Тіло як соціальний конструкт: від протосоціології до класичних теорій соціальної взаємодії

Оксана Стаднік

doi:10.15421/1724109

Оксана Стаднік Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-6121-7612

Ключові слова: тіло, тілесні практики, простосоціологія, класичні соціологічні теорії, контроль, примус, регулювання тіла та тілесності

Анотація

Актуальність. Питання соціальної конструкції тіла та тілесності в сучасному соціокультурному середовищі стає все більш актуальним у контексті наукових досліджень, оскільки суспільство виробляє та регулює ставлення до людського тіла через механізми контролю, примусу та регулювання, які змінюються залежно від історичних та культурних умов. Соціологічне дослідження тілесності охоплює різні епохи й моделі дисциплінарного впливу, починаючи від релігійних парадигм і завершуючи постмодерністськими підходами, що робить це питання надзвичайно важливим для розуміння взаємодії людини та соціуму, особливо в рамках сучасних споживчих і культурних процесів. Метою статті є здійснення комплексної систематизації та аналізу концептуальних моделей тіла, які розглядають його як об'єкт соціального контролю, примусу та регулювання, з акцентом на еволюцію цих підходів, починаючи з релігійних та військових парадигм і завершуючи сучасними консьюмеристськими та кібернетичними уявленнями про тіло. Особливу увагу приділено механізмам соціального конструювання тіла, які змінювалися протягом різних історичних періодів, відображаючи соціокультурну динаміку та вплив на сучасні уявлення про тілесність. Результати. В ході дослідження було виявлено та систематизовано основні моделі соціального контролю над тілом, зокрема релігійна, військова, спортивна та консьюмеристська. Встановлено, що кожна з цих моделей пропонує унікальний підхід до контролю і використання тіла в різних соціокультурних контекстах: релігійна модель підкреслює підпорядкування тіла духовним нормам, військова та спортивна моделі акцентують увагу на дисципліні й зовнішньому або внутрішньому примусі, тоді як консьюмеристська модель розглядає тіло як товар або капітал, що підлягає маніпуляції для досягнення економічних та соціальних цілей. Висновки. З’ясовано, що процеси контролю та регулювання тілесності в суспільстві постійно еволюціонують, відображаючи зміни в системі цінностей і соціальних практиках. Оцінено вплив сучасної споживчої культури, яка перетворює тіло на об’єкт маніпуляцій та капіталізації, що вимагає подальшого комплексного вивчення з урахуванням впливу цифрових та біотехнологічних процесів на ці трансформації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Berger, P., & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. New York: Anchor Books, Random House.
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgment of Taste. London: Routledge and Kegan Paul.
Brown, N. O. (1966). Love’s Body. New York: Random House.
Evans, D. (1995). An Introductory Dictionary of Lacanian Psychoanalysis. London and New York: Routledge.
Golinko, O. V. (2022). Plasticity of Identity and Corporeality in Postmodern Culture. Scientific Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after T. G. Shevchenko, (176), 128-135. Retrieved from https://epub.chnpu.edu.ua
Lacan, J. (1992). Seminar of Jacques Lacan: The Ethics of Psychoanalysis, 1959–1960. New York, NY: W.W. Norton. Retrieved from https://archive.org/details/seminarofjacques0000laca
Lacan, J. (2002). Écrits: A Selection. New York, NY: W.W. Norton. Retrieved from https://archive.org/details/lacan-ecrits_202002
Olkhovik, M. V. (2018). Corporeality as a Media Tool for Realizing Postmodern Values. Scientific Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after T. G. Shevchenko, (164), 96-98.
Pavlyshyn, N. (2022). Man in the Image and Likeness of God and the Question of Evolution. Dyven Svit. Retrieved from https://dyvensvit.org/statti/1033227/
Plato. (2021). The Republic. Library of Ancient Literature. Kyiv: Apriori.
Rassel, B. (2024). History of Western Philosophy. Kyiv: Folio.
Romanenko, Yu. V., Svyatnenko, I. O., & Zinchenko, A. A. (2014). Visualizations in the Media-Communication Space: Socio-Systemological Approach. Monograph. Kyiv: Publishing and Printing Center of the Institute of International Relations.
Schilling, H. (2014). Martin Luther: Rebel in a Time of Upheaval. Munich.
Scott, S., & Morgan, D. (1993). Body Matters: Essays on the Sociology of the Body. London: Falmer Press.
Sigrist, C. (1995). Social Anthropology. In J. Ritter & K. Gründer (Eds.), Historical Dictionary of Philosophy, Vol. IX (pp. 1122–1126).
Staraprav, N. (2023). The Holiness of the Human Body in Three Religions. Ukrainian Catholic University / V Interreligious Symposium «The Holiness of the Human Bod»y. Retrieved from https://ucu.edu.ua/news/svyatist-lyudskogo-tila-u-troh-religiyah/
Svyatnenko, I. O. (2013). Corporeality as an Object of Social Programming: On the Problem Statement. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 4(96), 89-92. https://grani.org.ua/index.php/journal/issue/view/76
Voznyi, A. P. (2019). Human Corporeality as a Phenomenon of Its Physical Perfection. Innovative Technologies in the System of Professional Development of Physical Education and Sports Specialists. VI International Scientific-Methodical Conference, Sumy, 83-86.
Weber, M. (1994). The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism. Kyiv: Osnovy.
Wolgast, E. (2011). Calvinism and Reformed Tradition in the Holy Roman Empire. In I. Dingel & H. J. Selderhuis (Eds.), Calvin and Calvinism: European Perspectives, (pp. 23-45). Göttingen.