Cуспільно-політичні ідеї в таджицькій літературі 1917-1951 років

Анотація

атурі 1917–1951 років – періоду, який ознаменувався глибокими трансформаціями культурного, ідеологічного та інтелектуального життя регіону. В умовах переходу таджицького суспільства від феодально-націоналістичних уявлень до соціалістичних ідеалів література стала важливим інструментом формування нових соціальних цінностей. Актуальність дослідження полягає в осмисленні літературного тексту як дзеркала та активного чинника суспільних змін у Центральній Азії. Метою дослідження є аналіз філософських та ідеологічних мотивів – таких як соціальна справедливість, національна ідентичність, інтернаціоналізм та культурна модернізація – у творах ключових таджицьких авторів радянської доби. У статті також наголошується на освітній та перетворювальній ролі літератури в контексті суспільних змін.Результати. У результаті дослідження з’ясовано, що таджицька література зазначеного періоду виступала не лише засобом художнього вираження, а й механізмом поширення соціалістичного реалізму, національної свідомості та міжкультурної солідарності. У статті детально проаналізовано твори Садріддіна Айні, Абулкасима Лахуті, Мірзо Турсунзаде та Пайрава Сулаймоні. Наприклад, Айні у своїх новелах порушує теми феодального гніту та важливості освіти, Лахуті у поезії утверджує ідеї свободи й гідності, а Турсунзаде акцентує на інтернаціональній співпраці та культурному діалозі. Ці твори не лише відображають історичні події, а й формують нову світоглядну парадигму, засновану на гуманізмі та прогресі.Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що таджицька література 1917–1951 років є важливим джерелом соціальної філософії. Через художні образи, символи та метафори вона сприяла переосмисленню ролі особистості в суспільстві, її прав та обов’язків, а також запропонувала альтернативний погляд на процеси націєтворення, культурну спадщину та ідеологічний дискурс. Література цього періоду становить не лише естетичну, а й філософську цінність для розуміння історичних процесів і сучасних викликів постколоніального простору