Філософські аспекти колективної пам’яті: історична травма та переосмислення минулого
Ключові слова:
аксіологія, акцидентальність, генетика, ідентичність, історична травма, колективна пам'ять, онтологія, філософська антропологія
Анотація
нсолідації спільноти навколо історичної травми, що має стати поштовхом для катарсису та розвитку.Актуальність. Зумовлена потребою в переосмисленні історичних травм та їх впливу на формування колективної пам’яті як одного з аспектів аксіології спільноти та важливості долати виклики, сформовані в результаті геноцидів та загалом травматичного досвіду. Мета дослідження – виявити ефективні стратегії переосмислення минулого задля консолідації спільноти, що пережила травматичний досвід, який вплинув на колективну пам’ять. Результати. Демонструють міждисциплінарні підходи до вивчення колективної пам’яті, вплив історичних травм на спільноту та переосмислення історії через філософсько-антропологічні та філософсько-культурологічні підходи до осмислення травматичного досвіду. Увагу до минулого різних спільнот посилили як сучасні суспільно-політичні трансформації світу й глобалізаційні процеси, так і складний історичний досвід ХХ ст., що залишило у пам’яті слід як століття ідеологій, геноцидів та світових війн. Переосмислення минулого, подолання історичних травм та формування нових сенсів та ідентичностей вимагають розгляду філософських аспектів. Історичні травми, особливо глибоко вкорінені у колективну свідомість, впливають на аксіологічні орієнтири та онтологічні засади суспільства. Тому аналіз філософських аспектів колективної пам’яті через призму історичних травм дозволяє розкрити механізми формування та змін колективної ідентичності, зокрема, крізь призму психологічних наслідків історичних травм.Висновки. Підкреслюють важливість вивчення колективної пам’яті, історичних травм та переосмислення історії крізь призму міждисциплінарних підходів та методології. З’ясовано, що міждисциплінарні підходи допомагають з різних точок зору охарактеризувати феномен історичної травми та її вплив на ідентичність, наступні покоління спільноти, само-/репрезентацію, аксіологічні та онтологічні аспекти діяльності суспільства. Охарактеризовано різноманіття наукових візій на проблему історичної травми, колективної пам’яті, зокрема на прикладах Голодомору, Голокосту, депортації кримських татар. Вказано на акцидентальність тих чи інших подій, що має стати у нагоді при переосмисленні впливу історичних травм на спільноту.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ: Критика.
Ассман, А. (2012). Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
Барсукова, О. (2024). Забрали все. Навіть море і смак винограду. Інтерв’ю з істориком про депортацію кримських татар. Українська правда, 24 травня. Відновлено з https://life.pravda.com.ua/society/2024/05/18/254348/
Бігун, І. & Зарічняк, Р. (2015). Світова історія геноциду. Лекція Нормана Наймарка. Історична правда, 15 жовтня. Відновлено з https://www.istpravda.com.ua/articles/2015/10/15/148576/
Волков, К. (2023). Травматичний досвід: історична експлікація вивчення в психології. Психологічні перспективи. Випуск 41. С. 55-73. Відновлено з https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
Гирич, І. & Шаповал, Ю. (2010). Чому необхідно переосмислювати минуле? Фонд Конрада Аденауера. Представництво в Україні. 47 с. Відновлено з https://www.kas.de/c/document_library/get_file?uuid=685d908e-1192-e55c-b6ec-0d2f6c3c335b&groupId=252038
Глібовський, Є. (2024). Пригоди українців з довірою: вплив війни й тоталітарна травма. Svidomi, 2 лютого. Відновлено зhttps://svidomi.in.ua/en/page/pryhody-ukraintsiv-z-doviroiu-vplyv-viiny-i-totalitarna-travma
Гриневич, В. (2017). Подолання тоталітарного минулого. Частина 5: Історія: «опрацювання» комуністичного та колоніального минулого. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 1 січня. Відновлено з https://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/grynevych-part-5/
Джонс, А. (2020). Геноцид. Вступ до глобальної історії. Київ: Дух і Літера..
Енрікес, М. (2019). Чи успадковуємо ми травми, пережиті нашими батьками й дідами? BBC. News. Україна, 28 березня. Відновлено з https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-47725277
Євсеєв, К. (2014). Становлення концепту «історична пам’ять». Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Випуск 3. С. 347-357. Відновлено зhttp://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_33
Іщенко, Є. (2020). Концепція «місць пам’яті» П’єра Нора в контексті досліджень про колективну пам’ять. Питання культурології, № 36. С. 49-59. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044
Киридон, А. (2016). Гетеротопії пам’яті. теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
Кісь, О. (2016). Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 22 листопада. Відновлено з
https://uamoderna.com/md/216-216/
Колк, ван дер Б. (2022). Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому. Vivat.
Коннертон, П. (2004). Як суспільства пам’ятають. Київ: Ніка-Центр.
Котович, C. (2023). Століття російського терору проти українців. Ukraїner, 4 травня. Відновлено з https://www.ukrainer.net/stolittia-rosiyskoho-teroru/
Маклюк, О. & Бессонова, М. (2023). Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання. Емінак, 3(43), 273-293. https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670
Міхєєва, А. (2022). Травма Голокосту, часосприйняття та поетика темпоральності у збірці «Автобіографічні нотатки» й романі «Подорож» Іди Фінк. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. Том 3. С. 100-107. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.100-107
Нора, П. (2014). Тепершнє, нація, пам’ять. Київ: ТОВ «Видавництво Кліо».
Огієнко, В. (2018). Посттравматичний стресовий синдром і колективна травма в особистих наративах свідків Голодомору. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 6 квітня. Відновлено з https://uamoderna.com/md/ogienko-holodomor-trauma/
Оцінка ситуації в країні та діяльності влади, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, віра в перемогу (вересень 2024 р.) (2024). Разумков Центр, 15 жовтня. Відновлено з https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-sytuatsii-v-kraini-ta-diialnosti-vlady-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv-vira-v-peremogu-veresen-2024r
Панасюк, С. (2022). Із вини росіян: сторіччя депортацій з України. Ukraїner, 24 жовтня. Відновлено з https://www.u krainer.net/istoriia-deportatsiy/
Платонова, А. (2021). Ян Томаш Гросс: «Історія знає багато прикладів, коли сусіди починали вбивати одне одного, щойно ситуація дозволяла». LB.UA, 31 жовтня. Відновлено з https://lb.ua/culture/2021/10/31/497370_yan_tomash_gross_istoriya_znaie_bagato.html
Рікер, П. (2005). Ідеологія та утопія. Київ: Дух і Літера.
Тейлор, Ч. (2005). Джерела себе: творення новочасної ідентичності. Київ: Дух і Літера.
Телуха, С. (2023). Травматична пам’ять: слідами біографічних наративів (приклади Голокосту, Чорнобиля, Фукусіми). Сторінки історії, № 55. https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269589
Травми та страхи українців: Євген Глібовицький. (2021). Локальна історія, 26 лютого. Відновлено з https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/ievgen-glibovitskii/
Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова та державні атрибути — всеукраїнське опитування. (2025). Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, 21 січня 2025. Відновлено з: https://dif.org.ua/article/ukraina-edina-natsionalna-nalezhnist-identichnist-mova-ta-derzhavni-atributi-vseukrainske-opituvannya
Шиманова, О., Власенко, Ю. & Ригель, О. (2024). Механізми передачі психологічних травм через покоління: вплив родинного спілкування, цінностей та методів виховання. Габітус. Випуск 60. С. 190-193. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.30
Loftus, E. (1992). Witness for the Defense: The Accused, the Eyewitness and the Expert Who Puts Memory on Trial. St. Martin’s Griffin.
Mohatt, N. V., Thompson, A. B., Thai, N. D. & Tebes, J. K. (2014). Historical trauma as public narrative: a conceptual review of how history impacts present-day health. Social science & medicine, 106, 128–136. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.01.043
Whitbeck, L. B., Walls, М. L., Johnson, K. D., Morrisseau, A. D. & McDougall, C. M. (2009). Depressed affect and historical loss among north american indigenous adolescents. Centers for American Indian & Alaska Native Health, 16(3), 16–41. https://doi.org/10.5820/aian.1603.2009.16
REFERENCES
Anderson, B. (2001). Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. Kyiv: Kritika.
Assessment of the situation in the country and the activities of the authorities, trust in social institutions, politicians, officials and public figures, belief in victory (September 2024) (2024). Razumkov Center, October 15. Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-sytuatsii-v-kraini-ta-diialnosti-vlady-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv-vira-v-peremogu-veresen-2024r
Assman, A. (2012). Spaces of Memory. Forms and Transformations of Cultural Memory. Kyiv: Nika-Center.
Barsukova, O. (2024). They Took Everything. Even the Sea and the Taste of Grapes. Interview with a Historian on the Deportation of the Crimean Tatars. Ukrainska Pravda, May 24. Retrieved from https://life.pravda.com.ua/society/2024/05/18/254348/
Bihun, I. & Zarichnyak, R. (2015). World History of Genocide. Lecture by Norman Naimark. Historical Pravda, October 15. Retrieved from https://www.istpravda.com.ua/articles/2015/10/15/148576/
Connerton, P. (2004). How societies remember. Kyiv: Nika-Center.
Evseev, K. (2014). The formation of the concept of «historical memory». Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. Issue 3. P. 347-357. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_33
Glibovsky, E. (2024). Ukrainians’ adventures with trust: the impact of war and totalitarian trauma. Svidomi, February 2. Retrieved from https://svidomi.in.ua/en/page/pryhody-ukraintsiv-z-doviroiu-pvlyv-viiny-i-totalitarna-travma
Grynevych, V. (2017). Overcoming the totalitarian past. Part 5: History: “processing” the communist and colonial past. Ukraine Moderna. International Intellectual Magazine, January 1. Retrieved from https://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/grynevych-part-5/
Gyrych, I. & Shapoval, Yu. (2010). Why is it necessary to rethink the past? Konrad Adenauer Foundation. Representative office in Ukraine. 47 p. Retrieved from https://www.kas.de/c/document_library/get_file?uuid=685d908e-1192-e55c-b6ec-0d2f6c3c335b&groupId=252038
Henriques, M. (2019). Do we inherit the traumas experienced by our parents and grandparents? BBC. News. Ukraine, March 28. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-47725277
Ishchenko, E. (2020). Pierre Nora’s concept of «places of memory» in the context of research on collective memory. Issues of Cultural Studies, No. 36. pp. 49-59. Retrieved from DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044
Jones, A. (2020). Genocide. Introduction to global history. Kyiv: Spirit and Letter.
Kiridon, A. (2016). Heterotopias of memory. Theoretical and methodological problems of memory studies. Kyiv: Nika-Center.
Kis, O. (2016). Collective memory and historical trauma: theoretical reflections on the background of women’s memories of the Holodomor. Ukraina moderna. International intellectual journal, November 22. Retrieved from https://uamoderna.com/md/216-216/
Kolk, van der B. (2022). The body is the healer. How to leave psychological traumas in the past. Vivat.
Kotovych, C. (2023). A century of Russian terror against Ukrainians. Ukraїner, May 4. Retrieved from https://www.ukrainer.net/stolittia-rosiyskoho-teroru/
Loftus, E. (1992). Witness for the Defense: The Accused, the Eyewitness and the Expert Who Puts Memory on Trial. St. Martin’s Griffin.
Maklyuk, O. Bessonova, M. (2023). Historical collective traumas: features of acceptance and overcoming. Eminak, No. 3(43), 273-293. https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670
Mikheeva, A. (2022). Holocaust Trauma, Time Perception, and Poetics of Temporality in the Collection «Autobiographical Notes» and the Novel «Journey» by Ida Fink. Naukovi zapiski NaUKMA. Literary Studies. Vol. 3. P. 100-107. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.100-107
Mohatt, N. V., Thompson, A. B., Thai, N. D. & Tebes, J. K. (2014). Historical trauma as public narrative: a conceptual review of how history impacts present-day health. Social science & medicine, 106. P. 128–136. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.01.043
Nora, P. (2014). Present, Nation, Memory. Kyiv: LLC «Clio Publishing House».
Ogienko, V. (2018). Post-traumatic stress syndrome and collective trauma in personal narratives of Holodomor witnesses. Ukraina moderna. International intellectual journal, April 6. Retrieved from https://uamoderna.com/md/ogienko-holodomor-trauma/
Panasyuk, S. (2022). The fault of the Russians: a century of deportations from Ukraine. Ukraїner, October 24. Retrieved from https://www.u krainer.net/istoriia-deportatsiy/
Platonova, A. (2021). Jan Tomasz Gross: «History knows many examples when neighbors started killing each other as soon as the situation allowed». LB.UA, October 31. Retrieved from https://lb.ua/culture/2021/10/31/497370_yan_tomash_gross_istoriya_znaie_bagato.html
Ricker, P. (2005). Ideology and Utopia. Kyiv: Spirit and Litera.
Shymanova, O., Vlasenko, Yu. & Rygel, O. (2024). Mechanisms of transmission of psychological trauma across generations: the influence of family communication, values and methods of upbringing. Habitus. Issue 60. P. 190-193. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.30
Taylor, C. (2005). Sources of the Self: Creating a Modern Identity. Kyiv: Spirit and Litera.
Telukha, S. (2023). Traumatic Memory: In the Traces of Biographical Narratives (Examples of the Holocaust, Chernobyl, Fukushima). Pages of History, No. 55. https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269589
Traumas and Fears of Ukrainians: Yevgen Hlibovytskiy. (2021). Local History, February 26. Retrieved from https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/ievgen-glibovitskii/
Ukraine is United: National Identity, Identity, Language, and State Attributes — All-Ukrainian Poll. (2025). Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, January 21, 2025. Retrieved from: https://dif.org.ua/article/ukraina-edina-natsionalna-nalezhnist-identichnist-mova-ta-derzhavni-atributi-vseukrainske-opituvannya
Volkov, K. (2023). Traumatic experience: historical explication of study in psychology. Psychological perspectives. Issue 41. pp. 55-73. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
Whitbeck, L. B., Walls, М. L., Johnson, K. D., Morrisseau, A. D. & McDougall, C. M. (2009). Depressed affect and historical loss among north american indigenous adolescents. Centers for American Indian & Alaska Native Health, 16(3),16-41. https://doi.org/10.5820/aian.1603.2009.16
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ: Критика.
Ассман, А. (2012). Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
Барсукова, О. (2024). Забрали все. Навіть море і смак винограду. Інтерв’ю з істориком про депортацію кримських татар. Українська правда, 24 травня. Відновлено з https://life.pravda.com.ua/society/2024/05/18/254348/
Бігун, І. & Зарічняк, Р. (2015). Світова історія геноциду. Лекція Нормана Наймарка. Історична правда, 15 жовтня. Відновлено з https://www.istpravda.com.ua/articles/2015/10/15/148576/
Волков, К. (2023). Травматичний досвід: історична експлікація вивчення в психології. Психологічні перспективи. Випуск 41. С. 55-73. Відновлено з https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
Гирич, І. & Шаповал, Ю. (2010). Чому необхідно переосмислювати минуле? Фонд Конрада Аденауера. Представництво в Україні. 47 с. Відновлено з https://www.kas.de/c/document_library/get_file?uuid=685d908e-1192-e55c-b6ec-0d2f6c3c335b&groupId=252038
Глібовський, Є. (2024). Пригоди українців з довірою: вплив війни й тоталітарна травма. Svidomi, 2 лютого. Відновлено зhttps://svidomi.in.ua/en/page/pryhody-ukraintsiv-z-doviroiu-vplyv-viiny-i-totalitarna-travma
Гриневич, В. (2017). Подолання тоталітарного минулого. Частина 5: Історія: «опрацювання» комуністичного та колоніального минулого. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 1 січня. Відновлено з https://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/grynevych-part-5/
Джонс, А. (2020). Геноцид. Вступ до глобальної історії. Київ: Дух і Літера..
Енрікес, М. (2019). Чи успадковуємо ми травми, пережиті нашими батьками й дідами? BBC. News. Україна, 28 березня. Відновлено з https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-47725277
Євсеєв, К. (2014). Становлення концепту «історична пам’ять». Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Випуск 3. С. 347-357. Відновлено зhttp://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_33
Іщенко, Є. (2020). Концепція «місць пам’яті» П’єра Нора в контексті досліджень про колективну пам’ять. Питання культурології, № 36. С. 49-59. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044
Киридон, А. (2016). Гетеротопії пам’яті. теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
Кісь, О. (2016). Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 22 листопада. Відновлено з
https://uamoderna.com/md/216-216/
Колк, ван дер Б. (2022). Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому. Vivat.
Коннертон, П. (2004). Як суспільства пам’ятають. Київ: Ніка-Центр.
Котович, C. (2023). Століття російського терору проти українців. Ukraїner, 4 травня. Відновлено з https://www.ukrainer.net/stolittia-rosiyskoho-teroru/
Маклюк, О. & Бессонова, М. (2023). Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання. Емінак, 3(43), 273-293. https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670
Міхєєва, А. (2022). Травма Голокосту, часосприйняття та поетика темпоральності у збірці «Автобіографічні нотатки» й романі «Подорож» Іди Фінк. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. Том 3. С. 100-107. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.100-107
Нора, П. (2014). Тепершнє, нація, пам’ять. Київ: ТОВ «Видавництво Кліо».
Огієнко, В. (2018). Посттравматичний стресовий синдром і колективна травма в особистих наративах свідків Голодомору. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 6 квітня. Відновлено з https://uamoderna.com/md/ogienko-holodomor-trauma/
Оцінка ситуації в країні та діяльності влади, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, віра в перемогу (вересень 2024 р.) (2024). Разумков Центр, 15 жовтня. Відновлено з https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-sytuatsii-v-kraini-ta-diialnosti-vlady-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv-vira-v-peremogu-veresen-2024r
Панасюк, С. (2022). Із вини росіян: сторіччя депортацій з України. Ukraїner, 24 жовтня. Відновлено з https://www.u krainer.net/istoriia-deportatsiy/
Платонова, А. (2021). Ян Томаш Гросс: «Історія знає багато прикладів, коли сусіди починали вбивати одне одного, щойно ситуація дозволяла». LB.UA, 31 жовтня. Відновлено з https://lb.ua/culture/2021/10/31/497370_yan_tomash_gross_istoriya_znaie_bagato.html
Рікер, П. (2005). Ідеологія та утопія. Київ: Дух і Літера.
Тейлор, Ч. (2005). Джерела себе: творення новочасної ідентичності. Київ: Дух і Літера.
Телуха, С. (2023). Травматична пам’ять: слідами біографічних наративів (приклади Голокосту, Чорнобиля, Фукусіми). Сторінки історії, № 55. https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269589
Травми та страхи українців: Євген Глібовицький. (2021). Локальна історія, 26 лютого. Відновлено з https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/ievgen-glibovitskii/
Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова та державні атрибути — всеукраїнське опитування. (2025). Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, 21 січня 2025. Відновлено з: https://dif.org.ua/article/ukraina-edina-natsionalna-nalezhnist-identichnist-mova-ta-derzhavni-atributi-vseukrainske-opituvannya
Шиманова, О., Власенко, Ю. & Ригель, О. (2024). Механізми передачі психологічних травм через покоління: вплив родинного спілкування, цінностей та методів виховання. Габітус. Випуск 60. С. 190-193. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.30
Loftus, E. (1992). Witness for the Defense: The Accused, the Eyewitness and the Expert Who Puts Memory on Trial. St. Martin’s Griffin.
Mohatt, N. V., Thompson, A. B., Thai, N. D. & Tebes, J. K. (2014). Historical trauma as public narrative: a conceptual review of how history impacts present-day health. Social science & medicine, 106, 128–136. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.01.043
Whitbeck, L. B., Walls, М. L., Johnson, K. D., Morrisseau, A. D. & McDougall, C. M. (2009). Depressed affect and historical loss among north american indigenous adolescents. Centers for American Indian & Alaska Native Health, 16(3), 16–41. https://doi.org/10.5820/aian.1603.2009.16
REFERENCES
Anderson, B. (2001). Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. Kyiv: Kritika.
Assessment of the situation in the country and the activities of the authorities, trust in social institutions, politicians, officials and public figures, belief in victory (September 2024) (2024). Razumkov Center, October 15. Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-sytuatsii-v-kraini-ta-diialnosti-vlady-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv-vira-v-peremogu-veresen-2024r
Assman, A. (2012). Spaces of Memory. Forms and Transformations of Cultural Memory. Kyiv: Nika-Center.
Barsukova, O. (2024). They Took Everything. Even the Sea and the Taste of Grapes. Interview with a Historian on the Deportation of the Crimean Tatars. Ukrainska Pravda, May 24. Retrieved from https://life.pravda.com.ua/society/2024/05/18/254348/
Bihun, I. & Zarichnyak, R. (2015). World History of Genocide. Lecture by Norman Naimark. Historical Pravda, October 15. Retrieved from https://www.istpravda.com.ua/articles/2015/10/15/148576/
Connerton, P. (2004). How societies remember. Kyiv: Nika-Center.
Evseev, K. (2014). The formation of the concept of «historical memory». Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. Issue 3. P. 347-357. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_33
Glibovsky, E. (2024). Ukrainians’ adventures with trust: the impact of war and totalitarian trauma. Svidomi, February 2. Retrieved from https://svidomi.in.ua/en/page/pryhody-ukraintsiv-z-doviroiu-pvlyv-viiny-i-totalitarna-travma
Grynevych, V. (2017). Overcoming the totalitarian past. Part 5: History: “processing” the communist and colonial past. Ukraine Moderna. International Intellectual Magazine, January 1. Retrieved from https://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/grynevych-part-5/
Gyrych, I. & Shapoval, Yu. (2010). Why is it necessary to rethink the past? Konrad Adenauer Foundation. Representative office in Ukraine. 47 p. Retrieved from https://www.kas.de/c/document_library/get_file?uuid=685d908e-1192-e55c-b6ec-0d2f6c3c335b&groupId=252038
Henriques, M. (2019). Do we inherit the traumas experienced by our parents and grandparents? BBC. News. Ukraine, March 28. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-47725277
Ishchenko, E. (2020). Pierre Nora’s concept of «places of memory» in the context of research on collective memory. Issues of Cultural Studies, No. 36. pp. 49-59. Retrieved from DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044
Jones, A. (2020). Genocide. Introduction to global history. Kyiv: Spirit and Letter.
Kiridon, A. (2016). Heterotopias of memory. Theoretical and methodological problems of memory studies. Kyiv: Nika-Center.
Kis, O. (2016). Collective memory and historical trauma: theoretical reflections on the background of women’s memories of the Holodomor. Ukraina moderna. International intellectual journal, November 22. Retrieved from https://uamoderna.com/md/216-216/
Kolk, van der B. (2022). The body is the healer. How to leave psychological traumas in the past. Vivat.
Kotovych, C. (2023). A century of Russian terror against Ukrainians. Ukraїner, May 4. Retrieved from https://www.ukrainer.net/stolittia-rosiyskoho-teroru/
Loftus, E. (1992). Witness for the Defense: The Accused, the Eyewitness and the Expert Who Puts Memory on Trial. St. Martin’s Griffin.
Maklyuk, O. Bessonova, M. (2023). Historical collective traumas: features of acceptance and overcoming. Eminak, No. 3(43), 273-293. https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670
Mikheeva, A. (2022). Holocaust Trauma, Time Perception, and Poetics of Temporality in the Collection «Autobiographical Notes» and the Novel «Journey» by Ida Fink. Naukovi zapiski NaUKMA. Literary Studies. Vol. 3. P. 100-107. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.100-107
Mohatt, N. V., Thompson, A. B., Thai, N. D. & Tebes, J. K. (2014). Historical trauma as public narrative: a conceptual review of how history impacts present-day health. Social science & medicine, 106. P. 128–136. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.01.043
Nora, P. (2014). Present, Nation, Memory. Kyiv: LLC «Clio Publishing House».
Ogienko, V. (2018). Post-traumatic stress syndrome and collective trauma in personal narratives of Holodomor witnesses. Ukraina moderna. International intellectual journal, April 6. Retrieved from https://uamoderna.com/md/ogienko-holodomor-trauma/
Panasyuk, S. (2022). The fault of the Russians: a century of deportations from Ukraine. Ukraїner, October 24. Retrieved from https://www.u krainer.net/istoriia-deportatsiy/
Platonova, A. (2021). Jan Tomasz Gross: «History knows many examples when neighbors started killing each other as soon as the situation allowed». LB.UA, October 31. Retrieved from https://lb.ua/culture/2021/10/31/497370_yan_tomash_gross_istoriya_znaie_bagato.html
Ricker, P. (2005). Ideology and Utopia. Kyiv: Spirit and Litera.
Shymanova, O., Vlasenko, Yu. & Rygel, O. (2024). Mechanisms of transmission of psychological trauma across generations: the influence of family communication, values and methods of upbringing. Habitus. Issue 60. P. 190-193. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.30
Taylor, C. (2005). Sources of the Self: Creating a Modern Identity. Kyiv: Spirit and Litera.
Telukha, S. (2023). Traumatic Memory: In the Traces of Biographical Narratives (Examples of the Holocaust, Chernobyl, Fukushima). Pages of History, No. 55. https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269589
Traumas and Fears of Ukrainians: Yevgen Hlibovytskiy. (2021). Local History, February 26. Retrieved from https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/ievgen-glibovitskii/
Ukraine is United: National Identity, Identity, Language, and State Attributes — All-Ukrainian Poll. (2025). Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, January 21, 2025. Retrieved from: https://dif.org.ua/article/ukraina-edina-natsionalna-nalezhnist-identichnist-mova-ta-derzhavni-atributi-vseukrainske-opituvannya
Volkov, K. (2023). Traumatic experience: historical explication of study in psychology. Psychological perspectives. Issue 41. pp. 55-73. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
Whitbeck, L. B., Walls, М. L., Johnson, K. D., Morrisseau, A. D. & McDougall, C. M. (2009). Depressed affect and historical loss among north american indigenous adolescents. Centers for American Indian & Alaska Native Health, 16(3),16-41. https://doi.org/10.5820/aian.1603.2009.16
Опубліковано
2025-06-25
Як цитувати
Семененко, А., Кулик, В., & Цихуляк, І. (2025). Філософські аспекти колективної пам’яті: історична травма та переосмислення минулого. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 80-87. https://doi.org/10.15421/172542
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
