Політичний менеджмент та національна безпека: перспектива інституційних альянсів

Вячеслав Сергеєв; Вікторія Загурська-Антонюк; Віктор Пащенко

doi:10.15421/172497

Вячеслав Сергеєв Державний університет «Житомирська політехніка» (Житомир, Україна) https://orcid.org/0000-0001-7859-0408
Вікторія Загурська-Антонюк Державний університет «Житомирська політехніка» (Житомир, Україна) https://orcid.org/0000-0003-3334-4494
Віктор Пащенко Державний університет «Житомирська політехніка» (Житомир, Україна) https://orcid.org/0000-0003-4385-0286

Ключові слова: національна безпека, прийняття рішень, політичний менеджмент, політичні інститути, політична ефективність, інституційні альянси, політичні актори, публічна комунікація

Анотація

Актуальність. Вивчаються особливості національні безпекові пріоритети, які формують запит на стабільність безпекового середовища, що характеризується підвищенням чутливості до ризиків та загроз з боку позасистемних деструктивних акторів. Встановлюється значення політико-управлінських об’єднань, які складаються з урядових органів, міжнародних організацій, неурядових організацій (НУО) і представників приватного сектора, відіграють ключову роль у пом’якшенні криз і сприянні довгостроковому відновленню. Метою дослідження є встановлення особливостей формування інституційних альянсів та кризових публічних комунікацій в контексті розвитку інтеграції політичного менеджменту та системи національної безпеки. Результати. Обговорюється залучення зацікавлених сторін, яке допомагає розширити базу підтримки для втручання в кризові ситуації та гарантує, що реагування буде всеосяжним. У статті вивчаються практики просування спеціалізованого безпекового знання, зокрема в таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та права людини, яке надає здатність швидко мобілізувати суспільство у часи кризи. З’ясовуються особливості міжінституційної політичної співпраці. Розкрито основи багатосторонньої організації безпекового менеджменту, зокрема, висування умов для надання фінансової допомоги, гарантування, спрямування коштів на необхідні реформи. Вивчаються домінуючі інституційні актори, які можуть нав’язувати свої плани іншим, відкидаючи локальні потреби чи досвід. Висновки. Виявлено роль міжнародних політико-інституційних альянсів, які допомогли Україні захистити себе, а також підготуватися до довгострокового відновлення. Наголошено на можливостях апробації алгоритмів швидкого реагування та пошуку оптимальних альтернатив в умовах дефіциту часу і ресурсів під час російсько-української війни. З’ясовується значення забезпечення інклюзивності та загальнонаціонального консенсусу на основі мирного порядку денного.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ani, U. D., He, H., & Tiwari, A. (2019). Human factor security: Evaluating the cybersecurity capacity of the industrial workforce. Journal of Systems and Information Technology, 21(1), 2-35.
Bitzinger, R. A. (2016, January 29). Defence Industries in Asia and the Technonationalist Impulse. Contemporary Security Policy Blog. Retrieved from http://contemporarysecuritypolicy.org/2016/01/29/defense-industries-in-asia-and-the-technonationalist-impulse/
Bondar, V. T. (2024). The influence of the ethno-national factor on the national security system of Ukraine: the Ukrainian-Hungarian context. Society and National Interests, 4, 813-825.
Bugaksaki, J. (2000, April 27). History is Politics in Putin’s Russia. Financial Times. Retrieved from http://www.ft.com/intl/cms/s/1/f4225d2e-b680-11d9-aebd-00000e2511c8
Flockhart, T. (2016). The coming multi-order world. Contemporary Security Policy, 37(1). 3-31.
Frühling, S., & O’Neil, A. (2017). Nuclear weapons, the United States and alliances in Europe and Asia: Toward an institutional perspective. Contemporary Security Policy. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/13523260.2016.1257214
Grimmick, R. (2023). What is a Security Policy? Definition, Elements, and Examples. Retrieved from https://www.varonis.com/blog/what-is-a-security-policy
Gutsalyuk, O. M., & Bondar, Yu. A. (2020). Safety management of air transport in the context of sustainable development of the national economy. Economic management: theory and practice, 82-94.
Labs, E. J. (1997). Offensive Realism and Why States Expand Their War Aims. Security Studies, 6(4), 7-17.
Pavlenko, T. A. (2023). Technologies of artificial intelligence in ensuring national security and defense capability of Ukraine: prospects of the development strategy. Collection of scientific works of Kharkiv National Pedagogical University named after H. Scovoroda, "Law", 38, 41-47.
Shipilova, L. M., & Shoyko, V. A. (2014). Peculiarities of national management in the context of state management of national security. Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 1, 58-64.