Вплив конфліктів і політичної нестабільності у південному Кавказі на регіональну безпеку

Анотація

Геополітичні баланси мають динамічний характер, а внутрішні та зовнішні змінні постійно орієнтуються на поточний баланс і спрямовують процеси на встановлення нового балансу. Таким чином, еволюція рівнянь стала стійкою тенденцією, що веде до розвитку глобальної геополітичної системи. З розпадом Радянського Союзу, одного з полюсів глобальної структури влади в третій чверті 20 століття, глобальні відносини сил і геополітична структура радикально змінилися. Як світова держава, Сполучені Штати Америки (США) залишилися неперевершеними після біполярного середовища з виходом Радянського Союзу і, отже, Східного блоку/Варшавського договору зі сцени, та проголосили новий світовий порядок і продовжували жити в однополярному періоді шляхом втручання в Ірак у 1991 році, а потім у громадянські війни в Іраку, Афганістані та Сирії, щоб контролювати владні структури. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) на чолі зі США, незважаючи на розпад Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) і Варшавського договору, замість того, щоб саморозпуститися, виросла і створила концепції, які створили б собі нових ворогів. Іншими словами, хоча Варшавський договір застарів із закінченням холодної війни, НАТО продовжувала свій шлях, зазнаючи змін і трансформацій, які вона вважала необхідними, та розширюючись. НАТО, до складу якої під час холодної війни входило 16 членів, станом на 2022 рік після закінчення холодної війни стала глобальною організацією безпеки з 30 членами. Під час першого розширення колишні члени Варшавського договору, країни Центральної та Східної Європи, Чехія, Угорщина та Польща, приєдналися до НАТО в 1999 році. Південний Кавказ є регіоном, історично сформованим етнічними та політичними конфліктами, і створює значні загрози для регіональної безпеки. Ця стаття має на меті проаналізувати вплив конфліктів і політичної нестабільності на Південному Кавказі на регіональну безпеку. Дослідження розглядає основні конфлікти в регіоні, їхній зв’язок з міжнародними відносинами та наслідки цієї ситуації для динаміки безпеки. Крім того, обговорюються фактори, які спричиняють політичну нестабільність у регіоні, створюючи загрози безпеці як на локальному, так і на глобальному рівнях. У дослідженні також підкреслюється роль геополітичного розташування Південного Кавказу та вплив зовнішніх гравців на структуру безпеки. У цьому контексті представлено аналіз того, як конфлікти на Південному Кавказі створюють довгостроковий і багатовимірний вплив на безпеку.