Фейки та дезінформація в соціальних мережах під час війни: ризики для українського суспільства
Ключові слова:
фейк, дезінформація, соціальні мережі, війна, інформаційна війна, фактчекінг
Анотація
Актуальність. У статті досліджено механізм поширення фейків і дезінформації в соціальних мережах під час війни, що становить загрозу для інформаційної безпеки та суспільної стійкості України. Обґрунтовано, що цифрові платформи стали ключовими каналами комунікації, але водночас сприяють маніпуляціям та інформаційним атакам. Метою є встановлення механізмів поширення фейкових повідомлень у соціальних мережах в умовах війни, оцінка їх впливу на українське суспільство, а також шляхи реагування на дезінформацію і спростування фейків.Результати. Проаналізовано два кейси: фейк про «оточення Києва» (лютий 2022 р.) та повідомлення про «майнінг криптовалюти українськими біженцями» в Європі (грудень 2024 р.). Виявлено, що перший кейс спрямований на деморалізацію українців і створення паніки, тоді як другий – на дискредитацію українців за кордоном, посилення ксенофобії та зниження міжнародної підтримки України. З’ясовано, що фейки використовують емоційні тригери, псевдодоказовість, апеляцію до стереотипів та анонімних джерел. Оцінено вплив дезінформації на громадську думку, довіру до інституцій і міжнародну підтримку. Висновки. Підтверджено, що соціальні мережі під час війни відіграють амбівалентну роль. З одного боку вони виступають як інструмент мобілізації і допомагають органам влади налагоджувати кризову комунікацію і оперативне інформування громадян в умовах війни. З іншого боку соціальні мережі можуть використовуватись як засіб інформаційного впливу з боку ворога. Перехід значної частини українського суспільства від традиційних медіа до цифрових платформ посилив як інформаційну мобільність, так і вразливість до фейкових повідомлень, зокрема через дію алгоритмів, що підсилюють вірусність емоційного або сенсаційного контенту. У статті наголошено на потребі розвитку медіаграмотності, посиленні фактчекінгу та підтримці комунікаційних стратегій, що підвищують національну інформаційну стійкість.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Аналітичний звіт (2023). Як функціонують та завойовують аудиторію неінституціоналізовані новинні телеграм-канали українського сегменту. Київ: Український інститут медіа та комунікації. https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/02/Telegram-Channels-2023.pdf?fbclid=iwar0ygmfl_wxtxr57lzlb87gbtjm3j8xhwjk84rsknayj3l3oob8srj2lhao.
Горбулін, В. (2014) «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Стратегічні пріоритети, № 4, 5–12.
Детектор медіа. (2023). Більшість українців дізнаються новини із соціальних мереж за допомогою смартфонів - дослідження USAID-Internews. https://detector.media/infospace/article/218808/2023-11-01-bilshist-ukraintsiv-diznayutsya-novyny-iz-sotsialnykh-merezh-za-dopomogoyu-smartfoniv-doslidzhennya-usaid-internews/.
Інтернет Свобода. (2022). Telegram: чому він такий популярний серед українців та які небезпеки приховує. https://netfreedom.org.ua/article/telegram-chomu-vin-takij-populyarnij-sered-ukrayinciv-ta-yaki-nebezpeki-prihovuye.
Кавуненко, Т. (2023) Війна в соцмережах. Як російська пропаганда дискредитує Україну та українців за кордоном. Інститут Масової Інформації. https://imi.org.ua/monitorings/vijna-v-sotsmerezhah-yak-rosijska-propaganda-dyskredytuye-ukrayinu-ta-ukrayintsiv-za-kordonom-i56264.
Левін, О. (2023) Використання фейкових акаунтів як інструмента ІПСО під час українсько-російської війни. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, № 2, 89-94.
Лепський, М. А. (2018). Миротворення як об’єкт агресії інформаційних війн в медіапросторі. Васильчук Г. М., Маклюк О. М., Бессонова М. М. (Ред.) Феномен пропаганди та антипропаганди у сучасному світі: історико-політологічний дискурс. (57-65). Запоріжжя: Інтер-М.
Ратушна, Т. О. (2021). Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки. Актуальні проблеми філософії та соціології, (29), 71–76. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Слово і Діло. (2022). В ОПУ спростували фейк про оточення Києва російськими військами. Слово і Діло. https://www.slovoidilo.ua/2022/02/28/novyna/suspilstvo/opu-sprostuvaly-fejk-pro-otochennya-kyyeva-rosijskymy-vijskamy.
Указ Президента України № 685/2021 (2021). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#Text.
Українська Правда. (2022). Зеленський розповів, чому не боїться оточення Києва. Українська Правда. https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/10/7330027/.
Урядовий портал. (2022). Міністерство юстиції України запустило на Corezoid бота WarCrime для фіксації військових злочинів. https://www.kmu.gov.ua/news/ministerstvo-yusticiyi-ukrayini-zapustilo-na-corezoid-bota-warcrime-dlya-fiksaciyi-vijskovih-zlochiniv.
Чуранова, О. (2024). Фейк: Українські біженці в Європі нелегально під’єднуються до електромереж, аби видобувати криптовалюту. StopFake. https://www.stopfake.org/uk/fejk-ukrayinski-bizhentsi-v-yevropi-nelegalno-pid-yednuyutsya-do-elektromerezh-abi-vidobuvati-kriptovalyutu/.
Albright, J. (2017). Welcome to the Era of Fake News. Media and Communication, 5(2), 87–89. https://doi.org/10.17645/mac.v5i2.977.
Chen, L., Chen, J., & Xia, C. (2021). Social network behavior and public opinion manipulation. Journal of Information Security and Applications, 64, 103060. https://doi.org/10.1016/j.jisa.2021.103060.
Chouliaraki, L., & Fairclough, N. (2021). Discourse in Late Modernity. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9780748610839.
Cook, J., Lewandowsky, S., & Ecker, U. K. H. (2017). Neutralizing misinformation through inoculation: Exposing misleading argumentation techniques reduces their influence. PLOS ONE, 12(5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175799.
Egelhofer, J. L., & Lecheler, S. (2019). Fake news as a two-dimensional phenomenon: a framework and research agenda. Annals of the International Communication Association, 43(2), 97–116. https://doi.org/10.1080/23808985.2019.1602782.
Fairclough, N. (2023). Critical discourse analysis. In The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003035244-3.
Landon-Murray, M., Mujkic, E., & Nussbaum, B. (2019). Disinformation in Contemporary U.S. Foreign Policy: Impacts and Ethics in an Era of Fake News, Social Media, and Artificial Intelligence. Public Integrity, 21(5), 512–522. https://doi.org/10.1080/10999922.2019.1613832.
Priya, A. (2020). Case Study Methodology of Qualitative Research: Key Attributes and Navigating the Conundrums in Its Application. Sociological Bulletin, 003802292097031. https://doi.org/10.1177/0038022920970318.
Robinson, M., Jones, K., & Janicke, H. (2015). Cyber warfare: Issues and challenges. Computers & Security, 49, 70–94. https://doi.org/10.1016/j.cose.2014.11.007.
Serafini, F., & Reid, S. F. (2019). Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication, 147035721986413. https://doi.org/10.1177/1470357219864133.
Stevens, P. A. J. (2023). Qualitative Data Analysis: 9 Key Approaches. SAGE Publications, Limited.
Tandoc, E. C., Lim, Z. W., & Ling, R. (2017). Defining “Fake News”: A typology of scholarly definitions. Digital Journalism, 6(2), 137–153. https://doi.org/10.1080/21670811.2017.1360143.
Ukrinform. (2022). Кличко спростував фейк про оточення Києва. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3415165-klicko-sprostuvav-fejk-otocenna-kieva.html.
Zeitzoff, T. (2017). How Social Media Is Changing Conflict. The Journal of Conflict Resolution, 61(9), 1970–1991. http://www.jstor.org/stable/26363973.
Zerback, T., & Töpfl, F. (2021). Forged Examples as Disinformation: The Biasing Effects of Political Astroturfing Comments on Public Opinion Perceptions and How to Prevent Them. Political Psychology. https://doi.org/10.1111/pops.12767.
REFERENCES
Albright, J. (2017). Welcome to the Era of Fake News. Media and Communication, 5(2), 87–89. https://doi.org/10.17645/mac.v5i2.977.
Analytical report (2023). How non-institutionalised news telegram channels of the Ukrainian segment function and gain audience. Kyiv: Ukrainian Institute of Media and Communication, 2023. 68 р. Retrieved from https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/02/Telegram-Channels-2023.pdf?fbclid=iwar0ygmfl_wxtxr57lzlb87gbtjm3j8xhwjk84rsknayj3l3oob8srj2lhao.
Chen, L., Chen, J., & Xia, C. (2021). Social network behavior and public opinion manipulation. Journal of Information Security and Applications, 64, 103060. https://doi.org/10.1016/j.jisa.2021.103060.
Chouliaraki, L., & Fairclough, N. (2021). Discourse in Late Modernity. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9780748610839.
Churanova, O. (2024). Fake: Ukrainian refugees in Europe illegally connect to power grids to mine cryptocurrency. StopFake. Retrieved from https://www.stopfake.org/uk/fejk-ukrayinski-bizhentsi-v-yevropi-nelegalno-pid-yednuyutsya-do-elektromerezh-abi-vidobuvati-kriptovalyutu/.
Cook, J., Lewandowsky, S., & Ecker, U. K. H. (2017). Neutralizing misinformation through inoculation: Exposing misleading argumentation techniques reduces their influence. PLOS ONE, 12(5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175799.
Detector Media (2023). Most Ukrainians receive news from social media via smartphones – USAID-Internews survey. Retrieved fromhttps://detector.media/infospace/article/218808/2023-11-01-bilshist-ukraintsiv-diznayutsya-novyny-iz-sotsialnykh-merezh-za-dopomogoyu-smartfoniv-doslidzhennya-usaid-internews/.
Egelhofer, J. L., & Lecheler, S. (2019). Fake news as a two-dimensional phenomenon: a framework and research agenda. Annals of the International Communication Association, 43(2), 97–116. https://doi.org/10.1080/23808985.2019.1602782.
Fairclough, N. (2023). Critical discourse analysis. In The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003035244-3.
Gorbulin, V. (2014) ‘Hybrid warfare’ as a key tool of Russia’s geostrategy of revenge. Strategic Priorities, No. 4, 5–12.
Government portal. (2022). The Ministry of Justice of Ukraine has launched the WarCrime bot on Corezoid to record war crimes. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/ministerstvo-yusticiyi-ukrayini-zapustilo-na-corezoid-bota-warcrime-dlya-fiksaciyi-vijskovih-zlochiniv.
Internet Svoboda (2022). Telegram: why it is so popular among Ukrainians and what dangers it hides. Retrieved from https://netfreedom.org.ua/article/telegram-chomu-vin-takij-populyarnij-sered-ukrayinciv-ta-yaki-nebezpeki-prihovuye.
Kavunenko, T. (2023) War on social media. How Russian propaganda discredits Ukraine and Ukrainians abroad. Institute of Mass Information. Retrieved from https://imi.org.ua/monitorings/vijna-v-sotsmerezhah-yak-rosijska-propaganda-dyskredytuye-ukrayinu-ta-ukrayintsiv-za-kordonom-i56264.
Landon-Murray, M., Mujkic, E., & Nussbaum, B. (2019). Disinformation in Contemporary U.S. Foreign Policy: Impacts and Ethics in an Era of Fake News, Social Media, and Artificial Intelligence. Public Integrity, 21(5), 512–522. https://doi.org/10.1080/10999922.2019.1613832.
Lepskiy, M. (2018) Peacekeeping as an object of aggression of information wars in the media space. In: Vasylchuk, H.M., Maklyuk, O.M., Bessonova, M.M. (Eds.) The phenomenon of propaganda and anti-propaganda in the modern world: historical and political science discourse (57-65). Zaporizhzhia: Inter-M.
Levin, O. (2023) The use of fake accounts as a tool of special information and psychological operation during the Ukrainian-russian war. Scientific Bulletin of the Dnipro State University of Internal Affairs, No. 2, 89-94.
Presidential Decree No. 685/2021 (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#Text.
Priya, A. (2020). Case Study Methodology of Qualitative Research: Key Attributes and Navigating the Conundrums in Its Application. Sociological Bulletin, 003802292097031. https://doi.org/10.1177/0038022920970318.
Ratushna, T. O. (2021). Fakes as a manipulative technology for shaping public opinion. Actual Problems of Philosophy and Sociology, (29), 71–76. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Robinson, M., Jones, K., & Janicke, H. (2015). Cyber warfare: Issues and challenges. Computers & Security, 49, 70–94. https://doi.org/10.1016/j.cose.2014.11.007.
Serafini, F., & Reid, S. F. (2019). Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication, 147035721986413. https://doi.org/10.1177/1470357219864133.
Slovo i Dilo (2022). The Office of the President of Ukraine denies the fake about the encirclement of Kyiv by Russian troops. Slovo i Dilo. Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2022/02/28/novyna/suspilstvo/opu-sprostuvaly-fejk-pro-otochennya-kyyeva-rosijskymy-vijskamy.
Stevens, P.A. J. (2023). Qualitative Data Analysis: 9 Key Approaches. SAGE Publications, Limited.
Tandoc, E. C., Lim, Z. W., & Ling, R. (2017). Defining “Fake News”: A typology of scholarly definitions. Digital Journalism, 6(2), 137–153. https://doi.org/10.1080/21670811.2017.1360143.
Ukrayinska Pravda (2022). Zelensky told why he is not afraid of the encirclement of Kyiv. Ukrayinska Pravda. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/10/7330027/.
Ukrinform. (2022). Klitschko denies fake news about Kyiv’s encirclement. Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3415165-klicko-sprostuvav-fejk-otocenna-kieva.html.
Zeitzoff, T. (2017). How Social Media Is Changing Conflict. The Journal of Conflict Resolution, 61(9), 1970–1991. http://www.jstor.org/stable/26363973.
Zerback, T., & Töpfl, F. (2021). Forged Examples as Disinformation: The Biasing Effects of Political Astroturfing Comments on Public Opinion Perceptions and How to Prevent Them. Political Psychology. https://doi.org/10.1111/pops.12767.
Аналітичний звіт (2023). Як функціонують та завойовують аудиторію неінституціоналізовані новинні телеграм-канали українського сегменту. Київ: Український інститут медіа та комунікації. https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/02/Telegram-Channels-2023.pdf?fbclid=iwar0ygmfl_wxtxr57lzlb87gbtjm3j8xhwjk84rsknayj3l3oob8srj2lhao.
Горбулін, В. (2014) «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Стратегічні пріоритети, № 4, 5–12.
Детектор медіа. (2023). Більшість українців дізнаються новини із соціальних мереж за допомогою смартфонів - дослідження USAID-Internews. https://detector.media/infospace/article/218808/2023-11-01-bilshist-ukraintsiv-diznayutsya-novyny-iz-sotsialnykh-merezh-za-dopomogoyu-smartfoniv-doslidzhennya-usaid-internews/.
Інтернет Свобода. (2022). Telegram: чому він такий популярний серед українців та які небезпеки приховує. https://netfreedom.org.ua/article/telegram-chomu-vin-takij-populyarnij-sered-ukrayinciv-ta-yaki-nebezpeki-prihovuye.
Кавуненко, Т. (2023) Війна в соцмережах. Як російська пропаганда дискредитує Україну та українців за кордоном. Інститут Масової Інформації. https://imi.org.ua/monitorings/vijna-v-sotsmerezhah-yak-rosijska-propaganda-dyskredytuye-ukrayinu-ta-ukrayintsiv-za-kordonom-i56264.
Левін, О. (2023) Використання фейкових акаунтів як інструмента ІПСО під час українсько-російської війни. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, № 2, 89-94.
Лепський, М. А. (2018). Миротворення як об’єкт агресії інформаційних війн в медіапросторі. Васильчук Г. М., Маклюк О. М., Бессонова М. М. (Ред.) Феномен пропаганди та антипропаганди у сучасному світі: історико-політологічний дискурс. (57-65). Запоріжжя: Інтер-М.
Ратушна, Т. О. (2021). Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки. Актуальні проблеми філософії та соціології, (29), 71–76. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Слово і Діло. (2022). В ОПУ спростували фейк про оточення Києва російськими військами. Слово і Діло. https://www.slovoidilo.ua/2022/02/28/novyna/suspilstvo/opu-sprostuvaly-fejk-pro-otochennya-kyyeva-rosijskymy-vijskamy.
Указ Президента України № 685/2021 (2021). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#Text.
Українська Правда. (2022). Зеленський розповів, чому не боїться оточення Києва. Українська Правда. https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/10/7330027/.
Урядовий портал. (2022). Міністерство юстиції України запустило на Corezoid бота WarCrime для фіксації військових злочинів. https://www.kmu.gov.ua/news/ministerstvo-yusticiyi-ukrayini-zapustilo-na-corezoid-bota-warcrime-dlya-fiksaciyi-vijskovih-zlochiniv.
Чуранова, О. (2024). Фейк: Українські біженці в Європі нелегально під’єднуються до електромереж, аби видобувати криптовалюту. StopFake. https://www.stopfake.org/uk/fejk-ukrayinski-bizhentsi-v-yevropi-nelegalno-pid-yednuyutsya-do-elektromerezh-abi-vidobuvati-kriptovalyutu/.
Albright, J. (2017). Welcome to the Era of Fake News. Media and Communication, 5(2), 87–89. https://doi.org/10.17645/mac.v5i2.977.
Chen, L., Chen, J., & Xia, C. (2021). Social network behavior and public opinion manipulation. Journal of Information Security and Applications, 64, 103060. https://doi.org/10.1016/j.jisa.2021.103060.
Chouliaraki, L., & Fairclough, N. (2021). Discourse in Late Modernity. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9780748610839.
Cook, J., Lewandowsky, S., & Ecker, U. K. H. (2017). Neutralizing misinformation through inoculation: Exposing misleading argumentation techniques reduces their influence. PLOS ONE, 12(5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175799.
Egelhofer, J. L., & Lecheler, S. (2019). Fake news as a two-dimensional phenomenon: a framework and research agenda. Annals of the International Communication Association, 43(2), 97–116. https://doi.org/10.1080/23808985.2019.1602782.
Fairclough, N. (2023). Critical discourse analysis. In The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003035244-3.
Landon-Murray, M., Mujkic, E., & Nussbaum, B. (2019). Disinformation in Contemporary U.S. Foreign Policy: Impacts and Ethics in an Era of Fake News, Social Media, and Artificial Intelligence. Public Integrity, 21(5), 512–522. https://doi.org/10.1080/10999922.2019.1613832.
Priya, A. (2020). Case Study Methodology of Qualitative Research: Key Attributes and Navigating the Conundrums in Its Application. Sociological Bulletin, 003802292097031. https://doi.org/10.1177/0038022920970318.
Robinson, M., Jones, K., & Janicke, H. (2015). Cyber warfare: Issues and challenges. Computers & Security, 49, 70–94. https://doi.org/10.1016/j.cose.2014.11.007.
Serafini, F., & Reid, S. F. (2019). Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication, 147035721986413. https://doi.org/10.1177/1470357219864133.
Stevens, P. A. J. (2023). Qualitative Data Analysis: 9 Key Approaches. SAGE Publications, Limited.
Tandoc, E. C., Lim, Z. W., & Ling, R. (2017). Defining “Fake News”: A typology of scholarly definitions. Digital Journalism, 6(2), 137–153. https://doi.org/10.1080/21670811.2017.1360143.
Ukrinform. (2022). Кличко спростував фейк про оточення Києва. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3415165-klicko-sprostuvav-fejk-otocenna-kieva.html.
Zeitzoff, T. (2017). How Social Media Is Changing Conflict. The Journal of Conflict Resolution, 61(9), 1970–1991. http://www.jstor.org/stable/26363973.
Zerback, T., & Töpfl, F. (2021). Forged Examples as Disinformation: The Biasing Effects of Political Astroturfing Comments on Public Opinion Perceptions and How to Prevent Them. Political Psychology. https://doi.org/10.1111/pops.12767.
REFERENCES
Albright, J. (2017). Welcome to the Era of Fake News. Media and Communication, 5(2), 87–89. https://doi.org/10.17645/mac.v5i2.977.
Analytical report (2023). How non-institutionalised news telegram channels of the Ukrainian segment function and gain audience. Kyiv: Ukrainian Institute of Media and Communication, 2023. 68 р. Retrieved from https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/02/Telegram-Channels-2023.pdf?fbclid=iwar0ygmfl_wxtxr57lzlb87gbtjm3j8xhwjk84rsknayj3l3oob8srj2lhao.
Chen, L., Chen, J., & Xia, C. (2021). Social network behavior and public opinion manipulation. Journal of Information Security and Applications, 64, 103060. https://doi.org/10.1016/j.jisa.2021.103060.
Chouliaraki, L., & Fairclough, N. (2021). Discourse in Late Modernity. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9780748610839.
Churanova, O. (2024). Fake: Ukrainian refugees in Europe illegally connect to power grids to mine cryptocurrency. StopFake. Retrieved from https://www.stopfake.org/uk/fejk-ukrayinski-bizhentsi-v-yevropi-nelegalno-pid-yednuyutsya-do-elektromerezh-abi-vidobuvati-kriptovalyutu/.
Cook, J., Lewandowsky, S., & Ecker, U. K. H. (2017). Neutralizing misinformation through inoculation: Exposing misleading argumentation techniques reduces their influence. PLOS ONE, 12(5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175799.
Detector Media (2023). Most Ukrainians receive news from social media via smartphones – USAID-Internews survey. Retrieved fromhttps://detector.media/infospace/article/218808/2023-11-01-bilshist-ukraintsiv-diznayutsya-novyny-iz-sotsialnykh-merezh-za-dopomogoyu-smartfoniv-doslidzhennya-usaid-internews/.
Egelhofer, J. L., & Lecheler, S. (2019). Fake news as a two-dimensional phenomenon: a framework and research agenda. Annals of the International Communication Association, 43(2), 97–116. https://doi.org/10.1080/23808985.2019.1602782.
Fairclough, N. (2023). Critical discourse analysis. In The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003035244-3.
Gorbulin, V. (2014) ‘Hybrid warfare’ as a key tool of Russia’s geostrategy of revenge. Strategic Priorities, No. 4, 5–12.
Government portal. (2022). The Ministry of Justice of Ukraine has launched the WarCrime bot on Corezoid to record war crimes. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/ministerstvo-yusticiyi-ukrayini-zapustilo-na-corezoid-bota-warcrime-dlya-fiksaciyi-vijskovih-zlochiniv.
Internet Svoboda (2022). Telegram: why it is so popular among Ukrainians and what dangers it hides. Retrieved from https://netfreedom.org.ua/article/telegram-chomu-vin-takij-populyarnij-sered-ukrayinciv-ta-yaki-nebezpeki-prihovuye.
Kavunenko, T. (2023) War on social media. How Russian propaganda discredits Ukraine and Ukrainians abroad. Institute of Mass Information. Retrieved from https://imi.org.ua/monitorings/vijna-v-sotsmerezhah-yak-rosijska-propaganda-dyskredytuye-ukrayinu-ta-ukrayintsiv-za-kordonom-i56264.
Landon-Murray, M., Mujkic, E., & Nussbaum, B. (2019). Disinformation in Contemporary U.S. Foreign Policy: Impacts and Ethics in an Era of Fake News, Social Media, and Artificial Intelligence. Public Integrity, 21(5), 512–522. https://doi.org/10.1080/10999922.2019.1613832.
Lepskiy, M. (2018) Peacekeeping as an object of aggression of information wars in the media space. In: Vasylchuk, H.M., Maklyuk, O.M., Bessonova, M.M. (Eds.) The phenomenon of propaganda and anti-propaganda in the modern world: historical and political science discourse (57-65). Zaporizhzhia: Inter-M.
Levin, O. (2023) The use of fake accounts as a tool of special information and psychological operation during the Ukrainian-russian war. Scientific Bulletin of the Dnipro State University of Internal Affairs, No. 2, 89-94.
Presidential Decree No. 685/2021 (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#Text.
Priya, A. (2020). Case Study Methodology of Qualitative Research: Key Attributes and Navigating the Conundrums in Its Application. Sociological Bulletin, 003802292097031. https://doi.org/10.1177/0038022920970318.
Ratushna, T. O. (2021). Fakes as a manipulative technology for shaping public opinion. Actual Problems of Philosophy and Sociology, (29), 71–76. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Robinson, M., Jones, K., & Janicke, H. (2015). Cyber warfare: Issues and challenges. Computers & Security, 49, 70–94. https://doi.org/10.1016/j.cose.2014.11.007.
Serafini, F., & Reid, S. F. (2019). Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication, 147035721986413. https://doi.org/10.1177/1470357219864133.
Slovo i Dilo (2022). The Office of the President of Ukraine denies the fake about the encirclement of Kyiv by Russian troops. Slovo i Dilo. Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2022/02/28/novyna/suspilstvo/opu-sprostuvaly-fejk-pro-otochennya-kyyeva-rosijskymy-vijskamy.
Stevens, P.A. J. (2023). Qualitative Data Analysis: 9 Key Approaches. SAGE Publications, Limited.
Tandoc, E. C., Lim, Z. W., & Ling, R. (2017). Defining “Fake News”: A typology of scholarly definitions. Digital Journalism, 6(2), 137–153. https://doi.org/10.1080/21670811.2017.1360143.
Ukrayinska Pravda (2022). Zelensky told why he is not afraid of the encirclement of Kyiv. Ukrayinska Pravda. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/10/7330027/.
Ukrinform. (2022). Klitschko denies fake news about Kyiv’s encirclement. Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3415165-klicko-sprostuvav-fejk-otocenna-kieva.html.
Zeitzoff, T. (2017). How Social Media Is Changing Conflict. The Journal of Conflict Resolution, 61(9), 1970–1991. http://www.jstor.org/stable/26363973.
Zerback, T., & Töpfl, F. (2021). Forged Examples as Disinformation: The Biasing Effects of Political Astroturfing Comments on Public Opinion Perceptions and How to Prevent Them. Political Psychology. https://doi.org/10.1111/pops.12767.
Опубліковано
2025-07-18
Як цитувати
Ратушна, Т. (2025). Фейки та дезінформація в соціальних мережах під час війни: ризики для українського суспільства. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(3), 84-91. https://doi.org/10.15421/172573
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
