Панамська криза 1989 року: роль ватиканської дипломатії

Анотація

Актуальність дослідження Панамської кризи 1989 року полягає у важливості вивчення причин політичних криз із метою майбутнього запобігання подібних явищ, а також у важливості вивчення шляхів вирішення політичних й дипломатичних криз. Мета статті: дослідити роль ватиканської дипломатії під час Панамської кризи 1989 року. Досягнення мети дослідження передбачає розкриття наступних завдань: проаналізувати причини Панамської кризи 1989 року; дослідити причини дипломатичного інциденту й роль ватиканських дипломатів під час Панамської кризи; дослідити особливості перемовин між представниками США та Святого Престолу в Панамі 1989-1990 рр. Результати: Було відзначено, що Панамська криза була наслідком вторгнення армії США у Панаму задля усунення панамського диктатора Мануеля Нор’єги. Встановлено, що Панамська криза 1989 року спровокувала дипломатичний інцидент для ватиканської дипломатії, адже нунцій Святого Престолу надав політичний притулок колишньому диктатору Панами. Це був перший випадок, коли нунціатура Святого Престолу надала офіційний політичний притулок. Окрім того, вперше нунціатуру Святого Престолу оточили військові іноземної країни. Також вперше проти ватиканських дипломатів використовували тактику психологічної війни, а саме рок-музику. Відзначено, що надання політичного притулку колишньому диктатору Панами спровокувало дипломатичну кризу між США та Ватиканом, яку вдалось вирішити шляхом зміни політики США у відносинах зі Святим Престолом. Внаслідок застосування м’яких методів, так званої «м’якої сили», американцям вдалося переконати Ватикан і налагодити співпрацю з папськими легатами задля вирішення питання Нор’єги. Висновки: Панамська криза 1989 року, яка розпочалась із вторгнення армії США в Панаму, остаточно була врегульована завдяки методів «м’якої сили», які змінили позицію Ватикану. Як наслідок, 3 січня 1990 року папський нунцій переконав колишнього диктатора Панами добровільно здатися американським військовим і покинути папську нунціатуру. Панамська криза 1989 року демонструє важливість м’яких дипломатичних методів задля запобігання ескалації конфлікту.