Інтенція, ретенція, протенція як механізми усвідомлення феноменів часу
Ключові слова:
інтенційність, ретенція, протенція, свідомість, феноменологія, трансцендентальний суб’єкт, Брентано
Анотація
омості, механізми, якими свідомість сполучається з буттям в усіх його модусах і дискурсах, враховуючи часовий модус, трансцендентальний шар свідомості, зберігає свою актуальність. Ми ставимо в один ряд з провідним функціоналом свідомості інтенційністю також ретенцію і протенцію, тому що аналізуємо останні не як часові форми, а як механізми усвідомлення феноменів часу, щоб не потрапити у пастку поєднання свідомості з часом. Мета нашого дослідження, спираючись на феноменологічну філософію Брентано і Гуссерля, проаналізувати інтенцію, ретенцію, протенцію не як окремі різнорідні форми, де інтенційність є властивістю свідомості, а ретенція і протенція є формами часу, а як рівноцінні механізми усвідомлення феноменів часу, які виходять з універсалізуючого темпоральні потоки концепту «трансцендентального суб’єкта».Результати. Ми звернулись до феноменологічної філософії Брентано у викладі його відомого учня Гуссерля, щоб актуалізувати у сучасності такі механізми усвідомлення феноменів часу, як інтенція, ретенція, протенція. Крізь призму інтенції, ретенції, протенції як механізмів усвідомлення часу всередині «трансцендентального суб’єкта» стають наявними межі внутрішнього облаштування темпоральних феноменів та об’єктивного буттєвого часового стану. Основні механізми усвідомлення феноменів часу в нашій сучасності мають акцентовану значущість не лише у феноменології як напрямку, але й науковому, культурному дискурсах взагалі. Висновки. На відміну від занадто абстрактного або, навпаки, антропологічного погляду на циркуляцію часу, правильніше визначати концепти ретенції та протенції, частково «тепер», як функціональні механізми усвідомлення часових феноменальних потоків всередині «трансцендентального суб’єкта». Інтенція залишається властивістю свідомості і водночас з ретенцією і протенцією є механізмами усвідомлення феноменів часу.Інтенційність та єдність свідомості виступають як феноменологічне ядро усіх феноменологічних, в тому числі часових, потоків всередині «трансцендентального суб’єкта». Прикладом, що ілюструє дію механізмів усвідомлення часового потоку та потоку свідомості, є романи серії «У пошуках втраченого часу» М. Пруста.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Гусерль, Е. (2020). Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії: Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології. (Перекл. з німецк. Вахтанг Кебуладзе). Харків: Фоліо.
Гусерль, Е. (2021). Картезіанські медитації. (Перекл. з німецк. Андрій Вахтель). Київ: Темпора.
Декарт, Р. (2000). Метафізичні розмисли. (Перекл. з франц. Зоя Борисюк та Олег Жупанський). Київ: Юніверс.
Декарт, Р. (2023). Метафізичні твори. (Перекл. з франц. Віктор Андрушко, Андрій Баумейстер, Стелла Гатальська, Олег Хома). Харків: Фоліо.
Пруст, М. (2024). У пошуках втраченого часу. Про Германтів здалеку і зблизька. (Перекл. з франц. Євген Марічев). Харків: Фоліо.
Ситько, Ю. (2014). Про часові відносини в об’єкті мовознавчого дослідження як про методологічну позицію. Studia methodologica, 37, 21-26.
Чуйкова, О. (2024). Синхронія та діахронія «трансцендентального Его» феноменології Е. Гусерля. Traditional and innovative scientific research: domestic and foreign experience : Scientific monograph, 716, 316-354.
Brentano, F. (1973). The Foundation and Construction of Ethics. New-York: Humanities Press.
Foucault, M. (2024). Der Diskurs der Philosophie. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Proust, M. (1920). Le coté de Guermantes. Retrieved from https://anylang.net
REFERENCES
Brentano, F. (1973). The Foundation and Construction of Ethics. New-York: Humanities Press.
Chuikova, O. (2024). Synchrony and diachrony of the «transcendental Ego» of E. Husserl’s phenomenology. Traditional and innovative scientific research: domestic and foreign experience. Scientific monograph, 716, 316-354.
Dekart, R. (2000). Metaphysical reflections. (Translated from French by Zoya Borysiuk and Oleg Zhupanskyi). Kijiv: Univers.
Dekart, R. (2023). Metaphysical works. (Translated from French by Victor Аndrushko, Andriy Baumeister, Stella Gatalska, Оleg Khоmа). Kharkiv: Folio.
Foucault, M. (2024). Der Diskurs der Philosophie. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Gusserl, Е. (2020). Ideas of pure phenomenology and phenomenological philosophy. Book one. General introduction to pure phenomenology. (Translated from German by Vahtang Kebuladze) Kharkiv: Folio.
Gusserl, Е. (2021). Cartesian reflections. (Translated from German by Andriy Vakhtel). Kijiv: Тempora.
Proust, M. (1920). Le coté de Guermantes. Retrieved from https://anylang.net
Prust, M. (2024). In search of lost time. About Guermant from far and near. (Translated from French by Yevhen Marychev). Kharkiv: Folio.
Sit’ko, U. (2014). About temporal relations in the object of linguistic research as a methodological position. Studia methodologica, 37, 21-26.
Гусерль, Е. (2020). Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії: Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології. (Перекл. з німецк. Вахтанг Кебуладзе). Харків: Фоліо.
Гусерль, Е. (2021). Картезіанські медитації. (Перекл. з німецк. Андрій Вахтель). Київ: Темпора.
Декарт, Р. (2000). Метафізичні розмисли. (Перекл. з франц. Зоя Борисюк та Олег Жупанський). Київ: Юніверс.
Декарт, Р. (2023). Метафізичні твори. (Перекл. з франц. Віктор Андрушко, Андрій Баумейстер, Стелла Гатальська, Олег Хома). Харків: Фоліо.
Пруст, М. (2024). У пошуках втраченого часу. Про Германтів здалеку і зблизька. (Перекл. з франц. Євген Марічев). Харків: Фоліо.
Ситько, Ю. (2014). Про часові відносини в об’єкті мовознавчого дослідження як про методологічну позицію. Studia methodologica, 37, 21-26.
Чуйкова, О. (2024). Синхронія та діахронія «трансцендентального Его» феноменології Е. Гусерля. Traditional and innovative scientific research: domestic and foreign experience : Scientific monograph, 716, 316-354.
Brentano, F. (1973). The Foundation and Construction of Ethics. New-York: Humanities Press.
Foucault, M. (2024). Der Diskurs der Philosophie. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Proust, M. (1920). Le coté de Guermantes. Retrieved from https://anylang.net
REFERENCES
Brentano, F. (1973). The Foundation and Construction of Ethics. New-York: Humanities Press.
Chuikova, O. (2024). Synchrony and diachrony of the «transcendental Ego» of E. Husserl’s phenomenology. Traditional and innovative scientific research: domestic and foreign experience. Scientific monograph, 716, 316-354.
Dekart, R. (2000). Metaphysical reflections. (Translated from French by Zoya Borysiuk and Oleg Zhupanskyi). Kijiv: Univers.
Dekart, R. (2023). Metaphysical works. (Translated from French by Victor Аndrushko, Andriy Baumeister, Stella Gatalska, Оleg Khоmа). Kharkiv: Folio.
Foucault, M. (2024). Der Diskurs der Philosophie. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Gusserl, Е. (2020). Ideas of pure phenomenology and phenomenological philosophy. Book one. General introduction to pure phenomenology. (Translated from German by Vahtang Kebuladze) Kharkiv: Folio.
Gusserl, Е. (2021). Cartesian reflections. (Translated from German by Andriy Vakhtel). Kijiv: Тempora.
Proust, M. (1920). Le coté de Guermantes. Retrieved from https://anylang.net
Prust, M. (2024). In search of lost time. About Guermant from far and near. (Translated from French by Yevhen Marychev). Kharkiv: Folio.
Sit’ko, U. (2014). About temporal relations in the object of linguistic research as a methodological position. Studia methodologica, 37, 21-26.
Опубліковано
2025-06-24
Як цитувати
Чуйкова, О. (2025). Інтенція, ретенція, протенція як механізми усвідомлення феноменів часу . Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 124-128. https://doi.org/10.15421/172548
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
