Філософія кібернетичного простору: взаємодія між людиною, машинами та інформацією в цифровій епосі
Ключові слова:
кібернетичний простір, емерджентність, постгуманізм, онтологія, алгоритмічність, ентропія, симуляція
Анотація
Актуальність. Трансцендентна іманентність кібернетичного простору, як багатошарового феномену техноантропної динаміки, формує нові онтологічні контексти, які підважують класичні метафізичні координати буття. Інтенсифікація цифровізації породжує мультивекторну епістемологічну турбулентність, де онтогенез інформаційних субстратів детермінує радикальну деконструкцію аксіоматичних парадигм. У межах цієї постантропоцентричної симулякрократії суб'єктність суб’єкта перетворюється на резонансний модус техноепістемічного впливу. Мета дослідження – розкрити філософські аспекти взаємодії між людиною, машинами та інформацією в кібернетичному просторі цифрової епохи. Результати. Метакогнітивна дихотомія, інтегрована в складну цифрову інфраструктуру, визнається як домінантний каталізатор у розгортанні інтелектуальної сингулярності. Семантичний всесвіт, що функціонує через багатоголосся смислів й мультиплікативну дивергенцію розумових парадигм, моделює постантропоцентричний еволюційний рельєф. Техно-синтетичні конструктори, вплетені у мережеву динаміку кіберсередовища, постають як автономні системні актори, наділені потенціалом автогенеративного тлумачення. Висновки. Кібернетичний простір, інтерпретований через призму постструктуралістської філософії, конституює себе як топологічний субстрат для деконструкції субстанційного статусу людини. Когнітивна інтеграція людини з автопоетичними алгоритмічними структурами індукує нові аксіологічні парадигми, що базуються на симбіозності та онтологічній амбівалентності. Вироблення когнітивно-герменевтичних механізмів для інтерпретації цього гіперсуб'єктного феномену стає епістемологічним пріоритетом сучасної філософії. Пріоритетним є дослідження алгоритмічної агентивності у контексті техноетичних норм, що виникають у просторах інтерсуб’єктивної симуляції. Епістемологічна розробка когнітивно-рекурсивних моделей взаємодії людини й алгоритмічних систем повинна враховувати нелінійну природу онтосоціальних трансформацій.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Bicudo, M. (2020). Constitution and Production of Mathematics in the Cyberspace: A Phenomenological Approach. Berlin: Springer.
Botz-Bornstein, T. (2021). The Philosophy of Lines: From Art Nouveau to Cyberspace. London: Palgrave Macmillan.
Danilyan, O., & Dzioban, O. (2024). Modern Human: Informational Aspects of Anthropo-Sociogenesis. Herald of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 2(61). Retrieved from: http://fil.nlu.edu.ua/article/download/304456/300267
Deleuze, G. (1996). What Is Philosophy? (European Perspectives: A Series in Social Thought and Cultural Criticism). New York: Columbia University Press.
Dyson, G. (2020). Analogia: The Emergence of Technology Beyond Programmable Control. New York: Farrar, Straus and Giroux.
Foucault, M. (2024). Der Diskurs der Philosophie. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Koepsell, D. R. (2000). The Ontology of Cyberspace: Law, Philosophy, and the Future of Intellectual Property. Chicago: Open Court.
Latour, B. (1996). Aramis, or The Love of Technology. London: Harvard University Press.
Mitcham, C. (2019). Steps toward a Philosophy of Engineering: Historico-Philosophical and Critical Essays. Rowman & Littlefield Publishers.
Mitcham, C. (2022). Thinking through Technology: The Path between Engineering and Philosophy. Chicago: The University of Chicago Press.
Oleinyk, A. (2022). Ethical Phenomena of Social Networks: Hate Speech, Cyberhate, and Cyberbullying. Herald of Lviv University. Series: Philosophy-Political Science, 42, 118-124.
Stovpets, S. V. (2024). Philosophical-Legal Aspects of the Functioning of the Internet of Things. Methodology and Technology of Modern Philosophical Knowledge: Materials of the 7th International Conference of Students, Young Scientists, and Scholars (Odesa, May 23–24, 2024), (pp. 89-92). Odesa: Ushynsky University.
Terrone, E., & Tripodi, V. (2022). Being and Value in Technology. London: Palgrave Macmillan.
Voronkova, V. et al. (2022). Conceptualization of Smart-Philosophy as a Post-Modern Project of Non-Linear Pattern Development of the XXI Century. Cuestiones Políticas, 40(73). Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/66766/1/38416.pdf
Žižek, S. (2022). What Can Psychoanalysis Tell Us About Cyberspace? In The Routledge International Handbook of Psychoanalysis and Philosophy (pp. 449–465). London; New York: Routledge.
Botz-Bornstein, T. (2021). The Philosophy of Lines: From Art Nouveau to Cyberspace. London: Palgrave Macmillan.
Danilyan, O., & Dzioban, O. (2024). Modern Human: Informational Aspects of Anthropo-Sociogenesis. Herald of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 2(61). Retrieved from: http://fil.nlu.edu.ua/article/download/304456/300267
Deleuze, G. (1996). What Is Philosophy? (European Perspectives: A Series in Social Thought and Cultural Criticism). New York: Columbia University Press.
Dyson, G. (2020). Analogia: The Emergence of Technology Beyond Programmable Control. New York: Farrar, Straus and Giroux.
Foucault, M. (2024). Der Diskurs der Philosophie. Berlin: Suhrkamp Verlag.
Koepsell, D. R. (2000). The Ontology of Cyberspace: Law, Philosophy, and the Future of Intellectual Property. Chicago: Open Court.
Latour, B. (1996). Aramis, or The Love of Technology. London: Harvard University Press.
Mitcham, C. (2019). Steps toward a Philosophy of Engineering: Historico-Philosophical and Critical Essays. Rowman & Littlefield Publishers.
Mitcham, C. (2022). Thinking through Technology: The Path between Engineering and Philosophy. Chicago: The University of Chicago Press.
Oleinyk, A. (2022). Ethical Phenomena of Social Networks: Hate Speech, Cyberhate, and Cyberbullying. Herald of Lviv University. Series: Philosophy-Political Science, 42, 118-124.
Stovpets, S. V. (2024). Philosophical-Legal Aspects of the Functioning of the Internet of Things. Methodology and Technology of Modern Philosophical Knowledge: Materials of the 7th International Conference of Students, Young Scientists, and Scholars (Odesa, May 23–24, 2024), (pp. 89-92). Odesa: Ushynsky University.
Terrone, E., & Tripodi, V. (2022). Being and Value in Technology. London: Palgrave Macmillan.
Voronkova, V. et al. (2022). Conceptualization of Smart-Philosophy as a Post-Modern Project of Non-Linear Pattern Development of the XXI Century. Cuestiones Políticas, 40(73). Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/66766/1/38416.pdf
Žižek, S. (2022). What Can Psychoanalysis Tell Us About Cyberspace? In The Routledge International Handbook of Psychoanalysis and Philosophy (pp. 449–465). London; New York: Routledge.
Опубліковано
2025-02-28
Як цитувати
Шульга, М., Патлайчук, О., & Ступак, О. (2025). Філософія кібернетичного простору: взаємодія між людиною, машинами та інформацією в цифровій епосі. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(1), 7-14. https://doi.org/10.15421/172501
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
