Діалектика кінообразу: філософське осмислення кіномистецтва
Анотація
Актуальність. Кінематограф як мистецтво займає центральне місце в сучасній культурі, синтезуючи виражальні засоби різних мистецьких форм і формуючи нові способи естетичного та філософського осмислення реальності. У контексті глобальних трансформацій медіа та культури дослідження кіномистецтва через призму філософської діалектики набуває особливої значущості, оскільки дозволяє розкрити його онтологічну та естетичну специфіку. Отже, філософський аналіз кіно є актуальним для систематизації теоретичних підходів і визначення його місця в гуманітарних студіях. Метою статті є філософське осмислення кіномистецтва як синтетичної форми мистецтва, що діалектично знімає попередні мистецькі форми, формуючи нову естетичну реальність. У дослідженні застосовано гегелівську концепцію Aufhebung для аналізу суперечностей між формою та змістом кінообразу, а також для визначення кіно як універсальної модифікації мистецтва. Результати. Виявлено, що кіномистецтво є кульмінацією діалектичного розвитку мистецтва, адже синтезує елементи архітектури, скульптури, живопису, музики, поезії та театру, трансформуючи їх у нову просторово-часову форму. Встановлено, що кінообраз виступає динамічною взаємодією змісту (символічні наративи, культурні коди) та форми (монтаж, ритміка, композиція кадру), що породжує естетичну напругу та відкриває простір для інтерпретації. З’ясовано, що гегелівське поняття Aufhebung дозволяє інтерпретувати кіно як зняту форму, яка не лише поєднує, а й сублімує попередні мистецтва, створюючи нову онтологічну реальність. Охарактеризовано специфіку кінематографічної умовності, яка відображає символічний, класичний і романтичний етапи мистецтва через великий план, монтаж і ракурс. Оцінено вплив технологічних і світоглядних змін на формування кіно як мистецтва руху, що об’єднує почуттєву даність природи та умоглядну реальність людської свідомості. Висновки. Кіномистецтво постає як філософськи знята форма мистецтва, що поєднує матеріальність, пластичність, динаміку та внутрішність попередніх мистецьких форм, утворюючи нову естетичну істину. Встановлено, що суперечність між формою та змістом кінообразу є джерелом його художньої енергії. Констатовано необхідність метанаративного систематизування кінознавчих досліджень в Україні для подолання фрагментарності гуманітарних студій. Кіно як універсальна модифікація мистецтва відповідає світовідчуттю модерності та постмодерності, відкриваючи нові перспективи для філософського аналізу.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Безручко, О. В. (2017). Формування кінематографічної школи в Україні: монографія. Київ: Видав, центр КНУКіМ.
Брюховецька, Л. І. (2011). Кіномистецтво: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: Логос.
Войтенко, В. (Ред). (2023). У KІNО-КОЛІ. Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії і культури східноєвроп. єврейства. Київ : Дух і Літера.
Зубавіна, І. Б. (2006). Екранна культура: засоби моделювання художньої реальності (час і простір у кінематографі). К: Інтертехнологія.
Кирилова, О. О. (2018). Філософія кіно, метод моделювання та проблема декадентського кінотвору. Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. 1, 17-23.
Мерло-Понті, М. (2003). Видиме й невидиме: З робочими нотатками. Пер. з фр. Є. Марічев; упоряд., авт. передмови та післямови К. Лефор. Київ: Видавничий дім КМ «Академія»
Мусієнко, О. С. (2009) Українське кіно: тексти і контексти. Вінниця: Глобус-Прес.
Скуратівський, В. (1997). Екранні мистецтва в соціокультурних процесах ХХ століття: Генеза. Структура. Функція: У 2 т. К: КМЦ «Поезія»
Тримбач, С. (2020). Кіно, народжене Україною. Ілюстрована історія. Київ: Техніка.
Adorno, T. W. (1970). Ästhetische Theorie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Arnheim, R. (1954). Art and visual perception: a psychology of the creative eye. University of California Press.
Arnheim, R. (1957). Film as Art. University of California Press. Berkeley, Los Angeles, London
Barthes, R. (1963). Sur le cinéma (avec M. Delahaye et J. Rivette). In Œuvres complètes, Livres, textes, entretiens (1942–1980). Paris: Seuil, pp. 255–266.
Barthes, R. (1975). En sortant du cinema [Leaving the Movie Theater]. Communications, no. 23, pp. 104–107.
Barthes, Roland (1977). The third meaning. Research notes on some Eisenstein stills.
Barthes, Roland. Image. Music. Text (essays, selected and translated by Stephen Heath). Fontana Press, pp. 52–68.
Bazin, A. (1958–1962). Qu’est-ce que le cinéma? Paris: Éditions du Cerf.
Benjamin, W. (1961). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. Frankfurt am Main: Suhrkamp. (Original work published 1936).
Deleuze, G. (1983). Cinéma 1: L’image-mouvement. Paris: Les Éditions de Minuit.
Deleuze, G. (1985). Cinéma 2: L’image-temps. Paris: Les Éditions de Minuit.
Kracauer, S. (1960) Theory of film: the redemption of physical reality. New York : Oxford University Press.
Lacan, J. (1999) Les écrits techniques de Freud: Séminaire 1953–1954. Paris
Metz, Christian (1971). Langage et Cinéma. Paris: Larousse.
Mitry, J. (1987) La Sémiologie en question: Language et cinéma. Paris, Cerf.
Sandkaulen, B. (Ed.). (2018). G. W. F. Hegel: Vorlesungen über die Ästhetik. De Gruyter.
REFERENCES
Adorno, T. W. (1970). Ästhetische Theorie. Suhrkamp.
Arnheim, R. (1954). Art and visual perception: A psychology of the creative eye. University of California Press.
Arnheim, R. (1957). Film as art. University of California Press.
Barthes, R. (1963). Sur le cinéma (avec M. Delahaye et J. Rivette). In Œuvres complètes, livres, textes, entretiens (1942–1980) (pp. 255–266). Seuil.
Barthes, R. (1975). En sortant du cinéma [Leaving the movie theater]. Communications, 23, 104–107. Retrieved from https://doi.org/10.3406/comm.1975.1356
Barthes, R. (1977). The third meaning: Research notes on some Eisenstein stills. In Image, music, text (S. Heath, Trans., pp. 52–68). Fontana Press.
Bazin, A. (1958–1962). Qu’est-ce que le cinéma? Éditions du Cerf.
Benjamin, W. (1961). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. Suhrkamp. (Original work published 1936)
Bezrychko, O. V. (2017). Formuvannia kinematohrafichnoi shkoly v Ukraini: Monohrafiia. Vydavnychyi tsentr KNUKiM.
Briuheovetska, L. I. (2011). Kinomystetstvo: Navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Logos.
Deleuze, G. (1983). Cinéma 1: L’image-mouvement. Les Éditions de Minuit.
Deleuze, G. (1985). Cinéma 2: L’image-temps. Les Éditions de Minuit.
Kyrylova, O. O. (2018). Filosofiia kino, metod modeliuvannia ta problema dekadentskoho kinotvoru. Naukovi zapysky NaUKMA. Istoriia i teoriia kultury, 1, 17-23. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2018.1.17-23
Kracauer, S. (1960). Theory of film: The redemption of physical reality. Oxford University Press.
Lacan, J. (1999). Les écrits techniques de Freud: Séminaire 1953–1954. Seuil.
Merleau-Ponty, M. (2003). Vydyme y nevydyme: Z robochymy notatkamy (Ye. Marychev, Trans.; K. Lefort, Ed.). Vydavnychyi dim KM «Akademiia».
Metz, C. (1971). Langage et cinéma. Larousse.
Mitry, J. (1987). La sémiologie en question: Language et cinéma. Cerf.
Musienko, O. S. (2009). Ukrainske kino: Teksty i konteksty. Globus-Pres.
Sandkaulen, B. (Ed.). (2018). G. W. F. Hegel: Vorlesungen über die Ästhetik. De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783050087610
Skurativskyi, V. (1997). Ekranni mystetstva v sotsiokulturnykh protsesakh XX stolittia: Geneza, struktura, funktsiia (Vols. 1–2). KMTS «Poeziia».
Trymbach, S. (2020). Kino, narodzhene Ukrainoiu: Iliustrovana istoriia. Tekhnika.
Voitenco, V. (Ed.). (2023). U KINO-KOLI. Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska akademiia», Tsentr yevropeiskykh humanitarnykh doslidzhen, Tsentr doslidzhen istorii i kultury skhidnoievropeiskoho yevreistva. Dukh i Litera.
Zubavina, I. B. (2006). Ekranna kultura: Zasoby modeliuvannia khudozhnoi realnosti (chas i prostir u kinematohrafi). Intertekhnolohiia.
Безручко, О. В. (2017). Формування кінематографічної школи в Україні: монографія. Київ: Видав, центр КНУКіМ.
Брюховецька, Л. І. (2011). Кіномистецтво: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: Логос.
Войтенко, В. (Ред). (2023). У KІNО-КОЛІ. Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії і культури східноєвроп. єврейства. Київ : Дух і Літера.
Зубавіна, І. Б. (2006). Екранна культура: засоби моделювання художньої реальності (час і простір у кінематографі). К: Інтертехнологія.
Кирилова, О. О. (2018). Філософія кіно, метод моделювання та проблема декадентського кінотвору. Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. 1, 17-23.
Мерло-Понті, М. (2003). Видиме й невидиме: З робочими нотатками. Пер. з фр. Є. Марічев; упоряд., авт. передмови та післямови К. Лефор. Київ: Видавничий дім КМ «Академія»
Мусієнко, О. С. (2009) Українське кіно: тексти і контексти. Вінниця: Глобус-Прес.
Скуратівський, В. (1997). Екранні мистецтва в соціокультурних процесах ХХ століття: Генеза. Структура. Функція: У 2 т. К: КМЦ «Поезія»
Тримбач, С. (2020). Кіно, народжене Україною. Ілюстрована історія. Київ: Техніка.
Adorno, T. W. (1970). Ästhetische Theorie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Arnheim, R. (1954). Art and visual perception: a psychology of the creative eye. University of California Press.
Arnheim, R. (1957). Film as Art. University of California Press. Berkeley, Los Angeles, London
Barthes, R. (1963). Sur le cinéma (avec M. Delahaye et J. Rivette). In Œuvres complètes, Livres, textes, entretiens (1942–1980). Paris: Seuil, pp. 255–266.
Barthes, R. (1975). En sortant du cinema [Leaving the Movie Theater]. Communications, no. 23, pp. 104–107.
Barthes, Roland (1977). The third meaning. Research notes on some Eisenstein stills.
Barthes, Roland. Image. Music. Text (essays, selected and translated by Stephen Heath). Fontana Press, pp. 52–68.
Bazin, A. (1958–1962). Qu’est-ce que le cinéma? Paris: Éditions du Cerf.
Benjamin, W. (1961). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. Frankfurt am Main: Suhrkamp. (Original work published 1936).
Deleuze, G. (1983). Cinéma 1: L’image-mouvement. Paris: Les Éditions de Minuit.
Deleuze, G. (1985). Cinéma 2: L’image-temps. Paris: Les Éditions de Minuit.
Kracauer, S. (1960) Theory of film: the redemption of physical reality. New York : Oxford University Press.
Lacan, J. (1999) Les écrits techniques de Freud: Séminaire 1953–1954. Paris
Metz, Christian (1971). Langage et Cinéma. Paris: Larousse.
Mitry, J. (1987) La Sémiologie en question: Language et cinéma. Paris, Cerf.
Sandkaulen, B. (Ed.). (2018). G. W. F. Hegel: Vorlesungen über die Ästhetik. De Gruyter.
REFERENCES
Adorno, T. W. (1970). Ästhetische Theorie. Suhrkamp.
Arnheim, R. (1954). Art and visual perception: A psychology of the creative eye. University of California Press.
Arnheim, R. (1957). Film as art. University of California Press.
Barthes, R. (1963). Sur le cinéma (avec M. Delahaye et J. Rivette). In Œuvres complètes, livres, textes, entretiens (1942–1980) (pp. 255–266). Seuil.
Barthes, R. (1975). En sortant du cinéma [Leaving the movie theater]. Communications, 23, 104–107. Retrieved from https://doi.org/10.3406/comm.1975.1356
Barthes, R. (1977). The third meaning: Research notes on some Eisenstein stills. In Image, music, text (S. Heath, Trans., pp. 52–68). Fontana Press.
Bazin, A. (1958–1962). Qu’est-ce que le cinéma? Éditions du Cerf.
Benjamin, W. (1961). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. Suhrkamp. (Original work published 1936)
Bezrychko, O. V. (2017). Formuvannia kinematohrafichnoi shkoly v Ukraini: Monohrafiia. Vydavnychyi tsentr KNUKiM.
Briuheovetska, L. I. (2011). Kinomystetstvo: Navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Logos.
Deleuze, G. (1983). Cinéma 1: L’image-mouvement. Les Éditions de Minuit.
Deleuze, G. (1985). Cinéma 2: L’image-temps. Les Éditions de Minuit.
Kyrylova, O. O. (2018). Filosofiia kino, metod modeliuvannia ta problema dekadentskoho kinotvoru. Naukovi zapysky NaUKMA. Istoriia i teoriia kultury, 1, 17-23. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2018.1.17-23
Kracauer, S. (1960). Theory of film: The redemption of physical reality. Oxford University Press.
Lacan, J. (1999). Les écrits techniques de Freud: Séminaire 1953–1954. Seuil.
Merleau-Ponty, M. (2003). Vydyme y nevydyme: Z robochymy notatkamy (Ye. Marychev, Trans.; K. Lefort, Ed.). Vydavnychyi dim KM «Akademiia».
Metz, C. (1971). Langage et cinéma. Larousse.
Mitry, J. (1987). La sémiologie en question: Language et cinéma. Cerf.
Musienko, O. S. (2009). Ukrainske kino: Teksty i konteksty. Globus-Pres.
Sandkaulen, B. (Ed.). (2018). G. W. F. Hegel: Vorlesungen über die Ästhetik. De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783050087610
Skurativskyi, V. (1997). Ekranni mystetstva v sotsiokulturnykh protsesakh XX stolittia: Geneza, struktura, funktsiia (Vols. 1–2). KMTS «Poeziia».
Trymbach, S. (2020). Kino, narodzhene Ukrainoiu: Iliustrovana istoriia. Tekhnika.
Voitenco, V. (Ed.). (2023). U KINO-KOLI. Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska akademiia», Tsentr yevropeiskykh humanitarnykh doslidzhen, Tsentr doslidzhen istorii i kultury skhidnoievropeiskoho yevreistva. Dukh i Litera.
Zubavina, I. B. (2006). Ekranna kultura: Zasoby modeliuvannia khudozhnoi realnosti (chas i prostir u kinematohrafi). Intertekhnolohiia.
Опубліковано
2025-06-25
Як цитувати
Кунденко, Я., & Зінчина, О. (2025). Діалектика кінообразу: філософське осмислення кіномистецтва. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 72-78. https://doi.org/10.15421/172541
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
