Механізми забезпечення гендерної рівності: глобальний та національний виміри
Ключові слова:
гендерна рівність, нормативно-правова інтеграція, соціокультурна деконструкція, трансформаційні механізми, гендерні стереотипи, інституційна координація, епістемологія соціальних змін
Анотація
У наведеному епістемологічному трактаті здійснено ґрунтовний аналіз феномену забезпечення гендерної рівності через призму багатоаспектних механізмів, що охоплюють нормативно-правові, інституційні та социокультурні механізми, які регулюють соціальні, політичні та економічні відносини в умовах глибоких трансформаційних процесів. Актуальність проблематики визначається нагальною потребою деконструкції усталених патріархальних парадигм й подолання системних структурних нерівностей, що суб’єктивують та ексклюзивують жінок, а також усіх представників маргіналізованих соціальних груп. Своєю чергою, механізми, що забезпечують гендерну паритетність, набувають особливої значущості в умовах глобалізованих соціумів, де прагнення до рівноправності набуває універсальної, але в той же час контекстуально специфічної форми. Мета статті визначити основні механізми забезпечення гендерної рівності та розробити рекомендації щодо їх удосконалення. Результати дослідження вказують на наявність істотного потенціалу в рамках нормативно-правових механізмів, що інтегруються в національні правові системи через концептуалізацію міжнародних конвенцій та регламентів, що спонукають до формалізації гендерної рівності на рівні законодавчої та виконавчої влади. Правові інструменти, хоча й не є універсальним рішенням, сприяють закріпленню принципу гендерної рівності в законодавстві, одночасно створюючи основу для соціальних змін. У зв’язку з цим інституційні механізми, зокрема органи, що займаються координацією гендерної політики, ефективно сприяють інтеграції гендерних стратегій у національні плани розвитку, коригуючи тактику державної політики на всіх її рівнях. Висновки дослідження акцентують увагу на важливості синергії між нормативно-правовими, інституційними та соціокультурними механізмами, що можуть сформувати стійку й адаптивну систему забезпечення гендерної рівності. Необхідність формулювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення існуючих механізмів, оптимізації політики та створення інтегрованих платформ для співпраці є критично важливим для майбутнього розвитку цієї важливої соціальної парадигми.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Bauer, S., et al. (2024). Gender equality in the name of the state: State feminism or femonationalism in civic orientation for newly arrived migrants in Sweden. Critical Discourse Studies, 21(5), 591-609.
Bush, S. S., & Zetterberg, P. (2024). Gender equality and authoritarian regimes: New directions for research. Politics & Gender, 20(1), 212-216.
CEDAW. (1979). UN Human Rights. Retrieved from https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/cedaw
Delgado, R., & Crenshaw, K. W. (1993). Words that wound: Critical race theory, assaultive speech, and the First Amendment (New perspectives on law, culture, and society). Routledge.
Development finance for gender equality. (2024). OECD. OECD Publishing.
Gender equality. (2024). Statista. Retrieved from https://www.statista.com/search/?q=Gender+equality&p=1
Kantola, J., & Lombardo, E. (2021). Strategies of right populists in opposing gender equality in a polarized European Parliament. International Political Science Review, 42(5), 565-579.
Leal, F. W., et al. (2023). Promoting gender equality across the sustainable development goals. Environment, Development and Sustainability, 25(12), 14177-14198.
Likarchuk, N., Velychko, Z., Andrieieva, O., Lenda, R., & Vusyk, H. (2023). Manipulation as an element of the political process in social networks. Cuestiones Políticas, 41(76), 769-779.
Mill, J. S. (2024). The subjection of women: An argument for equality and gender justice. 85 р. Independently published.
Muriaas, R. L., & Peters, Y. (2024). Attitudes to gender quotas: Why and where to adjust gender imbalance in leadership. European Journal of Political Research, 64(1), 181-206.
Nazarchuk, A. V. (2024). Content-conceptual characteristics of gender equality in the civil service. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Law, 2(83), 311-315.
Peng, X.-Y., Fu, Y.-H., & Zou, X.-Y. (2024). Gender equality and green development: A qualitative survey. Innovation and Green Development, 3(1). Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2949753123000577
Pető, A., Thissen, L., & Clavaud, A. (2024). A new gender equality contract for Europe: Feminism and progressive politics (Gender and Politics). Palgrave Macmillan.
Pogorelova, I. S. (2024). The role of political culture in supporting gender equality. Publishing House of the Vadym Hetman Kyiv National Economic University. Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ac03cf72-336b-499a-bfd6-35e82aa44fdc/content
Rahman, N. A. A., & Yaroson, E. V. (2025). Women in logistics, transport and commodity sector: Gender equality, recent trends and key challenges. Springer.
Roshchyna, I. O. (2024). Gender equality: national and international experience. Legal protection of human rights in a global dimension: equal opportunities, inclusion and combating violence: Collection of materials of the International Scientific and Practical Conference (November 27, 2024) (pp. 338-344). Kyiv: KNEU.
Sevincer, A. T., et al. (2023). Political ideology outdoes personal experience in predicting support for gender equality. Political Psychology, 44(4), 829-855.
State Statistics Service of Ukraine. (2024). Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua
Syroyd, T. L. (2024). The concept of gender equality and manifestations of gender inequality: an international legal aspect. Analytical and Comparative Law, 6, 925-934.
Vyas, N. (2021). ‘Gender inequality-now available on digital platform’: An interplay between gender equality and the gig economy in the European Union. European Labour Law Journal, 12(1), 37-51.
Bush, S. S., & Zetterberg, P. (2024). Gender equality and authoritarian regimes: New directions for research. Politics & Gender, 20(1), 212-216.
CEDAW. (1979). UN Human Rights. Retrieved from https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/cedaw
Delgado, R., & Crenshaw, K. W. (1993). Words that wound: Critical race theory, assaultive speech, and the First Amendment (New perspectives on law, culture, and society). Routledge.
Development finance for gender equality. (2024). OECD. OECD Publishing.
Gender equality. (2024). Statista. Retrieved from https://www.statista.com/search/?q=Gender+equality&p=1
Kantola, J., & Lombardo, E. (2021). Strategies of right populists in opposing gender equality in a polarized European Parliament. International Political Science Review, 42(5), 565-579.
Leal, F. W., et al. (2023). Promoting gender equality across the sustainable development goals. Environment, Development and Sustainability, 25(12), 14177-14198.
Likarchuk, N., Velychko, Z., Andrieieva, O., Lenda, R., & Vusyk, H. (2023). Manipulation as an element of the political process in social networks. Cuestiones Políticas, 41(76), 769-779.
Mill, J. S. (2024). The subjection of women: An argument for equality and gender justice. 85 р. Independently published.
Muriaas, R. L., & Peters, Y. (2024). Attitudes to gender quotas: Why and where to adjust gender imbalance in leadership. European Journal of Political Research, 64(1), 181-206.
Nazarchuk, A. V. (2024). Content-conceptual characteristics of gender equality in the civil service. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Law, 2(83), 311-315.
Peng, X.-Y., Fu, Y.-H., & Zou, X.-Y. (2024). Gender equality and green development: A qualitative survey. Innovation and Green Development, 3(1). Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2949753123000577
Pető, A., Thissen, L., & Clavaud, A. (2024). A new gender equality contract for Europe: Feminism and progressive politics (Gender and Politics). Palgrave Macmillan.
Pogorelova, I. S. (2024). The role of political culture in supporting gender equality. Publishing House of the Vadym Hetman Kyiv National Economic University. Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ac03cf72-336b-499a-bfd6-35e82aa44fdc/content
Rahman, N. A. A., & Yaroson, E. V. (2025). Women in logistics, transport and commodity sector: Gender equality, recent trends and key challenges. Springer.
Roshchyna, I. O. (2024). Gender equality: national and international experience. Legal protection of human rights in a global dimension: equal opportunities, inclusion and combating violence: Collection of materials of the International Scientific and Practical Conference (November 27, 2024) (pp. 338-344). Kyiv: KNEU.
Sevincer, A. T., et al. (2023). Political ideology outdoes personal experience in predicting support for gender equality. Political Psychology, 44(4), 829-855.
State Statistics Service of Ukraine. (2024). Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua
Syroyd, T. L. (2024). The concept of gender equality and manifestations of gender inequality: an international legal aspect. Analytical and Comparative Law, 6, 925-934.
Vyas, N. (2021). ‘Gender inequality-now available on digital platform’: An interplay between gender equality and the gig economy in the European Union. European Labour Law Journal, 12(1), 37-51.
Опубліковано
2025-02-28
Як цитувати
Ушаков, С. (2025). Механізми забезпечення гендерної рівності: глобальний та національний виміри . Науково-теоретичний альманах Грані, 28(1), 127-134. https://doi.org/10.15421/172516
Номер
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
