Деструктивний вплив РПЦ на мешканців тимчасово окупованих територій: зміна поведінкових практик та соціально-психологічного стану під впливом пропаганди
Ключові слова:
релігія, пропаганда, тимчасово окуповані території, Російська православна церква, поведінкові практики, соціально-психологічний стан
Анотація
Релігія на тимчасово окупованих територіях України у контексті війни набуває нового значення - вона стає інструментом політичного впливу, мобілізації та легітимації агресії. Ключову роль у цьому процесі відіграє Російська православна церква (РПЦ), діяльність якої стала частиною окупаційної політики.Проблематика. Попри зростання уваги до релігійного чинника у війнах, соціологічні аспекти вивчення використання релігії як засобу пропаганди на ТОТ залишаються малодослідженими. Особливу актуальність має виокремлення механізмів, через які релігія інтегрується в систему контролю та ідеологічного впливу на ідентичність.Мета. Проаналізувати особливості функціонування релігійної сфери на тимчасово окупованих територіях України в умовах російсько-української війни, виявити механізми пропагандистського впливу Російської православної церкви (РПЦ) на місцеве населення та дослідити трансформації релігійної ідентичності й поведінкових практик під впливом політизації релігії та інформаційного тиску.Методи. Використано якісний підхід - глибинні інтерв’ю з мешканцями ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей і Криму, зібрані у 2024–2025 роках. Застосовано тематичний аналіз і інтерпретацію ключових смислових наративів.Результати. Визначено п’ять механізмів релігійної пропаганди: легітимація війни, соціальний розкол, маніпуляція історичною пам’яттю, контроль за релігійними святами та ритуалами, дискредитація інших релігій. Зафіксовано зміну поведінкових стратегій - від конформізму до відсторонення від релігії.Висновки. Релігія на ТОТ дедалі частіше використовується як інструмент контролю. РПЦ сприяє формуванню проросійської ідентичності, витісненню альтернативних релігій і посиленню соціальних напружень.Ключові слова: релігія, пропаганда, тимчасово окуповані території, Російська православна церква, поведінкові практики, соціально-психологічний станЗавантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Алєксєєва, Д., Грідіна, І., & Булик, М. (2020). Пропаганда на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей: інституціональний та організаційний вимір. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія, 28–29, 143–153.
Бут, К. (2023). Медіаподії як інструмент конструювання медіареальності (на прикладі російської пропаганди). Образ, 3 (43), 93–101. https://doi.org/10.21272/Obraz.2023.3(43)-93-101
Висоцька, О. (2024). Особливості трансформації пропаганди як інструменту впливу в метамодернному суспільстві. Вісник Дніпровської академії безперервної освіти. Серія: Філософія, педагогіка, 1(1), 23-31. https://doi.org/10.54891/2786-7013-2024-1-3
Горбов, В., Позній, О., Євтух, В. та ін. (2025). Звіт за результатами глибинних інтерв’ю з респондентами з тимчасово окупованих територій (ТОТ) за темою «Ідентичність». Active Group. https://activegroup.com.ua/2025/03/26/identichnist-na-okupovanix-teritoriyax/
Зубченко, В. (2022). Конструювання штучної повсякденності у російських пропагандистських телеграм-каналах (на прикладі тимчасово окупованих територій запорізької області), Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право, 4(56), 6–16. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.4(56).269573
Garber, P. (1942). Propaganda Analysis-To What Ends? American Journal of Sociology, 47(4), 551–558. https://doi.org/10.1086/219125
Klaehn, J., & Mullen, A. (2010). The propaganda model and sociology: Understanding the media and society. Scholars Commons @ Laurier. https://scholars.wlu.ca/soci_faculty/5/
Laskin, A. V. (2019). Defining propaganda: A psychoanalytic perspective. Communication and the Public, 4(1), 305–314. https://doi.org/10.1177/2057047319896488
Lee, A. M. (1945). The Analysis of Propaganda: A Clinical Summary. American Journal of Sociology, 51(2), 126–133. https://doi.org/10.1086/219744
REFERENCES
Alieksieieva, D. O., Hridina, I. M., & Bulyk, M. V. (2020). Propahanda na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh Donetskoi ta Luhanskoi oblastei: Instytutsionalnyi ta orhanizatsiinyi vymir. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia, 28–29, 143–153.
But, K. (2023). Mediapodii yak instrument konstruuvannia mediarealnosti (na prykladi rosiiskoi propahandy). Obraz, 3(43), 93–101. https://doi.org/10.21272/obraz.2023.3(43)-93-101
Garber, P. (1942). Propaganda analysis – to what ends? American Journal of Sociology, 47(4), 551–558. https://doi.org/10.1086/219125
Horbov, V., Poznii, O., Yevtukh, V., et al. (2025). Zvit za rezultatamy hlybynnykh interv’iu z respondentamy z tymchasovo okupovanykh terytorii (TOT) za temoiu “Identychnistʹ”. Active Group. https://activegroup.com.ua/2025/03/26/identichnist-na-okupovanix-teritoriyax/
Klaehn, J., & Mullen, A. (2010). The propaganda model and sociology: Understanding the media and society. Scholars Commons @ Laurier. https://scholars.wlu.ca/soci_faculty/5/
Laskin, A. V. (2019). Defining propaganda: A psychoanalytic perspective. Communication and the Public, 4(1), 305–314. https://doi.org/10.1177/2057047319896488
Lee, A. M. (1945). The analysis of propaganda: A clinical summary. American Journal of Sociology, 51(2), 126–133. https://doi.org/10.1086/219744
Vysotska, O. (2024). Osoblyvosti transformatsii propahandy yak instrumentu vplyvu v metamodelnomu suspilstvi. Visnyk Dniprovsʹkoi akademii bezperervnoi osvity. Seriia: Filosofiia, pedahohika, 1(1), 23–31. https://doi.org/10.54891/2786-7013-2024-1-3
Zubchenko, V. (2022). Konstruuvannia shtuchnoi povsiakdennosti u rosiiskykh propahandystskykh telegram-kanalakh (na prykladi tymchasovo okupovanykh terytorii Zaporizkoi oblasti). Visnyk NTUU “KPI”. Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, 4(56), 6–16. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.4(56).269573
Алєксєєва, Д., Грідіна, І., & Булик, М. (2020). Пропаганда на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей: інституціональний та організаційний вимір. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія, 28–29, 143–153.
Бут, К. (2023). Медіаподії як інструмент конструювання медіареальності (на прикладі російської пропаганди). Образ, 3 (43), 93–101. https://doi.org/10.21272/Obraz.2023.3(43)-93-101
Висоцька, О. (2024). Особливості трансформації пропаганди як інструменту впливу в метамодернному суспільстві. Вісник Дніпровської академії безперервної освіти. Серія: Філософія, педагогіка, 1(1), 23-31. https://doi.org/10.54891/2786-7013-2024-1-3
Горбов, В., Позній, О., Євтух, В. та ін. (2025). Звіт за результатами глибинних інтерв’ю з респондентами з тимчасово окупованих територій (ТОТ) за темою «Ідентичність». Active Group. https://activegroup.com.ua/2025/03/26/identichnist-na-okupovanix-teritoriyax/
Зубченко, В. (2022). Конструювання штучної повсякденності у російських пропагандистських телеграм-каналах (на прикладі тимчасово окупованих територій запорізької області), Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право, 4(56), 6–16. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.4(56).269573
Garber, P. (1942). Propaganda Analysis-To What Ends? American Journal of Sociology, 47(4), 551–558. https://doi.org/10.1086/219125
Klaehn, J., & Mullen, A. (2010). The propaganda model and sociology: Understanding the media and society. Scholars Commons @ Laurier. https://scholars.wlu.ca/soci_faculty/5/
Laskin, A. V. (2019). Defining propaganda: A psychoanalytic perspective. Communication and the Public, 4(1), 305–314. https://doi.org/10.1177/2057047319896488
Lee, A. M. (1945). The Analysis of Propaganda: A Clinical Summary. American Journal of Sociology, 51(2), 126–133. https://doi.org/10.1086/219744
REFERENCES
Alieksieieva, D. O., Hridina, I. M., & Bulyk, M. V. (2020). Propahanda na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh Donetskoi ta Luhanskoi oblastei: Instytutsionalnyi ta orhanizatsiinyi vymir. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia, 28–29, 143–153.
But, K. (2023). Mediapodii yak instrument konstruuvannia mediarealnosti (na prykladi rosiiskoi propahandy). Obraz, 3(43), 93–101. https://doi.org/10.21272/obraz.2023.3(43)-93-101
Garber, P. (1942). Propaganda analysis – to what ends? American Journal of Sociology, 47(4), 551–558. https://doi.org/10.1086/219125
Horbov, V., Poznii, O., Yevtukh, V., et al. (2025). Zvit za rezultatamy hlybynnykh interv’iu z respondentamy z tymchasovo okupovanykh terytorii (TOT) za temoiu “Identychnistʹ”. Active Group. https://activegroup.com.ua/2025/03/26/identichnist-na-okupovanix-teritoriyax/
Klaehn, J., & Mullen, A. (2010). The propaganda model and sociology: Understanding the media and society. Scholars Commons @ Laurier. https://scholars.wlu.ca/soci_faculty/5/
Laskin, A. V. (2019). Defining propaganda: A psychoanalytic perspective. Communication and the Public, 4(1), 305–314. https://doi.org/10.1177/2057047319896488
Lee, A. M. (1945). The analysis of propaganda: A clinical summary. American Journal of Sociology, 51(2), 126–133. https://doi.org/10.1086/219744
Vysotska, O. (2024). Osoblyvosti transformatsii propahandy yak instrumentu vplyvu v metamodelnomu suspilstvi. Visnyk Dniprovsʹkoi akademii bezperervnoi osvity. Seriia: Filosofiia, pedahohika, 1(1), 23–31. https://doi.org/10.54891/2786-7013-2024-1-3
Zubchenko, V. (2022). Konstruuvannia shtuchnoi povsiakdennosti u rosiiskykh propahandystskykh telegram-kanalakh (na prykladi tymchasovo okupovanykh terytorii Zaporizkoi oblasti). Visnyk NTUU “KPI”. Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, 4(56), 6–16. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.4(56).269573
Опубліковано
2025-07-18
Як цитувати
Позній , О., & Горбова , Ю. (2025). Деструктивний вплив РПЦ на мешканців тимчасово окупованих територій: зміна поведінкових практик та соціально-психологічного стану під впливом пропаганди. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(3), 78-83. https://doi.org/10.15421/172572
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
