Давня історія Закарпаття у науковій спадщині Михайла Грушевського

Анотація

Стаття присвячена аналізу наукової спадщини класика української історичної думки Михайла Грушевського. В публікації вивчаються погляди історика на давню історію Закарпатського регіону та формування ідеї автохтонності слов’янського населення на цих територіях.Актуальність дослідження визначається тим, що Закарпаття відіграє важливу роль у формуванні історичної, етнокультурної та духовної спадщини українського народу. Спадщина М. С. Грушевського, зокрема його бачення місця Карпат у давній історії України, залишається предметом наукової зацікавленості й критичного осмислення.Мета студії: аналіз концептуальних підходів Михайла Грушевського до висвітлення давньої історії Закарпаття, з’ясування його поглядів на автохтонність слов’ян, та політичну роль регіону в добу Київської Русі та Галицько-Волинської держави, а також значення Карпат у формуванні української ідентичності. Методи дослідження визначаються специфікою наукової роботи. Зокрема, у дослідженні застосовано історико-порівняльний метод, метод аналізу джерел та наукових текстів М. Грушевського, контекстуалізацію його праць у рамках національної історіографічної традиції. Результати дослідження. У статті доведено, що М. Грушевський розглядав Карпати як важливий етногенетичний простір, тісно пов’язаний з праслов’янською та давньоукраїнською історією. Він акцентував увагу на політичній та культурній ролі регіону в період формування державності у слов’ян за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, підкреслюючи спадковість державницьких традицій. Висновки. Наукова спадщина М. С. Грушевського щодо минулого Закарпаття має концептуальне значення для розуміння загальноукраїнського історичного процесу. Його наукова робота сприяла утвердженню регіону як невід’ємної частини історії України та збереженню національної пам’яті.