Формування концепту космологічних моделей архітектури та містобудівництва у гуманітарних науках: філософські сенси
DOI:
https://doi.org/10.15421/172446Ключові слова:
культурологічний підхід в історії філософії, мудрість, метафізика, традиції, універсалії культури, міфологія, космологічні моделі архітектури та містобудуванняАнотація
Актуальність. У сучасній філософсько-гуманітарній думці відбувається просторовий поворот (spatial turn) і феномен простору і концепт «простору» досліджується у глибинному взаємозв'язку з іншими феноменами культури та буття. Саме на такому перетині виникає стійкий інтерес у міждисциплінарній площині гуманітаристики до «сакральних» просторів» і до одного з його різновидів - космологічного простору, що знайшло своє відображення в перших спорудах сакральної архітектури, план і форма яких відтворювала космічний небесний порядок. Метою дослідження є прослідкувати формування, генезу космологічних моделей архітектури та містобудування в теоретичній рецепції сучасної гуманітаристики. Результати. Зроблено аналіз етимології терміна «космологічні моделі архітектури та містобудування» у понятійно- категоріальному апараті світової та вітчизняної філософії та гуманітаристики. Висновки. Виявлено в міждисциплінарних дослідженнях космологічних моделей стародавньої архітектури глибоко архаїчне, але по суті універсальне загальнолюдське уявлення про світ, що додало дослідженням філософський потенціал. Застосувавши метод культурологічного підходу в історії філософії, встановлено в текстах філософсько значущі ідеї та філософсько навантажені терміни , які залучено для нашого філософського аналізу : «просторова чутливість» (“spatial sensibility”), «релігійна просторовість» (“spatialité religieuse”), семіотичні коди, фази космізації, umbilicus orbis, фокус, осі космосу, imago mundi, аxis mundi, domus, dominus, madonna, «святе місце», космізований простір, священний простір та інші .Знайти філософські відповіді або висунути філософські гіпотези - завдання майбутніх публікацій.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Akkach, S. (2005). Cosmology and Architecture in Premodern Islam: An Architectural Reading of Mystical Ideas. Albany: SUNY Series in Islam.
Angebert, J. M. (1974). Les Cites. Magiques. Paris: Albin Michel
Ardalan, N., & Bakhtiar, L. (2004). The sense of unity: The sufi tradition in Persian architecture. Chicago:University of Chicago Press.
Bonfanti, A. (2023). Popolo ario venuto dal Nord. La grande migrazione dei Siculi in Sicilia dall'Italia peninsulare (XIII-XI sec. a.C.). Vol. 1. Firenze: Passaggio Al Bosco.
Burckhardt, Т. (2008). An Introduction to Sufi Doctrine. World Wisdom.
Bussagli, M. (2003). Capire l'Architettura. Firenze: Giunti Gruppo Editoriale.
Chmykhov, M. (1992). Eight thousand years of archaeological cosmology in Ukraine. Cosmos of Ancient Ukraine. V. Dovhych (Ed.), Tripillia-Troyan: Mythology, Philosophy, Ethnogenesis. Kyiv.
Danylenko, V. M. (1986). Stone Grave. Kyiv: Scientific opinion.
Dobrolyubsky, A. O., & Chelombitko, A. P. (1999). Odessa - the city of the Sun. Langeron (p. 6-7). Odesa.
Eliade, M. (1965). Le sacré et le profane. Paris: Galimard.
Frazer, J. (1929). The Fasti of Ovid. London: Macmillan And Company.
Haider, S. G. (1988). Islam, Cosmology, and Architecture. In M. B. Sevcenko (Ed.), Theories and Principles of Design in the Architecture of Islamic Societies. Cambridge, Massachusetts: Aga Khan Program for Islamic Architecture.
Hancock, G., & Bauval, R. (2004). Talisman: Sacred Cities, Secret Faith.Tisbury: Element Books.
Hancock, G., & Bauval, R.(1996). The Message of the Sphinx: A Quest for the Hidden Legacy of Mankind. New York: Crown Publishers.
Haninger, S. K. (2003). Touches of Sweet Harmony. Pythagorean Cosmology and Renaissance Poetics. San Marino (California): Huntington Library.
Hautecoeur, L. (2001). Mystique et architecture. Symbolisme du cercle et de la coupole. Paris: A. et J. Ricard.
Hawkins, G. S. (1965). Stonehenge Decoded. Doubleday.
Hotynyan-Zhuravlyova, V. V. (2022). Personal measurement of a person in the context of the interaction of society and culture. Bulletin of Lviv University. Philosophical and political studies series, 44, 27-33.
Hurzhy, K. (2021). Idea and myth of the city from the philosophical research viewpoint. European philosophical and historical discourse, 7(3), 151-157.
King, D. A. (1982). Astronomical Alignments in Medieval Islamic Religious Architecture. Urton.
Kirilyuk, O. (2022). Alimentary universal cultural code in Hryhoriy Skovoroda's dialogue "Grateful Herodius". Δόξα / Doxa, 2(38), 7-14. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283057
Kollar, L. P. (2006). Symbolism in Christian Architecture of the First Millenium. University of New South Walls.
Kramrisch, S. (1999). The Hindu Temple. Milano: Trento.
Lagopoulos, A. Ph. (1995). Urbanisme et Semiotique. Paris: Economica.
Levi, A. (2003). Les machines à faire-croire: Formes et fonctionnements de la spatialité religieuse. Paris: Economica.
Lockyer, J. N. (1894). The Dawn of Astronomy: A Study of Temple Worship and Mythology of the Ancient Egyptians. London: Cassell and Company Limited.
Nasr, S. H. (2004). Islamic Science. London: World et Islam Publishing.
Prat, G. (1999). L'architecture invisible. Bonchamp-les-Laval: Maison D'editions «ARKXANA VOX».
Prat, G. (2004). Résonances du sacré. Bonchamp-les-Laval: Imprimerie Barneoud.
Prat, G. (2005). L' architecture cosmique. Bonchamp-les-Laval: Imprimerie Barneoud.
Secundant, S. (2021). Leibniz and Wolff: critical foundations of the idea of a scientific revolution in philosophy. Sententiae, 40(1), 44-66. https://doi.org/10.31649/sent40.01.044
Snodgrass, A. (2021). Architettura, Tempo, Eternità: Il simbolismo degli astri e del tempo nell’architettura della Tradizione, a cura di Guglielmo Bilancioni. Torino: Harmonia Mundi.
Sorochuk, A. (2018). Desacralization of the space of the modern city. Bulletin of Lviv University. Series of philosophical and political studies, 21, 91-97.
Sumchenko, I. (2022). The concept of the "afterlife" in ancient mythological systems: representation and role in culture. Δόξα / Doxa, 2(38), 85-97. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283065
Tikhomirova, F. (2018). Transformation of the sacred space of the European city. Δόξα/Doxa, 1(29), 21-31. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.1(29).146515
Warburg, A. (1980). Ausgewählte Schriften und Würdigungen. Baden-Baden: Koerner.
Zavhorodniy, Yu. (2021). Classical Indian Philosophy in the Oxford History of Philosophy with No Gaps Series. Sententiae, 40(2), 66-84. https://doi.org/10.31649/sent40.02.066
Zavhorodniy, Yu. Yu, & Ostapenko, M. A. (1999). The sacred dimension of the island of Khortytsia (before the question is asked). Cultural studies, 2, 247-275.
Angebert, J. M. (1974). Les Cites. Magiques. Paris: Albin Michel
Ardalan, N., & Bakhtiar, L. (2004). The sense of unity: The sufi tradition in Persian architecture. Chicago:University of Chicago Press.
Bonfanti, A. (2023). Popolo ario venuto dal Nord. La grande migrazione dei Siculi in Sicilia dall'Italia peninsulare (XIII-XI sec. a.C.). Vol. 1. Firenze: Passaggio Al Bosco.
Burckhardt, Т. (2008). An Introduction to Sufi Doctrine. World Wisdom.
Bussagli, M. (2003). Capire l'Architettura. Firenze: Giunti Gruppo Editoriale.
Chmykhov, M. (1992). Eight thousand years of archaeological cosmology in Ukraine. Cosmos of Ancient Ukraine. V. Dovhych (Ed.), Tripillia-Troyan: Mythology, Philosophy, Ethnogenesis. Kyiv.
Danylenko, V. M. (1986). Stone Grave. Kyiv: Scientific opinion.
Dobrolyubsky, A. O., & Chelombitko, A. P. (1999). Odessa - the city of the Sun. Langeron (p. 6-7). Odesa.
Eliade, M. (1965). Le sacré et le profane. Paris: Galimard.
Frazer, J. (1929). The Fasti of Ovid. London: Macmillan And Company.
Haider, S. G. (1988). Islam, Cosmology, and Architecture. In M. B. Sevcenko (Ed.), Theories and Principles of Design in the Architecture of Islamic Societies. Cambridge, Massachusetts: Aga Khan Program for Islamic Architecture.
Hancock, G., & Bauval, R. (2004). Talisman: Sacred Cities, Secret Faith.Tisbury: Element Books.
Hancock, G., & Bauval, R.(1996). The Message of the Sphinx: A Quest for the Hidden Legacy of Mankind. New York: Crown Publishers.
Haninger, S. K. (2003). Touches of Sweet Harmony. Pythagorean Cosmology and Renaissance Poetics. San Marino (California): Huntington Library.
Hautecoeur, L. (2001). Mystique et architecture. Symbolisme du cercle et de la coupole. Paris: A. et J. Ricard.
Hawkins, G. S. (1965). Stonehenge Decoded. Doubleday.
Hotynyan-Zhuravlyova, V. V. (2022). Personal measurement of a person in the context of the interaction of society and culture. Bulletin of Lviv University. Philosophical and political studies series, 44, 27-33.
Hurzhy, K. (2021). Idea and myth of the city from the philosophical research viewpoint. European philosophical and historical discourse, 7(3), 151-157.
King, D. A. (1982). Astronomical Alignments in Medieval Islamic Religious Architecture. Urton.
Kirilyuk, O. (2022). Alimentary universal cultural code in Hryhoriy Skovoroda's dialogue "Grateful Herodius". Δόξα / Doxa, 2(38), 7-14. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283057
Kollar, L. P. (2006). Symbolism in Christian Architecture of the First Millenium. University of New South Walls.
Kramrisch, S. (1999). The Hindu Temple. Milano: Trento.
Lagopoulos, A. Ph. (1995). Urbanisme et Semiotique. Paris: Economica.
Levi, A. (2003). Les machines à faire-croire: Formes et fonctionnements de la spatialité religieuse. Paris: Economica.
Lockyer, J. N. (1894). The Dawn of Astronomy: A Study of Temple Worship and Mythology of the Ancient Egyptians. London: Cassell and Company Limited.
Nasr, S. H. (2004). Islamic Science. London: World et Islam Publishing.
Prat, G. (1999). L'architecture invisible. Bonchamp-les-Laval: Maison D'editions «ARKXANA VOX».
Prat, G. (2004). Résonances du sacré. Bonchamp-les-Laval: Imprimerie Barneoud.
Prat, G. (2005). L' architecture cosmique. Bonchamp-les-Laval: Imprimerie Barneoud.
Secundant, S. (2021). Leibniz and Wolff: critical foundations of the idea of a scientific revolution in philosophy. Sententiae, 40(1), 44-66. https://doi.org/10.31649/sent40.01.044
Snodgrass, A. (2021). Architettura, Tempo, Eternità: Il simbolismo degli astri e del tempo nell’architettura della Tradizione, a cura di Guglielmo Bilancioni. Torino: Harmonia Mundi.
Sorochuk, A. (2018). Desacralization of the space of the modern city. Bulletin of Lviv University. Series of philosophical and political studies, 21, 91-97.
Sumchenko, I. (2022). The concept of the "afterlife" in ancient mythological systems: representation and role in culture. Δόξα / Doxa, 2(38), 85-97. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283065
Tikhomirova, F. (2018). Transformation of the sacred space of the European city. Δόξα/Doxa, 1(29), 21-31. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.1(29).146515
Warburg, A. (1980). Ausgewählte Schriften und Würdigungen. Baden-Baden: Koerner.
Zavhorodniy, Yu. (2021). Classical Indian Philosophy in the Oxford History of Philosophy with No Gaps Series. Sententiae, 40(2), 66-84. https://doi.org/10.31649/sent40.02.066
Zavhorodniy, Yu. Yu, & Ostapenko, M. A. (1999). The sacred dimension of the island of Khortytsia (before the question is asked). Cultural studies, 2, 247-275.
##submission.downloads##
Опубліковано
2024-06-30
Як цитувати
Мазур, О. (2024). Формування концепту космологічних моделей архітектури та містобудівництва у гуманітарних науках: філософські сенси. Науково-теоретичний альманах Грані, 27(3), 28–36. https://doi.org/10.15421/172446
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
