Змістовна демаркація постправди, пропаганди, дезінформації та неправдивої інформації

  • Альона Гурківська Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної Академії Наук України (Київ, Україна)
Ключові слова: постправда, пропаганда, дезінформація, неправдива інформація, громадська думка, маніпуляції, когнітивні викривлення

Анотація

Метою статті є продовження дискусії щодо критеріальних ознак демаркації постправди, пропаганди, дезінформації та неправдивої інформації з теоретичної перспективи, а також розмежування атрибутивних та імперативних ознак кожного із зазначених концептів. Таким чином, питання дослідження пов'язане з визначенням спільних та відмінних атрибутів, які є суттєвими для осмислення цих категорій з перспективи складових концептів та взаємодій між їхніми імперативними ознаками. Відповідно, актуальність полягає насамперед у формуванні теоретичної позиції для подальшої операціоналізації концепцій та можливості класифікації політичних подій за розробленою моделлю. Для порівняння даних категорій було використано метод мапи концептів. Визначення досліджуваних феноменів здійснюється через позитивний та негативний підходи. Виходячи з розуміння постправди як спекулятивної форми мислення результати дослідження висвітлюють питання кореляції концепту постправди з інструментальними категоріями маніпулятивного впливу та неправдивою інформацією через їхні ознаки, взаємодію та взаємозв'язок між ними. У висновках аргументовано розгляд постправди як фону формування громадської думки, посиленого сучасними технологіями, а також взаємовплив пропаганди, дезінформації, неправдивої інформації, що забезпечує спільний розвиток даних явищ у політичному середовищі. Також виявлено основні спільні риси цих концепцій, які включають: антропологічний аспект, технічний розвиток, відносну взаємозалежність агентів, відмову від редукування визначення цих понять як «поширення брехні», часте використання фреймінгу, утопічність ідеї про можливість контролювати поширення інформації. У статті обґрунтовані критерії для демаркації досліджуваних концептів: навмисний маніпулятивний аспект, стратегічна або тактична спрямованість маніпуляції, безпосередній вплив суб’єкта на об’єкт.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bernays, E. L. (1928). Propaganda. U.S. Horace Liveright Inc.
Corner, J. (2017). Fake news, post-truth and media-political change. Media, Culture & Society, 39(7), 1100-1107. DOI: https://doi.org/10.1177/0163443717726743
Curini, L., & Franzese, R. (2020). The SAGE Handbook of Research Methods in Political Science and International Relations. SAGE Publications Ltd.
Doob, L. W., & Robinson, E. S. (1935). Phycology and Propaganda. The Annals of the American Academy of Political and Social Science,179(Pressure Groups and Propaganda), 88-95.
Doudge, R. (2006). The Psychology of Propaganda. Religious Education: The official journal of the Religious Education Association, 15(5), 241-252. DOI: 10.1080/003440820015050
Ellul, J. (1965). Propaganda and Formation of Men`s Attitudes. New York: Alfred A. Knopf, Inc.
Fuller, S. (2018). Post-Truth: Knowledge As A Power Game. Anthem Press. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvgd30v
Hyvönen, A-E. (2018). Defining Post-Truth: Structures, Agents, and Styles. E-International Relations. Retrieved from https://www.e-ir.info/2018/10/22/defining-post-truth-structures-agents-and-styles/
Jowett, G. S., & O`Donnell, V. (2019). Propaganda & Persuasion. 7th edition. Sage Publishing.
Lasswell, H. D. (1927). The Theory of Political Propaganda. The American Political Science Review, 21(3), 627-631.
Lewandowsky, S., Ecker, U. K. H., & Cook, J. (2017). Beyond Misinformation: Understanding and Coping with the “Post-Truth” Era. Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 6(4), 353-369. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jarmac.2017.07.008
Lowndes, V., Marsh, D., & Stoker, G. (2018). Theory and Methods in Political Science. 4th edition. Palgrave and Macmillan.
McComiskey, B. (2017). Post-Truth Rhetoric and Composition. Utah University Press. DOI: 10.7330/9781607327455
Owen, D. (2022). A Global Crisis of Liberal Democracy?: On Autocratic Democracy, Populism and Post-Truth Politics. Journal of Social and Political Philosophy, 30-46. DOI: 10.3366/jspp.2022.0005
Hazan, B. (1976). Soviet Propaganda: a case study of the middle east conflict 12.
Pratkanis, A. R., & Aronson, E. (1992). Age of Propaganda: The Everyday Use and Abuse of Persuasion. W H Freeman, Times Books, Henry Holt & Co.
U.S. Department of the Army, Headquarters. (2003). Psychological Operations Tactics, Techniques, and Procedures. Field Malual No. 3-05.301.Washington, DC.
U.S. Department of the Army, Headquarters. (2022). Communication Strategy and Public Affairs Operation. FM 3-61. Retrieved from https://rdl.train.army.mil/catalog-ws/view/FM-3-61-Audiobook/index.html
Webster Dictionary. (2023). Disinformation. Retrieved from https://www.merriam-webster.com/dictionary/disinformation
McIntyre, L. (2021). Post-Truth. Arthus.
Harari, Y. N. (2019). 21 lessons for the 21st century. 2nd edition Kyiv: Force Ukraine.
Yakovlev, M. V. (2021). Conceptualization of concepts and intelligibility of concepts: categorical problems of empirical research. Retrieved from https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9630d571-a276-4197-b9ad-001c1b4a7e96/content
Опубліковано
2023-06-12
Як цитувати
Гурківська, А. (2023). Змістовна демаркація постправди, пропаганди, дезінформації та неправдивої інформації. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(3), 118-125. https://doi.org/10.15421/172357
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ