Феномени здоров’я і хвороби у контексті екзистенціальної медицини

  • Nesprava Mykola Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна) https://orcid.org/0000-0003-0415-1837
Ключові слова: екзистенція, екзистенціальна психотерапія, феноменологія, логотерапія, М. Гайдеггер, здоров’я, хвороба, філософія медицини, цілісність

Анотація

Актуальність. У сучасному суспільстві формується певний запит на персоналізацію медицини. Включення екзистенціального виміру людської самості в медичну теорію і практику відповідатиме потребі суспільства в «олюдненні» медицини. У останній чверті ХХ століття виникає концепція «екзистенціальної медицини», яка набуває поступового поширення у західній науковій думці. Проте у вітчизняній науці ця концепція та її підходи до питань здоров’я і хвороби є мало вивченими. Метою дослідження є експлікація ключових положень екзистенціальної медицини, зокрема її підходів до феноменів здоров’я і хвороби. Результати. Основу для екзистенціального підходу в медицині було вироблено під час багаторічних зустрічей М. Гайдеггера зі швейцарськими лікарями-психотерапевтами в Цолліконі. За матеріали цих зустрічей М. Босс виклав своє бачення принципів екзистенціальної медицини. Подальший розвиток концепція екзистенціальної медицини набуває у сучасних дослідників П. Вілберга, К. Аго та ін. Екзистенціальна медицина шукає не стільки причини або симптоми хвороби, скільки її сенс і є «медициною полів усвідомленості». Усередині кожного поля усвідомленості є «первинні феномени», які не можуть бути редуковані або пояснені за допомогою фізичних феноменів. Хвороби мають розглядатися як «первинні феномени», тобто як смисли, які лише «стають зримими» через конкретні прояви. Здоров'я полягає в здатності екзистенції реалізовувати свій «буттєвий потенціал» за допомогою тіла. У такий спосіб те, що традиційно вважається хворобою, цілком може виявитися або частиною здорового стану, або умовою переходу до нього.Висновки. З’ясовано, що сучасний стан медицини та наявна незадоволеність редукціоністськими підходами до її реалізації викликають потребу у «персоналізованій» медицині, перспективним варіантом якої є екзистенціальна медицина. Експліковано термінологічний апарат та ключові ідеї екзистенціальної медицини, зокрема її підходи до феноменів здоров’я і хвороби.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Nesprava Mykola, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна)
Dr.Sc., Prof.

Посилання

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Башмакова, О.В. (2015). Психотерапія як екзистенціальний вибір. Актуальні проблеми психології, 10 (27), 22-33. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/appsuh_2015_10_27_4
Висоцька, О. Є., & Романенко М. І. (2021). Холістично-екзистенційний вимір людського буття у співвідношенні категорій «здоров’я» – «хвороба». Наукове пізнання: методологія та технологія. Філософія, 1, 84-91. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmt_2021_1_14
Карпова, С. Г., & Солоділова О. В. (2022). Філософські контексти екзистенціальної психотерапії Ірвіна Ялома в дискурсі сучасної культури. Перспективи. Соціально-політичний журнал, 1, 78-87. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Perspekt_2022_1_13
Оніщенко, Н. В., & Тімченко О. В. (2011). Установка на життя як фактор збереження фізичного та психічного здоров’я в умовах екзистенціальної загрози. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія, 981(47), 173-176. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2011_981_47_39
Сторіжко, Л.В. (2019). Екзистенціальний психоаналіз – нова методологія пізнання сутності людини. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія, 40, 93-100. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_7_2019_40_14
Терлецька, Л. (2023). Психотерапія екзистенційної провини як засіб збереження психологічного здоров’я особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1, 71-74. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2023_1_12
Федорець, В. М., & Клочко О. В. (2019). Розвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури на основі розкриття феномену здоров’я, репрезентованого як екзистенція та онтологія. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки, 3, 223-235. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnuchkpn_2019_3_38
Філатова, О. А., & Чугунов, В. В. (2010). Психотерапія екзистенціальних криз у хворих на сурдомутизм. Світ медицини та біології, 4, 60-62. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2010_4_16
Франкл, В. (2023). Лікар та душа. Основи логотерапії, КСД, Харків.
Aho, K. (Ed.). (2018). Existential Medicine. Essays on Health and Illness, Rowman & Littlefield, London, New York.
Boss, M. (1963). Psychoanalysis and Daseinanalysis. Basic Books, New York.
Boss, M. (1971). Grundriss der Medizin. Ansatze zu einer phanomenologischen Physiologie, Psychologie, Pathologie, Therapie und zu einer daseinsgemassen Praventiv-Medizin in der modernen Industrie-Gesellschaft, Hans Huber, Bern u.a.
Boss, M. (1979). Existential Foundations of Medicine and Psychology. NY: Jason Aronson, New York.
Broom, B. (2007). Meaningfull Disease: How Personal Experience and Meanings Cause and Maintain Physical Illness. Routledge. London.
Frankl, V. E. (1970). Psychotherapy and Existentialism, Washington Square Press, New York.
Heidegger, M. (1987). Zollikoner Seminare: Protokolle – Gesprache – Briefe, Hrsg. von Medard Boss, Klostermann, Frankfurt am Main.
Lukas, E., & Schönfeld, H. (2020): Psychotherapie in Würde. Logotherapie konkret. Bamberg: Elisabeth-Lukas-Archiv gGmbH.
Wilberg, P. (2003). Heidegger, Medicine and Scientific Method – The Unheeded Message of the Zollikon Seminars. New Gnosis Publications, London.

REFERENCES
Aho, K. (Ed.). (2018). Existential Medicine. Essays on Health and Illness, Rowman & Littlefield, London, New York.
Bashmakova, O.V. (2015). Psychotherapy as an existential choice. Actual Problems of Psychology, 10 (27), 22-33. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/appsuh_2015_10_27_4
Boss, M. (1963). Psychoanalysis and Daseinanalysis. Basic Books, New York.
Boss, M. (1979). Existential Foundations of Medicine and Psychology. NY: Jason Aronson, New York.
Boss, M. (1971). Grundriss der Medizin. Ansatze zu einer phanomenologischen Physiologie, Psychologie, Pathologie, Therapie und zu einer daseinsgemassen Praventiv-Medizin in der modernen Industrie-Gesellschaft, Hans Huber, Bern u.a.
Broom, B. (2007). Meaningfull Disease: How Personal Experience and Meanings Cause and Maintain Physical Illness. Routledge. London.
Fedorets, V. M., & Klochko, O. V. (2019). Development of health-saving competence of physical education teacher based on the disclosure of the phenomenon of health represented as existence and ontology. Bulletin of the T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». Series: Pedagogical Sciences, 3, 223-235. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnuchkpn_2019_3_38
Filatova, O. A., & Chugunov, V. V. (2010). Psychotherapy of existential crises in patients with audiophileism. World of medicine and biology, 4, 60-62. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2010_4_16
Frankl, V. E. (1970). Psychotherapy and Existentialism, Washington Square Press, New York.
Frankl V. E. (2023). The Doctor and the Soul: From Psychotherapy to Logotherapy KSD, Kharkiv.
Heidegger, M. (1987). Zollikoner Seminare: Protokolle – Gesprache – Briefe, Hrsg. von Medard Boss, Klostermann, Frankfurt am Main.
Karpova, S. G., & Solodilova, O. V. (2022). Philosophical contexts of existential psychotherapy by Irwin Yalom in the discourse of modern culture. Perspectives. Socio-political journal, 1, 78-87. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Perspekt_2022_1_13
Lukas, E. & Schönfeld, H. (2020): Psychotherapie in Würde. Logotherapie konkret. Bamberg: Elisabeth-Lukas-Archiv gGmbH.
Onishchenko, N.V., & Timchenko, O.V. (2011). Attitude to life as a factor of preservation of physical and mental health in conditions of existential threat. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Psychology, 981(47), 173-176. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ujrn/vkhipc_2011_981_47_39
Storizhko, L.V. (2019). Existential psychoanalysis - a new methodology for cognition of the essence of man. Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 7: Religious Studies. Culturology. Philosophy, 40, 93-100. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_7_2019_40_14
Terletska, L. (2023). Psychotherapy of existential guilt as a means of preserving the psychological health of the individual. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1, 71-74. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2023_1_12
Vysotska, O. E., & Romanenko, M. I. (2021). The holistic and existential dimension of human existence in the correlation of the categories ‘health’ and ‘disease’. Scientific Knowledge: Methodology and Technology, 1, 84-91. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmt_2021_1_14
Wilberg, P. (2003). Heidegger, Medicine and Scientific Method – The Unheeded Message of the Zollikon Seminars. New Gnosis Publications, London.
Опубліковано
2025-06-24
Як цитувати
Несправа , М. (2025). Феномени здоров’я і хвороби у контексті екзистенціальної медицини. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 117-123. https://doi.org/10.15421/172547
Розділ
ФІЛОСОФІЯ