Біля витоків діяльності Азербайджанської наукової бібліотеки (життя, присвячене культурі)

Анотація

«Спадщина» радянської доби стала предметом багатьох досліджень. Також звертається увага на зусилля створити спільну картину шляхом узагальнення нашої політичної, економічної та культурної спадщини в різних сферах. Створення загальної картини шляхом виявлення культурних тенденцій на тлі політичних процесів, тенденцій прикладного та образотворчого мистецтва на тлі економічної «утопії» не означає вичерпної картини. Коли ми «розглядаємо» політичні, економічні та культурні аспекти спадщини радянської доби, то складається картина, що наша культурна спадщина вважається більш цінною та важливою. Культурні споруди радянського періоду, загальні зразки культурного, літературного, прикладного та образотворчого мистецтва можна оцінити як цінності, що зближують і об'єднують людей. У зв’язку з цим важливо вивчати та відзначати працю, роль і заслуги осіб, які відіграли важливу роль у створенні та розвитку культурного середовища. Аліадар Саїдзаде – прогресивний інтелектуал, який у важкі роки радянської доби присвятив своє життя культурному будівництву, популяризації книги та читання, розширенню бібліотечної діяльності, розширенню літературних зв’язків.   Дослідженню та оцінці його різнобічної культурної діяльності присвячена дана стаття. Цікаве життя прожив А. Саїдзаде, який, поряд із креативністю своєї «державницької позиції» в системі, не втратив світських цінностей, зберігаючи національну концепцію в радянській ідеологічній системі. Начитаність і світогляд знайшли відображення в його цінних творах. У його діях і думках особливо виділяється підхід «Пропаганда не завжди є ідеологією, а пропаганда має бути прогресивною...». А. Саїдзаде є одним із небагатьох людей у науковому та культурному середовищі Азербайджану, чия діяльність була оцінена як на рівні Радянського Союзу, так і в межах національної культури. Опубліковані ним наукові книги, підручники та методичні матеріали, наукові статті зберігають своє значення й досі. Захищені ним кандидатська та докторська дисертації, над якими він працював, послужили розвитку азербайджанської літературної думки.