Штучний інтелект: суспільства, розділені страхом і вірою
Ключові слова:
штучний інтелект, страх, віра, етичні ризики, публічний діалог, роботи, соціальні трансформації, втрата контролю
Анотація
Актуальність. У статті йдеться про швидкий розвиток штучного інтелекту (ШІ), який викликав оптимізм і побоювання, формуючи ставлення європейської культури до цієї трансформаційної технології. Потенціал ШІ революціонізувати промисловість, управління та людські стосунки зустрічається із занепокоєнням щодо конфіденційності, суспільних упереджень та ризиків існування. Хоча проводяться численні дослідження впливу ШІ, залишається прогалина в аналізі того, як страх і віра взаємодіють у формуванні реакції суспільства. Мета: дослідити вплив штучного інтелекту на європейську культуру у контексті зміни ставлення до страху та віри; виявити існування взаємозв’язку між страхом і вірою стосовно ШІ. Результати. ШІ викликає як страх, так і віру в європейській культурі. Страх випливає з потенціалу штучного інтелекту посилювати упередження і загрожувати демократичним цінностям. Занепокоєння щодо алгоритмічного прийняття рішень, стеження та ризиків штучного суперінтелекту посилюють ці тривоги. Водночас віра в здатність ШІ покращувати охорону здоров’я, оптимізувати процес прийняття рішень і вирішувати глобальні виклики забезпечує противагу, підтримуючи надію на його етичний розвиток і застосування. Висновки. Страх і віра взаємопов’язані в дискурсі штучного інтелекту, обидва виникають через невизначеність навколо його впливу. Страх спонукає до етичних роздумів і регулятивних дій, тоді як віра підживлює пошуки потенціалу ШІ. Європейське суспільство прагне збалансувати ці сили за допомогою управління, публічного дискурсу та етичного нагляду, гарантуючи, що ШІ служить людству. Дослідження вносить збалансовану перспективу в поточний дискурс щодо штучного інтелекту, виступаючи за відповідальне та етичне розгортання для максимізації переваг і одночасного зменшення невід’ємних ризиків.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Bildung im Digitalzeitalter: Zur pädagogisch-anthropologischen, technischen und medienpädagogischen Dimension des Verhältnisses von Bildung und Digitalisierung [Habilitation, Otto-von-Guericke-Universität Magdeburg]. https://opendata.uni-halle.de//handle/1981185920/321
Boden, M. (1977). Artificial Intelligence and Natural Man. New York: Branch Line. ISBN 046-5-00-4504.
Bostrom, N. (2014). Superintelligence: Paths, dangers, strategies. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-9678-11-2.
Crawford, K. (2021). Atlas of AI: Power, politics, and the planetary costs of artificial intelligence. Yale University Press. ISBN 978-0-30-02523-92.
Dafoe, A. (2018). AI governance: A research agenda. Future of Humanity Institute. Retrieved from https://www.fhi.ox.ac.uk/wp-content/uploads/GovAI-Agenda.pdf
Damberger, T. (2019). Education in the Digital Age: On the Pedagogical-Anthropological, Technical and Media-Pedagogical Dimension of the Relationship between Education and Digitalization. Habilitation Thesis for the award of the academic degree Doctor philosophiae habilitatus (Dr. phil. habil.), Faculty of Human Sciences of the Otto von Guericke University Magdeburg. Retrieved from https://opendata.uni-halle.de/bitstream/1981185920/32109/1/-Damberger_Thomas_Habil._2019.pdf
DeLanda, M. (2011). Philosophy and Simulation. The Emergence of Synthetic Reason. London Continuum International Publishing Group. ISBN 978-1-4411-7028-6.
Deleuze, G. (1990). Postscript on the Societies of Control. Columbia University Press.
Drexel, A., & Withers, S. (2023). The priority of addressing AI catastrophes. AI Ethics Journal, 4(2), 45-60.
Dreyfus, H. (1992). What Computers Still Can’t Do: A Critique of Artificial Reason. MIT Press. ISBN: 978-0-26-25406-74.
Floridi, L. (2014). The Fourth Revolution. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-96067-26.
Floridi, L. (2023). The Ethics of Artificial Intelligence. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-88830-98.
Gerstenfeld, M. (2020). How Coronavirus Emergency Measures Threaten Civil Rights. BESA Center Perspectives Paper, No. 1570. Retrieved from https://besacenter.org/how-coronavirus-emergency-measures-threaten-civil-rights/
Hossain, N., & Abbas, A. (2023). Ethical Considerations in Artificial Intelligence and Machine Learning. ResearchGate. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/375597827_Ethical_Considerations_in_Artificial_Intelligence_and_Machine_Learning
Hossain, S. (2018). Ethical and Moral Concerns Regarding Artificial Intelligence in Law and Medicine. Journal of Undergraduate Life Sciences 12 (1):10.
Jacobsen, S. D. (2024). AI in War and Propaganda: Anna Mysyshyn on Disinformation, Democracy, and Digital Governance. International Policy Digest, 1. Retrieved from https://intpolicydigest.org/ai-in-war-and-propaganda-anna-mysyshyn-on-disinformation-democracy-and-digital-governance/
Jensen, B., Atalan, Ya., & Macia, J. (2024). Algorithmic stability: How AI could shape the future of deterrence. CSIS. Retrieved from https://www.csis.org/analysis/algorithmic-stability-how-ai-could-shape-future-deterrence
Kurzweil, R. (2005). The Singularity is Near: When Humans Transcend Biology. Viking Press.
Langemeyer, I. (2021). Optimization: Connections to the 27th Congress of the German Society for Educational Science. In H. Terhart, S. Hofhues, & E. Kleinau (Eds.), Optimization: Connections to the 27th Congress of the German Society for Educational Science. Verlag Barbara Budrich.
Lossau, N. (2020). Deep fake: dangers, challenges and solutions. Analysen & Argumente. Digitale Gesellschaft (Konrad-Adenauer-Stiftung e. V.), Nr.382. Retrieved from https://www.kas.de/documents/252038/7995358/AA382+Deep+Fake.pdf/de479a86-ee42-2a9a-e038-e18c208b93ac
Mysyshyn, A. (2024). AI in information warfare. In Advanced technologies in the war in Ukraine: Risks for democracy and human rights. German Marshall Fund of the United States. Retrieved from https://www.gmfus.org/news/advanced-technologies-war-ukraine-risks-democracy-and-human-rights.
Petersen, S. (2020). Machines learning values. In S. Matthew Liao, Ethics of Artificial Intelligence. Oxford University Press.
Russell, S., & Norvig, P. (2020). Artificial intelligence: A modern approach (4th ed.). Pearson. ISBN 978-0-13-46109-93.
Schelling, T. C. (1981). The strategy of conflict. Harvard University Press. ISBN 978-0-67-48403-17.
Searle, J. (1980). Minds, Brains, and Programs. Behavioral and Brain Sciences, 3 (3), 417-457.
Sparrow, R. & Hatherley, J. (2019). The promise and perils of AI in medicine. International Journal of Chinese and Comparative Philosophy of Medicine, 17(2), 79-109.
Starks, M. (2023). Hell on Earth: The future of AI and humanity. FutureScape Publications. ISBN 978-1-9514-408-17.
Turkle, S. (2011). Alone together: Why we expect more from technology and less from each other. Basic Books. ISBN 046-5-031-463.
Unggul, P., & Agus, A. (2024). Digital transformation: Artificial intelligence shaping the future of public sector. New Applied Studies in Management, Economics & Accounting, 7(4(28)), 54-67. https://doi.org/10.22034/NASMEA.2024.193544
Verständig, D., & Stricker, J. (2022). Calculated indeterminacy: Paradoxes of freedom in the digital age. In D. Verständig, C. Kast, J. Stricker, & A. Nürnberger (Eds.), Algorithms and autonomy: Interdisciplinary perspectives on the relationship between self-determination and data practices (pp. 25-47). Verlag Barbara Budrich.
Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier of power. Public Affairs. ISBN 978-1-61039-569-4.
Boden, M. (1977). Artificial Intelligence and Natural Man. New York: Branch Line. ISBN 046-5-00-4504.
Bostrom, N. (2014). Superintelligence: Paths, dangers, strategies. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-9678-11-2.
Crawford, K. (2021). Atlas of AI: Power, politics, and the planetary costs of artificial intelligence. Yale University Press. ISBN 978-0-30-02523-92.
Dafoe, A. (2018). AI governance: A research agenda. Future of Humanity Institute. Retrieved from https://www.fhi.ox.ac.uk/wp-content/uploads/GovAI-Agenda.pdf
Damberger, T. (2019). Education in the Digital Age: On the Pedagogical-Anthropological, Technical and Media-Pedagogical Dimension of the Relationship between Education and Digitalization. Habilitation Thesis for the award of the academic degree Doctor philosophiae habilitatus (Dr. phil. habil.), Faculty of Human Sciences of the Otto von Guericke University Magdeburg. Retrieved from https://opendata.uni-halle.de/bitstream/1981185920/32109/1/-Damberger_Thomas_Habil._2019.pdf
DeLanda, M. (2011). Philosophy and Simulation. The Emergence of Synthetic Reason. London Continuum International Publishing Group. ISBN 978-1-4411-7028-6.
Deleuze, G. (1990). Postscript on the Societies of Control. Columbia University Press.
Drexel, A., & Withers, S. (2023). The priority of addressing AI catastrophes. AI Ethics Journal, 4(2), 45-60.
Dreyfus, H. (1992). What Computers Still Can’t Do: A Critique of Artificial Reason. MIT Press. ISBN: 978-0-26-25406-74.
Floridi, L. (2014). The Fourth Revolution. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-96067-26.
Floridi, L. (2023). The Ethics of Artificial Intelligence. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-88830-98.
Gerstenfeld, M. (2020). How Coronavirus Emergency Measures Threaten Civil Rights. BESA Center Perspectives Paper, No. 1570. Retrieved from https://besacenter.org/how-coronavirus-emergency-measures-threaten-civil-rights/
Hossain, N., & Abbas, A. (2023). Ethical Considerations in Artificial Intelligence and Machine Learning. ResearchGate. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/375597827_Ethical_Considerations_in_Artificial_Intelligence_and_Machine_Learning
Hossain, S. (2018). Ethical and Moral Concerns Regarding Artificial Intelligence in Law and Medicine. Journal of Undergraduate Life Sciences 12 (1):10.
Jacobsen, S. D. (2024). AI in War and Propaganda: Anna Mysyshyn on Disinformation, Democracy, and Digital Governance. International Policy Digest, 1. Retrieved from https://intpolicydigest.org/ai-in-war-and-propaganda-anna-mysyshyn-on-disinformation-democracy-and-digital-governance/
Jensen, B., Atalan, Ya., & Macia, J. (2024). Algorithmic stability: How AI could shape the future of deterrence. CSIS. Retrieved from https://www.csis.org/analysis/algorithmic-stability-how-ai-could-shape-future-deterrence
Kurzweil, R. (2005). The Singularity is Near: When Humans Transcend Biology. Viking Press.
Langemeyer, I. (2021). Optimization: Connections to the 27th Congress of the German Society for Educational Science. In H. Terhart, S. Hofhues, & E. Kleinau (Eds.), Optimization: Connections to the 27th Congress of the German Society for Educational Science. Verlag Barbara Budrich.
Lossau, N. (2020). Deep fake: dangers, challenges and solutions. Analysen & Argumente. Digitale Gesellschaft (Konrad-Adenauer-Stiftung e. V.), Nr.382. Retrieved from https://www.kas.de/documents/252038/7995358/AA382+Deep+Fake.pdf/de479a86-ee42-2a9a-e038-e18c208b93ac
Mysyshyn, A. (2024). AI in information warfare. In Advanced technologies in the war in Ukraine: Risks for democracy and human rights. German Marshall Fund of the United States. Retrieved from https://www.gmfus.org/news/advanced-technologies-war-ukraine-risks-democracy-and-human-rights.
Petersen, S. (2020). Machines learning values. In S. Matthew Liao, Ethics of Artificial Intelligence. Oxford University Press.
Russell, S., & Norvig, P. (2020). Artificial intelligence: A modern approach (4th ed.). Pearson. ISBN 978-0-13-46109-93.
Schelling, T. C. (1981). The strategy of conflict. Harvard University Press. ISBN 978-0-67-48403-17.
Searle, J. (1980). Minds, Brains, and Programs. Behavioral and Brain Sciences, 3 (3), 417-457.
Sparrow, R. & Hatherley, J. (2019). The promise and perils of AI in medicine. International Journal of Chinese and Comparative Philosophy of Medicine, 17(2), 79-109.
Starks, M. (2023). Hell on Earth: The future of AI and humanity. FutureScape Publications. ISBN 978-1-9514-408-17.
Turkle, S. (2011). Alone together: Why we expect more from technology and less from each other. Basic Books. ISBN 046-5-031-463.
Unggul, P., & Agus, A. (2024). Digital transformation: Artificial intelligence shaping the future of public sector. New Applied Studies in Management, Economics & Accounting, 7(4(28)), 54-67. https://doi.org/10.22034/NASMEA.2024.193544
Verständig, D., & Stricker, J. (2022). Calculated indeterminacy: Paradoxes of freedom in the digital age. In D. Verständig, C. Kast, J. Stricker, & A. Nürnberger (Eds.), Algorithms and autonomy: Interdisciplinary perspectives on the relationship between self-determination and data practices (pp. 25-47). Verlag Barbara Budrich.
Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier of power. Public Affairs. ISBN 978-1-61039-569-4.
Опубліковано
2025-02-28
Як цитувати
Клозе, Р. (2025). Штучний інтелект: суспільства, розділені страхом і вірою. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(1), 33-41. https://doi.org/10.15421/172505
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
