Сучасні підходи та межі гуманітарної дипломатії
Ключові слова:
гуманітарна дипломатія, національні інтереси, гуманізм, гуманітарні дії, вразливі категорії населення, гуманітарна допомога, «м’яка сила»
Анотація
Метою статті є комплексне дослідження дефініцій «гуманітарна дипломатія» та кількісно-якісний аналіз наукових розвідок окресленої з наукометричної бази для визначення тематичних кластерів та зав'язків за ключовими словами. Актуальність. Гуманітарна дипломатія має часто протилежне тлумачення, виходячи з різних контекстів та цілей. В умовах сучасних глобальних викликів, розуміння різних аспектів гуманітарної дипломатії має велике значення для розвитку ефективних стратегій міжнародного співробітництва, реагування на гуманітарні кризи, визначення кола суб’єктів. Результати. У статті визначено два основних підходи до розуміння гуманітарної дипломатії. По-перше, розглядається гуманітарна дипломатія як інструмент досягнення зовнішньополітичних цілей та національних інтересів, що є результатом класичного розуміння поняття дипломатії. Цей підхід акцентує на державній стратегії та міжнародних відносинах, де дипломатія виступає як інструмент управління зовнішньополітичною політикою та захисту національних інтересів. По-друге, гуманітарна дипломатія розглядається як комунікативний акт, який покликаний стимулювати гуманітарні дії. Цей підхід визначає гуманітарну дипломатію як спосіб сприяння гуманітарним цілям, сприяння захисту прав людини та вирішенню глобальних проблем, таких як бідність, голод, конфлікти та інші людські страждання. Різниця в цих підходах також відображається в цілях суб’єктів гуманітарної дипломатії: дипломат (офіційний представник держави) захищає національні інтереси, тоді як делегати неурядових організацій представляють інтереси вразливих категорій населення та працюють на благо людства. Крім того, у статті проведено аналіз взаємозв'язків ключових термінів у наукових статтях, що дозволяє ідентифікувати кластери тематики та визначити основні напрямки досліджень у галузі міжнародних відносин та гуманітарної дипломатії. Висновки. У підсумку, стаття дозволяє краще розуміти дві важливі аспекти спектру гуманітарної дипломатії: ефективність гуманітарних дій в контексті глобальних викликів роль в розбудові іміджа країни та досягнення національних інтересів. Отримані результати наголошують на значенні дипломатичних зусиль державних та недержавних акторів у вирішенні гуманітарних проблем та вказують на потенційні напрямки подальших досліджень у цій області.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Alberto, A., & Dollar, D. (2000). Who Gives Foreign Aid to Whom and Why? Journal of Economic Growth, 5(1), 33-63. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/40216022
Aleessawi, N., & Djaghrouri, L. (2023). A Legal - Communicative Reading of the International Diplomacy Behavior Towards Refugees. Journal of Statistics Applications & Probability 12(03), 1109-1121. DOI:10.18576/jsap/120319
Altunisik, M. B. (2023). Humanitarian diplomacy as Turkey’s national role conception and performance: evidence from Somalia and Afghanistan. Southeast European and Black Sea Studies, 23(3), 657-673. DOI: 10.1080/14683857.2022.2131978
Anholt, S. (2022). Thesis on webinar “Soft power and public diplomacy in times of war”. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=LE3THP5w0zk
Ayasreh, E. (2023). Humanitarian Diplomacy Strategy for Syrian Refugees and its Effect on Jordan’s Foreign Policy. Journal of Liberty and International Affairs, 9(1), 175-188. https://doi.org/10.47305/JLIA2391178a
Balanutsa, O. (2022). Highlights of diplomacy: a study guide. Dnipro: Serednyak T.K.
Berthelemy, J.-C. (2006). Bilateral Donors’ Interest vs. Recipients’ Development Motives in Aid Allocation: Do All Donors Behave the Same? Review of development economics, 10(2), 179-194. DOI: 10.1111/j.1467-9361.2006.00311.x
Bowden, M., & Metcalfe-Hough, V. (2020, November). Humanitarian Diplomacy and Protection: Advocacy in an Age of Caution. Briefing Note, Humanitarian Policy Group.
Costas, M. (2023). Humanitarian diplomacy as moral history. Peacebuilding, 11(1), 1-19, DOI: 10.1080/21647259.2022.2059963
Financial tracking service UN. (2023). Retrieved from https://fts.unocha.org/home/2023/ donors/view
Gong, L. (2021). Humanitarian diplomacy as an instrument for China’s image-building. Asian Journal of Comparative Politics. https://doi.org/10.1177/20578911211019257
Grace, R. (2016). Humanitarian Negotiation: Key Challenges and Lessons Learned in an Emerging Field, Advanced Training Program on Humanitarian. Retrieved from http://atha.se/presentations/negotiation/index.html
Harel, A. (2022). Humanitarian diplomacy and the influence of new actors and new technology. WebDebate #17 summary. Retrieved from https://www.diplomacy.edu/blog/webdebate-summary-humanitarian-diplomacy-and-influence-new-actors-and-new-technology/
Kogen, L. (2015). For the Public Good or Just Good Publicity? Celebrity Diplomacy and the Ethics of Representation. Mass Communication and Society, 18(1), 37-57. DOI: 10.1080/15205436.2013.851699
On the Road to Istanbul: How Can the World Humanitarian Summit Make Humanitarian Response More Effective? (2015). Geneva: CHS Alliance. Retrieved from http://www.chsalliance.org/files/files/CHS-Alliance-HAR-2015.pdf
Q&A, & Clements, K. (2016). An Experienced Practitioner Addresses Today’s Unprecedented Challenges. The Foreign Service Journal. Retrieved from http://www.afsa.org/humanitarian-diplomacy
Rakhmat, M. Z., & Aswar, H. (2023). The Practice of Public Diplomacy by the Gulf Cooperation Council Countries Towards Indonesia. Journal of International Studies, 19(1), 231-263. https://doi.org/10.32890/jis2023.19.1.9
Singh, B., Singh, S., Singh, B., & Chattu, V. K. (2022). India’s Neighbourhood Vaccine Diplomacy During COVID-19 Pandemic: Humanitarian and Geopolitical Perspectives. Journal of Asian and African Studies. https://doi.org/10.1177/00219096221079310
Smith, H. (2007). Humanitarian Diplomacy: Theory and Practice’. In Humanitarian Diplomacy: Practitioners and Their Craft, Hazel Smith and Larry Minear (Eds). Geneva: United Nations University Press.
Stoddard, A., Harmer, A., Haver, K., Taylor, G., & Harvey, P. (2015). State of the Humanitarian System: 2015 Edition. London: ALNAP/ODI. Retrieved from http://www.alnap.org/resource/21036.aspx
Thuzar, M. (2023). Myanmar and the Responsibility to Protect: Principles, Precedents, and Practicalities. Journal of International Peacekeeping, 26(2-3), 189-211. https://doi.org/10.1163/18754112-26020006
Veuthey, M. (2012). Humanitarian Diplomacy: Saving It When It Is Most Needed. In Humanitarian Space, Webster University Geneva 16th Humanitarian Conference. Geneva: Webster University, (pp. 195-208). Retrieved from http://www.ungeneva.orderofmalta.int/docs/Humanitarian-Diplomacy-saving-it-when-it-is-most-needed.pdf
Viktorov, K., Bazhan, Ya., & Kovtun, O. (2021). Evolution of the concept and components of humanitarian diplomacy. Scientific and theoretical almanac Grani, 24(7-8), 77-86. https://doi.org/10.15421/172180
Aleessawi, N., & Djaghrouri, L. (2023). A Legal - Communicative Reading of the International Diplomacy Behavior Towards Refugees. Journal of Statistics Applications & Probability 12(03), 1109-1121. DOI:10.18576/jsap/120319
Altunisik, M. B. (2023). Humanitarian diplomacy as Turkey’s national role conception and performance: evidence from Somalia and Afghanistan. Southeast European and Black Sea Studies, 23(3), 657-673. DOI: 10.1080/14683857.2022.2131978
Anholt, S. (2022). Thesis on webinar “Soft power and public diplomacy in times of war”. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=LE3THP5w0zk
Ayasreh, E. (2023). Humanitarian Diplomacy Strategy for Syrian Refugees and its Effect on Jordan’s Foreign Policy. Journal of Liberty and International Affairs, 9(1), 175-188. https://doi.org/10.47305/JLIA2391178a
Balanutsa, O. (2022). Highlights of diplomacy: a study guide. Dnipro: Serednyak T.K.
Berthelemy, J.-C. (2006). Bilateral Donors’ Interest vs. Recipients’ Development Motives in Aid Allocation: Do All Donors Behave the Same? Review of development economics, 10(2), 179-194. DOI: 10.1111/j.1467-9361.2006.00311.x
Bowden, M., & Metcalfe-Hough, V. (2020, November). Humanitarian Diplomacy and Protection: Advocacy in an Age of Caution. Briefing Note, Humanitarian Policy Group.
Costas, M. (2023). Humanitarian diplomacy as moral history. Peacebuilding, 11(1), 1-19, DOI: 10.1080/21647259.2022.2059963
Financial tracking service UN. (2023). Retrieved from https://fts.unocha.org/home/2023/ donors/view
Gong, L. (2021). Humanitarian diplomacy as an instrument for China’s image-building. Asian Journal of Comparative Politics. https://doi.org/10.1177/20578911211019257
Grace, R. (2016). Humanitarian Negotiation: Key Challenges and Lessons Learned in an Emerging Field, Advanced Training Program on Humanitarian. Retrieved from http://atha.se/presentations/negotiation/index.html
Harel, A. (2022). Humanitarian diplomacy and the influence of new actors and new technology. WebDebate #17 summary. Retrieved from https://www.diplomacy.edu/blog/webdebate-summary-humanitarian-diplomacy-and-influence-new-actors-and-new-technology/
Kogen, L. (2015). For the Public Good or Just Good Publicity? Celebrity Diplomacy and the Ethics of Representation. Mass Communication and Society, 18(1), 37-57. DOI: 10.1080/15205436.2013.851699
On the Road to Istanbul: How Can the World Humanitarian Summit Make Humanitarian Response More Effective? (2015). Geneva: CHS Alliance. Retrieved from http://www.chsalliance.org/files/files/CHS-Alliance-HAR-2015.pdf
Q&A, & Clements, K. (2016). An Experienced Practitioner Addresses Today’s Unprecedented Challenges. The Foreign Service Journal. Retrieved from http://www.afsa.org/humanitarian-diplomacy
Rakhmat, M. Z., & Aswar, H. (2023). The Practice of Public Diplomacy by the Gulf Cooperation Council Countries Towards Indonesia. Journal of International Studies, 19(1), 231-263. https://doi.org/10.32890/jis2023.19.1.9
Singh, B., Singh, S., Singh, B., & Chattu, V. K. (2022). India’s Neighbourhood Vaccine Diplomacy During COVID-19 Pandemic: Humanitarian and Geopolitical Perspectives. Journal of Asian and African Studies. https://doi.org/10.1177/00219096221079310
Smith, H. (2007). Humanitarian Diplomacy: Theory and Practice’. In Humanitarian Diplomacy: Practitioners and Their Craft, Hazel Smith and Larry Minear (Eds). Geneva: United Nations University Press.
Stoddard, A., Harmer, A., Haver, K., Taylor, G., & Harvey, P. (2015). State of the Humanitarian System: 2015 Edition. London: ALNAP/ODI. Retrieved from http://www.alnap.org/resource/21036.aspx
Thuzar, M. (2023). Myanmar and the Responsibility to Protect: Principles, Precedents, and Practicalities. Journal of International Peacekeeping, 26(2-3), 189-211. https://doi.org/10.1163/18754112-26020006
Veuthey, M. (2012). Humanitarian Diplomacy: Saving It When It Is Most Needed. In Humanitarian Space, Webster University Geneva 16th Humanitarian Conference. Geneva: Webster University, (pp. 195-208). Retrieved from http://www.ungeneva.orderofmalta.int/docs/Humanitarian-Diplomacy-saving-it-when-it-is-most-needed.pdf
Viktorov, K., Bazhan, Ya., & Kovtun, O. (2021). Evolution of the concept and components of humanitarian diplomacy. Scientific and theoretical almanac Grani, 24(7-8), 77-86. https://doi.org/10.15421/172180
Опубліковано
2024-02-29
Як цитувати
Коновалова, М. (2024). Сучасні підходи та межі гуманітарної дипломатії. Науково-теоретичний альманах Грані, 27(1), 91-95. https://doi.org/10.15421/172412
Номер
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
