Конфесійні аспекти зовнішньополітичної стратегії Російської імперії другої половини  XVIII століття

Валерій Шеретюк; Руслан Пальчевський; Тетяна Карпухіна

doi:10.15421/172492

Валерій Шеретюк Рівненський державний гуманітарний університет (Рівне, Україна) https://orcid.org/0000-0002-3280-7744
Руслан Пальчевський Рівненський державний гуманітарний університет (Рівне, Україна) http://orcid.org/0000-0003-0812-1731
Тетяна Карпухіна Рівненський державний гуманітарний університет (Рівне, Україна) http://orcid.org/0000-0003-0387-1971

Ключові слова: «питання дисидентів», Польща, православна віра, релігійні утиски, Російська імперія, втручання, політичний тиск

Анотація

Актуальність. Фактор переплетіння питань політичних та релігійних виходить за рамки окремих історичних періодів чи історії окремих держав. Так, з початку підпорядкування України Московській державі другої половини ХVІІ ст. конфесійне питання стало одним з головних факторів вкорінення окупаційної влади. Активне просування російських наративів через московську церкву в Україні стало одним із факторів, який призвів до війни 2014 р. Мета статті полягає у з’ясуванні дійсних причин активізації Російською імперією у 1762-1764 роках питання захисту прав православної церкви в Правобережній Україні у політичних відносинах з Річчю Посполитою. Результати полягають у виявленні елементів маніпуляції Російською імперією так званим «питанням дисидентів» (захист прав та привілеїв православної церкви в Речі Посполитій) у політичних відносинах з королівським двором з метою політичного впливу, тиску, можливості тактичного загострення двосторонніх відносин та прикриття перед Європою реалізації свого плану політичного підпорядкування Польщі. Висновки. Російський уряд, розглядаючи сейми 1764 р. як сприятливий період для підпорядкування Речі Посполитої своєму політичному контролю, використовував «питання дисидентів» як привід для втручання у внутрішні справи Польщі, засіб претензійності та психологічного тиску на польське керівництво. Акцентування уваги на конфесійному питанні, як головному предметі російсько-польських суперечностей в умовах краху політичних планів Росії на коронаційному сеймі, дозволяло Петербургу зберегти за собою право на подальше втручання у внутрішні справи Речі Посполитої під зручним приводом захисту єдиновірців. Така політика імперії призвела до загострення міжконфесійних відносин в Правобережній Україні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Arkhyv Yuho-Zapadnoi Rossyy. (1871). (V 8 ch. Ch. 1, T. 4). Kyiv.
Bantysh-Kamenskyi, N. (1897). Obzor vneshnykh snoshenyi Rossyy (po 1800 hod). (V 4 ch. Ch. 3). M.
Bednov, V. A. (1908). Pravoslavnaia Tserkov v Polshe y Lytve. Ekaterynoslavl.
Bobrzhynskyi, M. (1891). Ocherk Ystoryy Polshy. (V 2 t. T. 2). SPb.
Cegielski, T., & Kadziela, L. (1990). Rozbiory Polski 1772-1793-795. Warszawa: Wydawnictwa Szrolne i Pedagogiczne.
Havriushkyn, A.V. (1989). Hraf Nykyta Panyn. M: Mezhdunarodnye otnoshenyia.
Historia Polski. (1958). (W 2 t. T. 2. Cz. 1). Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe.
Hrabenskyi, V. (1910). Ystoryia Polskoho naroda. SPb.
Hrushevskyi, M. S. (1996). Vsesvitnia istoriia. (V 6 ch. Ch. 3). Kyiv: Ukrainoznavstvo.
Kliuchevskyi, V. O. (1958). Sochynenyia. (T. 4, 5). M.: Publishing House of Socio-Economic Literature
Kony, F. (1997). Ystoryia Frydrykha Velykoho. M.: Alhorytm.
Kostomarov, N. (1886). Poslednye hodы Rechy Pospolytoi. (T. 17, 18). SPb.
Martens, F. F. (1883). Sobranye traktatov y konventsyi, zakliuchennыkh Rossyei s ynostrannymy derzhavamy. (V 15 t. T. 6). SPb.
Natsionalna biblioteka Ukrainy Vernadskoho. Instytut rukopysiv. (1763). Fond 5, op. 1, od. zb. 94, ark. 6.
Natsionalna biblioteka Ukrainy Vernadskoho. Instytut rukopysiv. (1762). Fond 13, sprava 6227, ark. 1-29, sprava 6229, ark. 1-6.
Rossyiskyi hosudarstvennыi arkhyv davnykh aktov. (1763). Fond 12, op. 1, ed. khr. 148, l. 5.
Sbornyk ymperatorskoho russkoho ystorycheskoho obshchestva. (1878). T. 22. SPb.
Sbornyk ymperatorskoho russkoho ystorycheskoho obshchestva. (1885). T. 48. SPb.
Sbornyk ymperatorskoho russkoho ystorycheskoho obshchestva. (1886). T. 51. SPb
Sbornyk ymperatorskoho russkoho ystorycheskoho obshchestva. (1893). T. 87. SPb.
Serczuk, A. (1968). Koliszczyzna. Krakow: Nakladem uniwersytetu Jagiellonskiego.
Solovev, S.M. (1863). Ystoryia padenyia Polshy. M.
Volumina legum. Przedruk zbioru praw staraniem xx. Pijarow w Warszawie od roku 1732 do roku 1782 wydanego. (1860). T. 7. SPb.
Ylenko, A.K. (1898). Nachalo kontsa Polshy. SPb.