. A. (n.d.). Dvorianstvo Livoberezhnoi Ukrainy kintsia XVIII – pochatku XX st.
Litvynova, T. (2021). “Bili plantatory” “bilykh rabiv”: dvoriantstvo Livoberezhnoi Ukrainy naperedodni Velykoi reformy. Kyivski istorychni studii, (1), 44-57.
Moskaliuk, M. (2016). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Ukrainy u druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. Ukraina–Yevropa–Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriya: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, (17), 86-94.
Panchenko, P., & Shmarchuk, V. (2000). Ahrarna istoriia Ukrainy. Kyiv: T-vo “Znannia”, KOO.
Shandra, V. (2022). “Nam tut zhyty”: sotsialno-ekonomichni initsiatyvy dvorian u zemstvakh ukrainskykh hubernii (1864–1914 rr.). Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st., (31), 44-68.
Skuratovych, I. (2012). Do pytannia pro dvorianski pryvilei v Rosiiskii imperii (kinets XIX – pochatok XX st.). Forum prava, (2), 621-627.
Temirova, N. (2018). Metamorfozy ahrarnoi elity ukrainskykh hubernii na zlami XIX – XX st. Istorychni i politolohichni doslidzhennia, (2), 60-70.
Zhurba, O. & Litvynova, T. (2024). Refleksii z pryvodu arkheohrafichnoho vydannia “Z Halahanivskoho arkhivu” 2017–2020 rr. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (4), 193-206.
Опубліковано
2025-09-01
Як цитувати
Компанієць, С. (2025). Соціально–економічне життя дворянства лівобережжя у вітчизняній історіографії. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(4), 64-69. https://doi.org/10.15421/172585
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ
