Народження техніки з духу міфу та песимізм Бернара Стіглера: ґенеза проблеми
Ключові слова:
цифрові технології, техніка, Бернар Стіглер, Прометей, Епіметей, міф, оптимізм, песимізм
Анотація
Актуальність теми обумовлена тими викликами, які постають перед людством у зв’язку з неймовірно швидким розвитком цифрових технологій, поширенням технологічного впливу фактично на всі сфери людського життя, а також природу. Мета статті – надати абрис платонівського міфу про Прометея та Епіметея і на цьому тлі показати специфіку двох культурно-онтологічних наративів щодо феномена техніки – новоєвропейського або традиційного оптимістичного та сучасного песимістичного, що виникає під впливом деконструктивної праці Б. Стіглера. Результатами дослідження є, по-перше, окреслення основних подій, що містяться у платонівському міфі про Прометея та Епіметея у діалозі «Протагор»: завдання двом братам від богів щодо наділення людства певними силами, можливостями, цінностями; домовленість братів між собою; основні дії Епіметея, який керував позначеним розподілом; основні дії Прометея – крадіжка вогню, ремесл, мудрості та їх наслідки; основні дії Гермеса – наділення людства громадянськими чеснотами. По-друге, усвідомлення сутності традиційного оптимістичного наративу щодо техніки: Прометей виступає героєм-мучеником, тим, хто піклується про людство, займається його просвітництвом та приймає через це на себе чисельні багаторічні страждання; людина, завдяки прометеєвим дарам, розкриває себе як винахідника, земного царя, який здатний досягати могутності та щастя. По-третє, позначені особливості того, що собою являє деконструкція як методологічна установка праці з текстами, яка народжується на перетині деструкції історії онтології М. Гайдеґґера та реконструктивній праці структуралізму і являє собою пошук певних прихованих смислів, які здатні розхитувати смисли, що визнані основними. По-четверте, з’ясовані особливості деконструктивістської праці Б. Стіглера: постановка під сумнів ролі Прометея як героя-мученика на підставі текстів Гесіода; акцентування уваги на ключовій ролі Епіметея через з’ясування особливостей постаті Пандори; демонстрація пріоритетності дій Епіметея та їх наслідків; усвідомлення долі людини як приреченості на смерть. У висновках наведені, по-перше, змістовні аспекти платонівського міфу про Прометея та Епіметея, по-друге, ключові ознаки техно-оптимістичного наративу, по-третє, основні риси техно-песимістичного наративу. Виходячи з цього, окреслені подальші горизонти дослідження.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Abbinnett, R. (2018). The Thought of Bernard Stiegler. Capitalism, Technology and the Politics of Spirit. London & NYC: Routledge.
Aeschylus. (1981). Prometheus Chained. Ancient Greek tragedy. Collection (pp. 25–62). Kyiv: Dnipro.
Azarova, Y. (2017). Derrida and Stigler: Television, Media and Cultural Policy. Culturological Almanac, Issue. 4 "Innovative Technologies in the Field of Culture", 5–9.
Bachelard, G. (2004). Fragments of the Poetics of Fire. Kharkiv: Folio.
Bishop, R. (2021). Technics, Time and the Internation: Bernard Stiegler’s Thought – A Dialogue with Daniel Ross. Theory, Culture & Society, 38 (4), 111–133. https://doi.org/10.1177/0263276421990435
Bradley, J., & Kennedy, D. (2021). Bernard Stiegler and the Philosophy of Education. Abingdon, Routledge.
Bradley, Joff. (2020). Bernard Stiegler, Philosopher of Reorientation. Educational Philosophy and Theory. (53), 323–326. https://doi.org/ 10.1080/00131857.2020.1810379
Fedorova, K. (2022). Technology and Man: Modern Representation / Human Studies. Collection of scientific papers. Sir. Philosophy (44), 300–311. https://doi.org/10.24919/2522-4700.44.20
Fitzpatrick, N., O’Dwyer, N., & O’Hara, M. (Eds.) (2021). Aesthetics, Digital Studies and Bernard Stiegler. London: Bloomsbury Publishing.
Gorny, R. A., & Radman, A. (Eds.) (2022). Footprints 30: The Epiphylogenetic Turn and Architecture: In (Tertiary) Memory of Bernard Stiegler. Footprint, 16 (30). https://doi.org/10.7480/footprint.16.1
Griffen, L., & Ryzheva, N. (2023). Artificial Intelligence and Human Nature. Studies in the History and Philosophy of Science and Technology. 32(1), 3-18. https://doi.org/10.15421/272301
Hesiod. (2006). Theogony. Works and Days. Testimonia. Harvard: Harvard University Press.
Hesiod. (2020). The origin of the gods. Works and days. Shield of Hercules. Lviv: Apriori.
Irwin, R. (2021). Negenthropy for theAnthropocene; Stiegler, Maori and Exosomatic Memory. Educational Philosophy and Theory (54), 532–544. https://doi.org/10.1080/00131857.2021.1970525
James, I. (2010). Bernard Stiegler and the Time of Technics. Cultural Politics, 6(2), 207–228. https://doi.org/10.2752/175174310X12672016548360
Kouppanou, A. (2015). Bernard Stiegler’s Philosophy of Technology: Invention, Decision, and Education in Times of Digitization. Educational Philosophy and Theory, (47), 1110–1123. https://doi.org/10.1080/00131857.2015.1045819
Kovtun, N. (2019). Structural and Functional Analysis of the Archetype of the Cultural Hero. Monograph. Zhitomir: Vyd-vo ZhDU im. Ivan Franko.
Matsyshyna, I. (2021). The Phenomenon of Stupidity: From Political Chaos to Political Rationalism / Bulletin of Vasyl' Stus Donetsk National University, Series "Political Sciences", Issue. 6, 5–9. https://doi.org/10.31558/2617-0248.2021.6.1
Neacsu, D. (2022). Technology – Revealing or Framing the Truth? A Jurisprudential Debate. Duquesne University School of Law Research Paper, (60), 246–270.
Osetrova, O. O. (2017). «Prometheus’ complex» and «Empedocles’ complex» as fragments of «Fire poetics» by G. Bachelard. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 16(8), 125-129. Retrieved from https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/961
Plato. (1999). Protagoras. Dialogues (2nd ed.) Kyiv: Basics.
Smotritsky, E. (2020). Temporal approach to the ecological problem. Studies in the history and philosophy of science and technology. 29(1), 18-27. https://doi.org/10.15421/272003
Stiegler, B. (1998). Technics and Time, 1: The Fault of Epimetheus. Stanford: Stanford University Press.
Stigler, B. (2019a). Reading time and new memory tools. Sigma. Retrieved from https://syg.ma/@tresk/biernar-stighlier-vriemia-chtieniia-i-novyie-instrumienty-pamiati
Stigler, B. (2019b). Technology is making us dumber every day. Hi-tech+. Retrieved from https://hightech.plus/2019/07/04/filosof-bernar-stigler-tehnologii-s-kazhdim-dnem-delayut-nas-glupee]
Stigler, B. (2019c). The abolished individual. Lakanalia Magazine. Retrieved from https://syg.ma/@lacanalia/biernar-stighlier-uprazdniennyi-individ-nieudobstvo-kultury-v-epokhu-psikhichieskoi-i-sotsialnoi-diezindividuatsii]
Stigler, B. (2022). Artificial intelligence is artificial stupidity. Colta. Retrieved from https://www.colta.ru/articles/society/21731-bernar-stigler-iskusstvennyy-intellekt-eto-iskusstvennaya-glupost
Ησιοδος. (1878). Ποιηματα. Paris: Instituti France Typographo.
Πλατο. (1922). Πρωταγορας. Platonis Opera (309–362). London: Typographeo Clarendoniano.
Aeschylus. (1981). Prometheus Chained. Ancient Greek tragedy. Collection (pp. 25–62). Kyiv: Dnipro.
Azarova, Y. (2017). Derrida and Stigler: Television, Media and Cultural Policy. Culturological Almanac, Issue. 4 "Innovative Technologies in the Field of Culture", 5–9.
Bachelard, G. (2004). Fragments of the Poetics of Fire. Kharkiv: Folio.
Bishop, R. (2021). Technics, Time and the Internation: Bernard Stiegler’s Thought – A Dialogue with Daniel Ross. Theory, Culture & Society, 38 (4), 111–133. https://doi.org/10.1177/0263276421990435
Bradley, J., & Kennedy, D. (2021). Bernard Stiegler and the Philosophy of Education. Abingdon, Routledge.
Bradley, Joff. (2020). Bernard Stiegler, Philosopher of Reorientation. Educational Philosophy and Theory. (53), 323–326. https://doi.org/ 10.1080/00131857.2020.1810379
Fedorova, K. (2022). Technology and Man: Modern Representation / Human Studies. Collection of scientific papers. Sir. Philosophy (44), 300–311. https://doi.org/10.24919/2522-4700.44.20
Fitzpatrick, N., O’Dwyer, N., & O’Hara, M. (Eds.) (2021). Aesthetics, Digital Studies and Bernard Stiegler. London: Bloomsbury Publishing.
Gorny, R. A., & Radman, A. (Eds.) (2022). Footprints 30: The Epiphylogenetic Turn and Architecture: In (Tertiary) Memory of Bernard Stiegler. Footprint, 16 (30). https://doi.org/10.7480/footprint.16.1
Griffen, L., & Ryzheva, N. (2023). Artificial Intelligence and Human Nature. Studies in the History and Philosophy of Science and Technology. 32(1), 3-18. https://doi.org/10.15421/272301
Hesiod. (2006). Theogony. Works and Days. Testimonia. Harvard: Harvard University Press.
Hesiod. (2020). The origin of the gods. Works and days. Shield of Hercules. Lviv: Apriori.
Irwin, R. (2021). Negenthropy for theAnthropocene; Stiegler, Maori and Exosomatic Memory. Educational Philosophy and Theory (54), 532–544. https://doi.org/10.1080/00131857.2021.1970525
James, I. (2010). Bernard Stiegler and the Time of Technics. Cultural Politics, 6(2), 207–228. https://doi.org/10.2752/175174310X12672016548360
Kouppanou, A. (2015). Bernard Stiegler’s Philosophy of Technology: Invention, Decision, and Education in Times of Digitization. Educational Philosophy and Theory, (47), 1110–1123. https://doi.org/10.1080/00131857.2015.1045819
Kovtun, N. (2019). Structural and Functional Analysis of the Archetype of the Cultural Hero. Monograph. Zhitomir: Vyd-vo ZhDU im. Ivan Franko.
Matsyshyna, I. (2021). The Phenomenon of Stupidity: From Political Chaos to Political Rationalism / Bulletin of Vasyl' Stus Donetsk National University, Series "Political Sciences", Issue. 6, 5–9. https://doi.org/10.31558/2617-0248.2021.6.1
Neacsu, D. (2022). Technology – Revealing or Framing the Truth? A Jurisprudential Debate. Duquesne University School of Law Research Paper, (60), 246–270.
Osetrova, O. O. (2017). «Prometheus’ complex» and «Empedocles’ complex» as fragments of «Fire poetics» by G. Bachelard. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 16(8), 125-129. Retrieved from https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/961
Plato. (1999). Protagoras. Dialogues (2nd ed.) Kyiv: Basics.
Smotritsky, E. (2020). Temporal approach to the ecological problem. Studies in the history and philosophy of science and technology. 29(1), 18-27. https://doi.org/10.15421/272003
Stiegler, B. (1998). Technics and Time, 1: The Fault of Epimetheus. Stanford: Stanford University Press.
Stigler, B. (2019a). Reading time and new memory tools. Sigma. Retrieved from https://syg.ma/@tresk/biernar-stighlier-vriemia-chtieniia-i-novyie-instrumienty-pamiati
Stigler, B. (2019b). Technology is making us dumber every day. Hi-tech+. Retrieved from https://hightech.plus/2019/07/04/filosof-bernar-stigler-tehnologii-s-kazhdim-dnem-delayut-nas-glupee]
Stigler, B. (2019c). The abolished individual. Lakanalia Magazine. Retrieved from https://syg.ma/@lacanalia/biernar-stighlier-uprazdniennyi-individ-nieudobstvo-kultury-v-epokhu-psikhichieskoi-i-sotsialnoi-diezindividuatsii]
Stigler, B. (2022). Artificial intelligence is artificial stupidity. Colta. Retrieved from https://www.colta.ru/articles/society/21731-bernar-stigler-iskusstvennyy-intellekt-eto-iskusstvennaya-glupost
Ησιοδος. (1878). Ποιηματα. Paris: Instituti France Typographo.
Πλατο. (1922). Πρωταγορας. Platonis Opera (309–362). London: Typographeo Clarendoniano.
Опубліковано
2023-10-31
Як цитувати
Шевцов, С., & Квітка, С. (2023). Народження техніки з духу міфу та песимізм Бернара Стіглера: ґенеза проблеми. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(5), 184-190. https://doi.org/10.15421/1723121
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
