Структурованість та символічність утрені у практичному вимірі церковного уставу: філософсько-богословський дискурс

Анотація

Мета наукової статті полягає в тому, щоб вказати на основні етапи структурного розвитку ранкового богослужіння – Утрені, розкрити його зміст та символічні аспекти, які дають можливість краще пізнати особливості богослужінь добового кола в Церквах візантійської Традиції. Актуальність. Утреня, як одне з найважливіших богослужінь у Церквах Східного обряду, має в собі як структурованість, так і символічність, які надають їй особливий сенс і значення. Актуальність цієї теми перш за все полягає у потребі збереження традиції, адже Утреня заснована на давніх богослужебних моліннях, які перейшли через століття. Її структурованість дозволяє вірним зберегти зв'язок з минулим, відчути поєднання з попередніми поколіннями і стати частиною великого духовного спадку. Окрім того існує велика небезпека зникнення Утрені з переліку парафіяльних богослужінь. Утреня має своє чітке місце і роль у церковному уставі. Вона є не просто окремим богослужінням, а складовою частиною повної церковної служби – добового кола. Кожна складова частина Утрені, кожен піснеспів та молитва мають свою символіку, яка передає важливі духовні істини та сприяє формуванню молитовного досвіду вірян. В практичному значенні, Утреня як частина добового кола богослужінь, надає можливість вірним зануритись у молитовний процес цілої Церкви. Результати. У пропонованій статті авторами прослідковано шлях символічного та догматичного становлення Утрені як богослужіння добового кола в контексті формування богослужбового уставу Традиції Східної Церкви. Окреслено причинно-наслідковий зв’язок між послідовністю окремих частин Утрені у реляції до змінних частин Святої Літургії Івана Золотоустого. Детально та поетапно розглянуто розвиток структурних частин Утрені відповідно до чинного уставу в історичному середовищі Київської Церкви, яка в кінці ХVI ст. відновила єдність з Апостольським Престолом. Представленно види Утрені та їх структурний поділ, який зображено в наочній таблиці. Висновки. Авторами проведено аналіз символізму окремих частин Утрені у яких беруть активну участь священнослужителі через призму ретроградної перспективи до ранньої Церкви, адже у перших християн священики були посеред храмової асамблеї також під час Літургії Слова. Така практика була пов’язана з вірою в те, що Слово Боже очищує, чого потребують не тільки вірні, але й духовенство. Варто зауважити, що в найбільш урочисті моменти церковного року виявляються найдавніші обряди Церкви, прикладом чого є богослужіння Утреньої.