Гугенотська плита періоду Релігійних війн. Сім’я де Банн де Каб’як. 1567-1592 рр. Нижній Лангедок
Ключові слова:
Релігійні війни у Франції, Королівство Франція, фаєрбеки, камінні чавунні плити
Анотація
Актуальність. Дослідження камінної плити періоду Релігійних війн, що належала сім’ї де Банн де Каб’як у Нижньому Лангедоку, є актуальним з огляду на її значення як матеріального джерела для вивчення релігійної історії Франції XVI-XVII століть. Вона репрезентує період інтенсивних релігійних конфліктів між католиками та гугенотами, відображаючи протестантську ідентичність дворянської сім’ї у регіоні, де боротьба за віросповідання була особливо гострою. Вивчення цієї пам’ятки дозволяє поглибити розуміння релігійних, соціальних та політичних процесів епохи, а також динаміки міжконфесійних змін у французькому суспільстві. Мета статті полягає у визначення історико-культурної значущості камінної плити сім’ї де Банн де Каб’як як джерела для вивчення протестантських традицій у Нижньому Лангедоку періоду Релігійних війн. Дослідження спрямоване на аналіз символічного значення декоративних елементів плити, її геральдичний аналіз, датування її виготовлення, та місця ймовірного виробництва, а також виявлення релігійної еволюції родини де Банн. Результати. Встановлено, що камінна плита є одним із небагатьох збережених артефактів, які свідчать про протестантське коріння родини де Банн Авежан та її гілки де Банн де Каб’як. Декоративні елементи й епіграфічні написи відображають релігійні переконання власників плити, а стилістичний аналіз дозволив звузити період її виготовлення до 2 пол. XVI ст. Також виявлено, що у XVII ст. частина родини повернулася до католицизму, що підкреслює складність релігійних змін у дворянському середовищі. Висновки. Дослідження гугенотської плити родини де Банн де Каб’як підтверджує її значення як історичного джерела для розуміння релігійних трансформацій періоду Релігійних війн у Франції. Пам’ятка демонструє іконографічні та епіграфічні особливості протестантського мистецтва кінця XVI ст. і слугує прикладом релігійного розколу, який впливав на родини аристократів того часу. Подальше вивчення подібних артефактів сприятиме ширшому розумінню конфесійної динаміки та культурної спадщини Франції ранньомодерного періоду.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Aubert de La Chesnaye Des Bois, F.-A. (1863). Dictionnaire de la noblesse: contenant les généalogies, l'histoire et la chronologie des familles nobles de France (T. 2). Paris: Chez Schlesinger frères, libraires-éditeurs.
Belhoste, J.-F. (2001). Mutations techniques et filières marchandes dans la sidérurgie alpine entre le XIIIe et le XVIe siècle. La sidérurgie alpine en Italie (XIIe-XVIIe siècle). Rome: École Française de Rome, 515–592.
d’Hozier, C. (1711). Armorial général de France (Ms 32228 à 32262). Paris: Bibliothèque nationale de France, Département des manuscrits.
De La Roque, L. (1860). Armorial de la noblesse de Languedoc. Généralité de Montpellier (T. 1). Montpellier: Éditions Pierre Clerc.
Easton, C. (1928). Les hivers dans L’Europe occidentale. Leyde: Librairie et imprimerie ci-devant E.J. Brill.
Fraix de Figon, R. de. (1909). La terre et seigneurie de Figon et ses possesseurs. Lyon.
Gille, B. (1960). Les origines du moulin à fer. Revue d’Histoire de la Sidérurgie, I(3), 23–32.
Haag, E., & Haag, É. (1846). La France protestante (T. 1). Paris.
Jougla de Morenas, H., & de Warren, R. (1934). Grand armorial de France: Catalogue général des armoiries des familles nobles de France (T. 1). Paris: Les Éditions Héraldiques.
Le Roy Ladurie, E. (1969). Les paysans de Languedoc. Paris: Flammarion.
Ménard, L. (1744). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 1). Paris.
Ménard, L. (1752). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 3). Paris.
Ménard, L. (1753). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 4). Paris.
Ménard, L. (1754). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 5). Paris.
Ménard, L. (1755). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 6). Paris.
Ménard, L. (1758). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 7). Paris.
Nisard, D. (1855). Nîmes. Histoire et description des principales villes de l'Europe. Paris: Desenne.
Verna, C. (2001). Le temps des moulines: Fer, technique et société dans les Pyrénées centrales (XIII–XIV siècles). Paris: Éditions de La Sorbonne.
Belhoste, J.-F. (2001). Mutations techniques et filières marchandes dans la sidérurgie alpine entre le XIIIe et le XVIe siècle. La sidérurgie alpine en Italie (XIIe-XVIIe siècle). Rome: École Française de Rome, 515–592.
d’Hozier, C. (1711). Armorial général de France (Ms 32228 à 32262). Paris: Bibliothèque nationale de France, Département des manuscrits.
De La Roque, L. (1860). Armorial de la noblesse de Languedoc. Généralité de Montpellier (T. 1). Montpellier: Éditions Pierre Clerc.
Easton, C. (1928). Les hivers dans L’Europe occidentale. Leyde: Librairie et imprimerie ci-devant E.J. Brill.
Fraix de Figon, R. de. (1909). La terre et seigneurie de Figon et ses possesseurs. Lyon.
Gille, B. (1960). Les origines du moulin à fer. Revue d’Histoire de la Sidérurgie, I(3), 23–32.
Haag, E., & Haag, É. (1846). La France protestante (T. 1). Paris.
Jougla de Morenas, H., & de Warren, R. (1934). Grand armorial de France: Catalogue général des armoiries des familles nobles de France (T. 1). Paris: Les Éditions Héraldiques.
Le Roy Ladurie, E. (1969). Les paysans de Languedoc. Paris: Flammarion.
Ménard, L. (1744). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 1). Paris.
Ménard, L. (1752). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 3). Paris.
Ménard, L. (1753). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 4). Paris.
Ménard, L. (1754). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 5). Paris.
Ménard, L. (1755). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 6). Paris.
Ménard, L. (1758). Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec les preuves (T. 7). Paris.
Nisard, D. (1855). Nîmes. Histoire et description des principales villes de l'Europe. Paris: Desenne.
Verna, C. (2001). Le temps des moulines: Fer, technique et société dans les Pyrénées centrales (XIII–XIV siècles). Paris: Éditions de La Sorbonne.
Опубліковано
2025-02-28
Як цитувати
Батенко, Т. (2025). Гугенотська плита періоду Релігійних війн. Сім’я де Банн де Каб’як. 1567-1592 рр. Нижній Лангедок. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(1), 59-65. https://doi.org/10.15421/172508
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
