Конструктивістська теорія націєтворення: український аспект
Ключові слова:
етнос, етногенез, нація, націоналізм, націєтворення, примордіалізм, конструктивістська теорія, етносимволістська теорія, осмислення історії модерної доби
Анотація
Актуальність. Гібридна, а згодом повномасштабна збройна агресія РФ вкотре актуалізували необхідність доведення українцями свого права на існування на всіх рівнях і в різних структурах світової спільноти, серед яких одне з ключових місць належить академічним інституціям. Провідні навчально-наукові центри світу мають стати трансляторами невикривленого знання про Україну в її історії і сьогоденні, не допускати різного роду маніпуляцій на цьому полі. Відтак, на порядку денному в гуманітаристиці – пошуки прийнятної, зрозумілої в світі мови науки, тобто методології. Метою статті є визначення актуальних інтелектуальних позицій конструктивізму та перспектив досліджень історії націєтворення і державотворення в Україні в конструктивістській методології. Результати. Розглянуто протистояння конструктивістської та примордіалістської концепцій формування націй у нелінійному процесі розвитку гуманітарного знання. Визначено чинники популярності конструктивізму в сучасній гуманітарістиці, особливо на пострадянському просторі. Встановлено, що беззастережне використання постмодерністських концепцій загрожує ігноруванням вимог об’єктивності та достовірності історичних досліджень, оскільки цінність об’єктивності не видається очевидною з погляду постмодерністів. Доведено, що, протилежні у поясненні утворення націй, ані конструктивізм, ані примордіалізм не є вичерпними методологіями дослідження історії націй і держав. Висновки. Сформульовано висновки щодо інтелектуальних позицій та перспектив конструктивізму. Конструктивістський підхід в історичних дослідженнях не може бути беззастережно застосований як методологія історії народів і держав регіону Центральної та Східної Європи, а також щодо межі пізнього Середньовіччя – раннього Модерну. Змістовна критика національних історіографій, що її здійснює конструктивізм, втрачає силу в умовах кризи світового порядку. Визнана необхідність пошуку підходів, які поєднають природні елементи дослідницького суб’єктивізму з високими професійними стандартами сучасної гуманітарістики.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Anderson, B. (2001). Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Nationalism (2nd ed.). Kyiv: Krytyka.
Andrieieva, O. (2009). The perspective of the constructivist paradigm of nation-building in Ukraine. Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. (43) 322-329. Retrieved from https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/andrieieva_perspektyva.pdf
Bartlett, R. (2007). The formation of Europe: Expansion, colonization, changes in the sphere of culture. 950-1350.
Borovyk, M. (2020). Who created the «Soviet nations»? (Theoretical and historiographical notes). Ukrainian historical journal, 2. 169-186. https://doi.org/10.15407/uhj2020. 02.169.
Franklyn, S., & Shepard, J. (2000). The emergence of Rus': 750-1200.
Kaharlytskyj, B. Yu. (2003). Middle-class rebel. Ul'tra. Kul'tura.
Kaharlytskyj, B. Yu. (2009). Peripheral Empire: cycles of Russian history. Alhorytm; Eksmo.
Kaharlytskyj, B. Yu. (2010). From empires to imperialism. The state and the emergence of bourgeois civilization. Publishing house of the State University - Higher School of Economics.
Kas'ianov, H. (1999). Theories of nation and nationalism (Monograph). Kyiv: Lybid'.
Kedury, E. (2010). Nationalism (4th ed., expanded). Aletejia.
Khoroshylov, O. Yu. (2021). An aesthetic toolkit for the formation of imagined communities: the phenomenon of the national anthem. International and Political Studies, (34), 212-231. https://doi.org/10.18524/2707-5206.2021.34.229966.
Kushko, A., & Taki, V. (2012). Bessarabia as part of the Russian Empire (1812-1917). New literary review.
Majboroda, O. M. (2023). Ethnic Traps of Decolonization: The African Experience. Kyiv: Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine.
Miller, A. Y. (2000). «Ukrainian question» in the politics of the authorities and Russian public opinion (second half of the 19th century). Aletejia.
Rafal's'kyj, I. (2014). The phenomenon of Ukrainian national self-determination. Kyiv: Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine.
Rymarenko, S. (2018). Theoretical foundations of ethnopolitics. Hileia: Scientific Bulletin, 138(3), 22-24.
Schlesinger, Arthur M. Jr. (1998) The Disuniting of America. Reflections on a Multicultural Society. New York - London: W. W. Norton and Company. ISBN 0393318540.
Smith, A. (2004). Nationalism: Theory, ideology, history. Kyiv: K.I.S.
Smith, A. (2009b). The Cultural Foundations of Nations: Hierarchy, Covenant and Republic. Kyiv: Tempora.
Smith, A. (2009а). Nations and Nationalism in a Global Era (2nd ed.). Kyiv: Nika-Tsentr.
Smyrski, L. (2012). Historical constructivism in Ukraine in the context of the discourse of ethnicity. Ethnological Notebooks, 4, 612-621. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov. ua/handle/123456789/94767
Sudin, D. Yu. (2009) The theory of the nation in the works of theorists of structural functionalism. Bulletin of Lviv University. Series Sociology, 3, 199-209. Retrieved from https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/431/Sudyn_theories _of_nation_functionalism-2.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Thompson, Ewa M. (2006). Imperial Knowledge: Russian Literature and Colonialism. Kyiv: Osnovy.
Tiesler, N. C. (2021). The Conceptual History of Ethnogenesis: A Brief Overview, New diversities, 1(23), 73-87. Retrieved from https://newdiversities.mmg.mpg.de/wp-content/uploads/2021/06/2021_23-01_06_Tiesler.pdf
Tolochko, P. P. (2005). Old Russian nationality: imaginary or real. Aletejia.
Tolstov, S. (2019). Separatism and secessionism: conceptual features in the context of the European integration project. Ideology and Politics, 1(12), 73-95.
Vasylenko, V. (2011). History of World War II: between the Scylla of revisionism and the Charybdis of stereotypes, in captivity of relevance. Humanitarian Journal, 3-4, 111-131.
Andrieieva, O. (2009). The perspective of the constructivist paradigm of nation-building in Ukraine. Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. (43) 322-329. Retrieved from https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/andrieieva_perspektyva.pdf
Bartlett, R. (2007). The formation of Europe: Expansion, colonization, changes in the sphere of culture. 950-1350.
Borovyk, M. (2020). Who created the «Soviet nations»? (Theoretical and historiographical notes). Ukrainian historical journal, 2. 169-186. https://doi.org/10.15407/uhj2020. 02.169.
Franklyn, S., & Shepard, J. (2000). The emergence of Rus': 750-1200.
Kaharlytskyj, B. Yu. (2003). Middle-class rebel. Ul'tra. Kul'tura.
Kaharlytskyj, B. Yu. (2009). Peripheral Empire: cycles of Russian history. Alhorytm; Eksmo.
Kaharlytskyj, B. Yu. (2010). From empires to imperialism. The state and the emergence of bourgeois civilization. Publishing house of the State University - Higher School of Economics.
Kas'ianov, H. (1999). Theories of nation and nationalism (Monograph). Kyiv: Lybid'.
Kedury, E. (2010). Nationalism (4th ed., expanded). Aletejia.
Khoroshylov, O. Yu. (2021). An aesthetic toolkit for the formation of imagined communities: the phenomenon of the national anthem. International and Political Studies, (34), 212-231. https://doi.org/10.18524/2707-5206.2021.34.229966.
Kushko, A., & Taki, V. (2012). Bessarabia as part of the Russian Empire (1812-1917). New literary review.
Majboroda, O. M. (2023). Ethnic Traps of Decolonization: The African Experience. Kyiv: Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine.
Miller, A. Y. (2000). «Ukrainian question» in the politics of the authorities and Russian public opinion (second half of the 19th century). Aletejia.
Rafal's'kyj, I. (2014). The phenomenon of Ukrainian national self-determination. Kyiv: Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine.
Rymarenko, S. (2018). Theoretical foundations of ethnopolitics. Hileia: Scientific Bulletin, 138(3), 22-24.
Schlesinger, Arthur M. Jr. (1998) The Disuniting of America. Reflections on a Multicultural Society. New York - London: W. W. Norton and Company. ISBN 0393318540.
Smith, A. (2004). Nationalism: Theory, ideology, history. Kyiv: K.I.S.
Smith, A. (2009b). The Cultural Foundations of Nations: Hierarchy, Covenant and Republic. Kyiv: Tempora.
Smith, A. (2009а). Nations and Nationalism in a Global Era (2nd ed.). Kyiv: Nika-Tsentr.
Smyrski, L. (2012). Historical constructivism in Ukraine in the context of the discourse of ethnicity. Ethnological Notebooks, 4, 612-621. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov. ua/handle/123456789/94767
Sudin, D. Yu. (2009) The theory of the nation in the works of theorists of structural functionalism. Bulletin of Lviv University. Series Sociology, 3, 199-209. Retrieved from https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/431/Sudyn_theories _of_nation_functionalism-2.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Thompson, Ewa M. (2006). Imperial Knowledge: Russian Literature and Colonialism. Kyiv: Osnovy.
Tiesler, N. C. (2021). The Conceptual History of Ethnogenesis: A Brief Overview, New diversities, 1(23), 73-87. Retrieved from https://newdiversities.mmg.mpg.de/wp-content/uploads/2021/06/2021_23-01_06_Tiesler.pdf
Tolochko, P. P. (2005). Old Russian nationality: imaginary or real. Aletejia.
Tolstov, S. (2019). Separatism and secessionism: conceptual features in the context of the European integration project. Ideology and Politics, 1(12), 73-95.
Vasylenko, V. (2011). History of World War II: between the Scylla of revisionism and the Charybdis of stereotypes, in captivity of relevance. Humanitarian Journal, 3-4, 111-131.
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Василенко, В., & Голубчик, Г. (2023). Конструктивістська теорія націєтворення: український аспект. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(6), 71-78. https://doi.org/10.15421/1723132
Номер
Розділ
ІСТОРІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
