Етичні аспекти гуманітарної безпеки: баланс індивідуальних та колективних інтересів
Ключові слова:
гуманітарна безпека, індивідуальна безпека, колективна безпека, етичні принципи, соціокультурний простір, гуманітарні загрози, етика, соціокультурні трансформації
Анотація
Метою дослідження є висвітлення етичних аспектів гуманітарної безпеки в контексті індивідуального, колективного та глобально-цивілізаційного виміру цього явища суспільної активності. Встановлено, що гуманітарна безпека в сучасному соціокультурному просторі орієнтована на синергетичні константи, які передбачають взаємодію індивідуального та колективного потенціалів. Актуальність дослідження пов’язана з динамічними й перманентними змінами та трансформаціями в суспільстві. Стрімкий і бурхливий глобальний поступ з одного боку створює загрози для гуманітарного кластеру життя людини та суспільства, а з іншого – формує перспективи для інноваційного тлумачення етичних норм та алгоритмів їх дотримання. З’ясовано, що етичні принципи гуманітарної безпеки набувають динамічного змісту, поступово відходячи від фундаментальних основ. Морально-етичні норми забезпечують функціонування суспільної та індивідуальної систем захисту від загроз гуманітарного характеру. Зрозуміло, що алгоритми та механізми забезпечення принципів гуманітарної безпеки для людини та колективу є різними. Результати дослідження. Відзначається, що синергетичні підходи є ефективним та затребуваним методологічним та практично-орієнтованим підходом при формуванні цілісності парадигми безпеки, оскільки забезпечують актуальний взаємозв’язок індивідуального та колективного факторів безпеки. Зазначено, що індивідуальні зусилля щодо дотримання етичних норм гуманітарної безпеки концентруються навколо людиноцентричних концептів прав і свобод людини, а колективні морально-етичні складники забезпечуються нормативними, регулятивними або ж рекомендаційними настановами локально-суспільного, державного чи міжнародного рівня. Висновки. Гуманітарна безпека в сучасному соціокультурному середовищі потребує балансування, оскільки етичні норми безпеки мають різне тлумачення в індивідуальному, суспільному та глобальному вимірах і часто вступають у суперечність між собою. Перспективним напрямом є формування синергетичних настанов гуманітарної безпеки, які ґрунтуватимуться на принципах динамічності та гнучкості етичних параметрів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Brall, C., Schröder-Bäck, P., & Maeckelberghe, E. (2019). Ethical aspects of digital health from a justice point of view. European Journal of Public Health, 29(3), 18–22. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckz167
Bruno, W., & Haar, R. J. (2020). A systematic literature review of the ethics of conducting research in the humanitarian setting. Conflict and Health, 14. https://doi.org/10.1186/s13031-020-00282-0
Chernikova, I. (2021). Formation of humanitarian culture as a guarantee of spiritual security. Personal spirituality: methodology, theory and practice, 3(102), 371–380. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-371-380
Chuprinova N. (2020). Spiritual security of Ukraine in the context of modern challenges. Scientific cognition: methodology and technology, 2(46), 53–63. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2020-2-8
Dzoban, O., & Zhdanenko, S. (2020). Human rights and national security: philosophical and legal aspects of the relationship. Information and Law, 2(33), 9–22. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33)
Eyal, H., Samimian-Darash, L., & Davidovitch, N. (2020). Humanitarian Aid, Security and Ethics. Journal of Extreme Anthropology, 4, 135–156. https://doi.org/10.5617/jea.7351
Mudrakov, V., & Polishchuk, O. (2019). Some reflections on issues of identity and humanitarian security. Bulletin of NAU. Series: Philosophy. Cultural Studies, 2(30), 31–36. https://doi.org/10.18372/2412-2157.30.14419
Myfanwy, J. (2022). Humanitarian fables: morals, meanings and consequences for humanitarian practice. Third World Quarterly, 43(2), 475–493. https://doi.org/10.1080/01436597.2021.2023318
Neimark, O. (2021). Public management of humanitarian security: basic scientific approaches. Scientific perspectives, 9(15), 172–184. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2021-9(15)-172-184
Sheather, J., Apunyo, R., DuBois, M., Khondaker, R., Noman, A., Sadique, S., & McGowan, C. (2022). Ethical guidance or epistemological injustice? The quality and usefulness of ethical guidance for humanitarian workers and agencies. BMJ Global Health, 7, e007707. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-007707
Skulysh, E. (2023). Evolution of the concept of humanitarian security in the international legal discourse. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Legal Sciences, 1(64), 26–31. https://doi.org/10.32689/2522-4603.2023.1.4
Zdioruk, S., Tokman, V., Astaf'ev, A., Karpenko, M., Stepiko, M., Valevskyi, O., Lozovyi, V., Ishchenko, A., Lytvynenko, O., & Rozumna, O. (2015). Challenges and threats to the humanitarian security of the Ukrainian State. Collection of scientific and expert materials. Series "Humanitarian Development", 4. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2015-12/Druk_Zdioruk_04_02_16-c7c39.pdf
Bruno, W., & Haar, R. J. (2020). A systematic literature review of the ethics of conducting research in the humanitarian setting. Conflict and Health, 14. https://doi.org/10.1186/s13031-020-00282-0
Chernikova, I. (2021). Formation of humanitarian culture as a guarantee of spiritual security. Personal spirituality: methodology, theory and practice, 3(102), 371–380. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-371-380
Chuprinova N. (2020). Spiritual security of Ukraine in the context of modern challenges. Scientific cognition: methodology and technology, 2(46), 53–63. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2020-2-8
Dzoban, O., & Zhdanenko, S. (2020). Human rights and national security: philosophical and legal aspects of the relationship. Information and Law, 2(33), 9–22. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33)
Eyal, H., Samimian-Darash, L., & Davidovitch, N. (2020). Humanitarian Aid, Security and Ethics. Journal of Extreme Anthropology, 4, 135–156. https://doi.org/10.5617/jea.7351
Mudrakov, V., & Polishchuk, O. (2019). Some reflections on issues of identity and humanitarian security. Bulletin of NAU. Series: Philosophy. Cultural Studies, 2(30), 31–36. https://doi.org/10.18372/2412-2157.30.14419
Myfanwy, J. (2022). Humanitarian fables: morals, meanings and consequences for humanitarian practice. Third World Quarterly, 43(2), 475–493. https://doi.org/10.1080/01436597.2021.2023318
Neimark, O. (2021). Public management of humanitarian security: basic scientific approaches. Scientific perspectives, 9(15), 172–184. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2021-9(15)-172-184
Sheather, J., Apunyo, R., DuBois, M., Khondaker, R., Noman, A., Sadique, S., & McGowan, C. (2022). Ethical guidance or epistemological injustice? The quality and usefulness of ethical guidance for humanitarian workers and agencies. BMJ Global Health, 7, e007707. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-007707
Skulysh, E. (2023). Evolution of the concept of humanitarian security in the international legal discourse. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Legal Sciences, 1(64), 26–31. https://doi.org/10.32689/2522-4603.2023.1.4
Zdioruk, S., Tokman, V., Astaf'ev, A., Karpenko, M., Stepiko, M., Valevskyi, O., Lozovyi, V., Ishchenko, A., Lytvynenko, O., & Rozumna, O. (2015). Challenges and threats to the humanitarian security of the Ukrainian State. Collection of scientific and expert materials. Series "Humanitarian Development", 4. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2015-12/Druk_Zdioruk_04_02_16-c7c39.pdf
Опубліковано
2023-10-31
Як цитувати
Проценко, М. (2023). Етичні аспекти гуманітарної безпеки: баланс індивідуальних та колективних інтересів. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(5), 172-177. https://doi.org/10.15421/1723119
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
