Філософська складова фамілістичних досліджень
Ключові слова:
сім'я, шлюб, батьківство, родина, дослідження сім’ї, фамілістика, методологія, філософія сім'ї
Анотація
Актуальність статті викликана поверненням теми сім’ї у коло філософських досліджень. У ХІХ-ХХ століттях тема сім'ї, не зовсім заслужено, як на думку авторів статті, була витіснена з філософського дослідницького поля і практично монополізована соціологією, психологією і демографією. Останні десятиліття відбувається відновлення міждисциплінарного балансу, що підтверджується неухильним зростанням філософських досліджень сім'ї. Метою статті є систематизація і експлікація філософської складової фамілістичних досліджень, яка активно розгортається у сучасному науковому просторі. У ході дослідження були отримані такі результати. Кожна з наук (таких як соціологія, психологія, демографія та ін.), яка відокремлено досліджувала феномен сім'ї, виявилася не в змозі охопити його в повноті, що викликало у дослідників (зокрема, А. Антонов, В. Медков, Є. Рашковський) пропозицію про міждисциплінарний синтез наук про сім'ю. Реалізація зазначеного синтезу пов'язана, за своєю суттю, з вирішенням філософської задачі сучасного розгляду сімейної форми людського буття з найбільш загальної точки зору, або в перспективі, з формуванням нового філософського підрозділу – філософії сім'ї. У статті проаналізовано соціально-філософський, історико-філософський, гендерно-антропологічний, етико-аксіологічний, екзистенціально-феноменологічний, метафізичний, діалектичний, семіотико-лінгвистичний, філософсько-релігійний, філософсько-психологічний, філософсько-педагогічний, філософсько-культурологічний, системно-синергетичний та комунікативний напрямки. За допомогою даних підходів сім'я розглядається в якості концепту, поняття, універсалії, ідеалу, цінності, норми, екзистенціалу, феномену. Продуктивними для дослідження сім'ї є також поняття системності, самоорганізації, комунікації. Автори дійшли до наступних висновків. Хоча соціально-філософський напрямок є найбільш розвиненим, проте перспективними для подальшої розробки є метафізичний та етико-аксіологічний напрямки. До ключових тем виділених напрямків належать: метафізична значимість сім'ї, її онтологічні підстави і проблема визначення, а також проблема ідеалу християнської сім'ї та конфлікту ідеалів сімейного та особистого буття. Подальше виявлення філософських вимірів сім'ї дозволить поряд з визнаними в науковому співтоваристві дисциплінами, такими як «соціологія сім'ї», «психологія сім'ї» або «демографія сім’ї» сформувати актуальний для сьогодення напрям «філософія сім'ї».Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Anisin, A. L & Anisina S. S. (2006). Family as Life and being in History and Life. Tyumen.
Antonov, A. I. (2005). Microsociology of the Family. M.: INFRA-M.
Averintsev, S. S. (2006). Marriage and Family. Untimely Experience of the Christian View of Things. In S. Averintsev, Sofia-Logos-Dictionary. Collected Works (pp. 796-815). Kyiv: Dukh í Lítera
Buchmann, M., Powell, B., Tabor, J. A., & Miller, L. R. (2022). Diverse Family Forms and Children's Well-Being. In R. A. Scott, S. M. Kosslyn & M. Buchmann (Eds), Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences https://doi.org/10.1002/9781118900772.etrds0449
Burova, S. N. (2003). Family. In A. A. Gritsanov (Ed.), Sociology: Encyclopedia (pp. 903-906). Minsk: Knizhnyy Dom.
Butler, J. (2002). Antigone's Claim: Kinship Between Life and Death. Columbia University Press.
Butler, J. (2011). Gender Trouble : Feminism and the Subversion of Identity. Routledge.
Chavkin, A. (2020). A Family in Crisis: A Family Systems Theory Approach to Arthur Miller's «I Don't Need You Any More». The Arthur Miller Journal, 15(2), 141–162. https://doi.org/10.5325/arthmillj.15.2.0141
Connell, R. W. (2005). Masculinities. Berkeley: University of California Press.
Connidis, I. A. (2020). Who Counts as Family Later in Life? Following Theoretical Leads. Journal of Family Theory & Review, 12: 164-179. https://doi.org/10.1111/jftr.12367
Dobren'kov, V. I., & Kravchenko, A. I. (2006). Fundamental Sociology.: Gender. Family. Relationship (Vol. 10). M.: INFRA-M.
Dzibel, G. V. (2001). Relationship phenomenon. Prolegomena to an idenetic theory (Algebra of relationship: Relationship. Relationship systems. Systems of relationship terms. Issue. 6). SPb: Museum of Anthropology and Ethnography (Kunstkamera) RAS.
Fomin, F. V. (2013). The Evolution of the Family in the Context of the Socio-Cultural Realities of Modern UKRAINE. PhD thesis. Kyiv.
Furstenberg, F. F. (2019). Family Change in Global Perspective: How and Why Family Systems Change. Family Relations, 68, 326-341. https://doi.org/10.1111/fare.12361
Kane, L. W. (2019). What is a Family? Considerations on Purpose, Biology, and Sociality. Public Affairs Quarterly, 33(1), 65-88. https://doi.org/10.2307/26910010
Khubiyev, B. B. (2007). Family as a Social Value Community of Forms of Human Existence. Nalchik.
Maksapetyan A. G. (2002). Language and Metaphysics. Yerevan: Noyan Tapan.
Maksapetyan, A. G. (2003). Models of the World in the Semiotic Aspect (Basic Provisions). Bulletin of social sciences, 1, 48-60.
Rashkovsky, Ye. B. (2010). The Phenomenon of the Family (Interdisciplinary Notes). Questions of Philosophy, 10, 27-37.
Seltzer, J. A. (2019). Family Change and Changing Family Demography. Demography, 56(2), 405–426. https://doi.org/10.1007/s13524-019-00766-6
Shatalovych, O., & Shatalovych, I. (2022). The Concept of «Familistic Apriorism»: Philosophical and Cultural Dimension. Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture, 14(1(29), 33-41. https://doi.org/10.15421/352205
Skvortsov, L.V. (2007). On the 'Nature' of the Family (Foreword). In Man: Image and Essence : Yearbook : Family: Traditions and Modern Trends (pp. 7-21). M.: INION RAN.
Antonov, A. I. (2005). Microsociology of the Family. M.: INFRA-M.
Averintsev, S. S. (2006). Marriage and Family. Untimely Experience of the Christian View of Things. In S. Averintsev, Sofia-Logos-Dictionary. Collected Works (pp. 796-815). Kyiv: Dukh í Lítera
Buchmann, M., Powell, B., Tabor, J. A., & Miller, L. R. (2022). Diverse Family Forms and Children's Well-Being. In R. A. Scott, S. M. Kosslyn & M. Buchmann (Eds), Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences https://doi.org/10.1002/9781118900772.etrds0449
Burova, S. N. (2003). Family. In A. A. Gritsanov (Ed.), Sociology: Encyclopedia (pp. 903-906). Minsk: Knizhnyy Dom.
Butler, J. (2002). Antigone's Claim: Kinship Between Life and Death. Columbia University Press.
Butler, J. (2011). Gender Trouble : Feminism and the Subversion of Identity. Routledge.
Chavkin, A. (2020). A Family in Crisis: A Family Systems Theory Approach to Arthur Miller's «I Don't Need You Any More». The Arthur Miller Journal, 15(2), 141–162. https://doi.org/10.5325/arthmillj.15.2.0141
Connell, R. W. (2005). Masculinities. Berkeley: University of California Press.
Connidis, I. A. (2020). Who Counts as Family Later in Life? Following Theoretical Leads. Journal of Family Theory & Review, 12: 164-179. https://doi.org/10.1111/jftr.12367
Dobren'kov, V. I., & Kravchenko, A. I. (2006). Fundamental Sociology.: Gender. Family. Relationship (Vol. 10). M.: INFRA-M.
Dzibel, G. V. (2001). Relationship phenomenon. Prolegomena to an idenetic theory (Algebra of relationship: Relationship. Relationship systems. Systems of relationship terms. Issue. 6). SPb: Museum of Anthropology and Ethnography (Kunstkamera) RAS.
Fomin, F. V. (2013). The Evolution of the Family in the Context of the Socio-Cultural Realities of Modern UKRAINE. PhD thesis. Kyiv.
Furstenberg, F. F. (2019). Family Change in Global Perspective: How and Why Family Systems Change. Family Relations, 68, 326-341. https://doi.org/10.1111/fare.12361
Kane, L. W. (2019). What is a Family? Considerations on Purpose, Biology, and Sociality. Public Affairs Quarterly, 33(1), 65-88. https://doi.org/10.2307/26910010
Khubiyev, B. B. (2007). Family as a Social Value Community of Forms of Human Existence. Nalchik.
Maksapetyan A. G. (2002). Language and Metaphysics. Yerevan: Noyan Tapan.
Maksapetyan, A. G. (2003). Models of the World in the Semiotic Aspect (Basic Provisions). Bulletin of social sciences, 1, 48-60.
Rashkovsky, Ye. B. (2010). The Phenomenon of the Family (Interdisciplinary Notes). Questions of Philosophy, 10, 27-37.
Seltzer, J. A. (2019). Family Change and Changing Family Demography. Demography, 56(2), 405–426. https://doi.org/10.1007/s13524-019-00766-6
Shatalovych, O., & Shatalovych, I. (2022). The Concept of «Familistic Apriorism»: Philosophical and Cultural Dimension. Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture, 14(1(29), 33-41. https://doi.org/10.15421/352205
Skvortsov, L.V. (2007). On the 'Nature' of the Family (Foreword). In Man: Image and Essence : Yearbook : Family: Traditions and Modern Trends (pp. 7-21). M.: INION RAN.
Опубліковано
2023-02-27
Як цитувати
Шаталович, О., & Шаталович, І. (2023). Філософська складова фамілістичних досліджень. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(1), 112-117. https://doi.org/10.15421/172318
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
