Чотири стихії як інверсійно-перехідний механізм моделі здоров'я
Ключові слова:
першоелементи, феномен здоров'я, духовність, цілісність людини, трансформація, екзистенціальна модель, , сенс життя, парадигма, саморозвиток, особистість, самогубство, суїцидальні тенденції, психічне здоров’я, ризики, К. Г. Юнг, колективне несвідоме, архетипи, інверсія, невиліковні хвороби, меланхолія, хоспіс
Анотація
ктуальність. Стаття присвячена філософському осмисленню здоров’я крізь призму архетипіки чотирьох стихій, які виступають не лише символами природних елементів, а й універсальними структурами свідомості та тілесності людини. Здоров’я розглядається як цілісний стан буття, що виникає внаслідок гармонійної взаємодії духовного, психічного й фізіологічного рівнів. У цьому контексті чотири стихії – Вогонь, Повітря, Вода й Земля – постають енергетичними й смисловими векторами, що впливають на різні аспекти життєвого функціонування, формуючи модель особистісної гармонії. Мета. Дослідити функціональну роль чотирьох стихій у структурі моделі здоров’я, з урахуванням інверсійно-перехідного механізму та причинно-системного підходу; встановити зв’язок між елементами архетипної символіки та рівнями людської природи в контексті холістичного бачення.Результати. Здійснено міжкультурний і філософсько-герменевтичний аналіз концепцій стихій – від давньоіндійської традиції до праць Я. Бьоме, К. Юнга, Г. Сковороди та В. Полякова. Виокремлено семантичну відповідність між першоелементами та структурою «дух–душа–тіло», розкрито роль п’ятого елементу (Ефіру/Акаші) як носія трансформації та рушія духовної еволюції. Побудовано концептуальну модель здоров’я, в якій баланс стихій забезпечує цілісність людини та стабільність її психофізіологічного стану.Висновки. Баланс Стихій формує інверсійно-перехідний механізм внутрішніх змін людини, що стимулює трансцендентне зростання людини. Запропонована модель може стати теоретичною основою для оновленого холістичного підходу до здоров’я, психосоматичного аналізу та трансформації існуючої біомедичної парадигми в напрямку причинно-духовного розуміння феномену здоров’я.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Біланов, О. С. (2020). Філософські підходи до розуміння категорій «здоровя/хвороба». International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(25). https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31052020/7055
Висоцька О. Є., & Романенко М. І. (2021) Холістично-екзистенційний вимір людського буття у співвідношенні категорій «здоров’я»-«хвороба». Наукове пізнання: методологія та технологія. 1(47). https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2021-1-12
Голуб, O. В. (2024). Психофізичний комплекс «баланс 4-х стихій» в програмі вибіркової дисципліни «Природовідповідні технології сучасних спортивних вправ для всіх». In Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи. Матеріали XXІV Міжнародної науково-практичної конференції (С. 39-41). Харків: ХДАФК. https://doi.org/10.15391/conf_KhSAPC_2024
Колесник, М. О., & Поляков, В. А. (2020). Моделювання наукової картини світу на основі універсального алгоритму всезагальних законів природи. Директор школи, ліцею, гімназії, (4, кн. 2, т. III (85)), 405-422.
Леся Українка. (1975). З «Ріг-веди». Зібрання творів. (У 12 томах, Т. 2, с. 276-282). Київ: Наукова думка. Відновлено з https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/Rigveda.html
Нash, A. (2020). The Akashic records: Origins and relation to Western concepts. Central European Journal for Contemporary Religion, 3(2), 109-124. https://doi.org/10.14712/25704893.2020.3
Поляков, В. А., Колесник, М. А. (2023). Універсологія (2-ге вид.) Кропивницький: Поліграф-Сервіс.
Поляков, В. А., Колесник, М. О., Жиденко, А. О., Степанюк, А. В., & Демченко, Н. Р. (2021). Модель формування універсальної наукової картини світу. Репозиторій Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Відновлено з http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/8298/1/Модель%20формування%20універсальної%20наукової%20картини%20світу.pdf
Сковорода, Г. (1994). Симфонія, названа книга Асхань, про пізнання самого себе. Твори у 2 т. Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. К.: АТ «Обереги»
Юнг, К. Ґ. (2018). Архетипи і колективне несвідоме (К. Котюк, пер.). Львів: Астролябія.
Böhme, J. (1612). Aurora oder Morgenröte im Aufgang. Retrieved from http://12koerbe.de/lapsitexillis/auro-19.htm
Böhme, J. (1620/2018). De triplici vita hominis. Von dem Dreyfachen Leben des Menschen. Neuausgabe: Frommann-Holzboog.
Galeni Pergamensis. (1923/2013). De temperamentis: Et de inaequali intemperie libri tres (T. Linacre, Trans.). Nabu Press.
Geoffrey, S. (1994). Civilized shamans: Buddhism in Tibetan societies. The Tibet Journal, 19(3), Smithsonian Institution Press.
Gombrich, R. (2011). What the Buddha thought. Oxford Centre for Buddhist Studies Monographs.
Hillman, J. (1975). Re-Visioning Psychology.
Jung, C. G. (2021). Gesammelte Werke. Psychologie und Alchemie (Vols. 1- 20, 6th ed.). Patmos Verlag.
Uren met Jacob Boehme. (1915/1999). Baarn: Hollandia; Neuausgabe: Rosekruis Pers Haarlem.
REFERENCES
Нash, A. (2020). The Akashic records: Origins and relation to Western concepts. Central European Journal for Contemporary Religion, 3(2), 109-124. https://doi.org/10.14712/25704893.2020.3
Bilanov, O. S. (2020). Philosophical approaches to understanding the categories “health/illness”. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(25). https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31052020/7055
Böhme, J. (1612). Aurora oder Morgenröte im Aufgang. Retrieved from http://12koerbe.de/lapsitexillis/auro-19.htm
Böhme, J. (1620/2018). De triplici vita hominis. Von dem Dreyfachen Leben des Menschen. Neuausgabe: Frommann-Holzboog.
Galeni Pergamensis. (1923/2013). De temperamentis: Et de inaequali intemperie libri tres (T. Linacre, Trans.). Nabu Press.
Geoffrey, S. (1994). Civilized shamans: Buddhism in Tibetan societies. The Tibet Journal, 19(3), Smithsonian Institution Press.
Gombrich, R. (2011). What the Buddha thought. Oxford Centre for Buddhist Studies Monographs.
Hillman, J. (1975). Re-Visioning Psychology.
Holub, O. V. (2024). The psychophysical complex “balance of the 4 elements” in the program of the elective course “Nature-correspondent technologies of modern exercise for all”. In Physical Culture, Sports and Health: State, Problems and Prospects. Proceedings of the 24th International Scientific Conference (pp. 39-41). Kharkiv: KhDAFK. Retrieved from https://doi.org/10.15391/conf_KhSAPC_2024
http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/8298/1/Модель%20формування%20універсальної%20наукової%20картини%20світу.pdf
Jung, C. G. (2018). Archetypes and the collective unconscious (K. Kotyuk, Trans.). Lviv: Astrolabia.
Jung, C. G. (2021). Gesammelte Werke. Psychologie und Alchemie (Vols. 1– 20, 6th ed.). Patmos Verlag.
Kolesnyk, M. O., & Polyakov, V. A. (2020). Modeling the scientific worldview based on the universal algorithm of the general laws of nature. School, Lyceum, and Gymnasium Director, (4, Book 2, Vol. III [85]), 405-422.
Lesia Ukrainka. (1975). Z “Rig-Vedy”. In Collected works (Vol. 2, pp. 276-282). Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/Rigveda.html
Polyakov, V. A., & Kolesnyk, M. A. (2023). Inversology (2nd ed.). Kropyvnytskyi: Poligraf-Service.
Polyakov, V. A., Kolesnyk, M. O., Zhidenko, A. O., Stepaniuk, A. V., & Demchenko, N. R. (2021). Model of the formation of a universal scientific worldview. Repository of the National University “Chernihiv Collegium” named after T. H. Shevchenko. Retrieved from
Skovoroda, H. (1994). Symphony called the Book of Askhan, on self-knowledge. In Hryhorii Skovoroda: Works in 2 volumes (Vol. 1: Poetry. Fables. Treatises. Dialogues). Kyiv: Oberehy Publishing.
Uren met Jacob Boehme. (1915/1999). Baarn: Hollandia; Neuausgabe: Rosekruis Pers Haarlem.
Vysotska, O. Ye., & Romanenko, M. I. (2021). The holistic-existential dimension of human existence in relation to the categories “health”– “illness”. Scientific Cognition: Methodology and Technology, (1[47]). Retrieved from https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2021-1-12
Біланов, О. С. (2020). Філософські підходи до розуміння категорій «здоровя/хвороба». International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(25). https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31052020/7055
Висоцька О. Є., & Романенко М. І. (2021) Холістично-екзистенційний вимір людського буття у співвідношенні категорій «здоров’я»-«хвороба». Наукове пізнання: методологія та технологія. 1(47). https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2021-1-12
Голуб, O. В. (2024). Психофізичний комплекс «баланс 4-х стихій» в програмі вибіркової дисципліни «Природовідповідні технології сучасних спортивних вправ для всіх». In Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи. Матеріали XXІV Міжнародної науково-практичної конференції (С. 39-41). Харків: ХДАФК. https://doi.org/10.15391/conf_KhSAPC_2024
Колесник, М. О., & Поляков, В. А. (2020). Моделювання наукової картини світу на основі універсального алгоритму всезагальних законів природи. Директор школи, ліцею, гімназії, (4, кн. 2, т. III (85)), 405-422.
Леся Українка. (1975). З «Ріг-веди». Зібрання творів. (У 12 томах, Т. 2, с. 276-282). Київ: Наукова думка. Відновлено з https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/Rigveda.html
Нash, A. (2020). The Akashic records: Origins and relation to Western concepts. Central European Journal for Contemporary Religion, 3(2), 109-124. https://doi.org/10.14712/25704893.2020.3
Поляков, В. А., Колесник, М. А. (2023). Універсологія (2-ге вид.) Кропивницький: Поліграф-Сервіс.
Поляков, В. А., Колесник, М. О., Жиденко, А. О., Степанюк, А. В., & Демченко, Н. Р. (2021). Модель формування універсальної наукової картини світу. Репозиторій Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Відновлено з http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/8298/1/Модель%20формування%20універсальної%20наукової%20картини%20світу.pdf
Сковорода, Г. (1994). Симфонія, названа книга Асхань, про пізнання самого себе. Твори у 2 т. Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. К.: АТ «Обереги»
Юнг, К. Ґ. (2018). Архетипи і колективне несвідоме (К. Котюк, пер.). Львів: Астролябія.
Böhme, J. (1612). Aurora oder Morgenröte im Aufgang. Retrieved from http://12koerbe.de/lapsitexillis/auro-19.htm
Böhme, J. (1620/2018). De triplici vita hominis. Von dem Dreyfachen Leben des Menschen. Neuausgabe: Frommann-Holzboog.
Galeni Pergamensis. (1923/2013). De temperamentis: Et de inaequali intemperie libri tres (T. Linacre, Trans.). Nabu Press.
Geoffrey, S. (1994). Civilized shamans: Buddhism in Tibetan societies. The Tibet Journal, 19(3), Smithsonian Institution Press.
Gombrich, R. (2011). What the Buddha thought. Oxford Centre for Buddhist Studies Monographs.
Hillman, J. (1975). Re-Visioning Psychology.
Jung, C. G. (2021). Gesammelte Werke. Psychologie und Alchemie (Vols. 1- 20, 6th ed.). Patmos Verlag.
Uren met Jacob Boehme. (1915/1999). Baarn: Hollandia; Neuausgabe: Rosekruis Pers Haarlem.
REFERENCES
Нash, A. (2020). The Akashic records: Origins and relation to Western concepts. Central European Journal for Contemporary Religion, 3(2), 109-124. https://doi.org/10.14712/25704893.2020.3
Bilanov, O. S. (2020). Philosophical approaches to understanding the categories “health/illness”. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(25). https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31052020/7055
Böhme, J. (1612). Aurora oder Morgenröte im Aufgang. Retrieved from http://12koerbe.de/lapsitexillis/auro-19.htm
Böhme, J. (1620/2018). De triplici vita hominis. Von dem Dreyfachen Leben des Menschen. Neuausgabe: Frommann-Holzboog.
Galeni Pergamensis. (1923/2013). De temperamentis: Et de inaequali intemperie libri tres (T. Linacre, Trans.). Nabu Press.
Geoffrey, S. (1994). Civilized shamans: Buddhism in Tibetan societies. The Tibet Journal, 19(3), Smithsonian Institution Press.
Gombrich, R. (2011). What the Buddha thought. Oxford Centre for Buddhist Studies Monographs.
Hillman, J. (1975). Re-Visioning Psychology.
Holub, O. V. (2024). The psychophysical complex “balance of the 4 elements” in the program of the elective course “Nature-correspondent technologies of modern exercise for all”. In Physical Culture, Sports and Health: State, Problems and Prospects. Proceedings of the 24th International Scientific Conference (pp. 39-41). Kharkiv: KhDAFK. Retrieved from https://doi.org/10.15391/conf_KhSAPC_2024
http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/8298/1/Модель%20формування%20універсальної%20наукової%20картини%20світу.pdf
Jung, C. G. (2018). Archetypes and the collective unconscious (K. Kotyuk, Trans.). Lviv: Astrolabia.
Jung, C. G. (2021). Gesammelte Werke. Psychologie und Alchemie (Vols. 1– 20, 6th ed.). Patmos Verlag.
Kolesnyk, M. O., & Polyakov, V. A. (2020). Modeling the scientific worldview based on the universal algorithm of the general laws of nature. School, Lyceum, and Gymnasium Director, (4, Book 2, Vol. III [85]), 405-422.
Lesia Ukrainka. (1975). Z “Rig-Vedy”. In Collected works (Vol. 2, pp. 276-282). Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/Rigveda.html
Polyakov, V. A., & Kolesnyk, M. A. (2023). Inversology (2nd ed.). Kropyvnytskyi: Poligraf-Service.
Polyakov, V. A., Kolesnyk, M. O., Zhidenko, A. O., Stepaniuk, A. V., & Demchenko, N. R. (2021). Model of the formation of a universal scientific worldview. Repository of the National University “Chernihiv Collegium” named after T. H. Shevchenko. Retrieved from
Skovoroda, H. (1994). Symphony called the Book of Askhan, on self-knowledge. In Hryhorii Skovoroda: Works in 2 volumes (Vol. 1: Poetry. Fables. Treatises. Dialogues). Kyiv: Oberehy Publishing.
Uren met Jacob Boehme. (1915/1999). Baarn: Hollandia; Neuausgabe: Rosekruis Pers Haarlem.
Vysotska, O. Ye., & Romanenko, M. I. (2021). The holistic-existential dimension of human existence in relation to the categories “health”– “illness”. Scientific Cognition: Methodology and Technology, (1[47]). Retrieved from https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2021-1-12
Опубліковано
2025-06-25
Як цитувати
Одинець, О., & Осетрова, О. (2025). Чотири стихії як інверсійно-перехідний механізм моделі здоров’я. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 88-93. https://doi.org/10.15421/172543
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
