Західноєвропейське мислення: Гайдеґґерівський поворот як деструкція (рух до джерел) або пошук нового (іншого) початку (виміру) мислення

  • Віктор Окороков Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)
Ключові слова: мислення, початковість європейського мислення, свідомість, думка, філософія, Гайдеґґер, Платон, вимір, стародавні грекі, сучасність

Анотація

Мета роботи. Мета статті полягає у тому, щоб, поринувши у глибини первісної свідомості (за рецептом багатьох представників некласичної філософії), виявити протиріччя європейської свідомості (у її джерел) у давньогрецькій думці й спробувати показати ресурси міфологічного мислення щодо подоланню цих протиріч. Методологія. Методологічні установки, що використовують можливості, прикордонні стани й ефекти некласичної свідомості, виявилися недостатньо ефективними для адекватного розуміння сутності людини. Використовуваний узагальнений методологічний підхід спирається на глибинні ресурси високоенергетичної свідомості, і на розшифрування можливостей антропологічного часу, що може дозволити розкрити нові горизонти людського існування. Наукова новизна. Звертаючись до сучасних вистав про змінені стани свідомості, ми спробували побачити, як виглядають дискурсивні практики розуміння свідомістю дійсності, що історично сформувалися. Таким чином, на шляху послідовно проведеної деструкції ми прагнемо добратися до перших джерел свідомості й виявити глибинні історичні механізми формування темпоральної свідомості (наскільки це можливо в сучасних умовах). Висновки. Показане, що використання основних ідей давньогрецької думки веде наукову свідомість до тупиків протиріч, які послідовно розкривалися протягом усієї наступної історії філософії й культури. Аналіз прадавніх міфологічних текстів дозволяє укласти, що грецька думка не є джерелом сучасної наукової думки, тобто для розуміння наукової думки ми повинні звернутися до більш прадавнього архаїчного мислення. Таким чином, для подолання протиріч сучасної наукової й філософської думки необхідно шукати нові альтернативні (більш прадавні) джерела розуміння історичної дійсності, насамперед, пов'язані з поглибленням у прадавню (міфологічну) думку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Badiou, A. (1992). Manifesto For Philosophy : followed by two essays. Albany: State University of New York Press.
Gonzales, F. (2009). Plato and Heidegger: a Question of Dialogue. The Pennsylvania State University Press, University Park.
Heidegger, M. (1968). What is called thinking? (J. Glenn Gray, trans.) New York, Evanstone, London. Harper & Row, Publishers. 244 p.
Heidegger, M. (1979). Heraklit. Frankfurt Am Main: Vittorio Klosterman.
Heidegger, M. (1983). Grundbegriffe der Metaphysik. Frankfurt Am Main: Vittorio Klosterman.
Heidegger, M. (2020). To philosophy (On the event). Gaidar Institute Publishing House.
Okorokov, V. (2022a). On the Purity of European Consciousness and the Limits of Being-Time in the Existential Anthropology of the Late M. Heidegger. Philosophy and Cosmology, (29), 88-115. Retrieved from http://ispcjournal.org/journals/2022/02/PhC_29_Okorokov.pdf
Okorokov, Viktor. (2022b). On the purity of European consciousness in the existential anthropology of early M. Heidegger. Anthropological Measurements of Philosophical Research, (21), 137-150. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i21.260495
Sheehan, T. (2015). Making Sense of Heidegger: A Paradigm Shift. London, New York: Rowman & Littlefield.
Опубліковано
2023-08-31
Як цитувати
Окороков, В. (2023). Західноєвропейське мислення: Гайдеґґерівський поворот як деструкція (рух до джерел) або пошук нового (іншого) початку (виміру) мислення. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(4), 142-148. https://doi.org/10.15421/172389
Розділ
ФІЛОСОФІЯ