Візуальна культура: вивчення, концепти та горизонти досліджень
Ключові слова:
візуальна культура, репрезентація, економіка уваги, образ, visualité, нейроестетика, цифрові медіа
Анотація
Вступ. Сучасне суспільство характеризується візуальним насиченням: зображення стають основним медіатором культурних, соціальних і політичних процесів. Візуальна культура сформувалася в другій половині XX століття як міждисциплінарне поле, що об'єднує мистецтвознавство та іконологію, культурні дослідження, філософію та постструктуралізм, а також когнітивні науки, включаючи нейроестетику. Ключові концепти – репрезентація, погляд (gaze), візуальний поворот, visualité, спектакль – фіксують перехід від розуміння образу як відображення до трактування його як агента, що формує соціальні відносини. Результати. Методологічна картографія Visual Studies виявляє три дослідницькі траєкторії: англо-американську, зосереджену на репрезентації та політиці образу; німецьку Bildwissenschaft, що акцентує онтологію і філософію образу; і французьку медіологію, що вивчає канали трансляції та інституції. Незважаючи на відмінності, ці підходи формують єдине поле, здатне пояснювати як процеси культурної пам'яті, так і виклики цифрової епохи.Перспективи. Актуальні виклики пов'язані з алгоритмізацією медіа та економікою уваги, репрезентацією ідентичності, трансмедійною пам'яттю, а також необхідністю розвитку візуальної грамотності. Перспективні напрями включають інтеграцію гуманітарних і когнітивних наук, застосування нейроестетики, розробку етичної архітектури уваги, стійкі форми візуальної комунікації і креативні практики на стику мистецтва і технологій.Висновки. Візуальна культура постає як соціально-технологічна система, що визначає сприйняття і комунікацію. Її теоретична база служить аналітичним інструментом і прогностичним ресурсом, дозволяючи виявляти напрямки трансформації суспільства під впливом цифрових медіа і глобальної циркуляції образів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
REFERENCE
Mirzoeff, N. (1999). An introduction to visual culture. Routledge.
Panofsky, E. (1955). Meaning in the visual arts. Doubleday.
Warburg, A. (1999). The renewal of pagan antiquity: Contributions to the cultural history of the European Renaissance. Getty Research Institute.
Hall, S. (1997). Representation: Cultural representations and signifying practices. Sage.
Williams, R. (1981). Culture. Fontana.
Mitchell, W. J. T. (2002). Showing seeing: A critique of visual culture. Journal of Visual Culture, 1(2), 165–181.
Hall, S. (1997). Representation: Cultural representations and signifying practices. Sage.
Foucault, M. (1977). Discipline and punish: The birth of the prison. Pantheon Books.
Mulvey, L. (1975). Visual pleasure and narrative cinema. Screen, 16(3), 6–18.
Mitchell, W. J. T. (1994). Picture theory: Essays on verbal and visual representation. University of Chicago Press.
Boehm, G. (1994). Was ist ein Bild? Wilhelm Fink.
Manovich, L. (2001). The language of new media. MIT Press.
Barthes, R. (1977). Image, music, text. Hill and Wang.
Lotman, Y. (1990). Universe of the mind: A semiotic theory of culture. Indiana University Press.
Lacan, J. (1977). Écrits: A selection. Norton.
Žižek, S. (1992). Looking awry: An introduction to Jacques Lacan through popular culture. MIT Press.
Zeki, S. (1999). Inner vision: An exploration of art and the brain. Oxford University Press.
Boidy, M. (2017). La culture visuelle: Images, regards et médiations. Presses Universitaires de Vincennes.
Debord, G. (1994). The society of the spectacle. Zone Books. (Original work published 1967)
Citton, Y. (2017). The ecology of attention. Polity Press.
Striphas, T. (2015). Algorithmic culture. European Journal of Cultural Studies, 18(4–5), 395–412.
Brignull, H. (2010). Dark patterns: User interfaces designed to trick people. Retrieved from https://www.darkpatterns.org
Crary, J. (1999). Suspensions of perception: Attention, spectacle, and modern culture. MIT Press.
Williams, J. (2018). Stand out of our light: Freedom and resistance in the attention economy. Cambridge University Press.
Butler, J. (1990). Gender trouble: Feminism and the subversion of identity. Routledge.
Assmann, J. (2011). Cultural memory and early civilization: Writing, remembrance, and political imagination. Cambridge University Press.
Erll, A. (2011). Memory in culture. Palgrave Macmillan.
Hoskins, A. (2018). Digital memory studies: Media pasts in transition. Routledge.
Elkins, J. (2008). Visual literacy. Routledge.
Messaris, P. (1994). Visual literacy: Image, mind, and reality. Westview Press.
Ivanova, S. (2025). The information evolution of thinking: From data to understanding. Information methodologies, perceptual paradigms. Primedia eLaunch.
Koltay, T. (2011). The media and the literacies: Media literacy, information literacy, digital literacy. Media, Culture & Society, 33(2), 211–221.
Ramachandran, V. S. (2011). The tell-tale brain: A neuroscientist’s quest for what makes us human. W. W. Norton & Company.
Chatterjee, A., & Vartanian, O. (2014). Neuroaesthetics. Trends in Cognitive Sciences, 18(7), 370–375.
Gillespie, T. (2018). Custodians of the internet: Platforms, content moderation, and the hidden decisions that shape social media. Yale University Press.
Miller, G. A. (1956). The magical number seven, plus or minus two: Some limits on our capacity for processing information. Psychological Review, 63(2), 81–97.
Tufte, E. R. (2001). The visual display of quantitative information (2nd ed.). Graphics Press.
Manovich, L. (2019). AI aesthetics. Strelka Press.
Bishop, C. (2012). Digital divide: Contemporary art and new media. Artforum International, 51(1), 434–441.
Mirzoeff, N. (1999). An introduction to visual culture. Routledge.
Panofsky, E. (1955). Meaning in the visual arts. Doubleday.
Warburg, A. (1999). The renewal of pagan antiquity: Contributions to the cultural history of the European Renaissance. Getty Research Institute.
Hall, S. (1997). Representation: Cultural representations and signifying practices. Sage.
Williams, R. (1981). Culture. Fontana.
Mitchell, W. J. T. (2002). Showing seeing: A critique of visual culture. Journal of Visual Culture, 1(2), 165–181.
Hall, S. (1997). Representation: Cultural representations and signifying practices. Sage.
Foucault, M. (1977). Discipline and punish: The birth of the prison. Pantheon Books.
Mulvey, L. (1975). Visual pleasure and narrative cinema. Screen, 16(3), 6–18.
Mitchell, W. J. T. (1994). Picture theory: Essays on verbal and visual representation. University of Chicago Press.
Boehm, G. (1994). Was ist ein Bild? Wilhelm Fink.
Manovich, L. (2001). The language of new media. MIT Press.
Barthes, R. (1977). Image, music, text. Hill and Wang.
Lotman, Y. (1990). Universe of the mind: A semiotic theory of culture. Indiana University Press.
Lacan, J. (1977). Écrits: A selection. Norton.
Žižek, S. (1992). Looking awry: An introduction to Jacques Lacan through popular culture. MIT Press.
Zeki, S. (1999). Inner vision: An exploration of art and the brain. Oxford University Press.
Boidy, M. (2017). La culture visuelle: Images, regards et médiations. Presses Universitaires de Vincennes.
Debord, G. (1994). The society of the spectacle. Zone Books. (Original work published 1967)
Citton, Y. (2017). The ecology of attention. Polity Press.
Striphas, T. (2015). Algorithmic culture. European Journal of Cultural Studies, 18(4–5), 395–412.
Brignull, H. (2010). Dark patterns: User interfaces designed to trick people. Retrieved from https://www.darkpatterns.org
Crary, J. (1999). Suspensions of perception: Attention, spectacle, and modern culture. MIT Press.
Williams, J. (2018). Stand out of our light: Freedom and resistance in the attention economy. Cambridge University Press.
Butler, J. (1990). Gender trouble: Feminism and the subversion of identity. Routledge.
Assmann, J. (2011). Cultural memory and early civilization: Writing, remembrance, and political imagination. Cambridge University Press.
Erll, A. (2011). Memory in culture. Palgrave Macmillan.
Hoskins, A. (2018). Digital memory studies: Media pasts in transition. Routledge.
Elkins, J. (2008). Visual literacy. Routledge.
Messaris, P. (1994). Visual literacy: Image, mind, and reality. Westview Press.
Ivanova, S. (2025). The information evolution of thinking: From data to understanding. Information methodologies, perceptual paradigms. Primedia eLaunch.
Koltay, T. (2011). The media and the literacies: Media literacy, information literacy, digital literacy. Media, Culture & Society, 33(2), 211–221.
Ramachandran, V. S. (2011). The tell-tale brain: A neuroscientist’s quest for what makes us human. W. W. Norton & Company.
Chatterjee, A., & Vartanian, O. (2014). Neuroaesthetics. Trends in Cognitive Sciences, 18(7), 370–375.
Gillespie, T. (2018). Custodians of the internet: Platforms, content moderation, and the hidden decisions that shape social media. Yale University Press.
Miller, G. A. (1956). The magical number seven, plus or minus two: Some limits on our capacity for processing information. Psychological Review, 63(2), 81–97.
Tufte, E. R. (2001). The visual display of quantitative information (2nd ed.). Graphics Press.
Manovich, L. (2019). AI aesthetics. Strelka Press.
Bishop, C. (2012). Digital divide: Contemporary art and new media. Artforum International, 51(1), 434–441.
Опубліковано
2025-09-01
Як цитувати
Іванова, С. (2025). Візуальна культура: вивчення, концепти та горизонти досліджень. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(4), 56-63. https://doi.org/10.15421/172584
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
