Філософський аналіз бунту як соціокультурного феномену
Ключові слова:
філософія бунту, бунтарство, бунтівна людина, філософський нігілізм, джерела бунту, розчарування як екзистенціал, бунтарська свідомість, мистецький бунт, бунт як технологія
Анотація
Актуальність дослідження бунту з філософської перспективи обумовлена зростаючою кількістю соціальних конфліктів і протестів у сучасному світі. Аналізуючи бунт як соціокультурний феномен, можна виявити глибинні причини людської непокори, що пов’язана з пошуком нових ціннісних орієнтирів. Метою публікації є філософське осмислення бунту як соціокультурного явища. Результати дослідження. Поняття «бунт» розглянуто у філософському ракурсі враховуючи багатовимірність цього феномену. Проаналізовано джерела бунтів, міфологічну сутність бунтарства, типологію бунтів, суб'єктів бунту, процеси героїзації бунтарства. Наведено типологію бунту. Узагальнено спонукальні чинники бунтарства. Розглянута проблема бунту як технології. Висновки. Бунт як соціокультурне явище може розглядатися як відповідь на глибоке відчуження, яке відчувають індивіди в нестабільних соціальних умовах. Він вказує на неприйняття людиною або суспільними групами існуючих соціальних структур і норм. Філософська традиція розглядає бунт крізь такі ідейні форми, як: бунт «як свято душі», бунт проти трясовини існування, бунт як розширення меж життя, неприйняття імітації життя версії гі-деборівського «суспільства спектаклю», «революція проти буденності», мистецькі бунти авангардизму, «Велика Відмова» від одномірного суспільства, «метафізичний» бунт тощо. Аналіз джерел бунту показує різноманіття причин і умов, які сприяють виникненню протестних настроїв. Особливим джерелом бунту номіноване явище «розчарування», що, виступаючи своєрідним маркером перетину особистісного і соціального вимірів, має евристичний філософський потенціал до концептуалізації у окремий екзистенціал. Технологізація бунту свідчить про те, що конкуренція за контроль над «великим наративам» може призводити до маніпуляцій на рівні політичного впливу. Філософське осмислення бунту як соціокультурного явища показує, що бунт є важливим індикатором соціального здоров'я суспільства, виступає тригером змін, зокрема і позитивних.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Camus, A. (1997). Selected Works. (In 3 vols. T. 3. Essays: Translated from French by O. Zhupansky). Kharkiv: Folio.
Chenoweth, E. & Stefan, M. J. (2014). Why Nonviolent Resistance is Effective: The Strategic Logic of Civil Conflict. (Translated from English by Serhiy Hirik). Kyiv: LLC “KLIO Publishing House”.
Durkheim, E. (1998). Suicide: A Sociological Study. Kyiv: Osnovy.
Encyclopedia of Postmodernism. (2003). Edited by Charles E. Winquist and Victor E. Taylor. Translated from English by Viktor Shovkun; scientific editor Oleksiy Shevchenko. Kyiv: Solomiya Pavlychko Publishing House "Osnovy".
Gurr, T. R . (1970). Why Men Rebel. Princeton: Princeton University Press.
Kraus, V. (1994). Nihilism Today, or the Patience of World History. (Translated from German by M. Pavlyuk). Kyiv: Osnovy.
Lyuty, T. V. (2002). Nihilism: Anatomy of Nothing. Kyiv: Parapan.
Nietzsche, F. (2003). Thus Spoke Zarathustra; The Lust for Power. (Translated by A. Onyshko, P. Tarashchuk). Kyiv: Solomiya Pavlychko Publishing House “Fundamentals”.
Schelling, F. W. J. (1995). Über das Wesen der menschlichen Freiheit. Retrieved from https://www.fh-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/19Jh/Schelling /sch_frei.html
Stirner, M. (1972). Der Einzige und sein Eigentum. Stuttgart: Philipp Reclam. (Citation fom Leopold, D., «Max Stirner», The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2023 Edition), Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.). Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/win2023/entries/max-stirner/
Chenoweth, E. & Stefan, M. J. (2014). Why Nonviolent Resistance is Effective: The Strategic Logic of Civil Conflict. (Translated from English by Serhiy Hirik). Kyiv: LLC “KLIO Publishing House”.
Durkheim, E. (1998). Suicide: A Sociological Study. Kyiv: Osnovy.
Encyclopedia of Postmodernism. (2003). Edited by Charles E. Winquist and Victor E. Taylor. Translated from English by Viktor Shovkun; scientific editor Oleksiy Shevchenko. Kyiv: Solomiya Pavlychko Publishing House "Osnovy".
Gurr, T. R . (1970). Why Men Rebel. Princeton: Princeton University Press.
Kraus, V. (1994). Nihilism Today, or the Patience of World History. (Translated from German by M. Pavlyuk). Kyiv: Osnovy.
Lyuty, T. V. (2002). Nihilism: Anatomy of Nothing. Kyiv: Parapan.
Nietzsche, F. (2003). Thus Spoke Zarathustra; The Lust for Power. (Translated by A. Onyshko, P. Tarashchuk). Kyiv: Solomiya Pavlychko Publishing House “Fundamentals”.
Schelling, F. W. J. (1995). Über das Wesen der menschlichen Freiheit. Retrieved from https://www.fh-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/19Jh/Schelling /sch_frei.html
Stirner, M. (1972). Der Einzige und sein Eigentum. Stuttgart: Philipp Reclam. (Citation fom Leopold, D., «Max Stirner», The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2023 Edition), Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.). Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/win2023/entries/max-stirner/
Опубліковано
2025-02-28
Як цитувати
Іваницький, О. (2025). Філософський аналіз бунту як соціокультурного феномену. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(1), 42-47. https://doi.org/10.15421/172506
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
