Кризові екологічні комунікації в умовах російсько-української війни
Ключові слова:
російсько-українська війна, кризові екологічні комунікації, післявоєнне відновлення, повномасштабне вторгнення, громадськість, ефективність комунікації
Анотація
омасштабної війни Росії проти України, що спричиняє значну шкоду довкіллю та населенню. Ефективна комунікація є ключовим елементом екологічної безпеки, особливо в контексті воєнних загроз, міжнародної взаємодії та післявоєнного відновлення. Дослідження спрямоване на вивчення взаємодії суб’єктів комунікацій, використаних платформ, ефективності заходів та ролі комунікацій у формуванні стійкої екологічної політики.Об’єктом дослідження стала експертна думка про кризові екологічні комунікації у воєнний час, а предметом – ефективність кризових екологічних комунікацій та встановлення факторів, які впливають на них з погляду експертного підходу.Мета дослідження – аналіз поточної ситуації в питанні кризових екологічних комунікацій, що стосуються екологічних криз та загроз в Україні в контексті російсько-української війни.Результати: з’ясовано, що кризові екологічні комунікації в Україні під час повномасштабної війни стали оперативнішими, однак залишаються вразливими до дезінформації та фрагментованості. Найбільш активними суб’єктами комунікації визначено Міндовкілля, громадські організації та військово-цивільні адміністрації. Експерти позитивно оцінюють міжнародну екологічну комунікацію України, але наголошують на кадрових та методологічних проблемах. У кейсі Каховської ГЕС комунікація була неефективною, тоді як ситуація навколо ЗАЕС виявилася складною для об’єктивної оцінки. Євроінтеграція, підтримка громадянського суспільства та міжнародна співпраця визначають потенціал подальшого розвитку комунікацій. Визначено пріоритетні напрями для удосконалення: стратегічне планування, залучення експертів, реформування інституцій, підготовка спеціалістів, розвиток міжсекторальної взаємодії та прозорість.Висновки. Проведений аналіз вказує, що кризові екологічні комунікації в Україні, попри виклики війни, стали оперативнішими, однак залишаються фрагментованими та вразливими до дезінформації. Ефективність зовнішніх комунікацій обмежується кадровими й методологічними проблемами, а також інформаційною втомою міжнародної спільноти. Євроінтеграція, підтримка громадянського суспільства, стратегічне планування та міжнародна взаємодія визначають потенціал подальшого розвитку екологічної політики, ефективного відновлення і притягнення до відповідальності за екологічні злочини.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Дзяна, Г. О., & Дзяний, Р. Б. (2022). Управління комунікаціями в умовах криз. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 2. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.2.
Дудник, В. В., & Корнієнко, В. О. (2022). Ефективність комунікативних процесів. Конференції ВНТУ електронні наукові видання, LI Науково-технічна конференція факультету менеджменту та інформаційної безпеки. Відновлено з https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-fm-2022/paper/view/15382.
Мирошниченко, А. Ю. (2023). Кризові екологічні комунікації у період воєнного часу (на прикладі Каховської ГЕС). Науково-теоретичний альманах Грані, 26(5), 132–142. https://doi.org/10.15421/1723113.
Мирошниченко, А. Ю., & Горошко, О. І. (2024). Кризові екологічні комунікації у період воєнного часу (на прикладі Запорізької АЕС). Науково-теоретичний альманах Грані, 27(6), 60-70. https://doi.org/10.15421/1724113.
Примуш, М. В. (2004). Загальна соціологія: навч. посіб. Київ: Професіонал, 590.
Стегній, О. Г. (2022). Соціально-екологічні ризики російсько-української війни. Українське суспільство за умов війни. Київ: Інститут соціології НАНУ, 77-87. Відновлено з https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf.
Fink, S. (2013). Crisis communications. The definitive guide to message management. Chicago: McGraw-Hill Education.
Flor, A. G. (2003). Environmental communication. Quezon City: University of the Philippines Diliman.
Meisner, M. (2015). Environmental communication: what it is and why it matters. Retrieved from https://www.theieca.org/resources/environme ntal-communication-what-it-and-why-itmatters.
Zaremba, A. J. (2010). Crisis Communication: Theory and Practice. Armonk, NY: M. E. Sharpe.
REFERENCES
Dudnik, V. V., & Kornienko, V. O. (2022). Efficiency of communication processes. VNTU Conferences electronic scientific publications, LI Scientific and Technical Conference of the Faculty of Management and Information Security. Retrieved from https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-fm-2022/paper/view/15382.
Dzyana, G. O., & Dzyanyi, R. B. (2022). Managing communications in times of crisis. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 2. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.2.
Fink, S. (2013). Crisis communications. The definitive guide to message management. Chicago: McGraw-Hill Education.
Flor, A. G. (2003). Environmental communication. Quezon City: University of the Philippines Diliman.
Meisner, M. (2015). Environmental communication: what it is and why it matters. Retrieved from https://www.theieca.org/resources/environme ntal-communication-what-it-and-why-itmatters.
Myroshnychenko, A. Y. (2023). Crisis Environmental Communications in Wartime (The Kakhovka Hydro-Power Plant Case). Scientific and Theoretical Almanac Grani, 26(5), 132-142. https://doi.org/10.15421/1723113
Myroshnychenko, A. Y., & Goroshko, О. I. (2024). Crisis Environmental Communications in Wartime (on the Example of Zaporizhzhya Nuclear Power Plant). Scientific and Theoretical Almanac Grani, 27(), 60-70. https://doi.org/10.15421/1724113
Stegny, O. G. (2022). Social and environmental risks of the Russian-Ukrainian war. In the book: Ukrainian society in the conditions of war. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2022. с. 77-87. Retrieved from https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf.
Zaremba, A. J. (2010). Crisis Communication: Theory and Practice. Armonk, NY: M. E. Sharpe.
Дзяна, Г. О., & Дзяний, Р. Б. (2022). Управління комунікаціями в умовах криз. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 2. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.2.
Дудник, В. В., & Корнієнко, В. О. (2022). Ефективність комунікативних процесів. Конференції ВНТУ електронні наукові видання, LI Науково-технічна конференція факультету менеджменту та інформаційної безпеки. Відновлено з https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-fm-2022/paper/view/15382.
Мирошниченко, А. Ю. (2023). Кризові екологічні комунікації у період воєнного часу (на прикладі Каховської ГЕС). Науково-теоретичний альманах Грані, 26(5), 132–142. https://doi.org/10.15421/1723113.
Мирошниченко, А. Ю., & Горошко, О. І. (2024). Кризові екологічні комунікації у період воєнного часу (на прикладі Запорізької АЕС). Науково-теоретичний альманах Грані, 27(6), 60-70. https://doi.org/10.15421/1724113.
Примуш, М. В. (2004). Загальна соціологія: навч. посіб. Київ: Професіонал, 590.
Стегній, О. Г. (2022). Соціально-екологічні ризики російсько-української війни. Українське суспільство за умов війни. Київ: Інститут соціології НАНУ, 77-87. Відновлено з https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf.
Fink, S. (2013). Crisis communications. The definitive guide to message management. Chicago: McGraw-Hill Education.
Flor, A. G. (2003). Environmental communication. Quezon City: University of the Philippines Diliman.
Meisner, M. (2015). Environmental communication: what it is and why it matters. Retrieved from https://www.theieca.org/resources/environme ntal-communication-what-it-and-why-itmatters.
Zaremba, A. J. (2010). Crisis Communication: Theory and Practice. Armonk, NY: M. E. Sharpe.
REFERENCES
Dudnik, V. V., & Kornienko, V. O. (2022). Efficiency of communication processes. VNTU Conferences electronic scientific publications, LI Scientific and Technical Conference of the Faculty of Management and Information Security. Retrieved from https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-fm-2022/paper/view/15382.
Dzyana, G. O., & Dzyanyi, R. B. (2022). Managing communications in times of crisis. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 2. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.2.
Fink, S. (2013). Crisis communications. The definitive guide to message management. Chicago: McGraw-Hill Education.
Flor, A. G. (2003). Environmental communication. Quezon City: University of the Philippines Diliman.
Meisner, M. (2015). Environmental communication: what it is and why it matters. Retrieved from https://www.theieca.org/resources/environme ntal-communication-what-it-and-why-itmatters.
Myroshnychenko, A. Y. (2023). Crisis Environmental Communications in Wartime (The Kakhovka Hydro-Power Plant Case). Scientific and Theoretical Almanac Grani, 26(5), 132-142. https://doi.org/10.15421/1723113
Myroshnychenko, A. Y., & Goroshko, О. I. (2024). Crisis Environmental Communications in Wartime (on the Example of Zaporizhzhya Nuclear Power Plant). Scientific and Theoretical Almanac Grani, 27(), 60-70. https://doi.org/10.15421/1724113
Stegny, O. G. (2022). Social and environmental risks of the Russian-Ukrainian war. In the book: Ukrainian society in the conditions of war. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2022. с. 77-87. Retrieved from https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf.
Zaremba, A. J. (2010). Crisis Communication: Theory and Practice. Armonk, NY: M. E. Sharpe.
Опубліковано
2025-06-24
Як цитувати
Мирошниченко Альона, А. (2025). Кризові екологічні комунікації в умовах російсько-української війни. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 195-203. https://doi.org/10.15421/172559
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
