Нелінійний дискурс (пост)сучасної культури
Ключові слова:
постсучасна культура, нелінійне мислення, невизначеність, культурна аналітика, культурологічна експертиза, чорний лебідь, культурна ятрогенія, публічне лідерство
Анотація
personal existence, postmodern cultural analytics emphasizes the study of factors such as uncertainty, instability, spontaneity, and their role in sociocultural processes. Traditional linear systems of knowledge, based on template thinking, repetition, and standardization, do not correspond to the changing and unpredictable cultural reality. Creative thinking, somatic practices, concrete experience, intuitive responses, and transdisciplinary methodology become a significant part of cultural-philosophical reflection, expert tools, and the postmodern cultural space.Purpose of the article. To analyze the transformation of contemporary socio-cultural thinking under conditions of global uncertainty and to outline new forms of cultural reflection.Results. The article analyzes the main trends of the nonlinear discourse of culture as a key feature of postmodernity and a factor of adaptability to new social realities. The research is based on an interdisciplinary analysis that includes hermeneutic, post-structuralist, and phenomenological approaches, elements of cultural anthropology and political philosophy, as well as analytical tools from the theory of complex systems. Particular attention is given to the concepts of the “Black Swan” (N. Taleb), social iatrogenesis (I. Illich), fragmentation, and antifragility as new parameters of worldview. The cultural value of instability, fragmentation, and paradox is substantiated as the foundation of contemporary thinking and action. The aesthetics of randomness, spontaneity, and nonlinearity shape new types of leadership and initiate the rethinking of norms, protocols, and patterns in the realms of culture, politics, and social expectations.Conclusions. The article argues that the discourse of uncertainty today is not only a symptom of cultural crisis but also a resource for adaptation. Contemporary culture requires flexible thinking, sensitivity to complexity, recognition of multivariance, and a departure from linear causal logic. A new type of personality is emerging–creative, unstable, risk-prone, and capable of functioning in conditions of systemic turbulence.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Бугайова, Н. (2022). Біоетичні проблеми в умовах пандемії Covid-196: ейджизм, ятрогенія, суїцид, дотримання прав пацієнтів та їх родичів у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії або смерть на самоті? Здоров’я, медицина, філософія: стратегії виживання в умовах ковідної реальності. Київ: Українська асоціація з біоетики. 59-72
Гніт, Ю. M. (2017). Академічний дискурс вивчення ідентичності в українській гуманітаристиці. Науково-теоретичний альманах Грані, 20(11), 58-69. https://doi.org/10.15421/1717148
Добронравова, І. (1991). Нелінійне мислення. Філософська і соціологічна думка. 6. 47-60. Відновлено з http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/fil-dumka91-6.htm
Зубарєва, O. I. (2016). Реконфігурація контекстів проблематизації соціального контролю у культурному ландшафті сучасності. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(9), 38-44. https://doi.org/10.15421/171676
Кеннінг, П. (2003). Невизначеність. Енциклопедія постмодернізму. Київ: Основи.
Наумкіна, О. (2015). Нелінійне мислення у сучасному швидкоплинному світі. Філософія науки: традиції та інновації. 2(12). 13-18. Відновлено з https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/434/1/Neliniyne%20myslennya.pdf
Соболь, О. (1997). Постмодерн і майбутнє філософії. Київ: Наукова думка.
Barthes, R. (1967). La mort de l’auteur. Paris: Éditions du Seuil.
Baudrillard, J. (1981). Simulacres et simulation. Paris: Galilée.
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Polity Press.
Deleuze, G. (2004). The Logic of Sense. London: Continuum.
Dilthey, W. (1927). Gesammelte Schriften. Leipzig: Teubner.
Foucault, M. (1966). Les Mots et les choses. Paris: Gallimard.
Foucault, M. (1976). La volonté de savoir. Paris: Gallimard.
Guattari, F. (1992). Chaosmosis an ethico-aesthetic paradigm. Retrieved from https://monoskop.org/images/2/24/Guattari_Felix_Chaosmosis_An_Ethico-Aesthetic_Paradigm.pdf
Illich, I. (1974). Medical Nemesis: The Expropriation of Health. London: Calder & Boyars.
Illich, I. (1976). Limits to Medicine. London: Marion Boyars.
Koenig, P. (2003). Encyclopedia of Postmodernism. New York: Routledge.
Lyotard, J.-F. (1979). La condition postmoderne. Paris: Minuit.
Nietzsche, F. (1886). Also sprach Zarathustra. Leipzig: E. W. Fritzsch
Prigogine, I., & Stengers, I. (1979). La Nouvelle Alliance. Métamorphose de la science. Paris: Gallimard.
Sobol, Y. (1997). Філософія культури: посткласичні виміри. Київ: Інтерсервіс.
Taleb, N. N. (2007). The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House.
Taleb, N. N. (2012). Antifragile: Things That Gain from Disorder. New York: Random House.
REFERENCES
Barthes, R. (1967). La mort de l’auteur. Paris: Éditions du Seuil.
Baudrillard, J. (1981). Simulacres et simulation. Paris: Galilée.
Bauman, Z. (2000). Liquid modernity. Cambridge: Polity Press.
Buhayova, N. (2022). Bioethical problems in the context of the COVID-19 pandemic: Ageism, iatrogenesis, suicide, observance of the rights of patients and their relatives in intensive care units or death in solitude? In Health, medicine, philosophy: Strategies for survival in COVID reality (pp. 59-72). Kyiv: Ukrainian Association for Bioethics.
Deleuze, G. (2004). The logic of sense. London: Continuum.
Dilthey, W. (1927). Gesammelte Schriften (Vols. 1–2). Leipzig: Teubner.
Dobronravova, I. (1991). Nonlinear thinking. Philosophical and Sociological Thought, (6), 47–60. Retrieved from http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/fil-dumka91-6.htm
Foucault, M. (1966). Les mots et les choses. Paris: Gallimard.
Foucault, M. (1976). La volonté de savoir. Paris: Gallimard.
Gnit, Y. M. (2017). Academic discourse of identity studies in Ukrainian humanities. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 20(11), 58-69. https://doi.org/10.15421/1717148
Guattari, F. (1992). Chaosmosis: An ethico-aesthetic paradigm. Retrieved from https://monoskop.org/images/2/24/Guattari_Felix_Chaosmosis_An_Ethico-Aesthetic_Paradigm.pdf
Illich, I. (1974). Medical nemesis: The expropriation of health. London: Calder & Boyars.
Illich, I. (1976). Limits to medicine. London: Marion Boyars.
Kenning, P. (2003). Uncertainty. In Encyclopedia of Postmodernism (pp. 283–284). Kyiv: Osnovy.
Koenig, P. (2003). Encyclopedia of postmodernism. New York: Routledge.
Lyotard, J.-F. (1979). La condition postmoderne. Paris: Minuit.
Naumkina, O. (2015). Nonlinear thinking in the modern fast-paced world. Philosophy of Science: Traditions and Innovations, 2(12), 13–18. Retrieved from https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/434/1/Neliniyne%20myslennya.pdf
Nietzsche, F. (1886). Also sprach Zarathustra. Leipzig: E. W. Fritzsch
Prigogine, I., & Stengers, I. (1979). La nouvelle alliance: Métamorphose de la science. Paris: Gallimard.
Sobol, O. (1997). Postmodernism and the future of philosophy. Kyiv: Naukova Dumka.
Sobol, Y. (1997). Philosophy of culture: Postclassical dimensions. Kyiv: Interservis.
Taleb, N. N. (2007). The black swan: The impact of the highly improbable. New York: Random House.
Taleb, N. N. (2012). Antifragile: Things that gain from disorder. New York: Random House.
Zubarieva, O. I. (2016). Problematisation reconfiguration contexts of social control in the cultural landscape of today. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 19(9), 38-44. https://doi.org/10.15421/171676
Бугайова, Н. (2022). Біоетичні проблеми в умовах пандемії Covid-196: ейджизм, ятрогенія, суїцид, дотримання прав пацієнтів та їх родичів у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії або смерть на самоті? Здоров’я, медицина, філософія: стратегії виживання в умовах ковідної реальності. Київ: Українська асоціація з біоетики. 59-72
Гніт, Ю. M. (2017). Академічний дискурс вивчення ідентичності в українській гуманітаристиці. Науково-теоретичний альманах Грані, 20(11), 58-69. https://doi.org/10.15421/1717148
Добронравова, І. (1991). Нелінійне мислення. Філософська і соціологічна думка. 6. 47-60. Відновлено з http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/fil-dumka91-6.htm
Зубарєва, O. I. (2016). Реконфігурація контекстів проблематизації соціального контролю у культурному ландшафті сучасності. Науково-теоретичний альманах Грані, 19(9), 38-44. https://doi.org/10.15421/171676
Кеннінг, П. (2003). Невизначеність. Енциклопедія постмодернізму. Київ: Основи.
Наумкіна, О. (2015). Нелінійне мислення у сучасному швидкоплинному світі. Філософія науки: традиції та інновації. 2(12). 13-18. Відновлено з https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/434/1/Neliniyne%20myslennya.pdf
Соболь, О. (1997). Постмодерн і майбутнє філософії. Київ: Наукова думка.
Barthes, R. (1967). La mort de l’auteur. Paris: Éditions du Seuil.
Baudrillard, J. (1981). Simulacres et simulation. Paris: Galilée.
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Polity Press.
Deleuze, G. (2004). The Logic of Sense. London: Continuum.
Dilthey, W. (1927). Gesammelte Schriften. Leipzig: Teubner.
Foucault, M. (1966). Les Mots et les choses. Paris: Gallimard.
Foucault, M. (1976). La volonté de savoir. Paris: Gallimard.
Guattari, F. (1992). Chaosmosis an ethico-aesthetic paradigm. Retrieved from https://monoskop.org/images/2/24/Guattari_Felix_Chaosmosis_An_Ethico-Aesthetic_Paradigm.pdf
Illich, I. (1974). Medical Nemesis: The Expropriation of Health. London: Calder & Boyars.
Illich, I. (1976). Limits to Medicine. London: Marion Boyars.
Koenig, P. (2003). Encyclopedia of Postmodernism. New York: Routledge.
Lyotard, J.-F. (1979). La condition postmoderne. Paris: Minuit.
Nietzsche, F. (1886). Also sprach Zarathustra. Leipzig: E. W. Fritzsch
Prigogine, I., & Stengers, I. (1979). La Nouvelle Alliance. Métamorphose de la science. Paris: Gallimard.
Sobol, Y. (1997). Філософія культури: посткласичні виміри. Київ: Інтерсервіс.
Taleb, N. N. (2007). The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House.
Taleb, N. N. (2012). Antifragile: Things That Gain from Disorder. New York: Random House.
REFERENCES
Barthes, R. (1967). La mort de l’auteur. Paris: Éditions du Seuil.
Baudrillard, J. (1981). Simulacres et simulation. Paris: Galilée.
Bauman, Z. (2000). Liquid modernity. Cambridge: Polity Press.
Buhayova, N. (2022). Bioethical problems in the context of the COVID-19 pandemic: Ageism, iatrogenesis, suicide, observance of the rights of patients and their relatives in intensive care units or death in solitude? In Health, medicine, philosophy: Strategies for survival in COVID reality (pp. 59-72). Kyiv: Ukrainian Association for Bioethics.
Deleuze, G. (2004). The logic of sense. London: Continuum.
Dilthey, W. (1927). Gesammelte Schriften (Vols. 1–2). Leipzig: Teubner.
Dobronravova, I. (1991). Nonlinear thinking. Philosophical and Sociological Thought, (6), 47–60. Retrieved from http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/fil-dumka91-6.htm
Foucault, M. (1966). Les mots et les choses. Paris: Gallimard.
Foucault, M. (1976). La volonté de savoir. Paris: Gallimard.
Gnit, Y. M. (2017). Academic discourse of identity studies in Ukrainian humanities. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 20(11), 58-69. https://doi.org/10.15421/1717148
Guattari, F. (1992). Chaosmosis: An ethico-aesthetic paradigm. Retrieved from https://monoskop.org/images/2/24/Guattari_Felix_Chaosmosis_An_Ethico-Aesthetic_Paradigm.pdf
Illich, I. (1974). Medical nemesis: The expropriation of health. London: Calder & Boyars.
Illich, I. (1976). Limits to medicine. London: Marion Boyars.
Kenning, P. (2003). Uncertainty. In Encyclopedia of Postmodernism (pp. 283–284). Kyiv: Osnovy.
Koenig, P. (2003). Encyclopedia of postmodernism. New York: Routledge.
Lyotard, J.-F. (1979). La condition postmoderne. Paris: Minuit.
Naumkina, O. (2015). Nonlinear thinking in the modern fast-paced world. Philosophy of Science: Traditions and Innovations, 2(12), 13–18. Retrieved from https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/434/1/Neliniyne%20myslennya.pdf
Nietzsche, F. (1886). Also sprach Zarathustra. Leipzig: E. W. Fritzsch
Prigogine, I., & Stengers, I. (1979). La nouvelle alliance: Métamorphose de la science. Paris: Gallimard.
Sobol, O. (1997). Postmodernism and the future of philosophy. Kyiv: Naukova Dumka.
Sobol, Y. (1997). Philosophy of culture: Postclassical dimensions. Kyiv: Interservis.
Taleb, N. N. (2007). The black swan: The impact of the highly improbable. New York: Random House.
Taleb, N. N. (2012). Antifragile: Things that gain from disorder. New York: Random House.
Zubarieva, O. I. (2016). Problematisation reconfiguration contexts of social control in the cultural landscape of today. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 19(9), 38-44. https://doi.org/10.15421/171676
Опубліковано
2025-07-18
Як цитувати
Пригода-Донець , Т. (2025). Нелінійний дискурс (пост)сучасної культури. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(3), 27-32. https://doi.org/10.15421/172564
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
