Концепція громадянського суспільства Юргена Хабермаса: proetcontra
Анотація
Предметом аналізу статті є концепція громадянського суспільства сучасного німецького соціального філософа Юргена Хабермаса. У статті виявлені переваги і суперечності концепції, а також можливості і межі її застосування в контексті визначення сутності громадянського суспільства, а також його місця у політичному житті. Як позитивні риси концепції відзначаються комунікативна орієнтація, застосування поняття життєвого світу, розуміння громадянського суспільства як периферії політичної системи, яка забезпечує легітимність останньої, її цінніснонормативний зміст. Громадянське суспільство являє собою у концепції Хабермаса сферу актуалізації ціннісних переваг громадян, а також їх пошуків спільних цінностей, що підкреслює роль громадянського суспільства в політичній системі. Разом з тим, концепція, про яку йдеться, містить у собі суперечність між нормативним і емпіричним аспектами, що обмежує ефективність оцінки місця громадянського суспільства в політичному житті. Причиною такої суперечності є тенденція до розуміння громадянського суспільства лише як політичного феномена. Робиться висновок про необхідність враховувати співвідношення реального стану та нормативної складової громадянського суспільства, оцінювати перспективу його розвитку через визначення його ідеального стану.Завантаження
Посилання
Yermolenko A.M. Komunikativna praktychna filosofiya: pidruchnik (Communicative practical philosophy: textbook). Kyiv, 1999, 488 p.
Kosenko D. V. Kratologichniy vymir komunikativnogo vchennya U. Gabermasa (Kratological dimension of communicative theory of Ju. Habermas). Visnyk Kyivskogo natsionalnogo universitetu (Filosofiya. Politologiya; vyp. 111), 2013, pp.3740.
Laktionova A.V. Praktychna normatyvnist versus komunikatyvna normatyvnist U. Habermasa (Practical normativity versus communicative normativity). Visnyk Kyivskogo natsionalnogo universitetu (Filosofiya. Politologiya; vyp. 100), 2010, pp.1922.
Leshchev S. V. Intersubyektivnost I komunikativnoye deystviye (Neokantianstvo I postmodernism pragmatiki U. Habermasa) (Intersubjectivity and communicative action (Neokantianism and postmodernism of pragmatics of Ju. Habermas)). Voprosy filosofii, 2013, № 3, pp.165175.
Motroshilova N. V. Jurgen Habermas o krizise Evropeyskogo Soyuza v ponyatii solidarnosyti (20112013 gg.) (Jurgen Habermas about the crisis of the European Union in the notion of solidarity). Voprosy filosofii, 2013, № 10, pp.2238.
Parhomenko R. N. Ju. Habermas o ponyatii idei svobody (Ju. Habermas about the concept of the idea of freedom). Politika I obshchestvo: nauchny zhurnal po voprosam socialnyh nauk, 2013, № 5 (101), pp. 641648.
Farman I. P. Socialnokulturniye proekty Jurgena habermasa (Sociocultural projects of Jurgen Habermas). Moscow, 1999, 244 p.
Flyvbjerg B. Habermas I Fuko: mysliteli dlya grazhdanskogo obshchestva (Habermas and Foucault: the thinkers for civil society). Voprosy filosofii, 2002, №2, pp.137157.
Habermas Ju. Demokratiya, razum, nravstvennost. Moskovskiye lektsii I inervyu (Democracy, reason, morality. Moscow lectures and interviews). Moscow, 1995. 258 pp.
Habermas Ju. Problema legitimatsii pozdnego kapitalizma (The problem of the late capitalism legitimation). Moscow, 2010, 264 pp.
Jaremenko I. A. Komunikatyvne vchehhya Jurgena Habermasa v problemnomu poli nezavershenosti modernu (Communicative theory of Jurgen Habermas in the problematic field of modernity incompleteness). Thesis for a doctoral degree in philosophy, speciality 09.00.05 – history of philosophy. Dnipropetrovsk, 2007, 17 p.
International Encyclopedia of Civil Society [Helmut K. Anheier, Stefan Toepler, Regina List (Eds).]. New York: Springer, 2010. 1686 pp.
Habermas J. Between facts and norms : contributions to a discourse theory of law and democracy [Faktizitat und Geltung. English]. Cambridge, Massachusetts: MIT Press, 1996. 631 pp.
Переглядів анотації: 249 Завантажень PDF: 497
