Сучасні підходи та методики вимірювання соціального статусу
DOI:
https://doi.org/10.15421/172464Ключові слова:
методологія дослідження, класифікація, стратифікація, соціальна мобільністьАнотація
Актуальність. У соціологічній практиці досі відсутні достатньо універсальні методи для оцінки соціального статусу респондента, що робить цю важливу характеристику непопулярною при проведенні соціологічних досліджень. Хоча саме соціальний статус, як основна характеристика респондента могла б дати більш реальну картину розподілу суспільної думки серед представників різних груп населення. Мета. Метою даної статті є розгляд основних підходів та методик вимірювання соціального статусу для застосування їх у емпіричних соціологічних дослідженнях. Результати. У представлених дослідженнях було використано два основні способи визначення соціального статусу індивіда. Перший підхід базується на великому наборі змінних, де головними є дохід та рівень освіти. Другий підхід акцентує увагу на професійному статусі індивіда, де основними характеристиками диференціації є складність праці та рівень кваліфікації. Автор зазначає, що розуміння складності виміру соціального статусу є важливим для соціологічних досліджень. Так, розглядається використання серії проміжних непрямих показників замість прямих запитань щодо соціального та професійного статусу, що дозволяє уникнути суттєвих помилок при операціоналізації професійного статусу, та емпірична модель відтворення соціального статусу, яка включає такі елементи як соціальний статус респондента на момент опитування, історичні покоління та статус батьківської сім’ї. Ця модель дозволяє враховувати різні чинники, що впливають на соціальний статус протягом життєвого шляху респондента, такі як професійний статус, рівень освіти та тип поселення. Автор статті також розглядає однокритеріальні та мультикритеріальні показники соціального статусу. Висновки. У статті надано огляд існуючих методик та підходів до вимірювання соціального статусу, висвітлено їх переваги та недоліки, а також пропонується авторська модель вимірювання соціального статусу, яка, на думку автора, дозволяє отримати більш точні та надійні результати, що сприяють глибшому розумінню соціальної структури та динаміки в суспільстві.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Blalock, H. M. (2018). Social Statistics. Prentice-Hall.
Blau, P. M. (2017). Inequality and Heterogeneity: A Primitive Theory of Social Structure. NewYork: FreePress.
Bondarenko, V. A. (2019). Social stratification: Theory and practice. Kyiv: Lybid.
Goldthorpe, J. H. (2020). Social Mobility and Class Structure in Modern Britain. Clarendon Press.
Gottdiener, M., Hohle, R., & King, C. (2019). The New Urban Sociology. New York: Routledge.
Kalashnikova, L. V. (2018). Organization of activities of sociological services. (Study guide for students of higher educational institutions). Mykolaiv: ChNU Publishing House named after Petro Mohyla.
Kryvoshein, V. V. (2023). The pollster approach versus the sociological approach to electoral research. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 6 (1), 89-99.
Lapshova, N. S. (2018). Theoretical approaches to the analysis of the typology of the social status of the individual. Ukrainian Psychological Journal: Collection of Scientific Works of Taras Shevchenko Kyiv National University, 1, 106-121.
Panina, N. V. (2007). Technology of sociological research. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Sorokin, P. A. (2019). Social and Cultural Mobility. Glencoe: Free Press.
Sudman, S., Bradburn, N. M., & Wansick, B. (1992). Asking Questions: A Practical Guide to Questionnaire Design. San Francisco: Jossey-Bass.
Tulpa, T. M. (2016). Basics of personality socialization. (Study guide for students of higher educational institutions). Glukhiv: Glukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenka.
Blau, P. M. (2017). Inequality and Heterogeneity: A Primitive Theory of Social Structure. NewYork: FreePress.
Bondarenko, V. A. (2019). Social stratification: Theory and practice. Kyiv: Lybid.
Goldthorpe, J. H. (2020). Social Mobility and Class Structure in Modern Britain. Clarendon Press.
Gottdiener, M., Hohle, R., & King, C. (2019). The New Urban Sociology. New York: Routledge.
Kalashnikova, L. V. (2018). Organization of activities of sociological services. (Study guide for students of higher educational institutions). Mykolaiv: ChNU Publishing House named after Petro Mohyla.
Kryvoshein, V. V. (2023). The pollster approach versus the sociological approach to electoral research. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 6 (1), 89-99.
Lapshova, N. S. (2018). Theoretical approaches to the analysis of the typology of the social status of the individual. Ukrainian Psychological Journal: Collection of Scientific Works of Taras Shevchenko Kyiv National University, 1, 106-121.
Panina, N. V. (2007). Technology of sociological research. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Sorokin, P. A. (2019). Social and Cultural Mobility. Glencoe: Free Press.
Sudman, S., Bradburn, N. M., & Wansick, B. (1992). Asking Questions: A Practical Guide to Questionnaire Design. San Francisco: Jossey-Bass.
Tulpa, T. M. (2016). Basics of personality socialization. (Study guide for students of higher educational institutions). Glukhiv: Glukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenka.
##submission.downloads##
Опубліковано
2024-06-30
Як цитувати
Дзірквадзе, Т. (2024). Сучасні підходи та методики вимірювання соціального статусу. Науково-теоретичний альманах Грані, 27(3), 155–161. https://doi.org/10.15421/172464
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
