Непрочитані листи: становище остарбайтерів в Німеччині (за матеріалами Державного архіву Дніпропетровської області)

Анотація

У статті досліджуються приватні листи примусових робітників до рідних під час Другої світової війни. Проаналізовано трактування терміну «остарбайтери». Метою статті є дослідження листів примусових робітників, що зберігаються у  Державному архіві Дніпропетровської області та визначення їх інформативного потенціалу. З’ясовані умови та правила листування примусових робітників із рідними. Виявлено географію розміщення остарбайтерів у Третьому райху та населені пункти, до яких потрапили «східні робітники». Листи відображають особливості німецької офіційної політики щодо примусових робітників у відповідний проміжок часу. З’ясовано, що матеріали переписки містять інформацію щодо значення листування в житті робітників, стратегії написання повідомлень за наявності цензури, умов життя і праці – проживання, харчування, значення спілкування з односельцями. Виявлено, що працю остарбайтерів застосовували в усіх сферах, куди залучали іноземних робітників: у гірничодобувній та обробній промисловості, транспорті та будівництві, сільському господарстві, а також у приватному господарстві. Визначено, що реалії повсякдення українських примусових робітників в умовах Третього райху були надзвичайно складними, де мала місце щоденна буденність у поєднанні із загальним фізичним навантаженням та виснаженням, постійним недоїданням, жахливими побутовими умовами, здійснювався вплив на морально-психологічний стан остарбайтерів, тим самим, загострюючи певні емоційні реакції, які пов’язані із тугою за рідними.  У статті також досліджено фактор економічної експлуатації як причина примусової міграції. Висновки. На прикладі епістолярної колекції досліджено соціальні, комунікативні та емоційні умови життя українських примусових робітників, які надсилали листи з різних міст Третього райху своїм рідним в Україну під час Другої світової війни.